Рішення

від 09.10.2014 по справі 923/1103/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 р. Справа № 923/1103/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОСТ ЛТД", м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки", м.

Херсон

про стягнення 91292,65 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сокирко А.М. - директор; Лодига М.Т. - представник, довіреність №07/10-14 від 07.10.2014р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОСТ ЛТД" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки" (відповідач) заборгованість у розмірі 100059,34 грн., з якої: 75555,44 грн. - сума основного боргу, 15111,08 - сума інфляційних втрат та 9392,82 грн. - сума пені. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №1 від 03.01.2011р. поставки будівельних матеріалів, положеннями ст.ст. 16, 530, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України та ст.ст. 1, 49, 54 ГПК України.

Ухвалою суду від 25.09.2014р. суд відповідно до положень ч.3 ст. 69 ГПК України продовжив строк вирішення спору по справі № 923/1103/14 на п'ятнадцять днів - до 14.10.2014р.

29 вересня 2014 року позивач подав до суду копії рахунків-фактур, копію договору від 03.01.2011р., копію витягу з ЄДР по ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки", розрахунки пені та інфляційних витрат та заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач зменшує заявлену до стягнення суму інфляційних втрат з 15111,08 грн. до 9897,71 грн. та суму пені з 9392,82 грн. до 58839,50 грн. Загальна сума заборгованості складає 91292,65 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на ті обставини, що ним здійснено перерахунок сум даних нарахувань, у зв'язку з чим зменшився розмір позовних вимог.

Відповідно до положень статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вищевказана заява не суперечить законодавству, суд приймає її до розгляду та долучає до матеріалів справи.

Відповідач не проявив свого відношення до позовних вимог, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, не зважаючи на ті обставини, що він належно повідомлявся судом про час і місце розгляду справи.

Відповідач до суду не з'явився, копії ухвали про порушення справи від 29.07.2014р. та відкладення розгляду справи 25.09.2014р., які були направлені судом на юридичну адресу відповідача (73000, м. Херсон, вул. Ладичука, 150) повернулись до суду з поміткою поштового підприємства "організація вибула" (а.с. 68).

Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП, який був наданий позивачем, станом на 25.09.2014р. місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" значиться - 73000, Херсонська область, місто Херсон, Дніпровський район, вул. Ладичука, 150.

Таким чином, всі ухвали суду було надіслано відповідачу за належною юридичною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо копію ухвали про порушення провадження у справі, призначення її до розгляду, відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (повідомленою стороною, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника сторони справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

Суд повідомляв відповідача про час і місце розгляду справи за адресою зазначеною в ЄДР. Відповідач, з огляду на наведений зміст Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

За ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1103/14, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи без участі представника відповідача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 03 січня 2011 року між товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОСТ ЛТД" (надалі - покупець або позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки" (надалі - покупець або відповідач) був укладений договір поставки товару №1 (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1., п.1.2., п.1.3. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю будівельні матеріали (надалі - товар).

Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених у даному договорі.

Конкретний асортимент, кількість товару визначається у видатковій накладній на товар, які після складання становлять невід'ємну частину цього договору.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 107652,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 9, 10, 12).

За умовами розділу 2 та 3 договору продаж товару здійснюється за попередньою заявою покупця. Після попередньої заявки товару продавець надає покупцю рахунок на оплату вказаного товару, покупець здійснює 100% оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Вартість товару визначається згідно рахунку-фактури.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання по розрахункам за придбаний товар виконав частково, внаслідок чого станом на 14.07.2014р. відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 75555,44 грн. Даний факт також підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 31.03.2014р. (а.с. 14).

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору постави №1 від 03.01.2011р. в частині розрахунків за надані послуги, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 100059,34 грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 75555,44 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

29 вересня 2014 року до суду від позивача в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

В даній заяві позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних втрат з 155111,08 грн. до 9897,71 грн. та суми пені з 9392,82 грн. до 58839,50 грн.

Відповідно до положень ч.1, ч.4 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає її до розгляду.

Суд визначає ціну позову у розмірі 91292,65 грн.

Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не надано суду доказів оплати вартості придбаного товару на суму 75555,44 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 75555,44 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та пені, то в цій частині також вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Так, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

Відповідно до умов п. 6.2. договору сторони встановили, що у разі невиконання договірних зобов'язань з оплати товару, покупець сплачує продавцю штрафні санкції - 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Суд вважає, що оскільки сторони у п.6.2. договору обчислюють неустойку у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання, тому за своєю правовою природою дана неустойка є пенею відповідно до приписів ч.3 ст. 549 ЦК України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Відповідно до п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008р., положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягають стягненню.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені за період з 31.08.2011р. по 29.02.2012р. (182 дня), сума склала 5839,50 грн. ( а.с. 45).

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає його вірним.

Доказів сплати нарахованих до стягнення суми інфляційних втрат та пені відповідачем суду не надано, а отже вони підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення, виходячи з умов договору поставки, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем при подачі до суду позовної заяви платіжним дорученням № 1932 від 28.07.2014р. було сплачено 2001,19 грн. судового збору, оскільки ціна позову становила 10059,34 грн.

Надалі, у зв'язку з подачею позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, зменшилась загальна ціна позову до 91292,65 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, що має бути сплачена позивачем від ціни позову становить 2%, але не менше 1827,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 173,19 грн., яка сплачена позивачем платіжним дорученням № 1932 від 28.07.2014р. підлягає поверненню платнику у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки" (73000, м. Херсон, вул. Ладичука, 150, код ЄДРПОУ - 35568585) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОСТ ЛТД" (73010, м. Херсон, вул. 25-а Східна, 1, код ЄДРПОУ - 22732212) суму основного боргу у розмірі 75555,44 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 9897,71 грн., суму пені у розмірі 5839,50 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ОСТ ЛТД" (73010, м. Херсон, вул. 25-а Східна, 1, код ЄДРПОУ - 22732212) суму судового збору у розмірі 173,19 грн. сплаченого згідно платіжного дорученням № 1932 від 28.07.2013р., у зв'язку зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.10.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко