Рішення

від 13.10.2014 по справі 643/21395/13-ц

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/21395/13-ц

2/643/1185/14

13.10.2014 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ «НФСК «Добробут», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що 06.01.2012 року у м. Харкові на перехресті вул. Гв. Широнінців та вул. Блюхера, сталося ДТП за участю двох транспортних засобів - автомобіля Chevrolet Niva, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та під його керуванням, та автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 19.09.2012 року та у відповідності до постанови Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП визнано винним у скоєнні даного ДТПВ результаті пошкодження автомобіля Daewoo Lanos їй було нанесено матеріальний збиток. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була забезпечена полісом №АА/7997937, виданий ПрАТ «НФСК «Добробут». Ліміт відповідальності ПрАТ «НФСК «Добробут» за шкоду заподіяну майну за договором становить 50000 грн. Оскільки відповідальність власників наземних транспортних засобів застраховано у ПрАТ «НФСК «Добробут», 10.01.2012 року нею було подано заяву про настання страхового випадку та 18.01.2012 року подано до ПрАТ «НФСК «Добробут» заяву про виплату страхового відшкодування та ряд інших необхідних документів страховику. Останній документ страховику було подано 02.02.2013 року. Впродовж тривалого часу відповідач ПрАТ «НФСК «Добробут» не додержався жодного пункту Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не надав жодного рішення про здійснення страхового відшкодування. Так, 21.10.2013 року вона направила претензійний лист до ПрАТ «НФСК «Добробут». До сьогоднішнього часу жодної відповіді вона так і не отримала. Для визначення розміру збитку нанесеного ОСОБА_1 ПрАТ «НФСК «Добробут» 24.01.2012 року замовила автотоварознавче дослідження автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП від 06.01.2012 року. Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 18.02.2012 року було надано звіт про проведення даного автотоварознавчого дослідження, у висновку якого міститься наступне: вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Daewoo Lanos складає 3440,34 грн. Для відновлення свого пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1, звернула до ТОВ «Реал». 12.04.2012 року згідно акту виконаних робіт №ОУ 2459 вартість послуг з технічного обслуговування та ремонтування транспортного засобу Daewoo Lanos склала 9900 грн., які необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 Крім того, вважала, що з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути франшизу у розмірі 500 грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності 31.01.2014 року, в судовому засіданні підтвердила обставини, що зазначені у позові та наполягала на його задоволені.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Представник відповідача ПрАТ «НФСК «Добробут» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надав, а також не надав заперечень проти позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

08 червня 2012 року ОСОБА_1 було отримано свідоцтво на право власності на автомобіль Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, як на спільне майно подружжя.

Того ж дня ОСОБА_1 було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом - ? частину автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 19.09.2012 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Як убачається з мотивувальної частини постанови, суддею було встановлено, що 06.01.2012 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шевролет» державний номер НОМЕР_1, на перехресті вул. Гв. Широнінців та вул. Блюхера в м. Харкові, змінюючи напрямок в русі, не витримав безпечний боковий інтервал, та скоїв зіткнення з автомобілем «Део» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку зліва, та спричинив матеріальну шкоду.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 21.11.2012 року постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 19.09.2012 року скасовано, винесено нову постанову, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрити, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була забезпечена полісом серії АА/7997937, виданого на підставі договору страхування між ПрАТ «НФСК «Добробут» та ОСОБА_2

18.02.2012 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 за заявою ПрАТ «НФСК «Добробут» було складено звіт №68, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент оцінки без урахування ПДВ на складові частини складає 3440,34 грн.

Відповідно до вимог ст. 988, 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 вищевказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

18.01.2012 року ОСОБА_4 на ім'я Голови Правління ПрАТ «НФСК «Добробут» було подано заяву про страхове відшкодування по події, що мало місце 06 січня 2012 року.

05.02.2013 року на адресу ПрАТ «НФСК «Добробут» було направлено лист, рішення суду та постанову.

Таким чином, суд вважає, що ПрАТ «НФСК «Добробут» в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» безпідставно не відшкодувало на користь позивачки страхове відшкодування, а тому з ПрАТ «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_1 належить стягнути страхове відшкодування в розмірі 3440,34 грн.

Відповідно до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Обставини, що до розміру франшизи, що становить 500 грн., сторонами не оспорювалися.

Оскільки сума франшизи становить 500 грн., а відповідно до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, то вона підлягає стягненню з особи, яка винна у скоєні ДТП.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов в цій частині задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Як убачається з акту №ОУ-2459 здачі-прийняття робіт (надання послуг), вартість ремонту автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 склав 9900 грн.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» законодавець передбачив, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналізуючи положення ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1194 ЦК України суд вважає, що зазначеними нормами Закону передбачена відповідальність особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у разі недостатності страхової виплати.

В силу ч. 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 забезпечена договором страхування, а вартість відновлювального ремонту не перевищує розміри страхового відшкодування, тобто таку різницю повинен сплачувати страховик, але позивачка до нього з відповідною вимогою не зверталася, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1219 ЦК України містить вичерпний перелік прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини.

Доводи відповідача ОСОБА_2 та його представника про те, що позивачка не має права вимоги про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, оскільки не надано доказів про те, що вона є власником майна, а свідоцтва про право на спадщину та свідоцтво про право власності на майно були отримані після настання ДТП, суд не приймає до уваги, оскільки право на відшкодування шкоди, завданої майну спадкодавця, входить до складу спадщини, а тому ОСОБА_1 є особою, котра має право на звернення до суду з вказаним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 80 грн. 54 коп., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 12 грн. 03 коп.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_1 3440 (три тисячі чотириста сорок) грн. 34 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 12 (дванадцять) грн. 03 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17.10.2014 року.

Головуючий Задорожна А.М.