Постанова

від 14.10.2014 по справі 910/10658/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 910/10658/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

У судове засідання 14.10.2014 року представники сторін не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо

Полісся»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.06.2014 року

у справі № 910/10658/14 (Якименко М.М..)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім

«Апекс-Пак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся»

про стягнення 23 893,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі № 910/10658/14 припинено провадження в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 19 424, 00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Апекс-Пак» 534, 00 грн. - пені, 971,00 грн. - штрафу, 1 827,00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі № 910/10658/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.09.2014 року.

15.09.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року розгляд справи № 910/10658/14 відкладено на 14.10.2014 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представники сторін у судові засідання не з'являлися.

13.10.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» надійшло клопотання, в якому відповідач підтримує апеляційну скаргу та просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвала про відкладення розгляду справи надсилались сторонам за адресами вказаними в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім «Апекс-Пак» (далі - позивач, постачальник, ТОВ «ТД «Апекс-Пак») та Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» (далі - покупець, відповідач, ТОВ «М'ясо Полісся») укладено Договір поставки № 033 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити: поліамідну термоусадочну сосисочну, сарделечну і ковбасну оболонку «Луга-Бар», «Луга-Фреш» і «Луга-Лайт» та іншу продукцію, яка в подальшому іменується Товар.

Відповідно до п. 4.4 Договору покупець зобов'язаний перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту передачі вантажу перевізникові (оформлення ТТН) та/або оформлення видаткової накладної.

На підставі Договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 25 424,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №114 від 30.01.2014 року, яка підписана та скріплена печатками обох сторін (а.с. 27).

Відповідачем частково оплачено вартість отриманого товару в розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 31.03.2014 року на суму 2 400,00 грн., 09.04.2014 року на суму 1 200,00 грн., 22.04.2014 року на суму 1 200,00 грн., 25.04.2014 року на суму 1 200,00 грн. (а.с. 28-31).

Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19 424,00 грн. (25 424,08 грн. - 6 000,00 грн.), а також нарахував та просив стягнути 534,00 грн. пені, 971,00 грн. штрафу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

17.06.2014 року через Відділ документального забезпечення місцевого господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зазначив, що відповідачем було сплачено основний борг у розмірі 19 424,00 грн. На підтвердження вказаного позивачем надано платіжні доручення від 07.05.2014 року на суму 2 400,00 грн., від 08.05.2014 року на суму 2 400,00 грн., від 20.05.2014 року на суму 3 600,00 грн. від 22.05.2014 року на суму 6 000,00 грн., від 27.05.2014 року на суму 3 600,00 грн., від 28.05.2014 року на суму 1 424,08 грн.

При цьому позивач підтримав вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення погашення боргу.

19.06.2014 року через Відділ документального забезпечення місцевого господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі в зв'язку з оплатою вартості отриманого товару.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про припинення провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 19 424,00 грн., у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної заборгованості, оскільки у даному випадку відсутній предмет спору.

Стосовно стягнення з відповідача 534,00 грн. пені за період з 02.03.2014 року по 05.05.2014 року (з урахуванням часткових оплат заборгованості) та 971,00 грн. штрафу за прострочення платежу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 даного Закону.

Відповідно до п. 6.2 Договору за порушення строків оплати поставленого Товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 56 Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення від 25.07.1988 року № 888, підприємства повинні вживати всіх необхідних заходів до виконання договорів. У цих цілях сторони вправі застосовувати майнові санкції за порушення зобов'язань, передбачені законодавством та договором. Санкції застосовуються без взаємних заліків.

Пунктом 66 вказаного вище Положення передбачено, що за неналежну відмову від акцепту платіжної вимоги (повністю або частково), а також за ухилення від оплати продукції при інших формах розрахунків покупець (платник) сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків суми, від сплати якої він відмовився або ухилився.

Враховуючи наявність заборгованості, провівши повторний арифметичний розрахунок з урахуванням проведених оплат основної заборгованості, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 02.03.2014 року по 05.05.2014 року у розмірі 534,00 грн. та 971,00 грн. штрафу (5 % від заявлених до стягнення 19 424,00 грн.).

Стосовно посилання апелянта на те, що строк виконання зобов'язання не настав, оскільки ним не було отримано вимоги чи претензії позивача, а отже відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 4.4 Договору, покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту його отримання.

За таких обставин, починаючи з 31 календарного дня у відповідача виникає прострочення виконання основного зобов'язання, а у позивача право нараховувати штрафні санкції до повного виконання зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі № 910/10658/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі № 910/10658/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/10658/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 20.10.2014 року.