Рішення

від 30.09.2014 по справі 910/11675/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11675/14 30.09.14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лос-ЛТД"

до 1) Київської міської ради

2) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про поновлення договору оренди землі

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Авраменко Ю.М. (дов №б/н від 05.05.2014),

Від відповідача 1: Дорошенко О.С. (дов. №225-КР-973 від 11.09.2014),

Від відповідача 2: Якимець О.І. (дов. №05703-8243 від 24.04.2013),

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лос-ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення договору оренди землі, а саме визнати укладеною угоду до договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 порушено провадження у справі №910/11675/14 та призначено її до розгляду на 03.07.2014 року.

03.07.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та від відповідача відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.07.2014 розгляд справи відкладено на 17.07.2014 року.

У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 справу №910/11675/14 передано для вчинення процесуальних дій судді Шкурдовій Л.М.

Відповідною ухвалою суду від 17.07.2014 вищезазначена справа прийнята та призначена суддею Шкурдовою Л.М. до розгляду на 26.08.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014, у зв'язку із поверненням судді Полякової К.В. із відпустки, справу №910/11675/14 передано їй для розгляду.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

04.08.2014 судом постановлено ухвалу про прийняття справи № 910/11675/14 суддею Поляковою К.В. до свого провадження та призначено її до розгляду на 26.08.2014 року.

У судовому засіданні 26.08.2014 судом оголошено перерву до 30.09.2014 року.

Під час судового засідання 30.09.2014 представником позивача надані усні пояснення по суті спору, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, поданих до суду через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 29.09.2014 року. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини та факти, викладені у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 26.08.2014 та долученого до матеріалів справи.

Також, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву від 03.07.2014, представник відповідача 2 просив відмовити у задоленні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2003 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОС-ЛТД» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (Договір оренди).

Відповідно до п. 1 Договору оренди орендодавець, на підставі рішення Київради від 27.03.2003 за № 332/492, передав, а орендар прийняв в оренду строком на 5 років земельну ділянку, місце розташування: проспект Григоренка, 36-38 у Дарницькому району міста Києва, розміром 0,6914 га. для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки. Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації (п. 15 Договору оренди).

Договір оренди зареєстровано 06.11.2003 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, про що зроблено запис за № 63-6-00078 у книзі записів державної реєстрації договорів.

26.02.2009 рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 30/53, Договір оренди поновлено на 5 років на умовах визначених Угодою до Договору оренди земельної ділянки від 06.11.2003 № 36-6-00078. Пунктами 3, 5 цієї Угоди передбачено, що дана угода набирає чинності з дня її державної реєстрації та є невід'ємною частиною Договору оренди.

26.03.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) здійснено реєстрацію вищевказаної Угоди до Договору оренди, про що зроблено запис за № 63-6- 00537 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Таким чином, Угода до Договору оренди набрала чинності із 26.03.2009 зі строком дії до 26.03.2014 року.

На виконання п. п. 1., 7.2 Договору оренди, позивач сплатив кошти пайової участі, здійснив будівництво та введення в експлуатацію майнового комплексу автостоянки, зареєстрував право власності на збудований об'єкт нерухомості, належним чином сплачує орендну плату, не вчиняє дій, які можуть погіршити стан землі.

Зі змісту п. 7.1 Договору оренди вбачається, що орендар має переважне право, за рівних інших умов, на поновлення договору оренди після закінчення строку дії договору.

Частинами 1-3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на час закінчення строку дії Договору оренди 26.03.2014) встановлено, що по закінченню строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Оскільки іншого строку Договором оренди не встановлено, за місяць до спливу строку його дії, а саме 25.02.2014, позивач звернувся до відповідача1 із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі за вих. № 30, до якого додано проект додаткової угоди та документи, які підтверджують факт належного виконання ним умов Договору оренди, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У подальшому, на запити Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), ТОВ «Лос-ЛТД» додатково надавав документи, які витребовувались відповідачем2 для розгляду питання про поновлення Договору оренди.

У свою чергу, відповідач2 листами від 24.03.2014 за вих. № 057022-2758 та від 18.04.2014 за вих. № 057022-3916 повідомляв позивача про те, що документи про поновлення Договору оренди розглядаються у межах справи № А-21076.

Так, оскільки протягом встановленого законом місячного строку, а саме до 26.04.2014, орендар заперечень щодо поновлення Договору оренди, або жодної іншої відповіді від відповідача1 та відповідача2 не отримав, договір оренди не поновлений, тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Лос-ЛТД» звернулось із даним позовом до суду, у межах якого просить визнати укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки № 63-6-00078 від 06.11.2003 року.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач 1 у своєму відзиві зазначає про відсутність волевиявлення Київської міської ради щодо укладення додаткової угоди, яке має виражатися у відповідному рішенні ради.

Відповідач 2, також посилаючись на відсутність рішення Київської міської ради щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, просить відмовити у задоволенні позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Як передбачено нормами ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За приписами статті 33 Закону України „Про оренду землі" після закінчення строку на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Пунктом 2.17. постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011 за № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011) та з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

З вищенаведеного вбачається, що редакцією ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», станом на момент виникнення права на поновлення договору оренди, визначено, що право на поновлення договору оренди не пов'язується із наявністю відповідного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Умовою для поновлення договору оренди землі є відсутність протягом одного місяця після закінчення строку дій договору заперечень орендодавця.

Нормами статті 777 Цивільного кодексу України визначено, що наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував умови Договору оренди та скористався переважним правом на укладення договору оренди на новий строк шляхом своєчасного направлення листа-повідомлення про намір поновити договір оренди та проекту додаткової угоди. Проте, ані у місячний строк після закінчення строку дії договору, тобто до 26.04.2014, ані станом на день розгляду спору заперечення чи відмови у поновленні договору від відповідачів не надходило.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші передцоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (ч. 1 ст. 187 ГК України).

У листі Верховного суду України «Аналіз практики застосування судами ст. 16 ЦК України» від 01.04.2014 зазначено, що можна погодитися з практикою судів, які відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» вважають укладеною додаткову угоду до договору оренди землі про поновлення цього договору у разі непідписання її орендодавцем, якщо орендар не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору направив орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди і після спливу строку договору продовжує користуватися земельною ділянкою, а орендодавець протягом місяця після спливу строку договору не висловив заперечень проти додаткової угоди і пропозицій про зміну договору. За цих умов згідно із ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду» договір оренди вважається продовженим на той самий строк і на тих саме умовах, які передбачалась договором, з мовчазної згоди орендодавця. Відомості про наявність додаткової угоди необхідні для її державної реєстрації.

Відповідно до п. «а» ч. З ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку (ч. 2 ст. 77 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що на виконання положень статей 181 та 188 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лос-ЛТД" підписало угоду до договору № 63-6-00078 від 06.11.2003 та надіслало до Київської міської ради.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідачів проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія ради скликається у міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

Позивачем зауважено та не спростовано відповідачами, що протягом вересня, а саме 04.09.2014 та 18.09.2014, відбувались пленарні засідання Київської міської ради на яких вирішувались у тому числі й земельні питання, однак питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки № 63-6-00078 від 06.11.2003 порядком денним не винесено на розгляд сесії.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, Київська міська рада порушила терміни розгляду питання щодо поновлення договору, що призвело до порушення прав позивача, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лос-ЛТД» визнаються судом обґрунтованими, документально доведеними та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" , статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, зокрема, випадки, коли окремі органи, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі.

Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку..

З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лос-ЛТД" до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення договору оренди землі, а саме визнати укладеною угоду до договору оренди - задовольнити повністю.

Поновити договір оренди земельної ділянки № 63-6-00078 від 06.11.2003, вважаючи укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки № 63-6-00078 від 06.11.2003 у редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Лос-ЛТД" (04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 21503159), з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодою:

«Угода

до Договору оренди земельної ділянки

від 06.11.2003 № 63-6-00078

Київська міська рада (м. Київ, Хрещатик, 36) - далі у тексті - "Орендодавець", в особі Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОС-ЛТД" (м.Київ, вул.Фрунзе, 40, реєстроване Подільською районною держадміністрацією м. Києва 20.07.1998 р., за № 01789/1681) - далі у тексті - „Орендар", в особі директора Житника Дмитра Миколайовича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, керуючись статтею 33 Закону України „Про оренду землі", домовились вдруге поновити договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 06.11.2003 № 63-6-00078 у книзі записів державної реєстрації договорів, поновлена вперше угода Договору оренди земельної ділянки, зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26 березня 2009 р. за № 63-6-00537 - далі у тексті - Договір, та уклали цю угоду (далі у тексті - Угода) про таке:

1. Поновити на 5 (п'ять) років Договір, укладений між сторонами, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 06.11.03. № 63-6-00078 у книзі записів державної реєстрації договорів.

2. Інші умови Договору залишаються без змін.

3. Дана угода набуває чинності з дня її державної реєстрації.

4. Усі спори, пов'язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї Угоди.

5. Ця Угода є невід'ємною частиною Договору і складена у двох примірниках. Один примірник для Орендодавця, один - для Орендаря».

Стягнути пропорційно з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01061, місто Київ, вулиця Хрещатик, 32-а, ідентифікаційний код 26199097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лос-ЛТД" (04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 21503159) судовий збір у розмірі 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 30.09.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 07.10.2014 року

Суддя К.В. Полякова