cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2014 р. Справа№ 910/4139/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Корсакової Г.В.
при секретарі
судового засідання Грабенко В.А.
за участі
представників сторін:
позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду
справи повідомлений належним чином;
відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду
справи повідомлений належним чином;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Дочірнього Підприємства «Строй-Маркет Груп»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 12.05.2014 р.
у справі № 910/4139/14 (суддя: Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю
«Фінанс Гарант»
до відповідача Дочірнього підприємства «Строй - Маркет Груп»
про стягнення боргу за договором оренди у розмірі
123 962.41 грн., 50.94 грн. 3 % річних,
12 396,24 грн. штрафу.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Фінанс Гарант" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Строй - Маркет Груп" про стягнення боргу за Договором оренди у розмірі 123 962,41 грн., 50.94 грн. 3 % річних, 12 396,24 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. №910/4139/14 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. №910/4139/14 відповідач ДП " Строй-Маркет Груп" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. №910/8260/14 скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Розпорядженням Голови КАГС від 02.06.2014р., відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ДП "Строй-Маркет Груп" на Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. у справі №910/4139/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Ільєнок Т.В.. Керуючись ст.ст.4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.1. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р., було сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою КАГС від 02.06.2014р. №910/4139/14 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Шаптала Є.Ю. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено судове засідання.
Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 02.07.2014р., враховуючи перебування судді Шаптали Є.Ю. у черговій відпустці, для розгляду даної справи сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Яковлєв М.Л..
Розпорядженням Голови КАГС від 19.08.2014р., враховуючи перебування судді Яковлєва М.Л. у черговій відпустці, для розгляду даної справи сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Корсакова Г.В..
Розпорядженням Голови КАГС від 01.10.2014р., враховуючи перебування судді Верховця А.А. у черговій відпустці, для розгляду даної справи сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдєєв П.В., Корсакова Г.В..
В останнє судове засідання від 01.10.2014р. предаставники сторін не з'явилися, але про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать залученні до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення №09-33/30182 та №09-33/30347.
З огляду на те, що доповіді представників сторін були заслухані в попередніх судових засіданнях, колегія суддів перейшла до розгляду справи за наявними матеріами.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ДП " Строй-Маркет Груп" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. по даній справі залишити без змін, з огляду на наступне.
Відповідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
27.08.2007р. між ТОВ "Фінанс Гарант" (орендодавець) та ДП "Строй-Маркет групп" (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування цілісну нежитлову будівлю (їдальня), розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66 (далі - будівля).
Згідно з п. 1.2 Договору загальна площа будівлі складає 5 089,3 кв. м, в тому числі: приміщень першому поверсі будівлі - 1 738,5 кв. м, приміщень на другому поверсі будівлі - 1783,5 кв. м, приміщень цокольного поверху будівлі - 1 567,3 кв. м.
У відповідності до п. 2.1 Договору будівля передається орендарю протягом 75 календарних днів після укладення цього договору, за актом приймання-передачі № 1, в якому сторони зазначають площу будівлі, технічні характеристики, її стан на момент передачі, перелік внутрішніх мереж та/чи устаткування (в тому числі: дахова котельня, вантажопідйомні механізми), покази лічильників та стан пломб на них.
На підставі Акту приймання-передачі від 26.12.2007р. орендодавець передав, а орендар прийняв у користування цілісну нежилу будівлю, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66, загальною площею 5 089,3 кв. м., в тому числі: приміщень на першому поверсі будівлі - 1 738,5 кв. м., приміщень на другому поверсі будівлі - 1 783,5 кв. м., приміщень цокольного поверху будівлі - 1 567,3 кв. м..
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 789 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 1.6 Договору будівля буде використовуватись орендарем для здійснення оптової та/чи роздрібної торгівлі продовольчими товарами, виробами народного споживання та товарами широкого вжитку, а також для складування товарів, надання соціально-побутових послуг населенню, організації пунктів харчування, для здійснення діяльності з переробки продовольчих товарів у фабрикати та напівфабрикати і розміщення офісів.
Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як встановлено у п. 6.1 Договору останній набирає чинності після підписання його уповноваженими представниками сторін, нотаріального посвідчення та моменту державної реєстрації і діє до 20 грудня 2017 року.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору орендар виплачує орендодавцю місячну орендну плату за користування будівлею в наступних розмірах:
а/ з моменту підписання акту приймання-передачі, впродовж перших восьми місяців, в розмірі 28 913,58 грн.;
б/ за дев'ятий та наступні, до закінчення строку оренди, місяці в розмірі 77 102,89 грн.
За п. 4.1.1. Договору, відповідно до ст. 284 ГК України орендна плата, зазначена у п. 4.1. даного Договору, підлягає щомісячній індексації шляхом множення величини орендної плати, зазначеної в п. 4.1. даного Договору, на коефіцієнт індексації (Кі), який розраховується за наступною формулою:
Кі = К1хК2 … Кn,
Де Кі - коефіцієнт індексації
К1 - коефіцієнт інфляції за перший місяць оренди
К2 - коефіцієнт інфляції за другий місяць оренди
Кn - коефіцієнт інфляції за звітний місяць оренди.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що на протязі п'яти банківських днів з моменту нотаріального оформлення договору орендар перераховує орендодавцю орендну плату за два перші місяці оренди в сумі 57 827,16 грн.. Починаючи з третього місяця оренди за даним договором орендна плата сплачується на підставі наданого орендодавцем рахунку в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 3.3.4 Договору орендодавець зобов'язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендарю рахунки на оплату орендної плати та відшкодування орендарем вартості спожитих комунальних послуг, до моменту підписання орендарем прямих договорів з постачальниками таких послуг, а також акт наданих послуг з оренди та акт розрахунку спожитих комунальних послуг.
Згідно з положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до умов п. 3.3.4 Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунок №СФ-0000003 від 07.02.2014р. на суму 123 962,41 грн. на сплату орендної плати за січень 2014р..Наведений рахунок було надіслано відповідачу поштою, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист № 027505528 від 10.02.2014р. та відповідне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (арк.с. 14-15).
З урахуванням положень ст. 530 ЦК України та приписів п. 4.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за січень 2014 року настав 20.02.2014р..
Відповідно до п. 3.2.8. Договору орендар зобов'язався вчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату (з урахуванням індексації) та відшкодувати вартість використаних ресурсів згідно показників лічильників (спожитих послуг) згідно виставлених рахунків протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку, доки орендар не укладе прямі договори з відповідними службами/організаціями на надання відповідних послуг/ресурсів.
Однак, свого зобов'язання зі сплати орендної плати за січень 2014р. відповідачем виконано не було, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 123 962,41 грн..
Доказів на своєчасне погашення наведеної заборгованості відповідачем не було надано як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 825,28 грн. та пеню у розмірі 4 146,80 грн., нараховані за період прострочення з 21.02.2014 по 12.05.2014р..
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у кожному випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування орендної плати з вини орендаря, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а у разі прострочення перерахування орендної плати більше ніж на 20 календарних днів - також штраф у розмірі 10 відсотків від розміру місячної орендної плати.
Положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач, посилаючись на ст. 612 ЦК України, стверджував, що прострочення позивачем обов'язку зі зміни цільового призначення земельної ділянки, дає право відповідачу відмовитись від поновлення робіт з облаштування об'єкту оренди відповідно до мети оренди. Наведене, на думку відповідача, унеможливило використання ним об'єкта оренди за визначеним в Договорі призначенням, що згідно ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане.
Також відповідач посилався і на положення ч. 6 ст. 762 ЦК України, якою передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Тобто, приписами закону визначено підстави звільнення наймача від плати за оренду на період дії обставин, за які він не відповідає і внаслідок яких тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном.
Враховуючи, що судом першої інстанції було встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за січень 2014 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 146,80 грн. та 3 % річних у розмірі 825,28 грн., нараховані за період з 21.02.2014р. по 12.05.2014р., правомірно визнано господарським судом такими, що підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги заперечення відповідача на те, що цільове призначення нежитлової будівлі - "їдальня" не відповідає меті оренди, а також те, що не виконання позивачем обов'язку щодо зміни цільового призначення земельної ділянки унеможливило отримання дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання робіт та стало причиною для зупинення ним робіт, і відповідно, призвело до неможливості використовувати об'єкт оренди згідно з умовами договору оренди, оскільки Договір оренди від 27.08.2007р. не передбачає обов'язку ТОВ "Фінанс Гарант" здійснювати зміну цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщено будівлю, що орендується. В той же час, Договором відповідачу надано право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля, а також встановлено обов'язок орендаря провести за свій рахунок необхідні ремонтні роботи будівлі протягом 8 місяців з моменту її передачі за актом приймання-передачі.
Слід зазначити, що судом першої інстанції, у даному випадку, правомірно взято до уваги положення п.5.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", відповідно до якого комерційний ризик сторін договору не може вважатися підставами для зміни або розірвання договору оренди (найму) або для невиконання зобов'язань за ним. При цьому, господарським судом вірно зауважено, що неспроможність ДП "Строй-Маркет Груп" організувати господарську діяльність у орендованому приміщенні, на що посилався останній, є його комерційним ризиком і відповідно не є підставою для невиконання його зобов'язань за договором.
У доводах апеляційного оскарження, відповідач повторює свої заперечення на позов, яким судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги ДП "Строй-Маркет Груп" колегія суддів не вбачає.
За Відзивом відповідача на апеляційну скаргу постановами Київського апеляційного господарського суду по справах №910/19067/13 від 04.02.2014р., №910/23451/13 від 09.04.2014р., №910/1835/14 від 12.05.2014р., №910/2131/14 від 05.06.2014р. та постановою ВГСУ по справі №910/19067/13 від 28.05.2014р. встановлено, що відповідач ДП «Строй-Маркет Групп» використовує орендоване майно, тому його заперечення з посиланням на ст.. 752 ЦК України є безпідставними.
Колегія суддів, перевіривши вищеназвані постанови, встановила, що ствердження відповідача про невикористання орендованого об'єкта у січні 2014р. спростовуються вже встановленим фактом використання орендованої нежитлової будівлі, оскільки орендну плату за попередній період 2013р. стягнуто за судовими рішеннями.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави задовольнити апеляційну скаргу. Таким чином, апеляційні вимоги ДП «Строй-Маркет Групп» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі не має.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відповідача Державного Підприємства «Строй-Маркет Групп» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. № 910/4139/14 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014р. № 910/4139/14 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014р № 910/4139/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.
Матеріали справи № 910/4139/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.В. Ільєнок
Судді П.В. Авдеєв
Г.В. Корсакова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2014 |
Оприлюднено | 21.10.2014 |
Номер документу | 40948500 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Ільєнок Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні