Ухвала

від 14.10.2014 по справі 821/4454/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4454/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року, у справі за позовом Приватного підприємства "Дніпронафтопродукти" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0001782200 від 13.03.2013 року.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення податкового органу, так як відповідачем в ході проведеної перевірки встановлено порушення підприємством п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України та ст.ст.215, 216, 626, 629 ЦК України, а саме безтоварність проведених між позивачем та ПП "Фатум" господарських операцій у травні 2011 року, що призвело до заниження розміру податку на додану вартість за цей період, на суму 1041740 грн., а тому податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.02.2013 року податковим органом проведено позапланову документальну перевірку позивача щодо документального підтвердження його господарських відносин з ПП "Фатум", за травень 2011 року, про що складено акт №1243/22-4/37353561, яким встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України та ст.ст.215, 216, 626, 629 ЦК України, що призвело до заниження розміру податку на додану вартість за цей період, на суму 1041740 грн.

Порушення полягає у тому, що між позивачем та ПП "Фатум" укладено безтоварні угоди, які не спрямовані на реальне настання наслідків, а тому підприємством невірно визначено розмір ПДВ за даний період.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001782200 від 13.03.2013 року, на суму за основним платежем - 1041740 грн. та за штрафними санкціями - 260435 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача, так як господарські операції між ним та його контрагентом носять реальний характер.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено ПДВ за травень 2011 року, на 1041740 грн.

На формування розміру вказаних податків вплинули господарські операції позивача з ПП "Фатум" щодо придбання паливно-мастильних матеріалів, які виконано на підставі договору купівлі-продажу №22 від 05.05.2011 року.

На підтвердження господарських відносин позивача з даним контрагентом судом зібрано наступні документи: копія договору із контрагентом (а.с.60), видаткові та податкові накладні (а.с.49-58), договір зберігання придбаного товару у спеціальному паливному терміналі (а.с.59), платіжні доручення (а.с.61-72), докази подальшого перепродажу придбаного товару третім особам (а.с.73-196).

Судовою колегією досліджено дані документи та встановлено, що одним з основних видів діяльності підприємства позивача є оптова та роздрібна торгівля паливно-мастильними матеріалами, а тому ним укладено договір з ПП "Фатум" щодо придбання відповідного товару (бензину А-95, дизпалива, масла та мазуту).

Вказаний товар, після його придбання позивачем, зберігався ПП "Фатум" у спеціальному паливному терміналі, що підтверджено відповідним договором зберігання та правовстановлюючими документами даного контрагенту на цей паливний комплекс (а.с.207-210), та в подальшому його перепродано позивачем третім особам, які приймали товар з цього паливного комплексу.

Реальність проведеної операції також підтверджено постановою слідчого від 25.04.2013 року про закриття кримінального провадження у справі про ухилення від сплати податків, яку порушено відносно позивача за цими ж операціями (а.с.27). У вказаній постанові слідчим досліджено господарську документацію підприємства та зроблено висновок щодо відсутності порушень з його боку.

Крім того посилання податкового органу на фіктивність контрагенту позивача, ПП "Фатум", спростовано рішеннями Херсонського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року, по справі №2-а-1968/12/2170, у яких встановлено, що вказаний контрагент здійснює свою господарську діяльність належним чином (а.с.15-26).

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що належними доказами підтверджено товарність проведеної операції, а тому позивачем підтверджено визначений ним розмір ПДВ за вказаний період, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення податкового органу.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло