Ухвала

від 13.10.2014 по справі 6-30190зп14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

13 жовтня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Журавель В.І., Наумчука М.І.,

Ізмайлової Т.Л., Остапчука Д.О.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, просила визнати договір іпотеки № /157/2007 від 01 жовтня 2007 року недійсним, вилучити запис про обтяження об'єкта нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вилучити запис з Державного реєстру іпотек.

Свої вимоги мотивувала тим, що 01 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ«ОТП Банк») та ОСОБА_4, з яким вона на той час перебувала у шлюбі, було укладено договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0250 га, розташована по АДРЕСА_1. Вона є власником вказаної земельної ділянки згідно із державним актом, зареєстрованим 21 червня 2011 року, виданим на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 3 березня 2010 року у справі 2-939/10. Під час розгляду вказаної справи про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя було встановлено, що земельна ділянка була придбана за грошові кошти, які надали її батьки. ОСОБА_4 не мав права без її письмової згоди передавати в іпотеку земельну ділянку, що є спільною сумісною власністю подружжя; перебування земельної ділянки в іпотеці порушує її право розпорядження своєю власністю.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки № /157/2007 від 01 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» земельну ділянку площею 0,0250 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий № 5110137500:45:004:0142.

Вилучено записи про обтяження вказаної земельної ділянки з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна (реєстраційний № 5754877) та Державного реєстру іпотек (№ 39265240).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3, рішення апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2014 року скасовано, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2013 року залишено в силі.

У вересні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ПАТ «ОТП Банк» надійшла заява про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 18 червня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, ст. 6 Закону України «Про іпотеку», ст. 578 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах

В обґрунтування заяви посилається на:

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2012 року у справі за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом про визнання права власності та визнання недійсним договору іпотеки;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2011 року в справі про визнання договору іпотеки недійсним.

Розглянувши заяву, колегія суддів вважає, що підстави для її задоволення та допуску справи до провадження відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Крім того, у відповідності до п. 6 згаданої вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року, заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, може бути подана за сукупністю таких умов: судом касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні і ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.

Аналіз наведених судових рішень від 29 червня 2011 року, 08 лютого 2012 року не дає підстав для висновку про наявність, передбачених ст. 355 ЦПК України, обставин для перегляду судових рішень у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України, оскільки справи розглянуті за різних фактичних обставин.

Враховуючи наведене, у допуску справи до провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним, за заявою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: В.І. Журавель

Т.Л. Ізмайлова

М.І. Наумчук

Д.О. Остапчук