Постанова

від 16.10.2014 по справі 923/572/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р.Справа № 923/572/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Головея В.М., Шевченко В.В.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 2494 від 15.10.2014р. )

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від ТОВ "БУДХАУС" - Коновал Т.П., за довіреністю № б/н від 17.09.2014р.; Рижих А.А., за довіреністю № б/н від 17.09.2014р.;

від відділу примусового виконання рішень ДВС України - Соловчук Н.І., за довіреністю № 4.4.03/4.4/1751 від 26.12.2013р.

Представник ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.07.2014р.

по справі № 923/572/13 про залишення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення постанови від 14.04.2014р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 42831832 з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.02.2014р. № 923/572/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1"

про стягнення 10 650 337,14 грн.

Відповідно до ст.ст. 4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.07.2014р. по справі № 923/572/13 (суддя Соловйов К.В.) залишено без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДХАУС» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.02.2014р. № 923/572/13, а саме на постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюка Д.В. від 14.04.2014р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.02.2014р. № 923/572/13 з посиланням на те, що скаржником пропущено встановлений ст.121-2 ГПК України строк на звернення до суду з цією скаргою, клопотання про його відновлення не заявлено, а суд не вбачає підстав для відновлення цього строку.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДХАУС» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить вказану ухвалу скасувати та передати суду першої інстанції на розгляд його скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.02.2014р. №923/572/13, а саме на постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюка Д.В. від 14.04.2014р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.02.2014р. №923/572/13.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт послався на те, що він своєчасно, в межах у встановлених ст.121-2 ГПК України строків , звернувся до місцевого суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби і після повернення судом скарги виправив недоліки і знов звернувся до суду з цією скаргою, яку суд прийняв (призначив) до розгляду чим у фактично поновив пропущений ним строк на звернення, а тому після прийняття скарги до розгляду правові підстави для залишення її без розгляду у зв'язку з пропущення строку на її подання до суду відсутні.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника не направив.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників ТОВ "БУДХАУС" та відділу примусового виконання рішень ДВС України, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.06.2013р. у справі № 923/572/13 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" (позивач) 10 650 337 грн. 14 коп. боргу, з урахуванням втрат внаслідок інфляційних процесів та річних (3%), 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 7 500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. вказане рішення частково скасовано.

12.02.2014р. господарський суд Херсонської області від 27.06.2013р. видав наказ №923/572/13 про примусове виконання цього рішення, з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції.

03.04.2014р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюком Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом суду.

14.04.2014р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюком Д.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за вказаним вище наказом суду.

Матеріали справи свідчать, що про прийняття цієї постанови Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" (позивач/стягувач) дізналось лише 20.05.2014р. і саме в цей день отримало копію цієї постанови.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження: така постанова може бути оскаржена до суду у десятиденний строк з моменту одержання стороною виконавчого провадження копії постанови про закінчення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДХАУС» мало право звернутись до місцевого суду зі скаргою на постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 14.04.2014р. в строк до 29.05.2014р. включно.

Не погоджуючись з цією постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" звернулось до господарського суду Херсонської області зі скаргою на цю постанову. При цьому матеріали справи свідчать ,що вказана скарга вперше надійшла до господарського суду Херсонської області 30.05.2014р., однак скаржник направляв цю скаргу до суду поштою, здавши її до поштового відділення 26.05.2014р., а відтак згідно приписів ст.51 ГПК України слід вважати що скаржник звернувся вперше з цією скаргою до суду саме 26.05.2014р.

Враховуючи вищевикладені обставини та вказані норми права колегія суддів дійшла висновку, що при первісному зверненні скаржника до місцевого суду з цієї скаргою він не пропустив встановлений ст. 121-2 ГПК України та ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" строк такого звернення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.06.2014р. вказану скаргу було повернуто позивачу без розгляду, в порядку п. 6 ст. 63 ГПК України, з роз'ясненням права на повторне звернення до суду з такою скаргою в загальному порядку, після усунення порушень, що мали місце при поданні скарги.

Вказана ухвала була отримана представником скаржника 05.06.2015р.

Повторно ця скарга надійшла до господарського суду Херсонської області 11.06.2014р. однак матеріали справи свідчать, що скаржник направляв цю скаргу до суду повторно поштою здавши її до поштового відділення 05.06.2014р., тобто в день отримання копії ухвали суду від 02.06.2014р., а відтак згідно приписів ст.51 ГПК України слід вважати що скаржник звернувся вдруге з цією скаргою до суду саме 05.06.2014р.

З викладеного вбачається, що при повторному зверненні до суду з цією скаргою скаржник дійсно пропустив строк звернення з нею до суду , тобто, звернувся до суду з пропуском на 5 днів кінцевого строку на подання даної скарги, а не 13 днів як зазначив місцевий суд в ухвалі що оскаржується.

Незважаючи на пропущення скаржником строку при повторному зверненні до суду з цією скаргою ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.06.2014р. її було прийнято до провадження суддею Александровою Л.І. та призначено до розгляду, а потім іншою ухвалою господарського суду Херсонської області 02.07.2014р., у зв'язку з хворобою судді Александрової Л.І., вказану скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду суддею Соловйовим К.В., який провівши судове засідання ухвалою від 29.07.2014р. залишив її без розгляду скаргу (не розглянувши по суті), з посиланням на те що скаржником пропущено встановлений ст.121-2 ГПК України строк на звернення до суду з цією скаргою та не заявлено клопотання про його відновлення, а підстав для відновлення цього строку суд не найшов.

Проте колегія суддів апеляційної інстанції з цією позицією місцевого суду погодитись не може, з огляду на таке.

Стаття 121 -2 ГПК України яка регулює оскарження дій державної виконавчої служби не встановлює порядку дії суду (прийняття / відмови в прийнятті) у разі отримання скарги з пропуском встановленого цією статтею строку на звернення до суду з цією скаргою.

Статтею 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, які прямо передбачено цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У п. 9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", із змінами та доповненнями, роз'яснено , що встановлений у частині першій статті 121 - 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Системний аналіз вказаних правових норм та роз'яснень надає колегії суддів можливість зробити висновок, що залишати без розгляду скаргу на дії державної виконавчої служби, з посиланням на пропущення скаржником строку звернення до суду з цією скаргою, суд першої інстанції має право на стадії прийняття її до розгляду, а не після призначення її до розгляду.

Водночас вищевикладені обставини ( первісне звернення скаржника до суду зі скаргою в межах встановленого законодавством строку, витравлення скаржником недоліків і повторне звернення скаржника до суду в день отримання скаржником ухвали суду про повернення скарги ) надають можливість зробити висновок, що скаржник при повторному зверненні до суду з цією скаргою пропустив строк такого звернення з поважних причин, а відтак, на переконання колегії суддів, місцевий суд згідно приписів ст.53 ГПК України повинен був з власної ініціативи відновити цей строк.

Прийнявши скаргу та призначивши її до розгляду в судовому засіданні з залученням до участі в ньому учасників процесу місцевий суд фактично поновив строк на звернення до суду з цією скаргою, а тому , на переконання колегії суддів, правові підстави для залишення її без розгляду у зв'язку з пропуском строку у місцевого суду були відсутні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду від 29.07.2014р. про залишення скарги без розгляду скасуванню.

Приймаючи до уваги те, що суд першої інстанції не розглядав скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДХАУС» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби по суті, що унеможливлює прийняття кінцевого рішення по ній судом апеляційної інстанції , матеріали справи згідно приписів ч.7 ст.106 ГПК України підлягають направленню (поверненню) до місцевого господарського суду для розгляду скарги по суті.

Керуючись ст. 99, 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.4, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДХАУС" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.07.2014р. по справі № 923/572/13 про залишення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДХАУС» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.02.2014р. № 923/572/13 - скасувати.

Матеріали справи № 923/572/13 направити (повернути) до господарського суду Херсонської області для розгляду по суті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДХАУС» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з примусового виконання

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 20.10.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя В.М. Головей

Суддя В.В. Шевченко