Постанова

від 14.10.2014 по справі 4/2635-11/427

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа № 4/2635-11/427

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Будинкоуправління № 1 Львівської Квартирно-

експлуатаційної частини району б/н від 22.09.2014 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.09.2014 року

у справі № 4/2635-11/427

за заявою Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського

управління юстиції Львівської області

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката виконавчого документа

за позовом ВАТ "Львівобленерго", м. Львів

до відповідача Будинкоуправління № 1 Львівської Квартирно-експлуатаційної частини району, м. Львів

про стягнення 126 194,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Жогальська І.Ф. - представник (довіреність № 117 від 19.09.2014р.)

від органу ДВС - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. у справі № 4/2635-11/427 (суддя Березяк Н.Є.) з врахуванням ухвали про виправлення описки від 29.09.2014р., заяву Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Львівської області про поновлення строку для пред'явлення наказу №4/2635-11/427 від 02.04.2007р. до виконання та видачу дубліката наказу №4/2635-11/427 від 02.04.2007р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2007 р. про стягнення з Будинкоуправління №1 Львівської КЕЧ району на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» 3 144, 47 грн. річних, 12 351, 64 грн. інфляційних, 1 261, 94 грн. державного мита та 118, 00 грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - задоволено; поновлено строк для пред'явлення наказу №4/2635-11/427 від 02.04.2007р . у справі № 4/2635-11/427 до виконання; вирішено видати дублікат наказу №4/2635-11/427 від 02.04.2007р. у справі № 4/2635-11/427 про стягнення з Будинкоуправління №1 Львівської КЕЧ району на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» 3 144,47грн. річних, 12 351, 64 грн. інфляційних, 1 261, 94 грн. державного мита та 118, 00 грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Ухвала суду мотивована положеннями ст. 119 ГПК України, а також тим, що місцевим господарським судом визнано поважними причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, оскільки виконавчою службою було втрачено оригінал виконавчого документа і такий не пред'являвся стягувачем до виконання. Разом з тим, враховуючи документальні докази у справі на підставі ст. 120 ГПК України судом вирішено видати дублікат наказу № 4/2635-11/427 від 02.04.2007р. у даній справі № 4/2635-11/427.

Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого господарського суду Будинкоуправління №1 Львівської Квартирно-експлуатаційної частини району оскаржило її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 22.09.2014 року, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. у справі № 4/2635-11/427 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Львівської області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу №4/2635-11/427 від 02.04.2007р. до виконання та видачу дубліката наказу № 4/2635-11/427 від 02.04.2007р., оскільки вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що виконавчою службою не надано належних документів про прийняття органом зв'язку від Сихівського ВДВС поштової кореспонденції для відправки стягувачеві та доказів втрати її при пересиланні, оскільки за вимогами ст. 120 ГПК України доказом, який підтверджує втрату наказу при пересиланні може бути виключно довідка органу зв'язку, а така заявником не надана. При цьому, скаржник зазначає, що довідка Сихівського ВДВС про втрату постанови та оригіналу виконавчого документу при пересиланні поштової кореспонденції не є допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

В дане судове засідання прибула представник відповідача, скаржника у справі, яка підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі, а також висловила свої доводи і міркування щодо питань, які виникли у ході судового засідання.

Позивач та Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Львівської області явки уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2014р. та поштовими повідомленнями №7905206961560, № 7906604311394 та № 7903102712507.

Враховуючи ту обставину, що позивач та Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Львівської області належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відділу ДВС.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Заслухавши пояснення апелянта та перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. у справі № 4/2635-11/427 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Будинкоуправління № 1 Львівської Квартирно-експлуатаційної частини району без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.03.2007р. у даній справі позов задоволено частково; стягнуто із Будинкоуправління № 1 Львівської КЕЧ району на користь Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" 3144,47грн. річних, 12351,64грн. інфляційних, 1261,94грн. державного мита та 118,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; в частині стягнення 33 901,39грн. позов залишено без розгляду; в решті частини позову провадження у справі припинено (а.с. 12-13).

Поряд з цим встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2007р. у справі № 4/2635-11/427 вищевказане рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу Будинкоуправління № 1 Львівської Квартирно-експлуатаційної частини району - без задоволення.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2014р. у даній справі 02.04.2007р. було видано виконавчий лист про примусове виконання постанови (ухвали) (а.с. 14).

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено місцевим господарським судом, 25.08.2010р. старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21020010 на виконання виконавчого листа № 4/2635-11/427, виданого 02.04.2007р. Господарським судом Львівської області про стягнення з Будинкоуправління № 1 Львівської КЕЧ району на користь ВАТ "Львівобленерго" 16 876,05 грн. Вказаною постановою боржнику надано час для добровільного виконання виконавчого документу в строк до 01.09.2010р. (а.с. 6-7).

В подальшому, 25.10.2010р. старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки в ході виконавчого провадження встановлено, що у боржника відсутні кошти та майно на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (а.с. 8-9).

Документальними доказами у справі встановлено, що 16.07.2014 року Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго») звернулося до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції з клопотанням (а.с. 10), у якому ПАТ «Львівобленерго» просить надати стягувачу копію постанови ВП № 21020010 від 25.10.2010р. та повернути оригінал виконавчого листа № 4/2635-11/427 від 02.04.2007р.

Як вбачається з довідки Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції № 21218 від 11.08.2014р. (а.с. 11), при проведенні перевірки журналів вихідної кореспонденції та журналів обліку відправленої поштової кореспонденції встановлено, що постанова про повернення виконавчого документа ВП № 21020010 від 25.10.2010р. разом із оригіналом наказу господарського суду Львівської області № 4/2635-11/427 від 02.04.2007р. втрачені під час пересилання поштовою кореспонденцією на адресу ПАТ «Львівобленерго» у жовтні 2010 року.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Львівської області звернувся до господарського суду Львівської області із заявою № 21217/В-8 від 11.08.2014 року (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області № 4063/14 від 19.08.2014р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката виконавчого документа на виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2007 р. у справі №4/2635-11/427 (а.с. 4-5).

У вищевказаній заяві № 21217/В-8 від 11.08.2014 року Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Львівської області просить поновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання та видати дублікат виконавчого документа № 4/2635-11/427 від 02.04.2007р. у справі 4/2635-11/427 у зв'язку з його втратою.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, відповідно до вищенаведеної правової норми Конституції України, рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2007 року, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів та ухвали господарських судів у випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до частини 4 розділу 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) від 04.11.2010р. № 2677-VІ, виконавчі документи видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються у строки, встановлені на момент їх видачі.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент видачі наказу) виконавчі документи, зокрема виконавчі листи та інші судові документи, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України (чинною на момент видачі наказу) встановлено, що виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення.

Стаття 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент видачі наказу) передбачає, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Судом встановлено, що із дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві (25.10.2010р.) строк, встановлений для пред'явлення наказу до виконання закінчився. Протягом цього терміну (25.10.2010р.-25.10.2013р.) наказ господарського суду Львівської області №4/2635-11/427 від 02.04.2007р. до виконання не пред'явлений.

Більше того, в ході розгляду справи встановлено, що стягувач неодноразово звертався до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції із заявами про примусове виконання рішення, проте постановами Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 16.09.2009р., від 30.12.2009р., від 25.03.2010р. та від 26.05.2010р. виконавчий документ було повернуто стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до статті 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Зважаючи на наведені положення законодавства, враховуючи документальні докази у справі, а також те, що наказ втрачено під час пересилання поштовою кореспонденцією на адресу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» у жовтні 2010р., колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Згідно з п. 2 ст. 120 ГПК України до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

У апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що Сихівським ВДВС до заяви не додано довідку органу зв'язку (поштового відділення) про втрату поштового відправлення, в якому пересилався наказ. Перевіривши доводи апеляційної скарги у цій частині, колегія суддів вважає такі безпідставними з огляду на наступне.

Довідка Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції № 21218 від 11.08.2014р. містить обгрунтування того, що виконавчий лист, який був повернутий стягувачу, згідно постанови Сихівського ВДВС від 25.10.2010 року втрачений і до виконання не пред'явлений, зазначена довідка підписана начальником Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (а.с. 11).

Враховуючи положення ст. 120 ГПК України колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що належним чином засвідчена довідка Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції № 21218 від 11.08.2014 року містить всю необхідну інформацію та слугує належним доказом того, що наказ на виконання рішення суду до виконання не пред'явлено, оскільки втрачено. Більше того, вказана норма права не передбачає чіткої форми довідки про те, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

З врахуванням викладеного та з огляду на норми чинного законодавства, обґрунтованість та поважність причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та звернення державного виконавця до суду з заявою про видачу дублікату наказу, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення заяви та видачу дубліката наказу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 119, 120 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.09.2014р. у справі №4/2635-11/427 залишити без змін, апеляційну скаргу Будинкоуправління № 1 Львівської Квартирно-експлуатаційної частини району б/н від 22.09.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львіввської області.

Повний текст постанови складений 15.10.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.