Постанова

від 13.08.2014 по справі 927/806/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2014 р. Справа№ 927/806/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 13.08.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Смолянка-Агро» на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 року

у справі №927/806/14 (суддя Блохіна Ж.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Кемікалз»

до приватного підприємства «Смолянка-Агро»

про стягнення 90 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 року у справі №927/806/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства «Смолянка-Агро» на користь «Альянс Кемікалз» 90 000,00 грн. боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, приватне підприємство «Смолянка-Агро» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 року у справі №927/806/14 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В своїх доводах заявник посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 03.07.2014 року Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи 27/806/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони повноважних представників не направили, своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, не скористалися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка учасників судового процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

15.05.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Кемікалз» згідно видаткової накладної №20 передано приватному підприємству «Смолянка-Агро» товар (насіння кукурудзи НС 300) на загальну суму 90 000,00 грн. (а.с. 14).

Даний товар на підставі довіреності №64 від 15.05.2013 року отримав представник відповідача (а.с. 18).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом представника відповідача, відтиском печатки відповідача на вищевказаній видатковій накладній та копією податкової накладної (а.с. 19).

Позивачем видавався відповідачу рахунок на оплату №18 від 15.05.2014 року на суму 90 000,00 грн. (а.с. 20).

Проте, відповідач не сплатив вартості поставлених товарів.

З метою досудового врегулювання спору 15.05.2014 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №15-05/2014 від 15.05.2014 року з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар (а.с. 21-23).

Згідно з доводами позивача, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 90 000,00 грн.

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Кемікалз» звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства «Смолянка-Агро» про стягнення заборгованості в сумі 90 000,00 грн.

В позовній заяві позивач посилався на умови договору поставки №16-05/2013 від 16.05.2013 року, укладений між позивачем та відповідачем.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.05.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №16-05/2013.

Даний договір передбачає умови поставки та розрахунків за поставлену продукцію.

Проте, даний договір не було прийнято до уваги місцевим господарським судом, оскільки укладений 16.05.2013 року, а передача товару за видатковою накладною №20 відбулась 15.05.2013 року, тобто до укладення договору.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Кемікалз» про стягнення заборгованості в сумі 90 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що видаткова накладна №20 від 15.05.2013 року, що виписана на підставі договору поставки №16-05/2013 від 16.05.2013 року викликає сумніви щодо своєї чинності. Отже, на думку відповідача, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. На перше місце серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець ставить договори, як складний юридичний факт побудований на основі волевиявлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не прийняття до уваги договору поставки №16-05/2013 від 16.05.2013 року, укладений між позивачем та відповідачем, який укладений 16.05.2013 року, а передача товару за видатковою накладною №20 відбулась 15.05.2013 року, тобто до укладення договору.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно з ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Під час розгляду справи достовірно було встановлено факт поставки відповідачу товару на загальну суму 90 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №20 від 15.05.2013 року, яка підписана сторонами та скріплена печатками.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, доводи скаржника, що видаткова накладна №20 від 15.05.2013 року викликає сумніви щодо своєї чинності - є безпідставними, оскільки сам факт поставки відповідачу товару не заперечується, а доказів визнання недійсною вищезазначеної видаткової накладної суду не надано.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 90 000,00 грн. на час прийняття рішення першою інстанцією не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 90 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Посилання в апеляційній сказі ТОВ «Смолянка-Агро» про те, що розгляд справи відбувся у відсутність їх представника і це призвело до порушення прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, судова колегія Київського апеляційного господарського суду вважає є безпідставним, оскільки відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 50), своїм процесуальним правом передбаченим статтями 22, 27 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву у відповідності до вимог ст. 59 ГПК України суду не надав.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем - приватним підприємством «Смолянка-Агро» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 17.06.2014 року.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Смолянка-Агро» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Смолянка-Агро» на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 року у справі №927/806/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 року у справі №927/806/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/806/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук