Постанова

від 09.10.2014 по справі 826/13930/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/363

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

09 жовтня 2014 року 11:00 № 826/13930/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Іноземного підприємства "Дойче Аграртехнік" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Іноземне підприємство "Дойче Аграртехнік" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2014 № 122026552202, № 122126552202, № 122226552202 - повністю та № 39426551702 - в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 2864,26 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13930/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 07.10.2014 представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 07.10.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі наказу відповідача № 2094 від 11.07.2014, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено планову виїзну перевірку іноземного підприємства "Дойче Аграртехнік" (код ЄДРПОУ 25284010) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, за результатом якої складено акт перевірки від 15.08.2014 № 770/26-55-22-02/25284010 (Т. 1, арк. 53-114).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 44 067,00 грн.;

- п. 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті занижено ПДВ (р. 25 декларації) на загальну суму 236 618,00 грн. та завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 декларації) на загальну суму 100 282,00 грн.;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням ст. 164, п. 177.8 ст. 177, п. 171.2 ст. 171 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся в розмірі 12 365,00 грн.;

- п. 160.5 ст. 160 з урахуванням вимог п. 152.8 ст. 152 ПК України, в результаті чого встановлено неутримання та несплату податку з доходу нерезидентів всього у сумі 149 717,00 грн.;

- п. 2.8, 3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

На підставі складеного акту перевірки від 15.08.2014 № 770/26-55-22-02/25284010 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 01.09.2014:

- № 122026552202, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 44 067,00 грн., з якої: за основним платежем - 44 067,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11020300 (Т. 1, а.с. 46);

- № 122126552202, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 295 772,00 грн., з якої: за основним платежем - 236 618,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59 154,00 грн. за платежем: ПДВ, код платежу: 14010100 (Т. 1, а.с. 47);

- № 122226552202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 100 282,00 грн. (Т. 1, а.с. 48);

- № 39426551702, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 21 627,00 грн. з якої: за основним платежем - 12 365,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 262,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, код платежу: 11010100; 133 (Т. 1, а.с. 49).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали:

- інформація від ДПІ в Києво-Святошинського р-ні Київської обл. ДПС, якою, відповідно до постанови прокурора Києво-Святошинського р-ну Київської обл. від 14.10.2011 про порушення кримінальної справи щодо діяльності невстановлених осіб у діях яких вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "Укртрансзапчастина" (код ЄДРПОУ 32393259) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період серпень - вересень 2010 року та листопад 2010 року - грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2012 № 303/22-2/32393259 (т. 1, а.с. 60-61, 76-77).

Згідно даної інформації було встановлено, що особа, використовуючи дані паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1, перереєструвала на його ім'я ТОВ "Укртрансзапчастина" (код ЄДРПОУ 32393259), реквізити якого використовувалися з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в підробці документів, укладання та начебто виконання господарських угод з іншими суб'єктами господарської діяльності, отримання за це грошових коштів без нарахування і сплати до Державного бюджету України податків та подальшого використання вказаних документів, як підстави для фіктивного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ для контрагентів ТОВ "Укртрансзапчастина" та, як наслідок, безпідставного зменшення їх податкових зобов'язань.

- Акт ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 23.09.2011 № 5811/23-522-34184902 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Лайкс" (код ЄДРПОУ 34184902) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.02.2011 по 31.08.2011 (т. 1, а.с 61-62, 77-78).

Згідно даного акту встановлено, що ТОВ "Лайкс" має стан платника - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Крім цього, було встановлено, що співробітниками головного відділу податкової міліції ДПІ було допитано гр. ОСОБА_3, який пояснив, що взимку 2011 р. на пропозицію невідомого на ім'я ОСОБА_21 погодився за грошову винагороду в розмірі 600 грн. зареєструвати на своє ім'я підприємство.

Крім того, було з'ясовано, що ОСОБА_3 реєстрацію товариства та отримання документів в ДПІ (в т.ч. свідоцтва платника ПДВ) не здійснював, фінансово-господарську діяльність ТОВ "Лайкс" не займався і не мав на меті, заробітну плату від ТОВ "Лайкс" не отримував, первинні документи ТОВ "Лайкс" не оформляв, фінансово-господарську діяльність не проводив, звітів до ДПІ не підписував та не подавав, рахунки в установах банку не відкривав та співробітників не наймав.

- Акт ДПІ у м. Черкасах ДПС від 09.11.2012 № 527/22-11/37478844 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім "Онікс" (код ЄДРПОУ 37478844) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за березень-вересень 2011 року (т. 1, а.с. 78).

- Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.06.2012 № 1709/22-4/35759553 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Ерідан-С" (код ЄДРПОУ 35759553) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за вересень, жовтень 2011 року (т. 1, а.с. 79).

- Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 № 4720/22-9/37242867 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ідея Рісьорч" (код ЄДРПОУ 37242867) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2010 по 30.09.2012 року (т. 1, а.с. 79).

- Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.09.2013 № 988/22-07/35624377 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Логос" (код ЄДРПОУ 35624377) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2012 по 31.12.2012, 01.01.2013 по 28.02.2013, 01.04.2013 по 31.05.2013 (т. 1, а.с. 79-80).

- Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 № 1481/26-59-22-12/36798457 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агро Союз Трейд" (код ЄДРПОУ 36798457) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 по 31.05.2013 (т. 1, а.с. 80).

- Акт ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 03.03.2014 № 116/05-64-15-01/36810039 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "О С К" (код ЄДРПОУ 36810039) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків травень 2013 року (т. 1, а.с. 80).

- Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.12.2013 № 3155/26-55-22-01/38751295 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД Ямато" (код ЄДРПОУ 38751295) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.10.2013 (т. 1, а.с. 80-81).

- Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.08.2014 № 2223/26-55-22-02/37705122 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бтл-Про" (код ЄДРПОУ 37705122) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.01.2013 (т. 1, а.с. 81).

- Згідно акту перевірки позивача, встановлено, що станом на 31.12.2013 у суб'єкта господарювання залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) становить 0,00 грн., але в попередніх періодах іноземне підприємство "Дойче Аграртехнік" декларувало залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) (т. 1, а.с. 92-93).

Основною причиною виникнення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за перевіряємі періоди є здійснення операцій з повернення сільськогосподарської техніки на підставі договорів, яка залишалася на складі зберігача та не була продана на кінець перевіряємого періоду.

Проте, у зв'язку із встановленим товариством порушенням вимог п. 198.23, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 100 282,00 грн., в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті (рядок 25) на зальну суму 236 618,00 грн.

- Згідно акту перевірки позивача, встановлено, що не утримано податок на доходи фізичних осіб (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14) із коштів у загальному розмірі 61 831,00 грн., виданих з каси іноземного підприємства "Дойче Аграртехнік", як добові витрати фізичним особам - не працівникам підприємства, згідно авансових звітів (т. 1, а.с. 99-100).

Відповідно до документів наданих до перевірки, дані про зазначених фізичних осіб у відомостях про нарахування та виплати заробітної плати відсутні, заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася, табелі робочого часу не складалися, особові справи відсутні.

У зв'язку з чим, податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 10 911,46 грн. із вказаних сум доходу податковим агентом іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" не утримано та до бюджету не сплачено.

Таким чином, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві дійшла висновку про порушення іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" норм податкового зобов'язання, що сталою підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень від 01.09.2014 № 122026552202, № 122126552202, № 122226552202 та № 39426551702.

Однак, іноземне підприємство "Дойче Аграртехнік" не погоджується з такими висновками контролюючого органу та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 01.09.2014 № 122026552202, № 122126552202, № 122226552202 - повністю та № 39426551702 - в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 2864,26 грн., а тому звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" зазначено, що платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий коедит платника більший за податкове зобов'язання, тобто платник податку придбав більше робіт/товарів/послуг ніж продав протягом звітного (податкового) періоду.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ТОВ "Укртрансзапчастина" позивачем надано до суду:

* рахунок фактуру № 1708-14 від 17.08.2011, податкову накладну від 17.08.2011 № 51, видаткову накладну від 17.08.2011 № 51 за підписами ОСОБА_1, звіт по господарським операціям, платіжні доручення (т. 1, а.с. 152-159) та докази використання у власній господарській діяльності (т. 1, а.с. 161-175);

* рахунок фактуру № 0508-03 від 05.08.2011, податкову накладну від 05.08.2011 № 50, видаткову накладну від 05.08.2011 № 50 за підписами ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 176-178) та докази використання у власній господарській діяльності (т. 1, а.с. 183-191);

* рахунок фактуру № 0108-14 від 01.08.2011, податкову накладну від 01.08.2011 № 7, видаткову накладну від 01.08.2011 № 7 за підписами ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 192-194) та докази використання у власній господарській діяльності (т. 1, а.с. 198-201).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ТОВ "Укртрансзапчастина" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ та копії судових рішень (т. 1, а.с. 126-151).

Крім того, між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ТОВ "Лайкс" (підрядник) в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір підряду на виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції від 23.06.2011 (т. 1, а.с. 228-230).

Згідно умов даного договору, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах договору на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу щодо виготовлення та розповсюдження буклетів та листів кур'єрсько-адресною доставкою продукції: повно кольорові буклети та листи, що носять рекламно-інформаційний характер стосовно товарів та послуг, що продає замовник на території України, а саме сільськогосподарська техніка різних моделей, вироблена заводами Німеччини, Італії, Франції, а також обладнання для сільськогосподарського виробництва, виробництва Польщі та Чехії, формату А4.

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ТОВ "Лайкс" позивачем надано до суду: рахунок-фактуру від 01.08.2011 № 0108-04, податкову накладну від 03.08.2011 № 72 за підписами ОСОБА_3, акт здачі-прийняття робіт від 03.08.11, звіт, платіжне доручення (т. 1, а.с. 223-227), екземпляри рекламної продукції (т. 1, а.с. 231-232).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ТОВ "Лайкс" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ та копії судових рішень (т. 1, а.с. 202-222), звіт про виконані роботи та надані послуги (т. 3 а.с. 151).

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ТОВ "Торговий дім "Онікс" позивачем надано до суду: рахунок-фактуру від 17.08.2011 № 081704, податкову накладну від 17.08.2011 № 1703, видаткову накладну від 25.08.2011 № 082501 за підписом ОСОБА_15, звіт по операціям, платіжне доручення (т. 2, а.с. 25-30) та акт від 25.08.2011 на списання запасних частин та матеріалів на ремонт та сервісне обслуговування автомобілів (т. 2, а.с. 31).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ТОВ "Торговий дім "Онікс" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ та копії судових рішень (т. 2, а.с. 1-24).

Крім того, між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ПП "Ерідан-С" (виконавець) в особі директора ОСОБА_16 було укладено договір на виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції від 20.09.2011 (т. 2, а.с. 84).

Згідно умов даного договору, замовник замовляє, а виконавець зобов'язується за рахунок замовника виготовити та розповсюдити кур'єрсько-адресною доставкою друковану продукцію - буклети, що носять рекламно-інформаційний характер та рекламують сільськогосподарську техніку виробництва Німеччини та Італії, яку замовник реалізує на території України, формату А4.

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ПП "Ерідан-С" позивачем надано до суду:

* рахунок-фактуру від 20.09.2011 № 2109-01, податкову накладну від 20.09.2011 № 29, акт здачі-прийняття робіт від 20.09.2011 № 29 за підписами ОСОБА_16 (т. 2, а.с. 69-74), платіжне доручення (т. 2, а.с. 61);

* рахунок-фактуру від 21.09.2011 № 2109-02, податкову накладну від 21.09.2011 № 30, акт здачі-прийняття робіт від 26.09.2011 № 30 за підписами ОСОБА_16 (т. 2, а.с. 72-74), платіжне доручення (т. 2, а.с. 62);

* рахунок-фактуру від 22.09.2011 № 2209-01, податкову накладну від 22.09.2011 № 31, акт здачі-прийняття робіт від 30.09.2011 № 31 за підписами ОСОБА_16 (т. 2, а.с. 75-77), платіжне доручення (т. 2, а.с. 63, 64);

* рахунок-фактуру від 21.09.2011 № 2609-01, податкову накладну від 26.09.2011 № 32, акт здачі-прийняття робіт від 26.09.2011 № 32 за підписами ОСОБА_16 (т. 2, а.с. 78-80), платіжне доручення (не надано);

* рахунок-фактуру від 28.09.2011 № 2809-01, податкову накладну від 28.09.2011 № 33, акт здачі-прийняття робіт від 28.09.2011 № 33 за підписами ОСОБА_16 (т. 2, а.с. 81-83), платіжне доручення (т. 2, а.с. 65), екземпляри рекламної продукції (т. 2, а.с. 85-86).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ПП "Ерідан-С" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ та копії судових рішень (т. 2, а.с. 32-60), звіти про виконані роботи та надані послуги (т. 3 а.с. 152-156).

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ТОВ "Ідея Рісьорч" позивачем надано до суду:

* рахунок від 15.02.2012 № 33, податкову накладну від 16.02.2012 № 691, видаткову накладну від 16.02.2012 № 691 за підписами ОСОБА_17 (т. 2, а.с. 104-106), звіт (т. 2, а.с. 102-103), платіжне доручення (т. 2, а.с. 100), акт на списання запасних частин та матеріалів на ремонт та сервісне обслуговування автомобілів від 16.02.2012 (т. 2, а.с. 111);

* рахунок від 27.02.2012 № 30, податкову накладну від 28.02.2012 № 1226, видаткову накладну від 29.02.2012 № 1226 за підписами ОСОБА_17 (т. 2, а.с. 108-110), звіт (т. 2, а.с. 107), платіжне доручення (т. 2, а.с. 101), акт на списання запасних частин та матеріалів на ремонт та сервісне обслуговування автомобілів від 29.02.2012 (т. 2, а.с. 112).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ТОВ "Ідея Рісьорч" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ та копії судових рішень (т. 2, а.с. 87-99).

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ПП "Логос" позивачем надано до суду:

* акт надання послуг (послуги з інформатизації по системі ЛІГА:ЗАКОН Гол. Бухгалтер 1 р.м. за 1 кв. 2013 р. на підставі договору від 04.05.2011 № 22854/11) від 29.03.2013 № 36, податкову накладну від 05.12.2012 № 31, рахунок на оплату від 03.12.2012 № 2169 (т. 1, а.с. 122-124), платіжне доручення від 05.12.2012 № 833 (т. 1, а.с. 118);

* акт надання послуг (послуги з інформатизації по системі ЛІГА:ЗАКОН Гол. Бухгалтер 1 р.м. за 4 кв. 2012 р. на підставі договору від 04.05.2011 № 22854/11) від 31.12.2012 № 1913, податкову накладну від 18.09.2012 № 122, рахунок на оплату від 03.09.2012 № 1574 (т. 1, а.с. 125-127), платіжне доручення від 18.09.2012 № 638 (т. 1, а.с. 117).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ПП "Логос" інформацію з ЄДР, реєстр платників ПДВ (т. 2, а.с. 113-116).

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" (покупець) та ПП "Агро Союз Трейд" (продавець) позивачем надано до суду договір купівлі-продажу від 01.02.2013 № 25, відповідно до якого покупець купує, а продавець продає запасні частини до сільськогосподарської техніки, які визначені в додатку № 1 до даного договору (т. 1, а.с. 169-170, 171-172).

* видаткову накладну від 01.04.2013 № 3, податкову накладну від 01.04.2013 № 3, рахунок-фактура від 01.04.2013 № 010412 за підписами ОСОБА_18 (т. 2, а.с. 157-159), платіжне доручення від 24.04.2013 № 440 (т. 2, а.с. 150);

* видаткову накладну від 08.02.2013 № 21, податкову накладну від 08.02.2013 № 5, рахунок-фактура від 08.02.2013 № 080217 за підписами ОСОБА_18 (т. 2, а.с. 160-162), платіжне доручення від 24.04.2013 № 440 (т. 2, а.с. 149);

* видаткову накладну від 18.02.2013 № 22, податкову накладну від 18.02.2013 № 18, рахунок-фактура від 18.02.2013 № 180211 за підписами ОСОБА_18 (т. 2, а.с. 163-165), платіжне доручення від 18.02.2013 № 137 (т. 2, а.с. 147);

* видаткову накладну від 19.02.2013 № 23, податкову накладну від 19.02.2013 № 19, рахунок-фактура від 19.02.2013 № 190205 за підписами ОСОБА_18 (т. 2, а.с. 166-168), платіжне доручення від 19.02.2013 № 143 (т. 2, а.с. 148).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ПП "Агро Союз Трейд" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ та копії судових рішень (т. 2, а.с. 128-146), а також надано докази щодо подальшої реалізації купленого товару ПАОП «Зоря» (т. 2, а.с. 173-197), ПВП «Оазис» (т. 2, а.с. 198-204), ТзОВ «П'ятидні» (т. 2, а.с. 205-211) та ПП «Рокіан-Сервіс» (т. 2, а.с. 212-218).

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ТОВ "О С К" позивачем надано до суду:

* видаткову накладну від 15.05.2013 № 160510, податкову накладну від 15.05.2013 № 72, рахунок-фактура від 15.04.2013 № 160510 за підписами ОСОБА_19 (т. 2, а.с. 227-229), платіжне доручення від 16.05.2012 № 492 (т. 2, а.с. 224).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ТОВ "О С К" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ (т. 2, а.с. 219-223), а також надано докази щодо подальшої реалізації купленого товару ТОВ «Приват-Лізинг» (т. 2, а.с. 234-238).

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ТОВ "ТД "Ямато" позивачем надано до суду:

* видаткову накладну від 18.07.2013 № 123, податкову накладну від 17.07.2013 № 123, рахунок від 16.07.2013 № 17 за підписами ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 249-251), платіжне доручення від 17.07.2013 № 703 (т. 2, а.с. 244);

* видаткову накладну від 27.05.2013 № 60, податкову накладну від 20.05.2013 № 60, рахунок від 20.05.2013 № 22 за підписами ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 252-254), платіжне доручення від 24.05.2013 № 520 (т. 2, а.с. 243).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ТОВ "ТД "Ямато" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ (т. 2, а.с. 239-242), та акти на списання запасних частин та матеріалів на ремонт та сервісне обслуговування автомобілів (т. 2, а.с. 255-256).

На підтвердження реальності господарських операцій між іноземним підприємством "Дойче Аграртехнік" та ТОВ "БТЛ-Про" позивачем надано до суду:

* договір про надання послуг від 09.01.2013 № 09/01/1, акт від 31.01.2013 з додатком, податкові накладні від 18.01.2013 № 6, 28.01.2013 № 8, рахунки-фактури від 18.01.2013, від 28.01.2013, платіжні доручення від 18.01.2013, 28.01.2013 (т. 3, а.с. 21-30);

* договір про надання послуг від 20.04.2012 № 2, акт від 30.04.2012 з додатком, податкові накладні від 28.04.2012 № 22, 12.04.2012 № 8, 11.04.2012 № 7, рахунки-фактури від 09.04.2012, 12.04.2012, 20.04.2012, платіжні доручення від 11.04.2012, 12.04.2012, 28.04.2012 (т. 3, а.с. 44-55);

* договір про надання послуг від 22.03.2012 № 1, акт від 11.04.2012 з додатком, податкові накладні від 29.03.2012 № 17, 30.03.2012 № 20, 10.04.2012 № 4, рахунки-фактури від 28.03.2012, 30.03.2012, 05.04.2012, платіжні доручення від 29.03.2012, 30.03.2012, 10.04.2012 (т. 3, а.с. 56-67);

* акт від 31.05.2012 з додатком, податкові накладні від 18.05.2012 № 6, 24.05.2012 № 14, 31.05.2012 № 23, рахунок-фактуру від 07.05.2012, платіжні доручення від 18.05.2012, 24.05.2012, 01.06.2012 (т. 3, а.с. 68-76);

* договір про надання послуг від 24.07.2012 № 3, акт від 31.07.2012 з додатком, податкові накладні від 27.07.2012 № 22, 31.07.2012 № 28, рахунок-фактуру від 24.07.2012, платіжні доручення від 24.07.2012 (2 шт.), 26.07.2012, 27.07.2012, 31.07.2012 (т. 3, а.с. 77-89);

* договір про надання послуг від 02.08.2012 № 17, акт від 31.08.2012 з додатком, податкові накладні від 07.08.2012 № 1, 08.08.2012 № 2, 15.08.2012 № 10, 23.08.2012 № 17, 27.08.2012 № 18, рахунок-фактуру від 07.08.2012, платіжні доручення від 07.08.2012, 08.08.2012, 15.08.2012, 23.08.2012, 27.08.2012 (т. 3, а.с. 90-103);

* договір про надання послуг від 13.09.2012 № 5, акт від 28.09.2012 з додатком, податкова накладна від 13.09.2012 № 4, рахунок-фактуру від 13.09.2012, платіжне доручення від 13.09.2012 (т. 3, а.с. 104-109);

* договір про надання послуг від 02.10.2012 № 33, акт від 31.10.2012 з додатком, податкові накладні від 23.10.2012 № 6, 24.10.2012 № 8, 25.10.2012 № 11, 26.10.2012 № 13 30.10.2012 № 17, рахунок-фактуру від 23.10.2012, платіжні доручення від 23.10.2012, 24.10.2012, 25.10.2012 (2 шт.), 26.10.2012, 30.10.2012 (т. 3, а.с. 110-124);

* договір про надання послуг від 09.11.2012, акт від 30.11.2012 з додатком, податкова накладна від 09.11.2012 № 2, рахунок-фактуру від 09.11.2012, платіжне доручення від 09.11.2012 (т. 3, а.с. 125-130);

* договір про надання послуг від 03.12.2012 № 47, акт від 29.10.2012 з додатком, податкові накладні від 07.12.2012 № 2, 25.12.2012 № 13, 26.12.2012 № 16, рахунок-фактуру від 07.12.2012, платіжні доручення від 26.12.2012, 25.12.2012, 07.12.2012 (т. 3, а.с. 131-140).

Крім цього, позивачем було надано до суду щодо ТОВ "БТЛ-Про" інформацію з ЄДР, щодо анулювання реєстрації платників ПДВ та копії судових рішень (т. 3, а.с. 1-18),

Крім того, позивачем було надано до суду наказ від 19.03.2010 про призначення комісії, що відповідальна за порядок експлуатації, проведення поточних та капітальних ремонтів автомобілів, що знаходяться на балансі підприємства, штатний розпис підприємства (т. 3, а.с. 149-150) для підтвердження наявності кваліфікована персоналу.

Крім іншого, позивачем було надано до суду свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т. 3, а.с. 157-161), договор оренди позивачем нежитлового приміщення разом з супутньою документацією (т. 3, а.с. 162-183).

Крім того, позивачем було надано до суду відомості по бухгалтерському обліку підприємства щодо контрагентів - покупців з копіями укладених угод, згідно з яким здійснювалося постачання позивачем сільгосптехніки, що підтверджує, що витрати підприємства є витратами безпосередньо пов'язаними з господарською діяльністю іноземного підприємства "Дойче Аграртехнік" (т. 4, а.с. 1-250, т. 5, а.с. 1-70).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий орган, на основі припущень, прийняв хибне рішення, оскільки порушення податкового законодавства контрагентами платника податків не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Крім цього, суд вважає доцільним зазначити, що сам факт відсутності підприємства за місцем реєстрації не може бути доказом фіктивності його фінансово-господарської діяльності. Цей факт може бути встановлено лише на підставі рішення суду. Однак, такого рішення суду відповідачем не надано.

Здійснюючи правовий аналіз обґрунтованості висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку валових витрат та податкового кредиту потребує встановлення всіх обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та валових витрат підприємства.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю . Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав суду жодного вироку суду ані по відношенню до іноземного підприємства "Дойче Аграртехнік", ані до його контрагентів - ТОВ "Укртрансзапчастина", ТОВ "Лайкс", ТОВ "Торговий дім "Онікс", ПП "Ерідан-С", ТОВ "Ідея Рісьорч", ПП "Логос", ПП "Агро Союз Трейд", ТОВ "О С К", ТОВ "ТД "Ямато", ТОВ "БТЛ-Про", оскільки, посилається лише на пояснення ОСОБА_3 та акти перевірок/звірок (т. 3, а.с. 213-310), в той час як позивач наданими доказами підтвердив реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами, використання товарів/послуг у власній господарській діяльності, а також, що понесені підприємством витрати є витратами безпосередньо пов'язаними з господарською діяльністю позивача.

Отже, при дотриманні вимог щодо формування податкового зобов'язання з ПДВ та правомірність формування податкового кредиту у відповідності з вимогами чинного законодавства по реальним товарним операціям на підставі належним чином оформлених первинних документів, в податкового органу відсутні підстави як для донарахування ПДВ, так і для зменшення розміру від'ємного значення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2014 № 122026552202, № 122126552202 та № 122226552202.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 39426551702, в частині грошового зобов'язання в розмірі 2864,26 грн. (за основним платежем - 1636,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1227,54 грн.) за платежем: податок на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом зазначено, що позивачем не утримано податок на доходи фізичних осіб, із коштів у загальному розмірі 61 831,00 грн., виданих із каси іноземного підприємства "Дойче Аграртехнік", як добові витрати фізичним особам - не працівникам підприємства (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14), згідно авансових звітів (т. 1, а.с. 99).

Згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14 .1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно п. 164.5 ст. 165 ПК України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Отже, даний коефіцієнт застосовується у випадку нарахування доходів у негрошовій формі, а також при визначенні об'єкту оподаткування та бази оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Проте, в даному випадку, що підтверджується посиланнями в акті перевірки, був факт виплати грошових коштів із каси позивача та не працівникам підприємства, а, отже, не на відрядження або під звіт .

Відтак, податковий орган протиправно донарахував іноземному підприємству "Дойче Аграртехнік" суму грошового зобов'язання в розмірі 2864,26 грн. (за основним платежем - 1636,72 грн. (10911,46-(61831,6*15%)), за штрафними (фінансовими) санкціями - 1227,54 грн. (1636,72*75%)) за платежем: податок на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 39426551702 в частині грошового зобов'язання в розмірі 2864,26 грн. (за основним платежем - 1636,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1227,54 грн.) за платежем: податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов іноземного підприємства "Дойче Аграртехнік" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 № 122026552202, № 122126552202, № 122226552202.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 № 39426551702 в частині грошового зобов'язання в розмірі 2864,26 грн. (за основним платежем - 1636,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1227,54 грн.).

4. Присудити з Державного бюджету України на користь іноземного підприємства "Дойче Аграртехнік" (код ЄДРПОУ 25284010) понесені судові витрати в розмірі 1053,16 грн. (одна тисяча п'ятдесят три грн. 16 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова