Постанова

від 29.09.2014 по справі 804/9531/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 р. Справа № 804/9531/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е. за участю представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача Фініченко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, який у подальшому змінив та просить:

- визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0009701701 від 26.06.2014 року, № 0009711701 від 26.06.2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту з ПДВ у розмірі 35 560,00 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях за січень 2014 року;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності позивача за січень 2014 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 35560,00 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені та включені позивачем у податкових деклараціях за січень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 49, 198 Податкового кодексу України, порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що відповідачем зроблено висновок про незаконність формування позивачем зобов'язань з ПДВ з виконання угод лише згідно інформації з баз даних податкового органу та інформації з зовнішніх джерел, при цьому проігнорувавши норми Податкового кодексу та факт наявності у позивача всієї передбаченої законом первинної документації, що підтверджує зобов'язання з ПДВ та податковий кредит, яка були надана відповідачу. Також, самосійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без змін цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є неправомірною.

У судове засідання з'явилися представник позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю.

В письмових запереченнях на позов, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Торра плюс», ТОВ «Стройнова» за січень 2014 року. Надані послуги ТОВ «Торра плюс» не відповідають видам діяльності які зазначені у реєстраційних документах. В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ «Торра плюс» не визначено конкретний перелік надання послуг, маршрут перевезення, держаний номер автомобіля, відомості про вантаж, що унеможливлює пов'язати понесені витрати з отриманням доходів від здійснення господарської діяльності. Також позивачем не були надані до перевірки товарно-транспортні накладні, договір на транспортування товару, шляхові листи, що підтверджують факт транспортування товару від ТОВ «Стройнова». Що стосується коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, відповідач зазначив, що ним була внесена лише інформація до електронних баз на підставі акту перевірки.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26.06.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009701701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 17236,50 грн. (основний платіж - 11491,00 грн., штрафні санкції - 5745,50 грн.).

26.06.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009711701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за адміністративним штрафом в сумі 1020 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі Акту від 26.05.2014 року № 2481/232/04-03-17-01-26/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих в декларації з ПДВ за січень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Торра плюс», ТОВ «Стройнова».

У вказаному Акті зазначено, що перевіркою встановлені порушення:

- п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів у повному обсязі;

- ч.5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в частині безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ за січень 2014р. в сумі 47050,92грн., в тому числі:

по взаємовідносинам з ТОВ «Торра плюс» (код ЄДРПОУ 38850335), донараховано податок на додану вартість в сумі 11491,0грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Стройнова» (код ЄДРПОУ 38372868) підлягає зменшенню шляхом виключення зі складу податкового кредиту з ПДВ у розмірі 35 560,0грн.;

- п.85.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України в частині безпідставного включення товару, придбаного у ТОВ «Стройнова» (код ЄДРПОУ 38372868) контрагентами покупцями ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» (код ЄГДРПОУ 33021106), ТОВ «Марганецька птахофабрика» (код ЄДРПОУ 30791702), ТОВ «Інбел» (код ЄДРПОУ 31970823), ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (код ЄДРПОУ 00951770), ПП «Артбудінвест» (код ЄДРПОУ 35489425), ТОВ «М'ясо-виробничий комплекс «Панвітек» (код ЄДРПОУ 34224583), ТОВ «ТПК Мірагро» (код ЄДРПОУ 38976313), ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648), ТОВ «Племтахокомбінат «Запорізький» (код ЄДРПОУ 35622694), ТОВ «Колос-Агро трейд» (код ЄДРПОУ 34072607) підлягає зменшенню шляхом виключення зі складу податкових зобов'язань у розмірі 47218,0грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1. ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, вичерпний перелік яких зазначено у вказаному пункті, зокрема, такої обставини, як те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається із змісту акту від 26.05.2014 року № 2481/232/04-03-17-01-26/НОМЕР_3 позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена на підставі наказу відповідача № 554 від 13.05.2014р. та повідомлення 247/04-03-17-01 від 13.05.2014 року, які були отримані позивачем.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Судом встановлено, що 29.12.2013 року між ФОП ОСОБА_5 (Замовник) та ТОВ «Торра плюс» (Перевізник) було укладено договір № 240 про надання транспортних послуг предметом якого є зобов'язання Перевізника доставити ввірений йому товар для перевезення вантажу з місця призначення до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержанні вантажу особі, а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні на суму 68946,00 грн. (в т.ч. ПДВ 11491,00 грн.).

Проте, в актах здачі-прийнятя робіт (надання послуг) № 080103 від 08.01.2014 року, № 090101 від 09.01.2014 року, № 120101 від 12.01.2014 року, № 130102 від 13.01.2014 року, № 140101 від 14.01.2014 року, № 150101 від 15.01.2014 року, № 160101 від 16.01.2014 року, № 190101 від 19.01.2014 року, № 200101 від 20.01.2014 року, № 210101 від 21.01.2014 року, № 220103 від 22.01.2014 року, № 230101 від 23.01.2014 року, № 260101 від 26.01.2014 року, № 270103 від 27.01.2014 року, № 280101 від 28.01.2014 року, № 290101 від 29.01.2014 року, № 300102 від 30.01.2014 року, не зазначено зміст та обсяг господарської операції (не зазначено конкретний перелік надання послуг, маршрут перевезення, державний номер автомобіля, що здійснив перевезення, відомості про вантаж), що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Розрахунки між суб'єктами господарювання не проводилися.

З огляду на викладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій СПД ОСОБА_5 з ТОВ «Торра плюс» в січні 2014 року.

Що стосується позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, від 26.06.2014 року № 0009711701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за адміністративним штрафом в сумі 1020 грн., суд вважає що дані вимоги є такими що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно до п. 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п.2.3.2.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Міністерством фінансів України від 14.03.2013р. за №395, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Отже, єдиним доказом ненадання платником податків під час перевірки документів є складений у довільній формі акт про вказану обставину, про який зазначено в акті перевірки. Зазначений акт повинен бути підписаний платником податків або його законним представником.

Таким чином, в разі ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу в ході проведення перевірки документів посадовими особами податкового органу повинен бути складений відповідний акт, який фіксував факт ненадання документів.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений акт, який би засвідчував факт відмови, посадовими особами відповідача складений не був.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача в розрізі контрагентів за січень 2014 року та зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

При цьому статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності з Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (затверджений Наказом Міністерство доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року № 217/2499) за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації. З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою. Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (затверджених наказом Міністерство доходів і зборів України від 14.06.2012 року № 516) декларація, надана платником, вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст. ст. 48 і 49 Податкового кодексу України. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі Акту від 26.05.2014 року № 2481/232/04-03-17-01-26/НОМЕР_3, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема до підсистеми «Аналітична система» можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності дій щодо коригування показників податкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема в підсистемі «Аналітична система» на підставі Акту від 26.05.2014 року № 2481/232/04-03-17-01-26/НОМЕР_3.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009711701 від 26.06.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі - 1 020,00 грн.

Визнати протиправними дії Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування, шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту з ПДВ у розмірі 35 560,00 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені суб'єктом підприємницької діяльності, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) у податкових деклараціях за січень 2014 року.

Ззобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за січень 2014 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 35 560,00 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені суб'єктом підприємницької діяльності, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та включені до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2014 року.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір в сумі 91,35 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2014 року

Суддя О.В. Серьогіна