Постанова

від 15.10.2014 по справі 910/1917/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа№ 910/1917/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю:

представника позивача Шурпо Л.Є., дов. від 04.08.2014,

представника відповідача Калінчук В.В., дов. від 14.01.2014 №056/24-93,

третьої особи-1 ОСОБА_4,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014

у справі №910/1917/14 (головуючий суддя Ярмак О.М., судді: Грєхова О.А., Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест"

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1. ОСОБА_4

2. ОСОБА_5

3. ОСОБА_6

про прийняття майна з оренди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест" (далі - позивач) до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - відповідач) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про прийняття майна з оренди задоволено повністю.

Зобов'язано відповідача прийняти від позивача з оренди квартиру АДРЕСА_1 та підписати акт прийому-передачі вказаної квартири.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218, 00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки позивач з 10.01.2014 орендоване приміщення не звільнив, вимоги про його передачу відповідачу по акту прийому-передачі суперечать нормам чинного законодавства та умовам договору на оренду житлового приміщення від 01.01.2005 №3533.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 у складі головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Сітайло Л.Г., Ропій Л.М. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 17.09.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 04.08.2014) позивачу - 07.08.2014 та відповідачу - 11.08.2014, долучені до матеріалів справи. Третім особам поштову кореспонденцію не вручено та повернуто на адресу суду (за закінченням терміну зберігання).

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду, враховуючи перебування судді Сітайло Л.Г. у відпустці, змінено склад суду головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.

22.08.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача подав письмові докази для долучення до матеріалів справи.

16.09.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 відкладено розгляд апеляційної скарги на 15.10.2014.

У судовому засіданні 15.10.2014 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача та третя особа-1 у судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Треті особи-2,3 у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі третіх осіб-2,3, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третю особу-1, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк за плату (ст. 810 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

01.01.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір №3533 на оренду жилого приміщення (далі - договір), згідно якого відповідач (орендодавець) надає, а позивач (орендар) приймає в орендне користування жиле приміщення: квартиру АДРЕСА_1, житлова площа - 18,6 кв.м, загальна площа - 34,1 кв.м.

Технічний стан обладнання відображено у двосторонньому акті прийому-передачі жилого приміщення (додаток № 1) (пункт 1.2.3 договору).

За актом - додаток № 1 до договору № 3533 від 01.01.2005 орендодавець здав, а орендар прийняв в користування квартиру АДРЕСА_1, житлова площа - 18,6 кв.м, загальна площа - 34,1 кв.м, для тимчасового проживання родини ОСОБА_6 у складі чотирьох осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (згідно форми № 3).

У пункті 1.1 договору вказано, що орендодавець надає в орендне користування позивачу (орендарю) жиле приміщення на визначений у п.п. 6.1 термін.

Пунктом 6.1. договору встановлено термін дії договору з 01.01.2005 до 01.07.2005.

Згідно з п. 6.2 договору останній може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення КМДА, якщо менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

За п. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додатковими угодами від 01.06.2005 №1, від 20.06.2006 №2, від 25.10.2006 №3, від 01.06.2007 № 4, від 29.06.2007 № 5, від 31.07.2008 № 8, від 10.09.2008 №8, від 28.11.2008 №9, від 30.12.2008 № 10, від 06.03.2009 № 11, від 15.07.2009 № 12, від 01.02.2010 № 13, від 15.06.2010 № 14, від 18.02.2011 № 15, від 01.06.2011 № 15, від 19.09.2011 № 17, від 22.12.2011 №17, від 19.07.2012 №18, від 29.12.2012 №19 договір оренди продовжувався по 30.06.2013 включно.

Судом першої інстанції встановлено, що в зв'язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення договору строк дії договору оренди продовжено з 01.07.2013 по 31.12.2013 включно.

Згідно положень ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що після закінчення терміну дії договору або у випадку відмови орендаря від оренди жилого приміщення, воно передається орендодавцю за актом прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи 29.11.2013 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 12 (вхід. від 29.11.2013 №4457) про припинення 31.12.2013 договору оренди в зв'язку з закінченням строку його дії, запропонував прийняти об'єкт оренди 31.12.2013 та надав підписані зі свого боку два примірники акта прийому-передачі.

13.01.2014 ТОВ "Геоінвест" повторно звернулося до відповідача з листом №2 про необхідність прийняти приміщення з оренди та припинення договору оренди, додало акти прийому-передачі, що підписані з боку ТОВ "Геоінвест".

Відповідач листом від 15.01.2014 відповів, що складе та підпише акт прийому-передачі зазначеного приміщення лише після звільнення приміщення.

Тобто, відповідач відмовляється прийняти від позивача майно, яке є предметом договору оренди від 01.01.2005 № 3533, укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом підписання акта прийому-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що родина ОСОБА_6 проживала в орендованій квартирі на час укладення спірного договору та вселилась в неї на підставі ордеру № 15/91 на тимчасове проживання в квартирі АДРЕСА_1 на час капітального ремонту будинку АДРЕСА_2, який виданий Ленінською районною Радою депутатів трудящих згідно рішення від 09.01.1989 № 22 на ЖЕК № 502.

Таким чином, згідно з актом прийому-передачі до договору від 01.01.2005 №3533 об'єкт оренди був прийнятий ТОВ Геоінвест" у користування з проживаючою в ній родиною ОСОБА_6 у складі 4 осіб.

Відповідно до ст. 101 Житлового кодексу України при проведенні капітального ремонту жилого будинку державного або громадського житлового фонду, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, наймодавець зобов'язаний надати наймачеві та членам його сім'ї на час проведення капітального ремонту інше жиле приміщення, не розриваючи при цьому договору найму на ремонтоване приміщення. У період проживання наймача в зв'язку з капітальним ремонтом в іншому жилому приміщенні він вносить квартирну плату лише за приміщення, надане йому на час ремонту.

У статті 112 Житлового кодексу України зазначено, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Як вказують сторони на теперішній час капітальний ремонт будинку АДРЕСА_2 не здійснено, житловий будинок залишається в стані непридатному для проживання, тобто, ордер на тимчасове проживання продовжує діяти.

Як вірно вказав суд першої інстанції, до закінчення капітального ремонту будинку, з якого виселена родина ОСОБА_9, будь-які вимоги по звільненню приміщення від цієї сім'ї є незаконними та такими, що порушують конституційне право громадянина на житло.

З рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 у справі № 910/24904/13 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до ТОВ "Геоінвест" про стягнення 2715,54 грн заборгованості по спірному договору вбачається, що рішенням Київської міської ради від 01.03.2001 №217/1194 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 №2419 "Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" будинок АДРЕСА_1 закріплено за КП "Спецжитлофонд" на праві повного господарського відання, як будинок маневреного фонду.

Отже, на момент переходу права господарського відання до КП "Спецжитлофонд" будинку АДРЕСА_1 родина ОСОБА_6 проживала у квартирі № АДРЕСА_1 зазначеного будинку на підставі ордеру №15/91.

Згідно з ст. 268 Цивільного кодексу Української УРСР в редакції 1963 року, який діяв станом на час утворення КП "Спецжитлофонд", при переході права власності на здане в найм майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника (аналогічні положення містить ст. 814 ЦК України в редакції 2004 року).

Отже, місцевим господарським судом встановлено, що між відповідачем, як наймодавцем, та ОСОБА_4, як наймачем, існують відносини найму житла на підставі ордеру згідно Житлового кодексу України.

Оскільки договір від 01.01.2005 №3533 припинив свою дію 31.12.2013 у зв'язку з відмовою орендаря, орендодавець зобов'язаний прийняти жиле приміщення за актом прийому-передачі.

У відповідності до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зробив висновок, що позивач має право вимагати від відповідача прийняти майно з оренди після припинення дії договору шляхом підписання акта прийому-передачі, що відповідає ст. 785 ЦК України та п.6.3 договору.

Проживання ОСОБА_4 з родиною в орендованому приміщенні за тимчасовим ордером не перешкоджає підписанню між позивачем та відповідачем акта прийому-передачі про повернення об'єкта з оренди.

Доводи апеляційної скарги, що підписанню акта прийому-передачі передує звільнення ОСОБА_4 орендованого приміщення є безпідставними, оскільки ТОВ "Геоінвест" його не займав, а прийняв в оренду приміщення, наймачем якого був ОСОБА_4 згідно ордеру на право тимчасового проживання, виданого на ЖЕК № 502.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/1917/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/1917/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій