Рішення

від 14.10.2014 по справі 917/1987/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14.10.2014р. Справа № 917/1987/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія Логістик", вул.Буровиків, 4, м.Полтава, Полтавська область, 36034

до Приватного підприємства "Амарант-Агро", вул.50-річчя Радянської влади, 1, с.Вирішальне, Лохвицький район, Полтавська область, 37264

про стягнення 646957,17 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Друб О.М. дов. №120 від 26.09.2014р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по Договору купівлі-продажу №31 від 13.03.2014р. в розмірі 646957,16 грн. з яких основна заборгованість 464 590,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 62875,25 грн., проценти - 26175,61 грн., пеня - 56149,10 грн., штраф - 37167,20 грн.

10.10.2014р. за вх. канцелярії суду №13282 від директора ТОВ "Вікторія Логістик" на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2014р. подані додаткові докази. Суд подані докази прийняв та залучив до матеріалів справи.

14.10.2014р. за вх. канцелярії суду №13403 від директора ТОВ "Амарант-Агро" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, в зв"язку з зайнятістю директора та юриста при проведенні виконавчих дій.

Розглянувши клопотання суд встановив відсутність будь-яки доказів зайнятості представників ТОВ "Амарант-Агро" у проведенні виконавчих дій. Крім того, сторона не обмежена кількістю представників в судовому процесі.

Враховуючи викладене суд відхиляє клопотання відповідача про перенесення судового розгляду.

14.10.2014р. за вх. канцелярії суду №13469 представником позивача Друб О.М. подані додаткові докази. Суд подані докази прийняв та залучив до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

13 березня 2014року між товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія Логістик" ( далі - ТОВ "Вікторія Логістик") та Приватним підприємством "Амарант-Агро" (далі - ПП "Амарант-Агро") укладено Договір №31 купівлі-продажу (далі -Договір).

За умовами Договору, Продавець (ТОВ "Вікторія Логістик") постачає нафтопродукти, в асортименті, надалі товар, а Покупець ( ПП "Амарант-Агро") отримує та оплачує його (п.1.1 Договору). Кількість та асортимент товару визначається згідно виставлених Продавцем рахунків та накладних. Днем отримання вважається день виписки видаткової накладної (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, ціна товару по узгодженню з покупцем по цінам діючим на день отримання.

ТОВ "Вікторія Логістик" надані суду товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, довіреності, що підтверджують факт виконання позивачем договірних зобов"язань, а саме 10.04.2014 року відповідач отримав дизельне пальне в кількості 22180 л на суму 312738,00 грн (товарно-транспортна накладна №96 від 10.04.2014 року, видаткова накладна №96 від 10.04.2014 року, довіреність №107 від 10.04.2014 року), 12.04.2014 року дизельне пальне в кількості 9940 л на суму 154070,00 грн (товарно-транспортна накладна №101 від 12.04.2014 року, видаткова накладна №101 від 12.04.2014 року, довіреність №111 від 11.04.2014 року), та 29.04.2014 року - дизельне пальне в кількості 22180 л на суму 310520,00 грн (товарно - транспортна накладна №121 від 29.04.2014 року, видаткова накладна №121 від 29.04.2014 року, довіреність №130 від 29.04.2014 року). Всього ПП «Амарант-Агро» отримало нафтопродуктів вартістю 777328,00 грн.

Згідно умов договору (п.3.2) покупець сплачує вартість отриманих нафтопродуктів протягом 5 календарних днів з дня отримання нафтопродуктів. Днем отримання товару відповідно до п.2.1 договору є день виписки видаткової накладної.

У зазначені строки ПП «Амарант-Агро» вартість отриманого товару в повному обсязі не сплатив.

28 серпня 2014 року між продавцем ТОВ "Вікторія Логістик" та покупцем ПП "Амарант-Агро" було складено Акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого сальдо станом на 28.08.2014р. становить 497 039,50 грн.

При розгляді спору по суті суд приймає до уваги наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами містять ознаки договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

За з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

П. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За таких обставин, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за отриманий товар на суму 464590,00 грн., тому вони підлягають задоволенню повністю.

Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.4 Договору купівлі-продажу №31 передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару на умовах вищевказаного договору останній повинен сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, штраф у розмірі 8% від непогашеної суми.

Отже, при укладенні Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5", суд прийшов до висновку, що останні є правомірними, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 56149,10 грн. та штрафу в розмірі 37167,20 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.5 Договору, за період безпідставного користування ресурсами Продавця встановлено відшкодування 10 % річних та індексу інфляції за весь період прострочення.

На підставі викладеного позивачем заявлено до стягнення 10% річних від суми боргу в розмірі 26175,61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 62875,25 грн. (розрахунок за кожен період прострочення в матеріалах справи).

При перевірці заявленої позивачем суми судом виявлено, що період їх нарахування та розмір є обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства України.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 10% річних та інфляційних втрат від суми боргу суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34, 36, 38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував їх.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав .

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Амарант-Агро" (37264, с.Вирішальне, вул.50-ти річчя Радянської влади, 1, Лохвицький район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 36454236, р/р 26001335448 у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" МФО 380605, індивідуальний податковий номер 364542316176, номер свідоцтва платника ПДВ 200072338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія Логістик" (36034 м. Полтава, вул. Буровиків, 4, код ЄДРПОУ 38170762, р/р 26002500062298 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" МФО 300614) заборгованість в розмірі 646957,16 грн., а саме: заборгованість по оплаті отриманих нафтопродуктів - 464590,00 грн. , відшкодування інфляційних втрат - 62875,25 грн., відшкодування процентів - 26175,61 грн., пеня - 56149,10 грн., штраф - 37167,20 грн.; а також витрати на сплату судового збору в розмірі 12939,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 16.10.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.