Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року Справа № П/811/2840/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2014 року №0000252204 і №0000262204, винесені Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підприємстві було проведено перевірку взаємовідносин позивача з контрагентами-постачальника, а саме: ТОВ "Укрянбуд" за період з 01.06.11 по 31.07.11, ПП "Артсіті" з 01.10.12 по 28.02.13, ТОВ "БК "Схід Строй Групп" з 01.02.14 по 28.02.14, за результатами якої складено акт від 28.07.14 р. №9/11-23-22-04/3593085. На думку відповідача, перевіркою було встановлено порушення позивачем ст.138 та ст.198 Податкового кодексу України, що привело до заниження податку на прибуток на суму 13 535 грн. та податку на додану вартість на суму 16 538 грн.. На підставі вказаних висновків відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Однак, як зазначив позивач, на перевірку надано всі необхідні первинні бухгалтерські документи, які підтверджували відсутність будь-яких порушень при здійсненні господарських операцій з контрагентами-постачальниками, проте їх не було взято до уваги перевіряючими. Також, позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на припущеннях, недостовірних записах в автоматизованій системі співставлення та актах перевірок контрагентів, які не є документами, що можуть бути підставою для висновків під час проведення податкових перевірок в розумінні ст.83 Податкового кодексу України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі (т.3 а.с.230).
Відповідачем подано до суду заперечення проти позову згідно змісту якого зазначено, що первинні документи, отримані позивачем від ТОВ "Укрянбуд" за період з 01.06.11 по 31.07.11, від ПП "Артсіті" з 01.10.12 по 28.02.13 і ТОВ "БК "Схід Строй Групп" з 01.02.14 по 28.02.14 не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. У зв'язку з цим, перевіркою було встановлено, що на порушення вимог ст.ст.138, 198 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 р., IV квартал 2012 р., 2013 рік на суму 13 535 грн. та податок на додану вартість за червень, жовтень 2012 р., січень-лютий 2013 р., лютий 2014 р. на суму 16 538 грн. (т.1 а.с.88-89).
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги заперечує в повному обсязі (т.3 а.с.229).
У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, згідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України - особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, суд вважає можливим здійснення подальшого розгляду справи, у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" зареєстровано 21.08.2007 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа, перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ як платник податків та згідно свідоцтва від 10.09.2013 р. №200139318 є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.12, 13-14).
Судом встановлено, що в період з 15 по 21 липня 2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Оліс-Груп" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Укрянбуд" (код за ЄДРПОУ - 34625317) за період з 01.06.11 р. по 31.07.11 р., ПП "Артсіті" (код за ЄДРПОУ - 37383780) за період з 01.10.12 р. по 28.02.13 р., ТОВ "БК "Схід Строй Групп" (код за ЄДРПОУ - 38964161) за період з 01.02.14 р. по 28.02.14 р., за результатами якої складено акт №9/11-23-22-04/35193085 від 28 липня 2014 року (т.1 а.с.35-72).
Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем:
1. п.п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 13 535 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011 р. у сумі 901 грн.; IV квартал 2012 р. у сумі 458 грн., за 2013 рік у сумі 12 176 грн.;
2. п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 16 538 грн., в тому числі: за червень 2011 р. на суму 784 грн., за жовтень 2012 р. на суму 436 грн., за січень 2013 р. на суму 364 грн., за лютий 2013 р. на суму 12 454 грн., за лютий 2014 р. на суму 2 500 грн..
Позивачем подано заперечення на акт перевірки (т.1 а.с.73-76), яке згідно відповіді від 07.08.2014 р. №23124/10/11-23-22-04 залишено без задоволення, висновки акту перевірки від 28.07.2014 р. №9/11-23-22-04/35193085 - без змін (т.1 а.с.77-81).
На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 12.08.2014 р.:
- №0000252204 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 23 631 грн., в тому числі 15 754 грн. за основним платежем та 7 877 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0000262204 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 19 852 грн., в тому числі 13 535 грн. за основним платежем та 6 317 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.82-84).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.
І. Заниження податку на додану вартість.
Встановлено, що за перевіряємий період позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1 009 950 грн.. Однак, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення в сумі 16 538 грн., в т.ч.: за червень 2011 р. на суму 784 грн., за жовтень 2012 р. на суму 436 грн., за січень 2013 р. на суму 364 грн., за лютий 2013 р. на суму 12 454 грн., за лютий 2014 р. на суму 2 500 грн., за рахунок відображення в складі податкового кредиту взаємовідносин з ТОВ "Укрянбуд" за червень 2011 р. на суму ПДВ 784 грн., ПП "Артсіті" за жовтень 2012 р. на суму ПДВ 436 грн., за січень 2013 р. на суму ПДВ 364 грн. та за лютий 2013 р. на суму ПДВ 12454 грн., ТОВ "БК "Схід Строй Групп" за лютий 2014 р. на суму ПДВ 2 500 грн..
Вказані висновки ґрунтуються на тому, що згідно актів перевірок ТОВ "Укрянбуд" (акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 12.09.2012 року № 530/22-50/34625317), ПП "Артсіті" (акт Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 29.04.2013 року №338/1520/37383780 та акт ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 25.04.2014 року №000005/11-28-22-06/37383780), ТОВ "БК "Схід Строй Групп" (акт Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області від 11.04.14 р. №57/12-36-22-03/10/38964161) встановлено, що діяльність вказаних контрагентів-постачальників спрямована на надання податкових вигод третім особам, в т.ч. позивачу, і проведення безтоварних операцій. Відтак, на думку відповідача, отримані позивачем від даних суб'єктів господарювання первинні документи не мають юридичної сили та доказовості, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 16 538 грн..
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та зазначає наступне.
Згідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідності до ч.1 та 2 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, згідно вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, підприємство не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної чи митної декларації, що позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено порядок складання та вимоги до податкових накладних.
Відповідно п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.
Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Встановлено, що позивачем відображено у складі податкового кредиту взаємовідносини з ТОВ "Укрянбуд" за червень 2011 року на суму ПДВ 784 грн..
Так, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Укрянбуд" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №009 від 26.05.2011 року, згідно якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар (пісок кварцовий), кількість, якість та інші характеристики якого визначено в накладних (т.1 а.с.107).
Виконання умов даного Договору підтверджено: рахунками на оплату від 26.05.2011 р. №342, від 16.06.2011 р. №420 (т.1 а.с.108, 160), видатковими накладними від 09.06.2011 р. №235, від 16.06.2011 р. №260 (т.1 а.с.110, 162), подорожніми листами службового легкового автомобіля (т.1 а.с.111-112, 163-164), картками рахунку 631 за 01.06.11-31.07.11 (т.1 а.с.221), платіжними дорученнями від 26.05.2011 р. №1403, від 16.06.2011 р. №1507 (т.1 а.с.222-223).
ТОВ "Укрянбуд" виписано податкові накладні №51 від 26.05.2011 р. на суму 3072 грн., в т.ч. ПДВ 512 грн. (т.1 а.с.109), № 24 від 16.06.2011 р. на суму 4708 грн., в т.ч. ПДВ 784,67 грн. (т.1 а.с.161).
При цьому, суд враховує, що ТОВ "Укрянбуд" зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.100-106).
Отриманий позивачем товар використано у власній господарській діяльності, зокрема, при проведенні будівельних робіт у ПрАТ "АПК-Інвест" згідно договору субпідряду від 18.05.2011 р. №1805/КС-11 (т.1 а.с.113-159) та у ТОВ "Квас Бевериджиз" згідно договору підряду від 21.03.2011 р. №8 (т.1 а.с.165-220).
Також, позивачем відображено у складі податкового кредиту взаємовідносини з ТОВ "БК "Схід Строй Групп" за лютий 2014 року на суму ПДВ 2 500 грн.
Встановлено, що 20.02.2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "БК "Схід Строй Групп" (Виконавець) укладено договір виконання робіт № 3, згідно якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по улаштуванню промислової підлоги в ДП "Луганський Хладокомбінат" ТОВ "Луганскхолод" (т.1 а.с.229-231).
Виконання умов Договору підтверджено: договірною ціною (т.1 а.с.232-233), локальним кошторисом (т.1 а.с.234-235), відомістю ресурсів (т.1 а.с.236-237), розрахунком загально виробничих витрат (т.1 а.с.238-239), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2014 року (т.1 а.с.240), актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (т.1 а.с.241-243), підсумковою відомістю (т.1 а.с.244-245).
ТОВ "БК "Схід Строй Групп" виписано податкову накладну №2101 від 21.02.2014 р. на суму 15 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 500 грн. (т.1 а.с.246), а позивачем здійснено оплату робіт (послуг) у сумі 15000, в т.ч. ПДВ 2500 грн., що підтверджується карткою рахунку 631 за 01.02.14-31.03.14 р. та платіжним дорученням №2472 від 21.02.2014 р. (т.2 а.с.27-28).
ТОВ "БК "Схід Строй Групп" зареєстровано як юридична особа і як платник ПДВ та у відповідності до ліцензії №280399 від 29.11.2013 р. (дійсної по 22.11.2016 р.) має право на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с.224-228).
Отримані від ТОВ "БК "Схід Строй Групп" роботи (послуги) використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме, на виконання договору підряду №15 від 19.07.2012 р., укладеного з ДП "Луганський Хладокомбінат" ТОВ "Луганськхолод" (т.1 а.с.247-251, т.2 а.с.1-26).
Позивачем відображено у складі податкового кредиту взаємовідносини з ПП "Артсіті" за жовтень 2012 року на суму ПДВ 436 грн., за січень 2013 року на суму ПДВ 364 грн. та за лютий 2013 року на суму ПДВ 12 454 грн..
Зокрема, між позивачем (Покупець) та ПП "Артсіті" (Продавець) було укладено договір поставки №6 від 01.10.2012 р., згідно якого Продавець зобов'язувався передати у власність, а Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити Товар, кількість, якість та інші характеристики якого визначено в видаткових накладних (т.2 а.с.37-39).
В жовтні 2012 року ПП "Артсіті" поставило бікроеласт ЕПП 2,5 та клей уніпак 600 мл. Sikaflex PRO-3WF на загальну суму 2 614,92 грн. (ПДВ - 435,82 грн.), що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000055 від 10.10.2012 р. (т.2 а.с.40), видатковою накладною №РН-0000055 від 10.10.2012 (т.2 а.с.41), товарно-транспортною накладною №55 від 10.10.2012 (т.2 а.с.42), подорожнім листом (т.2 а.с.44-45).
10.10.2012 року ПП "Артсіті" виписано податкову накладну №55 на суму 2 614,92 грн., в т.ч. ПДВ 435,82 грн. (т.2 а.с.43).
Оплата підтверджена платіжним дорученням № 2397 від 10.10.2012 р. (т.3 а.с.111) та карткою рахунку 631 (т.3 а.с.106-110).
Бікроеласт ЕПП 2,5 та клей уніпак 600 мл. Sikaflex PRO-3WF використано позивачем при виконанні договору підряду №15 від 19.07.2012 року, укладеного з ДП "Луганський Хладокомбінат" ТОВ "Луганськхолод", що підтверджено актом списання № СпТ-000066 від 31.10.2012 р. (т.2 а.с.46-89).
В січні 2013 року ПП "Артсіті" поставило позивачу етилацетат (1л) ск. та дюбель з удар.шурупом на суму 2182,20 грн., в т.ч. ПДВ 363,70 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 38 від 28.01.2013р. (т.2 а.с.90), видатковою накладною №38 від 28.01.2013р. (т.2 а.с.91), товарно-транспортною накладною №38 від 28.01.2013 р. (т.2 а.с.92), подорожнім листом (т.2 а.с.94-95).
28.01.2012 року ПП "Артсіті" виписано податкову накладну № 38 на суму 2182,20 грн., в т.ч. ПДВ 363,70 грн. (т.2 а.с.93).
Оплата підтверджена платіжним дорученням № 2734 від 30.01.2013 р. (т.3 а.с.112) та карткою рахунку 631 (т.3 а.с.106-110).
Етилацетат (1л) ск. та дюбель з удар.шурупом були використані позивачем у власній господарській діяльності при проведені будівельних робіт ДП "Луганський Хладокомбінат" ТОВ "Луганскхолод" згідно договору підряду, що підтверджено актом списання № СпТ-000004 від 31.01.2013 р. (т.2 а.с.96-109).
В лютому 2013 року ПП "Артсіті" поставило диски, пісок, цвяхи, дріт, цемент, дошки, щити та щебінь, що підтверджується рахунком-фактурою №22 від 12.02.2013р. (т.2 а.с.110), видатковою накладною №22 від 12.02.2013 р. (т.2 а.с.111), товарно-транспортною накладною №42 від 12.02.2013 р. (т.2 а.с.112), подорожнім листом (т.2 а.с.114-115).
ПП "Артсіті" виписано податкову накладну №22 від 12.02.2013 р. на суму 14 921,81 грн., в тому числі ПДВ 2 486,97 грн. (т.2 а.с.113).
Оплата підтверджена платіжним дорученням № 809 від 20.02.2013 р. (т.3 а.с.113) та карткою рахунку 631 (т.3 а.с.108).
Диски, пісок, цвяхи, дріт, цемент, дошки, щити та щебінь були використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме при проведені будівельних робіт ДП "Луганський Хладокомбінат" ТОВ "Луганскхолод", що підтверджено актом списання №СпТ-000008 від 28.02.2013 р. (т.2 а.с.116-142), №СпТ-000009 від 28.02.2013 р. (т.2 а.с.143-177).
Також, ПП "Артсіті" у лютому 2013 р. поставило позивачу дріт, етилацетат, підложку, арматуру, болти, цемент, щебінь, пісок, чашку алмазну та диски, що підтверджено рахунком-фактурою №54 від 27.02.2013р. (т.2 а.с.178), видатковою накладною №54 від 27.02.2013 р. (т.2 а.с.179), товарно-транспортною накладною №54 від 27.02.2013р. (т.2 а.с.180), подорожнім листом (т.2 а.с.182-183).
ПП "Артсіті" виписано податкову накладну №54 від 27.02.2013 р. на суму 59 800 грн., в тому числі ПДВ 9 966,67 грн. (т.2 а.с.181).
Оплата підтверджена платіжним дорученням № 853 від 27.02.2013 р. (т.3 а.с.114) та карткою рахунку 631 (т.3 а.с.108).
Товар використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме при проведені будівельних робіт ДП "Луганський Хладокомбінат" ТОВ "Луганскхолод", що підтверджено актом списання №СпТ-000010 від 12.03.2013р. (т.2 а.с.184-233), №СпТ-000040 від 28.06.2013 р. (т.2 а.с.234-249, т.3 а.с.1-6), №СпТ-000011 від 12.03.2013 р. (т.3 а.с.44-69), №СпТ-000012 від 29.03.2013 р. (т.3 а.с.70-105), ТОВ "Сандора" (договір підряду №S-11-284 від 22.02.2013 р. і додаток №ПР/д-1234 до договору підряду №S-11-159 від 03.02.2012 р.), що підтверджено актом списання №СпТ-000013 від 29.03.2013 р. (т.3 а.с.7-43).
З огляду на вищевикладене, всі придбані позивачем будівельні матеріали використані у власній господарській діяльності, а саме при проведені будівельних робіт. Транспортування товару здійснено позивачем орендованим транспортом що підтверджується нотаріально засвідченим договором оренди автомобіля № 9 від 09.02.2011 р., актом прийому-передачі майна (додаток №1 до договору оренди автомобіля від 09.02.11 р.), свідоцтвом про реєстрацію транспортного заосбу, наказом №31/1 від 09.02.11 р. "Про надання права керування автомобілем" та подорожніми листами (т.1 а.с.95-99).
При цьому, господарські операції знайшли своє відображення як в бухгалтерському, так і податковому обліках, що підтверджується наданими до суду деклараціями з податку на прибуток та податку на додану вартість разом з додатками, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.3 а.с.120-209).
Отже, з аналізу наведених вище норм законодавства та правовідносин позивача з ТОВ "Укрянбуд" за період з 01.06.11 по 31.07.11, ПП "Артсіті" за період з 01.10.12 по 28.02.13, ТОВ "БК "Схід Строй Групп" за період з 01.02.14 по 28.02.14 вбачається, що позивачем було дотримано всіх обов'язкових вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної.
Суд також враховує, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, є не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.
У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.
Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними суб'єктами господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди.
Також, відповідачем не наведено доказів того, що договори, сторонами якого є позивач та ТОВ "Укрянбуд", ПП "Артсіті", ТОВ "БК "Схід Строй Групп", укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в т.ч., в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди. Крім того, відповідачем не доведено факт, що дані юридичні особи були створені з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків, порушення економічних інтересів держави.
До того ж, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 21-47а10 від 31.01.2011р., чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 16 538 грн., в тому числі: за червень 2011 р. на суму 784 грн., за жовтень 2012 р. на суму 436 грн., за січень 2013 р. на суму 364 грн., за лютий 2013 р. на суму 12 454 грн., за лютий 2014 р. на суму 2 500 грн.. А тому, податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 р. №0000252204 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 15754 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 7877 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
ІІ Заниження податку на прибуток.
Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 32 992 223 грн.. Натомість, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за перевіряємий період було встановлено завищення задекларованих показників у сумі 70 186 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011 року в сумі 3 920 грн., за IV квартал 2012 рок в сумі 2 179 грн., за 2013 рік в сумі 64 087 грн., в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 13 535 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011 р. у сумі 901 грн.; IV квартал 2012 р. у сумі 458 грн., за 2013 рік у сумі 12 176 грн.. Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що згідно актів перевірок контрагентів ТОВ "Укрянбуд", ПП "Артсіті" та ТОВ "БК "Схід Строй Групп" встановлено проведення даними суб'єктами господарювання діяльності, спрямована лише на надання податкових вигод третім особам, в т.ч. й позивачу, та проведення безтоварних операцій.
Однак, суд не погоджується з цим та зазначає наступне.
Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є:
- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Тобто, платник податків має право віднести будь-які витрати до складу витрат за умови їх здійснення в межах своєї господарської діяльності, документального підтвердження відповідних витрат шляхом оформлення первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства.
Як зазначалось судом, фінансово-господарські правовідносини між позивачем та ТОВ "Укрянбуд", ПП "Артсіті", ТОВ "БК "Схід Строй Групп" мали реальний характер, позивачем по бухгалтерському і податковому обліку відображено придбання у вказаних контрагентів-постачальників будівельних матеріалів та робіт у періоді, що перевірявся. До того ж, ТОВ "Укрянбуд", ПП "Артсіті", ТОВ "БК "Схід Строй Групп" зареєстровані як юридичні особи (т.3 а.с.219-224) та як платники податку на додану вартість, що не спростовано у судовому засіданні. Також, судом встановлено факт отримання і подальшого використання позивачем товару (робіт) у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами, актами виконаних робіт, актами списання і картками рахунків.
Відтак, отриманий товар (роботи) використано позивачем у власній господарській діяльності, а тому суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача в частині того, що позивачем, в порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток на загальну суму 13 535 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011 р. у сумі 901 грн.; IV квартал 2012 р. у сумі 458 грн., за 2013 рік у сумі 12 176 грн.. А відтак, податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 р. №0000262204 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 13 535 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 317 грн. є протиправним та також підлягає скасуванню.
Згідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. При цьому, за приписами частини другої статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому суд вважає їх такими, що винесені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 182,70 грн..
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12 серпня 2014 року №0000252204 та №0000262204.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" (код - 35193085) з Державного бюджету України судові витрати в сумі 182,70 грн..
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її отримання, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2014 |
Оприлюднено | 21.10.2014 |
Номер документу | 40950237 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Т.М. Кармазина
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні