Постанова

від 14.10.2014 по справі 25/217

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа № 25/217

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради № 1104-вих-996 від 28.08.2014р.

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2014р.

у справі № 25/217

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Турист», м. Львів

до відповідача Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради

"Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів

про визнання права власності на павільйон

за участю представників:

від позивача: Гелемей Ю.М. - представник (довіреність вих. №29/09/2014

від 29.09.2014р.)

від відповідача: Гнатковська М.І. - представник (довіреність №1104-вих-686

від 16.06.2014р.)

від третьої особи: не з'явилися

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Галушко Н.А., Новосад Д.Ф. апеляційну скаргу прийнято до провадження. У зв'язку з зайнятістю судді Галушко Н.А. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року, у склад колегії по розгляду даної справи замість судді Галушко Н.А. введено суддю Кравчук Н.М. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Кравчук Н.М., Новосад Д.Ф. розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.10.2014р. У зв'язку із зайнятістю судді Кравчук Н.М. у іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року, у склад колегії по розгляду даної справи замість судді Кравчук Н.М. введено суддю Михалюк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2014 року у справі №25/217 (суддя Пазичев В.М.) заяву ТзОВ «Фірма «Турист» за вх. №3858/14 від 04.08.2014 року про виправлення описки у рішенні Господарського суду Львівської області від 13 листопада 2009 року у справі № 25/217 - задоволено; виправлено описку у рішенні Господарського суду Львівської області від 13 листопада 2009 року у справі № 25/217, шляхом видалення з мотивувальної частини рішення наступних абзаців: «Таким чином, дана споруда відноситься до тимчасових конструкцій, так званих малих архітектурних форм, тобто не є капітальною спорудою та об'єктом містобудування в розумінні Закону України "Про основи містобудування" та "Про планування та забудову територій", а право власності на неї не впливає на характер правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки, на якій вона розташована, що визнано представниками сторін в судовому засіданні. Отже, тимчасовий металевий павільйон - магазин на площі Двірцевій, 1 у місті Львові не підпадає під ознаки об'єкта нерухомого майна, в зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги. Тому право власності на нього не підлягає державній реєстрації як на об'єкт нерухомості.»; в решті частині рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 залишено без змін.

Ухвала суду мотивована тим, що виправлення описки у рішенні Господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 шляхом видалення з вказаного рішення частини тексту мотивувальної частини, в якій дано правову оцінку типу (категорії) спірної споруди та характеру правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки, на якій вона розташована, виходить за межі предмета позову та не впливає на зміст судового рішення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду Львівська міська рада оскаржила її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 1104-вих-996 від 28.08.2014 року, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 05.08.2014 року у справі № 25/217 та відмовити ТзОВ «Фірма «Турист» у задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні Господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217, оскільки вважає, що ухвала місцевого господарського суду є необґрунтованою та безпідставною, винесена з грубим порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Свої доводи скаржник аргументує тим, зокрема, що господарський суд у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України вправі лише усунути неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи, тощо), які мають технічний характер, а не видаляти з мотивувальної частини рішення суду абзаци, в яких встановлено фактичні обставини справи.

Крім цього, скаржник покликається на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що у даній справі про визнання права власності на споруду (рухоме майно - тимчасову споруду чи нерухоме майно - будівлю) в предмет доказування не входять обставини щодо оцінки вказаної споруди.

Відтак, апелянт вважає, що видаливши з мотивувальної частини рішення відповідні абзаци, місцевий господарський суд через чотири роки фактично змінив зміст рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217, порушивши при цьому приписи ст. 83, 89 ГПК України.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, ТзОВ «Фірма «Турист» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу господарського суду Львівської області від 05.08.2014 року у справі № 25/217 без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.09.2014 року. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.10.2014 року.

У зв'язку зі зміною складу суду розгляд справи розпочато спочатку.

В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача, проте, третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р.

Враховуючи ту обставину, що учасники судового процесу належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судових засіданнях, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Львівської міської ради слід задоволити, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2014р. у справі № 25/217 скасувати виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Турист» право власності на павільйон - магазин, позначений на технічному плані літ."Б-1", загальною площею 35,3 кв.м., що складається з першого поверху, відповідно до даних технічного паспорта БТІ та ЕО, складеного 18.05.2009 року, що знаходиться за адресою: м. Львів, площа Двірцева,1 (а.с. 103-111).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 року у даній справі рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 залишено без змін, а апеляційну скаргу Львівської міської ради - без задоволення (а.с. 164-165).

26.06.2014 року ТзОВ «Фірма «Турист» звернулося до господарського суду Львівської області із заявою (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області №3292/14 від 26.06.2014р.) про виправлення описки в рішенні господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 (а.с. 189-190).

У вказаній заяві ТзОВ «Фірма «Турист» просить виправити описку шляхом видалення з мотивувальної частини рішення частину тексту наступного змісту: «… дана споруда відноситься до тимчасових конструкцій, так званих малих архітектурних форм, тобто не є капітальною спорудою та об'єктом містобудування в розумінні Закону України "Про основи містобудування" та "Про планування та забудову територій", а право власності на неї не впливає на характер правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки, на якій вона розташована, що визнано представниками сторін в судовому засіданні. Отже, тимчасовий металевий павільйон - магазин на площі Двірцевій, 1 у місті Львові не підпадає під ознаки об'єкта нерухомого майна, в зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги. Тому право власності на нього не підлягає державній реєстрації як на об'єкт нерухомості.».

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.07.2014 року у даній справі у задоволенні заяви ТзОВ «Фірма «Турист» за вх. №3292/14 від 26.06.2014 року про виправлення описки в рішенні господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 - відмовлено (а.с. 192-193).

Дана ухвала господарського суду Львівської області від 01.07.2014 року мотивована тим, що у частині тексту мотивувальної частини, яку просить, шляхом виправлення описки, видалити ТзОВ «Фірма «Турист», дано правову оцінку спірної споруди та впливу права власності на неї позивача на характер правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки, на якій вона розташована, тобто фактично є висновком, на підставі якого прийнято резолютивну частину рішення.

В подальшому, 04.08.2014 року ТзОВ «Фірма «Турист» звернулося до господарського суду Львівської області із заявою (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області №3858/14 від 04.08.2014р.) про виправлення описки в рішенні господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 (а.с. 194-195).

У вказаній заяві ТзОВ «Фірма «Турист», знову ж таки, просить виправити описку шляхом видалення з мотивувальної частини рішення наступних абзаців: «Таким чином, дана споруда відноситься до тимчасових конструкцій, так званих малих архітектурних форм, тобто не є капітальною спорудою та об'єктом містобудування в розумінні Закону України "Про основи містобудування" та "Про планування та забудову територій", а право власності на неї не впливає на характер правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки, на якій вона розташована, що визнано представниками сторін в судовому засіданні.

Отже, тимчасовий металевий павільйон - магазин на площі Двірцевій, 1 у місті Львові не підпадає під ознаки об'єкта нерухомого майна, в зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги. Тому право власності на нього не підлягає державній реєстрації як на об'єкт нерухомості.».

Господарським судом Львівської області ухвалою від 05.08.2014р. (а.с. 196-198) виправлено описку та видалено з мотивувальної частини рішення від 13.11.2009 року вищевказані абзаци.

Однак, з даним висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення:

· вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам;

· результатів арифметичних дій.

Не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосування числових показників, які встановлені законом (наприклад, неправильне застосування ставок державного мита, індексів інфляції, процента за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і зборів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені).

Відтак, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення» (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми, розміру присудженого до стягнення майна було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться, і підстави для виправлення такої помилки відсутні.

Виправлення рішення може бути здійснене як до, так і після набрання відповідним рішенням законної сили, - в тому числі й після перегляду його в апеляційному та в касаційному порядку, але лише в тій частині, в якій дане рішення залишено без змін.

Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що питання про задоволення або відхилення заяви про виправлення описки необхідно вирішувати з урахуванням характеру припущеної помилки чи описки та їх впливу на можливість виконання рішення.

Так, враховуючи обставини справи в їх сукупності та заявлений предмет позову, виключення з мотивувальної частини рішення вказаних абзаців змінює суть рішення щодо того, що спірний об'єкт не є тимчасовою спорудою, а є об'єктом нерухомого майна. Отже, як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є визнання права власності на павільйон, як тимчасову споруду і до предмету доказування, відповідно, входять обставини щодо підставності будівництва об'єкта та правомірності набуття позивачем права власності на цей об'єкт, наявність чи відсутність ознак нерухомості майна, що є предметом спору, а також правомірність користування позивачем земельною ділянкою (чи надавалась земельна ділянка для будівництва нерухомого майна, чи для обслуговування тимчасової споруди).

З огляду на приписи ст. 89 ГПК України господарському суду надано право лише на виправлення помилок, які мають технічний характер проте, разом з тим, вказана стаття зобов'язує господарський суд не зачіпати суті рішення, в якому виправляється відповідна помилка.

Як вбачається з ухвали господарського суду Львівської області від 05.08.2014 року, вона за своїм змістом не є ухвалою про виправлення описки, оскільки нею фактично було внесено зміни до рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року, які зачіпають суть останнього.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали від 05.08.2014р. про виправлення описки в рішенні господарського суду Львівської області від 13.11.2009р. у справі № 25/217 порушено норми процесуального права та змінено суть рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2009р. у справі № 25/217.

З тих же підстав, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви ТзОВ «Фірма «Турист» (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області №3858/14 від 04.08.2014р.) про виправлення описки в рішенні господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 слід відмовити.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що заслуговують на увагу покликання скаржника на те, що обставини встановлені у мотивувальній частині рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2009р. у справі № 25/217 визнані преюдиціальними фактами в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012р. у справі № 35945/12/9104, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013р. у справі № К/9991/68331/12, рішенні господарського суду Львівської області від 28.04.2014р. у справі № 914/782/14, постанові Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. у справі № 914/782/14 та постанові Вищого господарського суду України від 14.08.2014р. у справі № 914/782/14.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Львівської області від 05.08.2014 року підлягає скасуванню як така, що суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст.33 ГПК України).

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2014р. року у справі № 25/217 скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТзОВ «Фірма «Турист» (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області №3858/14 від 04.08.2014р.) про виправлення описки в рішенні господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покасти на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 106 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради № 1104-вих-996 від 28.08.2014 року задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2014р. у справі № 25/217 скасувати.

3. У задоволенні заяви ТзОВ «Фірма «Турист» (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області №3858/14 від 04.08.2014р.) про виправлення описки в рішенні господарського суду Львівської області від 13.11.2009 року у справі № 25/217 відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Турист» (81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Шевченка, 63, ідентифікаційний код 13799039) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

5. Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 16.10.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.