Постанова

від 09.10.2014 по справі 813/3197/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 року Справа № 813/3197/14

13 год. 22 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

від позивача - Грех М.Б., Колошко В.О.

від відповідача - Лилик К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

28.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вальво» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області, які полягають у викладенні в акті № 353/163/22-1009/20800317 від 27.12.2013 року, протиправних та незаконних висновків, про завищення доходів та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за рахунок безтоварних операцій; про завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податкового кредиту за рахунок безтоварних операцій ТзОВ «Вальво» з ТзОВ «Будівельна компанія «Адена», ТзОВ «Нові Технології ТПВ», ТзОВ «Торговий дім «Світло престиж» та ПП «ЗЕІ»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області вилучити з інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податковою кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво», оформленої актом перевірки № 353/163/22-1009/20800317 від 27.12.2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області відновити в інформаційній базі даних «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» детальну інформацію щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво», яка існувала до оформлення акту перевірки № 353/163/22-1009/20800317 віл 27.12.2013 року.

У серпні 2014 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, просить: зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області вилучити з інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податковою кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво», оформленої актом перевірки № 353/163/22-1009/20800317 від 27.12.2013 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області відновити в інформаційній базі даних «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» детальну інформацію щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво», яка існувала до оформлення акту перевірки № 353/163/22-1009/20800317 віл 27.12.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2013 року, відповідачем був складений акт № 353/163/22-1009/20800317, «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво», з питань взаєморозрахунків із ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» (код СДРПОУ 37634172) за жовтень 2012 року, ТзОВ «Нові Технології ТПВ» за березень - квітень 2012 року, ТзОВ «Торговий дім «Світло престиж» (код СДРПОУ 37030232) за червень-серпень 2011 року, жовтень-листопад 2011 року, березень 2012 року, травень 2012 року, ПП «ЗЕІ» за серпень-жовтень 2011 року. Вважає, що правові підстави для висновків акту перевірки та і самі висновки акту не відповідають дійсності, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Відповідачем не враховано документі які надавались до перевірки, висновки акту базуються в основному актах інших податкових органів. Вважає, що зазначені акти ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть слугувати підставою для складення акту перевірки та висновків нього акту, оскільки такі не відповідають вимогам норм матеріального права Податкового Кодексу України, Цивільного Кодексу України та Господарського Кодексу України. В даному випадку ДПІ у Шевченківському районі під час проведення перевірки позивача, мала скерувати відповідні запити до ДПІ за місцем знаходження контрагентів, однак, як вбачається із акту перевірки, такі запити не скеровувалися. Податковим органом зроблено висновки, що не відповідають дійсним обставинам та є незаконними. Первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість таких дій та їх упередженість.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позові та заяві про зміну позовних вимог, просять позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обґрунтовується тим, що на момент проведення перевірки, які в подальшому були оформлені актами, позивачем не було представлено у повному обсязі документів, що пов'язані з предметом перевірки. За непредставлення до перевірки таких документів, до ТзОВ «Вальво» на підставі податкового повідомлення - рішення застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн. Вважає, що викладення ним в акті перевірки висновків про порушення платником податків податкового законодавства є нічим іншим як передбачений законодавством спосіб фіксації такого порушення, який без прийняття податковим органом відповідного рішення не порушує прав такого платника. Відтак, у зв'язку з відсутністю у позивача порушеного права, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, на підставі актів перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПІ у Личаківському районі м. Львова та ДПІ у Франківському районі м. Львова по контрагентах позивача не підтверджено факту отримання ТзОВ «Вальво» послуг та ТМЦ від ТзОВ «Будівельна компанія «Адена», ТзОВ «Нові Технології ТПВ», ТзОВ «Торговий дім «Світло престиж» та ПП «ЗЕІ», у зв'язку з відсутністю даних підприємств за юридичними адресами ,відсутністю об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. Вважає, що ними правомірно використано у акті перевірки від 27.12.2013 року №353/163/22-1009/20800317 зібрану податкову інформацію по контрагентах позивача. За таких обставин, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідачем 20.12.2013 року на адресу позивача скеровано лист №9843/22-1009 про надання інформації та її документального підтвердження, просили надати завірені відповідним чином копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово - господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків із ТОВ Будівельна компанія «Адена» за жовтень 2012 року, ТзОВ «Нові Технології ТПВ» за березень - квітень 2012 року,, ТзОВ «Торговий дім «Світло престиж» за червень - серпень 2011 року, жовтень - листопад 2011 року, березень 2012 року, травень 2012 року, та ПП «ЗЕІ» за серпень - вересень 2011 року, що здійснювались для з'ясування реальності та повноти відображення у податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях та правильності декларування податку на додану вартість.

У той же день, без надання часу позивачу на виконання такого листа, 20.12.2013 року начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено наказ №529 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Вальво» з 20.12.2013 року терміном 5 робочих днів.

На підставі направлення №511 від 20.12.2013 року та наказу №529 від 20.12.2013 року, працівниками відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Вальво» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Будівельна компанія «Адена» за жовтень 2012 року, ТОВ «Нові Технології ТПВ» за березень - квітень 2012 року, ТОВ «Торговий дім «Світло престиж» за червень - серпень 2011 року, жовтень - листопад 2011 року, березень 2012 року, травень 2012 року, ПП «ЗЕІ» за серпень - жовтень 2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 27.12.2013 року №353/163/22-1009/20800317 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з даного акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- вимог п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3, п. 135.4 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за рахунок безтоварних

операцій всього у сумі 3 243 658 грн. в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 57549,35 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 45051,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 1 670 244,35 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 1314504,30 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 156308,65 грн. та вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із внесеними змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за рахунок безтоварних операцій всього у сумі 3052107 грн. в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 435184,5 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 50933,4 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 1 095 176,00 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 1 314 504,00 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 156 308,70 грн.

- вимог п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) завищено податкове зобов'язання з податку на додатку вартість за рахунок безтоварних операцій у сумі 648 732 грн. за серпень 2011 року на суму 11509,87 грн., за вересень 2011 року на суму 9010,20 грн.. за березень 2012 року на суму 334048,87 грн., за квітень 2012 року на суму 262900,9 грн., за жовтець 2012 року на суму 31261,73 грн. та вимог п. 198.1, и. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит за рахунок безтоварних операцій у сумі 610 421 грн. за липень 2011 року на суму 4725,00 грн., за серпень 2011 року на суму 10964,27 гри., за вересень 2011 року на суму 71347,63 грн., за жовтень 2011 року на суму 8100,00 грн., за листопад 2011 року на суму 2086,68 грн., за березень 2012 року на суму 219035,28 грн., за квітень 2012 року на суму 262900,9 грн., за жовтень 2012 року на суму 31261,73 грн.

З огляду на викладені в акті перевірки висновки, такі ґрунтуються на:

- акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04.04.2013 року №1264/22.3/37634172 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Адена» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року»;

- акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.08.2013 року №771/26-55-22-02/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нові технології ТПВ» щодо підтвердження господарських відносин за січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень 2012 року»;

- акті перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.10.2013 року №119/22-40/37030232 «Про результати перевірки ТОВ «Торговий дім «Світло престиж» з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків із ПП «СМУ-600», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Викуп», ТОВ «АРС Трейд» ,ТОВ «БК «АРС» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2013 року»;

- акті перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 26.11.2012 року №1969/22-10/36828837 «Про результати перевірки ПП «ЗЕІ» з питань господарських відносин з ПП «Західенерго Інвест» з питань господарських відносин з ТзОВ «БК «АРС» ,ТзОВ «Альфа - Буд 2005», ПП «Екоенергобуд»».

Судом встановлено, що 01.02.2012 року між позивачем (субпідрядник) та ТзОВ «Електротехнічний союз» (підрядник) укладено договір субпідряду №01/2012, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати передбачені цим договором роботи по зовнішньому електропостачанню об'єктів стадіону по вул. Стрийській - Кільцевій дорозі у м. Львові відповідно до погодженої Проектної документації та передати виконані роботи підряднику, а підрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

На підтвердження реальності вказаної операції позивачем подано копії податкової накладної, довідки форми №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в.

26.09.2012 року між позивачем (замовник) та ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» (підрядчик) укладено договір №04/2012, відповідно до умов якого підрядчик зобов'язується виконати електромонтажні роботи на об'єкті «Будівництво стадіону по вул. Стийської - Кільцевої дороги у м. Львові».

На підтвердження реальності вказаної операції позивачем подано копії податкової накладної, довідки форми №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт, акта приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в.

01.03.2012 року між позивачем (покупець) та ТзОВ «Нові технології ТПВ» (постачальник) укладено договір №01/03-12, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві матеріали, а покупець зобов'язується прийняти зазначену продукцію і оплатити її вартість в порядку і терміни, що визначені даним договором.

На підтвердження реальності вказаної операції позивачем подано копії видаткових накладних, податкових накладних.

20.06.2011 року між позивачем (замовник) та ТзОВ «ТД «Світло Престиж» (постачальник) укладено договір поставки №20/06-12, відповідно до якого постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується поставити товар і передати у власність замовника, а саме: анкер М-24 в кількості 155 шт., М-20 в кількості 14 шт., М-30 в кількості 4 шт.

Також 20.03.2012 року між позивачем (замовник) та ТзОВ «ТД «Світло Престиж» (постачальник) укладено договір поставки, відповідно до якого постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується поставити товар і передати у власність замовника, а саме: анкер М-24 в кількості 80 шт.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем подано копії видаткових накладних, податкових накладних.

Між позивачем (покупець) та ПП «Західенерго Інвест» (далі - ПП «ЗЕІ», постачальник) укладено договори поставки від 01.07.2011 року №0107, від 20.03.2012 року №2003, від 05.04.2012 року №0504, відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію іменовану в подальшому товар в кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та додатками до нього, які є невід'ємною частиною даного договору, які іменуються специфікаціями.

На підтвердження виконання вказаних договорів поставки, позивачем подано суду копії специфікацій до договорів, видаткових накладних, податкових накладних, рахунку - фактури.

Щодо тверджень відповідача про відсутність при перевірці первинних документів, у зв'язку з їх втратою, про що повідомляв їх позивач, слід зазначити наступне.

В матеріалах справи наявна копія довідки Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області від 12.06.2013 року №71/11987 про те, що 06.06.2013 року керівник ТзОВ «Вальво» дійсно звернувся з письмовою заявою у Франківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області про те, що 05.06.2013 року близько 16 год.00 хв. невідома особа, перебуваючи по вул. Кн. Ольги 116 у м. Львові з автомобіля марки «Тойота Ланд Крузер 200» д.н.з. ВС 0059 ВО, шляхом вільного доступу таємно викрала спортивну сумку, в якій знаходились документи, а саме прихідні та розхідні накладні, угоди та інші бухгалтерські документи на ТзОВ «Вальво» за період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року. За даним фактом заяву внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2013 року. В акті перевірки вказано, що підприємством повідомлялось податковий орган про втрату таких документів та подавалась вищенаведена довідка.

Відповідно до п.44.5. ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Листом від 11.10.2013 року №5161/22-1008 відповідач зобов'язав позивача відновити втрачені первинні документи та регістри бухгалтерського обліку для проведення документальної позапланової перевірки у терміни, встановлені ПК України. Даний лист - вимогу позивач отримав 11.10.2013 року.

Однак, з моменту скерування вимоги про відновлення документів до початку перевірки не пройшло 90 днів, як це вимагає п.44.5 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом в межах проведення перевірки не виносились накази про перенесення проведення перевірки для надання можливості позивачу відновити такі документи на 90 днів.

Вказані обставини свідчать про порушення відповідачем при проведенні перевірки п.44.5 ПК України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Так, відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В статті 2 Закону України від № 996-ХІУ «зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд акцентує увагу на практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швейцарії» Суд визначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржувані рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів саме податкове управління».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій ТзОВ «Вальво» подано суду копії договорів, актів, видаткові накладні, податкові накладні та специфікації, реєстри довіреностей.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем податкового законодавства судом встановлено наступне.

Відповідно до статей 46-49 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача у подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Позивач, як платник податків, не може нести відповідальності за дії контрагентів за відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (статті 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Як зазначено в пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати замість будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Таким чином, діючим законодавством України не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Суд приходить до висновку, що твердження відповідача побудовані виключно на висновках актів податкових органів та на системі співставлення та звітності третіх осіб, які не мають жодного відношення до ТзОВ «Вальво».

У п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 передбачено, що у висновку акта перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби з посиланням на статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Всупереч наведеній нормі, податковий орган не досліджував дійсність правочинів, тобто фактично посилався на акти перевірки та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на що податковий орган не уповноважений.

Відповідно до п.6 розділу II цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В даному випадку відповідач посилався в акті перевірки тільки на «Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та акти податкових органів.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів підприємства до поставки товарів. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані позивачем, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

Одним із способів перевірки інформації по діях платника податків є проведення органом державної податкової служби зустрічної звірки.

Відповідно до п. 73.5. ст. 73.5. Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Проте, відповідачем не проведено жодної зустрічної звірки з контрагентами ТзОВ «Вальво» для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проводилась планова виїзна перевірка ТзОВ «Вальво» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 07.12.2012 року №1601/208/22-1009/20800317, копія якого є в матеріалах справи.

Слід зазначити, що чинний Податковий кодекс України передбачає лише одну підставу для здійснення такої повторної перевірки. Так, згідно з пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотримання яким покладено на органи державної податкової служби.

Одночасно необхідно зазначити, що чинним на сьогодні нормативним актом, у якому передбачено проведення повторної перевірки є Указ Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 №817/98, відповідно до п.4 якого, вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Відсутність цих документів означає, що повторна перевірка незаконна.

Аналізуючи наведені обставини та приписи податкового законодавства, суд прийшов до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності законних підстав для повторного проведення у грудні 2013 року позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Вальво» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Будівельна компанія «Адена» за жовтень 2012 року, ТОВ «Нові Технології ТПВ» за березень - квітень 2012 року, ТОВ «Торговий дім «Світло престиж» за червень - серпень 2011 року, жовтень - листопад 2011 року, березень 2012 року, травень 2012 року, ПП «ЗЕІ» за серпень - жовтень 2011 року, а твердження останнього про правомірність його дій не підтверджені жодними належними доказами.

Відповідачем суду подано витяги з аналітичної системи «Результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (том 2 а.с.140-151),з яких вбачається відображення відповідачем а даній системі інформації щодо висновків акта перевірки від 27.12.2013 року №353/163/22-1009/20800317.

Відповідно до ч. 74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей.

Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо податкової інформації по платниках ПДВ, то остання розміщується в базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", що є способом податкового контролю, та введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника. "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є одним із різновидів податкового контролю.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 КАС України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань без зміни цих показників самим Позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки за дотриманням критерію добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Крім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації податковим органом права на отримання податкової інформації засновані на принципі юридичної визначеності. Як свідчить позиція Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v.Home Office (Саsе 41/74van Duyn v.Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, зі змісту статті, 8, 19 Конституції України та наведеного рішення Європейського суду з прав людини можна прийти до висновку, що протиправними є дії не лише тоді коли завдали шкоди певній особі, а вже на стадії коли дії органу державної влади та їх посадових осіб прямо суперечать Закону чи вчиняються у супереч певної концепції реалізації відповідних повноважень.

Крім цього, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 1 ст. 55 Конституції України).

У рішенні Конституційного суду України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) Справа N 1-29/2011 від 14 грудня 2011 року вирішено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

За таких обставин, дії відповідача щодо включення до інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації про результати перевірки ТзОВ "Вальво", оформленої актом перевірки №353/163/22-1009/20800317 від 27.12.2013 року є протиправними, відтак, слід зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області вилучити з інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки ТзОВ "Вальво", оформленої актом перевірки №353/163/22-1009/20800317 від 27.12.2013 року.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача відновити в інформаційній базі даних «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» детальну інформацію щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво», яка існувала до оформлення акту перевірки № 353/163/22-1009/20800317 віл 27.12.2013 року, то у задоволенні такої слід відмовити, оскільки такі вимоги дублюють позовну вимогу про зобов'язання вилучити з інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки ТзОВ "Вальво", оформленої актом перевірки №353/163/22-1009/20800317 від 27.12.2013 року.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Вальво" 36,54 судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області у Львівській області щодо включення до інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації про результати перевірки ТзОВ "Вальво", оформленої актом перевірки №353/163/22-1009/20800317 від 27.12.2013 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області вилучити з інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки ТзОВ "Вальво", оформленої актом перевірки №353/163/22-1009/20800317 від 27.12.2013 року.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Вальво" (код ЄДРПОУ 20800317, місцезнаходження: м. Львів, пр..Чорновола, 59/23) 36 (тридцять шість) гривень 54 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 14.10.2014 року

Суддя Карп'як Оксана Орестівна