Рішення

від 17.10.2014 по справі 903/945/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2014 р. Справа № 903/945/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення", м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "Візерунок",м. Луцьк

про стягнення 32796,15грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Коваль О.М.

Представники сторін:

від позивача: Матвіюк Н.Р.- представник(довіреність у справі)

від відповідача: н/з.

Суть спору позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегровані маркетингові рішення»(02094, м.Київ, вул. Червоноткацька,27а, код 34727117) звернувся в господарський суд Волинської області з позовною заявою до відповідача приватного підприємства «Візерунок»(02095,м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-г,кім.23, код 36825286) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 32 796,15грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, оскільки, ТОВ «Інтегровані маркетингові рішення» взяті на себе зобов'язання виконав, проте розрахунків, за наданий відповідачу товар, не отримав.

Ухвали господарського суду Волинської області від 30.09.2014року направлялася відповідачу на юридичну адресу(02095,м.Київ, вул. Срібнокільська, 3-г , кім.23, код 36825286) та фактичну адресу(43000, м. Луцьк, пр.-т Волі,29), проте обидві повернулися із поштовою відміткою « За закінченням встановленого строку зберігання», «За зазначеною адресою не значиться».

Відповідач - ПП «Візерунок» в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву чи заперечення щодо позову суду не представив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

в с т а н о в и в:

Згідно ч.1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

16 травня 2011 року між ТОВ «Інтегровані маркетингові рішення» та ПП «Візерунок» був укладений договір поставки №158.

Згідно пункту 1.1 договору № 158 від 16.05.2011року позивач зобов'язувався передавати у власність відповідача товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень відповідача, а відповідач зобов'язувався прийняти та провести розрахунки за товар на умовах договору.

На виконання умов договору №158 від 16.05.2011року позивач у період, з червня 2011року по травень 2013року, поставив товар на загальну суму 99 842,34 грн.(видаткові накладні є в матеріалах справи (а. с. 15-42)

У період з 20.10.2011р. по 19.06.2014р. відповідачем було повернуто товар на загальну суму 33 059,42грн., а також, в період з 07.09.2011р. по 29.05.2014р., здійснив розрахунок за товар в розмірі 36 500,00грн, що підтверджується банківськими виписками( а.с. 45-54)

Відповідач грошові зобов'язання виконав частково, що і стало причиною звернення позивача - ТОВ «Інтегровані маркетингові рішення» з позовом до суду.

Заборгованість в сумі 30 282,92грн. станом на час звернення до суду залишається не погашеною.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасну сплату за поставлений товар за період з 29.05.2014року по 08.09.2014року (103дні) відповідачу нараховано: 1 892,46грн.-пені, 85,45грн.- 3% річних та 535,32грн.- інфляційних втрат.

Таким чином, з врахуванням зазначеного вище, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і таким, що підлягають до задоволення.

Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1 830,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №131 від 15.09.2014року.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду) позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити в дохід держави 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, сума судового збору згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 1 827,00грн.

Відповідно до ч.2 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми./3,00грн./

Відповідно до п. п. 5, 52 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 27.02.2014 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Оскільки спір був спричинений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору слід покласти на нього./1 827,00грн./

На підставі викладеного вище, керуючись ч.1 ст.67, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, ч.1 ст. 548, 625, 627, ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства«Візерунок»(юр.адреса:02095, м. Київ,вул. Срібнокільська, 3-г,кім.23, код 36825286; фактична адреса: 43000, Волинська обл., м. Луцьк, пр-т Волі.29) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «інтегровані маркетингові рішення»(02094, м. Київ вул. Червоноткацька.27а, код 34727117) 30 282,92грн.-суму основного боргу, 1 892,46грн.-пені, 85,45грн.-3% річних, 535,32грн.- інфляційних втрат, а також 1 827,00грн.-витрат по сплаті судового збору.

3. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю «Інтегровані маркетингові рішення» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька 27а, код 34727117)

- 3.00грн. (три гривні нуль копійок) судового збору, сплаченого платіжним дорученням №131 від 15.09.2014 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 903/945/14).

Повний текст рішення складено

17.10.2014

Суддя П. Р. Слободян