Рішення

від 20.10.2014 по справі 903/872/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2014 р. справа №903/872/14

за позовом Приватного підприємства "Транс Альянс Логістик", м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк

про стягнення 28 407 грн.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Красіков Д.О. - представник (дов. від 21.07.2014р.)

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (дов. від 26.09.2014р.)

Суть спору: Приватне підприємство "Транс Альянс Логістик" звернулось до суду з позовом про стягнення на його користь з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 28 407 грн. штрафу, нарахованого за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань щодо доставки вантажів.

Ухвалою від 17.09.2014р. за цим позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 02.10.2014р. у зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду (неподання витребуваних документів та ненаправлення в судове засідання представника), необхідністю з'ясування всіх істотних обставин справи та витребування від сторін необхідних для цього додаткових документів та пояснень, розгляд справи відкладався.

Присутній в засіданні суду представник позивача з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві від 10.09.2014р. та додаткових письмових поясненнях від 19.10.2014р. (а.с. 61-62) пред'явлені позовні вимоги підтримує, просить задоволити позов в повному обсязі, стягнути з відповідача 28 407 грн. штрафних санкцій та покласти на підприємця ОСОБА_2 обов'язок відшкодування ПП "Транс Альянс Логістик" витрат, понесених у зв'язку із поданням позову (сплата судового збору).

В обґрунтування пред'явлених вимог представник сторони посилається на укладення між сторонами договору перевезення №15П від 20.03.2014р., підписання заявки-договору від 23.04.2014р., здійснення відповідачем на замовлення позивача перевезень вантажу за міжнародним сполученням, а також запізнення доставки вантажів у пункт призначення на 17 днів, нарахування у зв'язку з цим суми штрафу.

Присутня в засіданні суду представник відповідача, долучаючи на вимогу суду до матеріалів справи додаткові документи (а.с. 64-71), засвідчила на укладенні між сторонами договору перевезення №15П та заявки-договору до нього, надання на виконання умов договорів підприємцем ОСОБА_2 ПП "Транс Альянс Логістик" послуг по перевезенню вантажу із пропуском термінів доставки вантажу.

При цьому представник сторони, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях від 24.09.2014р. (а.с. 36-37), зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 313 Господарського кодексу України перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини. В даному випадку вантаж було доставлено до місця його призначення із запізненням на 17 календарних днів з підстав, незалежних від перевізника, оскільки мала місце поломка автотранспортного засобу, котра не могла бути усунута водієм безпосередньо на місці та у найкоротші строки. Власником автотранспортного засобу (підприємцем ОСОБА_2.) було прийнято рішення про відправлення автомобіля до сервісної станції для усунення неполадок, про непередбачувану затримку на маршруті відповідачем було повідомлено ПП "Транс Альянс Логістик" шляхом направлення Замовнику відповідного повідомлення від 30.04.2014р. (а.с. 66) електронною поштою.

Факт перебування автомобіля на сервісній станції з 30.04.2014р. по 16.05.2014р., неможливість його подальшої експлуатації, відсутність запасних частин необхідних для оперативного усунення неполадок, простій у зв'язку з цим автомобіля підтверджується відповідачем шляхом долучення до матеріалів справи (а.с. 38-39) довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Тракс Луцьк ЛТД" від 22.09.2014р. №22/09-1, а також пояснюючої записки цього ж товариства за вих. №23/09-1 від 23.09.2014р.

Також представником відповідача в судовому засіданні було заявлене клопотання від 20.10.2014р. (а.с. 63) про зменшення розміру нарахованих підприємцю ОСОБА_2 штрафних санкцій.

Посилаючись на ту обставини, що своїми недбалими діями і бездіяльністю підприємець ОСОБА_2 заподіяв ПП "Транс Альянс Логістик" шкоду, яка виразилась у недоотриманні підприємством прибутку через несвоєчасну (запізнілу) реалізацію товару та у порушенні налагоджених ділових стосунків із партнерами, зіпсованій діловій репутації підприємства, присутній в засіданні суду представник позивача стосовно відповідного клопотання та зменшення розміру штрафних санкцій заперечив.

Розглянувши матеріали справи, додатково долучені до матеріалів справи документи, заслухавши пояснення і клопотання представників сторін, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність пред'явлених ПП "Транс Альянс Логістик" до підприємця ОСОБА_2 позовних вимог.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Статтею 909 Цивільного кодексу України та статтею 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

20 березня 2014 року між Приватним підприємством "Транс Альянс Логістик", м. Київ (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Луцьк (Перевізник) було укладено договір перевезення вантажів №15П (а.с. 9-12) згідно з умовами котрого (п. 2.1) Перевізник зобов'язувався здійснювати перевезення ввіреного йому вантажу автомобільним транспортом у міжнародному або міжміському сполученні, відповідно до заявок Замовника, а Замовник, в свою чергу, сплачувати погоджену Сторонами провізну плату.

На виконання домовленостей між сторонами та на основі п.п. 2.1-2.2 договору перевезення №15П від 20.03.2014р. між ПП "Транс Альянс Логістик" та підприємцем ОСОБА_2 23 квітня 2014 року було підписано заявку-договір на перевезення вантажів (а.с. 13).

Відповідно до умов зазначених договору та заявки-договору між договірними сторонами було погоджено надання підприємцем ОСОБА_2 за дорученням ПП "Транс Альянс Логістик" на платній основі (вартістю 14 000 грн.) транспортних послуг по перевезенню вантажу за міжнародним маршрутним сполученням: м. Лодзь (Польща) - с. Калинівка Макарівського району Київської області (Україна).

Згідно визначених угоди та заявки-договору перевезення вантажів здійснювалося відповідачем автомобілем RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1/НОМЕР_3 згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №169857 (а.с. 14, 40).

Зазначеною міжнародною товарно-транспортною накладною, долученими до матеріалів справи актом надання послуг №110 від 17.05.2014р. та актом здачі-приймання ТМЦ за кількістю від 17.05.2014р. №6500366254 (а.с. 15, 16) підтверджується завантаження товарів для перевезення, доставка вантажу на митницю призначення, проведення митного оформлення вантажу та його подальша доставка вантажоодержувачу.

Проведення Замовником усіх розрахунків з Перевізником по оплаті послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за міжнародним сполученням (сплата вартості фрахту) підтверджено позивачем шляхом долучення до матеріалів справи (а.с. 47) платіжних доручень №240 від 15.05.2014р. та №242 від 16.05.2014р.

Поруч з цим положеннями п. 15 заявки-договору від 23.04.2014р. сторонами була визначена планова дата розвантаження вантажу - 30 квітня 2014 року, а також (п. 18 заявки-договору) обов'язок Перевізника, у випадку запізнення автотранспортного засобу у пункт призначення, сплатити на користь Замовника штраф у розмірі 100 Євро за кожну почату добу запізнення.

Обов'язок Перевізника сплатити на користь Замовника штрафні санкції (штраф у розмірі 100 Євро за кожну розпочату добу затримки доставки вантажу) вбачається також із договору перевезення №15П від 20.03.2014р., пунктом 6.7 котрого визначено, що за кожну розпочату добу затримки подачі транспортного засобу під завантаження та/або затримки доставки вантажу в пункт призначення, відмови від подачі, неподачі транспортного засобу, Перевізник сплачує Замовнику штраф у розмірі, встановленому у кожній конкретній заявці на перевезення.

30 квітня 2014 року, у зв'язку з порушенням Перевізником визначених угодами строків доставки вантажу у пункт призначення, Приватним підприємством "Транс Альянс Логістик" на адресу підприємця ОСОБА_2 було направлено письмовий запит за №457 від 30.04.2014р. (а.с. 52) стосовно надання інформації про місцезнаходження автомобіля та точний час його прибуття на митницю для митного оформлення та прибуття на розвантаження у м. Калинівка (доказами відправки зазначеного запиту виступають долучені до матеріалів справи поштові документи, а саме опис вкладення у цінний лист від 30.04.2014р. та фіскальний чек відділення зв'язку від 30.04.2014р. №1248 - а.с. 53-54).

В судовому засіданні шляхом ознайомлення із додатково долученими представником відповідача до матеріалів справи документами, було встановлено, що аналогічний запит від 30.04.2014р. Приватним підприємством "Транс-Альянс-Логістик" направлявся підприємцю ОСОБА_2 і електронною поштою (а.с. 65). Факт направлення запиту електронною поштою в судовому засіданні не було заперечено та спростовано представником позивача.

02 червня 2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 30.05.2014р. №467 (а.с. 55-56) про сплату підприємцем ОСОБА_2, приватному підприємству "Транс Альянс Логістик" 27 000 грн. штрафних санкцій, нарахованих Перевізнику за допущені при перевезенні вантажів недоліки - запізнення доставки вантажу у пункт призначення на 17 днів у період з 30.04.2014р. по 17.05.2014р. (з розрахунку 100 Євро за кожну розпочату добу затримки та 16,0 грн. середньозваженого курсу Євро на міжбанківському валютному ринку України). Доказами направлення претензії відповідачу виступають наявні в матеріалах справи (а.с. 57-58) опис вкладення у цінний лист від 02.06.2014р. та фіскальний чек відділення зв'язку від 02.06.2014р. №4944.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 6.7 договору перевезення №15П від 20.03.2014р. та пунктом 18 заявки-договору від 23.04.2014р. сторонами було визначено, що за кожну розпочату добу затримки доставки вантажу в пункт призначення, Перевізник сплачує Замовнику штраф у розмірі, встановленому у кожній конкретній заявці на перевезення, а також встановлено обов'язок Перевізника, у випадку запізнення автотранспортного засобу у пункт призначення, сплатити на користь Замовника штраф у розмірі 100 Євро за кожну почату добу запізнення.

Отже, сторони у п. 6.7 договору перевезення №15П від 20.03.2014р. та п. 18 заявки-договору від 23.04.2014р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді штрафу (в розмірі 100 Євро за кожну добу) за невиконання Перевізником умов договорів щодо строків доставки вантажу в пункт призначення. Зазначені угоди недійсними чи зміненими, зокрема, в частині п. 6.7 договору перевезення №15П від 20.03.2014р. та п. 18 заявки-договору від 23.04.2014р. не визнавались. Відповідач зобов'язання щодо своєчасної доставки вантажу не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобов'язанням.

Невиконання відповідачем належним чином та в установлені строки умов укладених із позивачем договорів, запізнення доставки вантажів у пункт призначення на 17 днів, відсутність належного реагування на досудову претензію-вимогу виступило підставою для звернення ПП "Транс Альянс Логістик" до суду з відповідним позовом про примусове стягнення суми штрафу з підприємця ОСОБА_2

При цьому ціну пред'явленого до відповідача позову позивачем було визначено у розмірі 28 407 грн. виходячи із наступних розрахунків:

17 х 100 х 16,71 = 28 407, де 17 - кількість розпочатих днів прострочки доставки вантажу (з 30.04.2014р. по 17.05.2014р.), 100 - узгоджена сторонами в заявці-договорі від 23.04.2014р. сума штрафу в Євро, 16,71 - взятий позивачем за основу середньозважений курс одного Євро на міжбанківському валютному ринку України згідно Інтернет сайту НБУ станом на 10.09.2014р., 28 407 - загальний розмір штрафних санкцій у гривні.

Розглянувши відповідні позовні вимоги, перевіривши підстави та методику нарахування суми штрафу 28 407 грн., судом встановлена обґрунтованість та арифметична вірність таких вимог, їх відповідність, як умовам укладених між сторонами договорів перевезень, фактичним обставинам справи, так і положенням чинного законодавства України і інших нормативно-правових актів.

Загальний розмір нарахованої штрафної санкції, період та методика її нарахування не заперечується в судовому засіданні представником відповідача.

При цьому судом з'ясовано, що штраф в розмірі 28 407 грн. з розрахунку 100 Євро (1 671 грн.) за день прострочки та 17 днів загального прострочення доставки вантажу нараховано позивачем також із фактичним дотриманням положень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пунктом 3.4 котрої визначено, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

Долученим безпосередньо судом до справи (а.с. 60) повідомленням Національного Банку України від 12.09.2014р. визначається, що станом на цю дату НБУ було встановлено офіційний курс гривні до іноземних валют (Євро) на рівні 1 674,1866 грн. за 100 Євро, в той час, як нарахування 1 700 Євро (28 407 грн.) штрафу Приватним підприємством "Транс Альянс логістик" було здійснено з врахуванням меншого курсу гривні, що є правом позивача та не порушує чиїх-небудь прав, охоронюваних законом інтересів.

При вирішенні зазначеного спору господарський суд виходив також із наступних обставин:

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. №1955-ІV встановлено, що перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні оформляється міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR).

На виконання умов договору перевезення №15П від 20.03.2014р. позивачем 23.04.2014р. було подано відповідачу заявку на перевезення вантажу (побутова техніка) за маршрутом міжнародного сполучення: м. Лодзь (Польща) - с. Калинівка Макарівського району Київської області (Україна) автомобілем RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1/НОМЕР_3 із плановою датою розвантаження - 30 квітня 2014 року.

Актом надання послуг №110 від 17.05.2014р. підтверджується доставка вантажу у пункт призначення та його розвантаження 17 травня 2014 року із запізненням на сімнадцять днів, що й виступило підставою для здійснення нарахування відповідної суми штрафних санкцій.

Згідно пункту 2.3 договору перевезення №15П від 20.03.2014р. відносини сторін за цією угодою регулюються положеннями Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, Цивільного кодексу України, іншими нормативно-правовими актами.

За приписами статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007р. №72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17 травня 2007 року.

Частиною 1 статті 1 Конвенції визначено, що вона застосовується до будь-якого автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Тому, враховуючи, що обставини даного спору виникли з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав Перевізником, то на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, що підписана в Женеві 19.05.1956р.

З врахуванням статті 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до спірних правовідносин застосовуються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, які мають пріоритет над правилами, передбаченими законодавством України.

Так, згідно ч. 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки; згідно ч. 2 ст. 17 Конвенції перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Згідно частини 3 статті 17 Конвенції перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

Згідно статті 19 Конвенції вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позову до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому в повному розмірі відповідно до ст. 49 ГПК України за рахунок підприємця ОСОБА_2

Водночас, розглянувши позовні вимоги позивача, суд приходить до висновку щодо можливості зменшення розміру нарахованого відповідачу за порушення договірних зобов'язань штрафу. При цьому судом враховано наступне:

Представник підприємця ОСОБА_2 в судовому засіданні шляхом подання клопотання від 20.10.2014р. просить суд зменшити розмір штрафу.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник сторони засвідчує, що порушення строків доставки вантажу сталось не з вини Перевізника, а було спричинено несправністю автомобіля, вантаж було доставлено, тобто мало місце виконання зобов'язання в повному обсязі, станом на день доставки вантажу у Замовника не було жодних претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг), що стверджується підписаним між сторонами актом надання послуг від 17.05.2014р. №110, затримка доставки вантажу не спричинила додаткових витрат, тобто позивач не поніс жодних збитків, штрафні санкції значно перевищують суму надання послуг перевезення.

За приписом п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даному випадку позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що порушення підприємцем ОСОБА_2 зобов'язань стосовно своєчасної доставки ввіреного вантажу потягло за собою завдання саме Приватному підприємству "Транс Альянс Логістик" значних збитків.

Посилання представника позивача на ті обставини, що своїми недбалими діями і бездіяльністю підприємець ОСОБА_2 заподіяв ПП "Транс Альянс Логістик" шкоду, яка виразилась у недоотриманні підприємством прибутку через несвоєчасну (запізнілу) реалізацію товару та у порушенні налагоджених ділових стосунків із партнерами, зіпсованій діловій репутації підприємства не підтверджується будь-якими належними та допустимими доказами. Судом при цьому встановлено, що фактичним і кінцевим Замовником транспортних послуг, власником вантажу, що перевозився міжнародним сполученням виступало ТОВ "Ельдорадо Київ", зазначений суб'єкт господарювання, маючи для цього усі відповідні законні повноваження та права, не звертався до ПП "Транс Альянс Логістик" із вимогами (претензіями) про відшкодування завданих несвоєчасною доставкою вантажу збитків, штрафних санкцій і т.п.

Крім того, в матеріалах справи (а.с. 15) наявний підписаний між Перевізником (підприємець ОСОБА_2.) та Замовником (ПП "Транс Альянс Логістик") та скріплений печатками цих господарюючих суб'єктів акт надання послуг №110 від 17.05.2014р., котрим визначається, що на дату простроченої на сімнадцять днів доставки вантажу до його місця призначення у Замовника були відсутніми будь-які претензії до Перевізника по об'єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг).

У той же час, відповідач подав суду докази в підтвердження вжиття заходів стосовно належного повідомлення Замовника про непередбачувані обставини, котрі мали місце при здійсненні перевезення вантажу (поломка автомобіля), як це передбачено умовами пунктів 3.6, 3.11, 8.3 договору перевезення №15П від 20.03.2014р. та п. 18 заявки-договору від 23.04.2014р.

Так, на направлений електронною поштою на адресу підприємця ОСОБА_2 запит ПП "Транс Альянс Логістик" від 30.04.2014р. стосовно надання інформації про місцезнаходження автомобіля та точний час його прибуття на митницю для митного оформлення та прибуття на розвантаження у м. Калинівка, Перевізником тією ж датою (30.04.2014р.) з інтервалом 2 години 04 хвилини, тією ж електронною поштою було надано відповідь (а.с. 65) про перебування автомобіля на ремонті у ТОВ "Преміум Тракс Луцьк ЛТД". Направлення зазначеної відповіді відповідачем та її отримання позивачем представником ПП "Транс Альянс Логістик" в судовому засіданні заперечено не було.

Судом також враховується вжиття підприємцем ОСОБА_2 заходів, спрямованих на якнайшвидше подальше виконання договірних зобов'язань та оперативну доставку вантажів за місцем призначення після проведення ремонтних робіт автотранспортного засобу (термін закінчення ремонту згідно довідки ТОВ "Преміум Тракс Луцьк ЛТД" №22/09-1 від 22.09.2014р. 16 травня 2014 року, дата доставки вантажу 17 травня 2014 року).

Враховується також загальна вартість послуг по перевезенню (сума фрахту), яка становила згідно домовленостей сторін 14 000 грн. та є значно меншою (вдвічі) від суми нарахованого штрафу 28 407 грн.

Беручи до уваги вищезазначене, суд, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, та стягнути з боржника штрафні санкції у розмірі 2 840,70 грн., що становить 10 відсотків від загальної нарахованої суми.

В даному аспекті судом засвідчується також те, що статтею 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст. 173, 193, 230-233 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 509, 526, 527, 530, 546, 551, 627, 628, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Транс Альянс Логістик" (м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 38547389) 2 840, 70 грн. штрафу та 1 827 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

Суддя В.А. Войціховський

Повне рішення

складено

20.10.2014р.