Ухвала

від 07.07.2015 по справі 804/14753/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 рокусправа № 804/14753/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Сафронової С.В.

           суддів:                     Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:          Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 804/14753/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Брикетна компанія" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

12.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Брикетна компанія" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення №0002632201 від 02 вересня 2014 року на суму 122460грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Брикетна компанія" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Днпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано недійсним (скасовано) податкове повідомлення-рішення №0002632201 від 02 вересня 2014 року на суму 122460 грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста шістдесят гривень 00 коп.), з яких 81 640 грн. (вісімдесят одна тисяча шістсот сорок гривень 00 коп.) – за основним платежем, 40820грн. (сорок тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) – за штрафними (фінансовими) санкціями, як таке, що прийняте ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту від 13 серпня 2014 року за №2208/221/35340660, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічать діючому законодавству.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не доведено обставини справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити позивачу у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 31.07.2014 року по 07.08.2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України, згідно наказу від 31.07.2014р. №1256, фахівцем на підставі повідомлення про проведення перевірки від 31.07.14р. №392/221 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ “Українська Брикетна компанія”, по результатам якої складений акт №2208/221/35340660 від 13.08.2014р. “Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ “УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ” (код ЄДРПОУ 35340660) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ “ПРОТЕЙ ГРУП” (код ЄДРПОУ 38354571) за січень 2014р.”, яким зафіксовано порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України№2755-VI від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), ТОВ “УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ” занижено податок на додану вартість за січень 2014 року, всього у сумі 81640 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 02.09.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002632201, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 120460,00грн., з якої 81640,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 40820,00грн.

Позивач не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, подав до податкового орану заперечення від 20.08.14р. з вимогою скасувати висновки акта перевірки про порушення ТОВ “УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ” норм Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду вказаного вище заперечення позивача акт перевірки №2208/221/35340660 від 13.08.2014р. залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002632201 від 02 вересня 2014 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з урахуванням акту перевірки від 31.03.14р. №480/04-62-22-1/38905326 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “ПРОТЕЙ-ГРУП”, складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, стосовно підприємства ТОВ “ПРОТЕЙ-ГРУП”, та інформації баз даних ОДПС, а саме: ІАІС “Податковий блок”, АІС “Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України”; БД “Бест-Звіт”, АІС РПП, а також наданих позивачем на запит ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська наступних копій бухгалтерських та первинних документів: договір поставки, податкові накладні, видаткові накладні, банківські.

Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ “ПРОТЕЙ-ГРУП” згідно договору поставки №140101 від 01.01.2014р.

Відповідно до договору підприємством ТОВ “ПРОТЕЙ-ГРУП” у січні 2014 року виписано видаткові накладні, розрахунки за договором проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаєморозрахунків.

Також, актом перевірки встановлено, що ТОВ “УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ”, придбану у ТОВ “ПРОТЕЙ-ГРУП” продукцію використовувала для власних потреб, що суперечить висновку податкового органу про безтоварність господарських операцій.

На підтвердження виконання вищезазначеного договору позивачем до суду надано: копію цього договору; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарські операції з придбання товарів у ТОВ “ПРОТЕЙ-ГРУП”: податкові накладні, видаткові накладні, копію специфікації, акт звірки взаєморозрахунків, копії товарно-транспортних накладних.

З аналізу наявних у справі первинних документів, які також досліджувались під час перевірки, що підтверджується актом перевірки, за господарськими операціями позивача з вищенаведеним контрагентом вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України.

Як на час укладення правочинів позивача із ТОВ “ПРОТЕЙ ГРУП”, так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними.

Суд першої інстанції вірно звернув у вагу на той факт, що укладений між сторонами договір не визнавався недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цього правочину не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає договір укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень-рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 14.10.2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України

Головуючий:                                                                      С.В. Сафронова

          Суддя:                                                                      В.Ю. Поплавський

          Суддя:                                                                      Д.В. Чепурнов