Постанова

від 15.10.2014 по справі 916/1504/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р.Справа № 916/1504/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження голови суду від 05.08.2014р. №445)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.10.2014р.:

від позивача-1: Єрмаков А.В., за довіреністю;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача-1: Тіпрова О.М., за довіреністю;

від відповідача-2: Оксенчук С.С., за довіреністю;

від прокуратури: Риженко М.Ю., за посвідченням;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

на рішення господарського суду Одеської області

від 18 червня 2014 року

по справі № 916/1504/14

за позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України,

в особі Міністерства оборони України,

в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОВ"

2. Військової частини А2238

про визнання недійсним договору та повернення нерухомого майна

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги було продовжено до 20.10.2014р. та відкладено на 15.10.2014р.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.10.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.06.2014р. по справі №916/1504/14 (суддя Никифорчук М.І.) відмовлено в задоволенні позову Одеському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОВ" та Військової частини А2238 про визнання недійсним договору та повернення нерухомого майна з посиланням на те, що позивачем не доведено наявності у діях сторін спірного договору в момент його укладення умислу на укладання іншого договору, відтак позовні вимоги є недоведеними.

Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся Заступник Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2014р. по справі №916/1504/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

19.08.2014р. від Міністерства оборони України до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого воно погоджується з доводами апеляційної скарги, просить її задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати.

15.10.2014р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОВ" до Одеського апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі.

Представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси в судове засідання 15.10.2014р. не з'явися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.08.2014р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Заступника Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, а рішення господарського суду - частково скасувати.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки Одеською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері встановлено, що 29.07.2009р. між військовою частиною А2238 (відповідач-2) та TOB „КРОВ" (відповідач-1) укладено договір про надання послуг №43/2009, відповідно до умов розділу 1, п.п. 2.1, 2.3, 7.1 якого Частина надає ТОВ послуги забезпечення технологічного процесу здійснюваного ТОВ обслуговування та ремонту автомобілів (автосервісу).

Згідно з даним договором Частина розташовує технічне устаткування і засоби ТОВ на облаштованій ділянці (без передачі основних фондів в користування ТОВ) з необхідними умовами здійснення технологічного процесу обслуговування та ремонту автомобілів, про що сторонами складається двосторонній акт. ТОВ бере на себе зобов'язання щодо проведення необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій, планових та підтримуючих ремонтів основних фондів Частини.

Відповідно до положень п.п. 3.1 - 3.4 договору за надані послуги ТОВ щомісячно сплачує Частині грошові кошти у розмірі, визначеному протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору. Оплата за надані послуги здійснюється ТОВ від дня підписання акту, передбаченого п. 2.1 договору. ТОВ компенсує Частині понесені останньою додаткові витрати на оплату комунальних послуг, що пов'язані з забезпеченням технологічного процесу діяльності ТОВ, на підставі окремих рахунків. Розрахунки за договором здійснюються ТОВ щомісячно у триденний термін після представлення рахунку Частиною.

За положеннями п. 7.1 договору, він вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 25.07.2014р.

Як свідчать матеріали справи, договір неодноразово був пролонгований.

Так, згідно з додатковою угодою від 25.07.2013 строк дії договору було продовжено до 26.07.2014.

Як стверджує прокурор, договір про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009р. є удаваним правочином, який укладений між військовою частиною А2238 та TOB для приховання іншого правочину, який вони вчинили, а саме - договору оренди нерухомого майна, в результаті чого нерухоме військове майно було надано в оренду TOB „КРОВ" в обхід чітко визначених законом процедур, які передують передачі цього майна в оренду, внаслідок чого обмежується правомірна можливість передачі цього майна в оренду військовою частиною.

Враховуючи вищезазначені обставини, прокуратура вважає, що договір про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009р., укладений між TOB "КРОВ" та військовою частиною А2238 разом із усіма додатковими угодами (додаткові угоди від 26.07.2011р., від 26.07.2012р., від 25.07.2013р.) підлягають визнанню недійсним, що і стало підставою звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як стверджує скаржник, договір про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009р. є удаваним правочином, який укладений між військовою частиною А2238 та TOB для приховання іншого правочину, який вони вчинили, а саме - договору оренди нерухомого майна.

За положеннями ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Виходячи з приведеного, предметом доказування у даному спорі є доведення, що саме при укладенні вказаного договору на надання послуг від 29.07.2009 р. сторони мали на увазі укласти інший договір - договір оренди.

Як свідчать матеріали справи, військовою частиною А2238 експлуатується нерухоме майно військового містечка №17, а саме будівля загальною площею 340 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. В.Стуса, 3. Вказана будівля належить до нерухомого військового майна та перебуває на обліку в КЕВ м. Одеси.

Згідно з п. 3.1 договору невід'ємною його частиною є протоколи узгодження цін. Протягом строку дії Договору сторонами було складено три протоколи до Договору - від 29.07.2009, 26.06.2011 та 25.07.2013.

Відповідно до протоколу погодження ціни від 25.07.2013р. сторони дійшли згоди щодо вартості наданих Частиною послуг забезпечення технологічного процесу у сумі 4261,90 грн. та площі, необхідної для надання таких послуг.

Як вбачається зі змісту зазначених протоколів погодження ціни та договору, військова частина надала у користування ТОВ нерухоме майно, зокрема, будівлю площею 304,7 кв.м., у приміщеннях якої знаходиться технічне устаткування і засоби, які належать та використовуються TOB з метою здійснення господарської діяльності із обслуговування та ремонту автомобілів.

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідно до умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна серії 220/01 № 84 від 04.04.2013р., укладеного між ПрАТ „Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та TOB „КРОВ" (страхувальник), страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж та виконувати інші умови договору, а страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених договором та Правилами.

Згідно з п. 2.2 договору добровільного страхування серії 220/01 № 84 від 04.04.2013р. майно за цим договором - це майно, зазначене в п. 2.3 договору, яке належить страхувальнику на праві власності, знаходиться у нього в повному господарському віданні, оперативному управлінні або інших підставах, передбачених законодавством України (договір оренди, лізингу, застави, доручення тощо).

Пунктом 2.3 вказаного договору визначено наступні характеристики застрахованого майна: нежиле приміщення загальною площею 300 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 3А.

Отже, TOB „КРОВ" було укладено договір щодо спірного майна, наголошуючи на наявності у нього передбаченого чинним законодавством речового права на це майно.

Крім того, у дозволі № 12 від 15.04.2013р., виданому Південним територіальним відділом пожежної безпеки, зазначено, що його дія розповсюджується на нежитлові приміщення загальною площею 300,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 3А, що використовуються TOB „КРОВ" з метою обслуговування та ремонту автомобілів відповідно до договору оренди.

Як вбачається з акту огляду від 03.03.2014р., старшим прокурором Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері зафіксовано факт використання TOB „КРОВ" приміщень будівлі (майстерні) загальною площею приблизно 340,0 кв.м., розташованої за адресою:м. Одеса, вул. Василя Стуса, 3А з метою здійснення господарської діяльності.

Так, у протоколі огляду зазначено, що вищевказана майстерня являє собою 1-но поверхову будівлю, висотою приблизно 3 метри, з фундаментом приблизно 340,00 кв.м., яка у середині облаштована під станцію технічного обслуговування.

Особи, присутні при проведенні огляду, пояснювали, що TOB „КРОВ" використовує вказану майстерню в якості станції технічного обслуговування автомобілів у власній господарській діяльності. В якості документів, підтверджуючих правомірність використання будівлі майстерні, представником TOB „КРОВ" було надано договір про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009, укладений між військовою частиною А2238 (Частина) та TOB "КРОВ" (ТОВ), із додатками.

Колегія суддів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи вищезазначені обставини справи, приходить до висновку, що при укладенні договору про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009р. реальне волевиявлення TOB та Частини було спрямоване на настання наступних наслідків: виникнення у TOB строкового оплатного права володіння та користування нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 3А, загальною площею спочатку 304,7 кв.м., а згодом - 464,2 кв.м.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що договір про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009р. є удаваним правочином, який було укладено з метою приховування реально вчиненого між TOB „КРОВ" та військовою частиною А2238 договору оренди нерухомого військового майна.

Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник стверджує, що в результаті укладання спірного договору між TOB „КРОВ" та військовою частиною А2238, нерухоме військове майно було надано в оренду TOB „КРОВ" в обхід чітко визначених законом процедур, які передують передачі цього майна в оренду, внаслідок чого обмежується правомірна можливість передачі цього майна в оренду військовою частиною.

Щодо даного твердження, колегія суддів зазначає наступне.

В силу положень ст. 7 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року № 1076-ХІУ(з наступними змінами та доповненнями) військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України. Оцінка вартості майна, що підлягає передачі в оренду, проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Акт оцінки майна, яке передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

Апеляційний суд зазначає, що попри вимоги Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил України на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, ст. 7 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" передача нерухомого військового майна, закріпленого за військовою частиною А2238, а саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 3А, загальною площею 304,7 кв.м. у фактичну оренду TOB „КРОВ" згідно з умовами договору про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009р. була здійснена без: 1) отримання на це дозволу Міністерства оборони України або уповноваженого ним органу військового управління, погодженого із Фондом державного майна України (його регіональним відділенням); 2) проведення передбаченої законодавством обов'язкової оцінки цього майна та отримання акту оцінки, погодженого із Фондом державного майна України (його регіональним відділенням); 3) проведення конкурсу на оренду нерухомого військового майна.

В результаті допущення вказаних порушень, нерухоме військове майно було надано в оренду TOB „КРОВ" в обхід чітко визначених законом процедур, які передують передачі цього майна в оренду, внаслідок чого обмежується правомірна можливість передачі цього майна в оренду військовою частиною.

За положеннями ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, враховуючи приписи законодавства, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009р. а також додаткових угод від 26.07.2011р., від 26.07.2012р. та від 25.07.2013р. до вказаного договору.

Позовна про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ „КРОВ" шляхом виселення та повернення за актом прийому-передачі державі - Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси нежитлових приміщень будівлі за генеральним планом №1, загальною площею 340 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 3А, військове містечко № 17м задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі ТОВ „КРОВ" вказаного приміщення.

Отже, з врахуванням вищезазначених висновків, апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що стало підставою для винесення неправомірного рішення.

Крім того, щодо питання про пропущення строку позовної давності, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається те, що факт неправомірного використання об'єкту нерухомого майна TOB „КРОВ" на підставі удаваного договору було встановлено лише у березні 2014р., при цьому, жодних доказів в підтвердження проведення будь-яких інших перевірок, матеріали справи не містять, отже, строк позовної давності пропущено не було.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2014р. по справі №916/1504/14 слід частково скасувати, а апеляційну скаргу Заступника Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - частково задовольнити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2014р. по справі №916/1504/14 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про надання послуг №43/2009 від 29.07.2009р., укладений між Військовою частиною А2238 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОВ» (65091, м. Одеса, вул. Південна, 26, код 33313530), а також додаткові угоди від 26.07.2011р., від 26.07.2012р. та від 25.07.2013р. до вказаного договору.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Військової частини А2238 (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 27, код 22993734) на користь до Спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1218,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОВ" (65091, м. Одеса, вул. Південна, 26, код 33313530) на користь до Спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1218,00 грн.».

Стягнути з Військової частини А2238 (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 27, код 22993734) до Спеціального фонду Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОВ" (65091, м. Одеса, вул. Південна, 26, код 33313530) до Спеціального фонду Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку

Повний текст постанови підписаний 17.10.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.