Ухвала

від 23.09.2014 по справі 2а-17050/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2014 р. м. Київ К/800/34830/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Ляхович М. П. Муха С. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2014 року Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року у справі№ 2а-17050/11/2670 за позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2014 року у справі № 2а-17050/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25.10.2011 року № 0007264210 та № 0007274210.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 7, 9, 11, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів-Центральний офіс з обслуговування великих платників документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року складено акт від 07.10.2011 року № 856/42-10/19014832, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 9 520 738,0 грн., а також пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 7 616 590,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011 року: № 0007264210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 11 424 885,0 грн. (за основним платежем 7 616 590,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 808 295,0 грн.); № 0007274210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 14 281 107,00 грн. (за основним платежем 9 520 738,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 760 369,00 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності порушень платником вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки реальність виконання договорів поставок, укладених між позивачем та TOB «Інтер Ресурс Трейд», підтверджується матеріалами справи. Крім того, прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень суперечить вимогам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позову, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що документальну позапланову виїзну перевірку позивача проведено на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області в рамках кримінальної справи, порушеної стосовно директора та головного бухгалтера ТОВ «Інтер Ресурс Трейд», за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно зазначено, що прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі даного акта є можливими тільки після набрання законної сили відповідним рішенням суду за результатами розгляду кримінальної справи відносно директора та головного бухгалтера ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

При цьому, чинна на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення редакція пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України не пов'язувала неможливість прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, з колом обвинувачених чи складом злочину.

Доказів на підтвердження існування судового рішення в кримінальній справі, яке б набрало законної сили, відповідачем не надано.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року у справі № 2а-17050/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак