Постанова

від 14.10.2014 по справі 804/14753/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 804/14753/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача Шестерня Н.О.;

представник відповідача Мадалиць В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Брикетна компанія" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Днпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Брикетна компанія" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення №0002632201 від 02 вересня 2014 року на суму 122460грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста шістдесят гривень 00 коп.), з яких 81 640грн. (вісімдесят одна тисяча шістсот сорок гривень 00 коп.) - за основним платежем, 40820грн. (сорок тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями, як таке, що прийняте ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту від 13 серпня 2014 року за №2208/221/35340660, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічять діючому законодавству та стягнути на користь ТОВ «Українська Брикетна компанія» з державного бюджету суму сплаченого судового збору в розмірі 244грн.92грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсним (нікчемним) договору укладеного позивачем з його контрагентом ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП», адже угода з контрагентом позивача в судовому порядку недійсною податковою інспекцією не визнавались та податковій інспекції не надано повноваження встановлювати нікчемність правочинів в актах перевірки; висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за угодою, укладеною з ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП», підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача; висновок податкового органу, що оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились зроблено з інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та акту перевірки цього контрагента, згідно з якими відсутні докази фактичного отримання продукції. Оскільки право підприємства на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагентів та сплати ним податку до бюджету, позивач вважає, що ним було сформовано ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 17.09.2014р. відкрито провадження по справі №804/14753/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30.09.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 07.10.14р. та 14.10.14р.

14.10.2014р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав , просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що опрацюванням документів податкової звітності та баз даних встановлено, що одним з постачальників ТОВ «Українська Брикетна компанія» у січні 2014 року було підприємство ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП». Актом перевірки складеним фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ складено акт стосовно підприємства ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП» №480/04-62-22-1/38905326 від 31.03.2014р. з якого встановлено, що ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП» не знаходиться за місцем реєстрації, не мають основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності. В ході проведення перевірки не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від контрагентів. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування т по операціях з придбання та реалізації товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Наявність вказаних обставин, на думку відповідача, є підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, встановлено безтоварність таких операцій та юридичну дефектність первинних документів, складених від імені ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП» на адресу ТОВ «Українська Брикетна компанія», що є наслідком порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, завищено податковий кредит, за рахунок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за господарськими операціями, які не направлені на реальне настання правових наслідків, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 81640грн. До перевірки не було надано документи, які б підтверджували транспортування товару. Таким чином, неможливо дослідити за рахунок кого та яким чином відбувалося транспортування товару, де саме зберігався товар, а також підтвердити факт поставки товару. З огляду на викладені обставини, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Днпропетровській області обґрунтовано та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

З 31.07.2014 року по 07.08.2014року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України, згідно наказу від 31.07.2014р. №1256, фахівцем на підставі повідомлення про проведення перевірки від 31.07.14р. №392/221 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Українська Брикетна компанія», по результатам якої складений акт №2208/221/35340660 від 13.08.2014р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 35340660) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОТЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38354571) за січень 2014р.», яким зафіксовано порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України№2755-VI від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ» занижено податок на додану вартість за січень 2014 року, всього у сумі 81640 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 02.09.2014року винесено податкове повідомлення-рішення №0002632201, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 120460,00грн., з якої 81640,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 40820,00грн.

Позивач не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, подав до податкового орану заперечення від 20.08.14р. з вимогою скасувати висновки акта перевірки про порушення ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ» норм Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду вказаного вище заперечення позивача акт перевірки №2208/221/35340660 від 13.08.2014р. залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з урахуванням акту перевірки від 31.03.14р. №480/04-62-22-1/38905326 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП», складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, стосовно підприємства ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП», та інформації баз даних ОДПС, а саме: ІАІС «Податковий блок», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»; БД «Бест-Звіт», АІС РПП, а також наданих позивачем на запит ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська наступних копій бухгалтерських та первинних документів: договір поставки, податкові накладні, видаткові накладні, банківські.

Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП» згідно договору поставки №140101 від 01.01.2014р.

Відповідно до договору підприємством ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП» у січні 2014 року виписано видаткові накладні, розрахунки за договором проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаєморозрахунків.

Також, актом перевірки встановлено, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ», придбану у ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП» продукцію використовувала для власних потреб, що суперечить висновку податкового органу про безтоварність господарських операцій.

На підтвердження виконання вищезазначеного договору позивачем до суду надано: копію цього договору; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарські операції з придбання товарів у ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП»: податкові накладні: №162 від 30.01.14р., №161 від 28.01.14р., №159 від 15.01.14р., №158 від 13.01.14р., №157 від 01.01.14р., видаткові накладні: №150 від 30.01.14р., №149 від 28.01.14р., №148 від 22.01.14р., №147 від 15.01.14р., №146 від 13.01.14р.,№145 від 01.01.14р., копію специфікації №1 від 01.01.14р., акт звірки взаєморозрахунків, копії товарно-транспортних накладних від 30.01.14р., 28.01.14р., 15.01.14р., 22.01.2014р.,13.01.14р.,01.01.14р.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наявних у справі первинних документів, які також досліджувались під час перевірки, що підтверджується актом перевірки, за господарськими операціями позивача з вищенаведеним контрагентом вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України.

Жодних зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки також не зазначено.

Стосовно твердження відповідача про те, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ» до перевірки не надало товарно-транспортні накладні на отриманий товар, які б підтверджували його транспортування, в зв'язку з чим не можливо дослідити за рахунок кого та яким чином відбувалося транспортування товару, де саме зберігався товар, а а ткож підтвердити факт поставки товару, то слід зазначити, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як на час укладення правочинів позивача із ТОВ «ПРОТЕЙ ГРУП», так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.

Крім того, укладений між сторонами договір не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цього правочину не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає договір укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень-рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Необхідно зазначити, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість навіть наявність порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Враховуючи наведене, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не могла використовувати як безперечний доказ акт перевірки контрагента ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП», складеного фахівцями відповідача від 31.03.14р. №480/04-62-22-1/38905326 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38905326) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року», яким встановлено що ТОВ «ПРОТЕЙ-ГРУП» не знаходиться за місцем реєстрації, не мають основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності.

Також, програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Таким чином, використання ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській інформації комп'ютерних баз: ІАІС «Податковий блок», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»; БД «Бест-Звіт», АІС РПП, не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002632201 від 02 вересня 2014 року.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Брикетна компанія" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Днпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволити.

Визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення №0002632201 від 02 вересня 2014 року на суму 122460грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста шістдесят гривень 00 коп.), з яких 81 640грн. (вісімдесят одна тисяча шістсот сорок гривень 00 коп.) - за основним платежем, 40820грн. (сорок тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями, як таке, що прийняте ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту від 13 серпня 2014 року за №2208/221/35340660, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічять діючому законодавству.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Брикетна компанія" судові витрати в сумі 244грн.92коп. (двісті сорок чотири грн. 92коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 08.09.2014р. за №74.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2014 року

Суддя С.В. Ніколайчук