Постанова

від 09.10.2014 по справі 816/3487/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3487/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача - Голікова І.А.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Текро-Дніпро " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000722202/255 від 27.02.2014.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків відповідача про заниження ТОВ "Текро-Дніпро" податку на додану вартість на загальну суму 17 042 грн за результатами господарських операцій з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та ПП "Титан - Кремінь", оскільки податковий кредит сформовано в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а господарські операції підтверджено первинними документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

У письмових запереченнях в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначав, що в ході проведення перевірки ТОВ "Текро-Дніпро" не підтверджено факт поставки товарів від ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та ПП "Титан - Кремінь" з огляду на окремі недоліки видаткових, товарно-транспортних накладних, а також враховуючи висновки акту позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" від 05.12.2013 № 5158/16-03-22-02-12/34957936, акту позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Титан-Кремінь" від 20.12.2013 № 5666/16-03-22-02-12/37812812. За таких обставин формування позивачем податкового кредиту за результатами цих господарських операцій є безпідставним.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Текро - Дніпро" зареєстроване як юридична особа 20.07.1999, відомості про яку включено до Єдиного державного реєстру 17.11.2005, номер запису 1 569 120 0000 000209, ідентифікаційний код 30405665, має статус платника податків з 29.07.1999 /а.с.10-12, 20, т. 2/.

З 27.01.2014 по 31.01.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Текро - Дніпро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та ПП "Титан - Кремінь" за період з 01.03.2012 по 31.10.2013.

За результатами перевірки складено акт №324/16-03-22-02-12/30405665 від 07.02.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем приписів пункту 201.1, п. 201.6 ст.201, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму - 17402 грн, в тому числі за серпень 2012 року на суму 4534 грн., за грудень 2012 року на суму 3856 грн., за червень 2013 року на суму 3740 грн., за серпень 2013 року на суму 4912 грн./а.с.96-115, т. 2/

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000722202/255 від 27.02.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 25 563 грн, в тому числі 17042 грн - за основним платежем, 8521 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 80, т.2/.

Акт перевірки № 324/16-03-22-02-12/30405665 від 07.02.2014 та податкове повідомлення - рішення № 0000722202/255 від 27.02.2014 позивачем було оскаржено в адміністративному порядку /а.с.50-57, 72-79 т. 2/

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області №985/10/16-31-10-04-18 від 07.05.2014 та рішенням Міністерства доходів і зборів України № 11755/6/99-99-10-01-15 від 02.07.2014 скарги позивача залишено без задоволення, прийняте податкове повідомлення - рішення - без змін /а.с. 39 - 43, 58-63 т. 2/

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення і існування спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України..

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що 26.07.2012 між позивачем та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" укладено договір № 26/07, відповідно до якого ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" (продавець) зобов'язувався поставити та передати у власність ТОВ "Текро - Дніпро" (покупець) товар (запчастини до обладнання лінії №2) в асортименті та кількості згідно рахунків, покупець прийняти й оплатити товар на умовах визначених цим Договором. /а.с. 136 - 138, т. 1/.

В ході виконання договору ТОВ «Придніпровський агропромисловий союз» видано позивачу податкові накладні, видаткові накладні, згідно з якими здійснено поставку товару (шестерні конічні, вкладиш бр., муфта в зб., муфта з'єдн., з'єднання для шнека, конус з гайкою, спецболт з гайкою вал циліндричний, вкладиш пром. бронзовий, зірка дозатора) на загальну суму за серпень 2012 року 27 204 грн., в тому числі ПДВ - 4 534 грн., та на загальну суму за грудень 2012 року 23 136 грн., в тому числі ПДВ - 3 856 /а.с. 9-13, т. 1/.

Також, 07.06.2013 між ПП "Титан - Кремінь" (постачальник) та ТОВ "Текро - Дніпро" (покупець) укладено договір поставки №07/06, згідно якого постачальник поставляє, а покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити товар (запчастини до обладнання лінії №2) /а.с.70-72, т. 1/

За результатами здійснення господарської операції ПП "Титан-Кремінь" виписано податкові та видаткові накладні щодо поставки товару (шестерня конична, редуктор ЗМП - 31,5, шестерня зубчата редукторна, ніж дробилки, ніж просіювачої машини, вставка з'єднуюча для шнека) на загальну суму за червень 2013 року 22 440 грн., в тому числі ПДВ - 3 740 грн., та на загальну суму за серпень 2013 року 29 472 грн., в тому числі ПДВ - 4 912 /а.с.73 - 74, т. 1/

Податкові накладні, видані позивачу ПП "Титан-Кремінь", ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою, що сторонами у справі не заперечується.

ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та ПП "Титан - Кремінь" на момент укладення договорів та видачі податкових накладних були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ /а.с.4-9, 34 - 38 т. 2/. Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та ПП "Титан - Кремінь" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Факт транспортування товару від вказаних контрагентів до позивача підтверджено товарно-транспортними накладними, згідно яких перевезення здійснено позивачем із пункту навантаження м. Кременчук, вул. Красіна, 61/52 до пункту розвантаження с. Потоки /а.с. 216- 219, т. 2/. При цьому, судом встановлено, що вказані товарно-транспортні накладні пред'являлися позивачем на перевірку, що зафіксовано в акті перевірки від 07.02.2014 № 324/16-03-22-02-12/30405665.

Посилання в акті перевірки на те, що в ТТН відсутні чіткі дані щодо пункту навантаження та розвантаження товару, не підтверджено в ході розгляду справи з огляду на досліджені судом оригінали ТТН /а.с. 216 - 219, т. 2/, а також копії ТТН, надані відповідачем /а.с. 207, 209, 212, 214, т. 2/.

Так, у товарно - транспортних накладних від 01.08.2012, 27.12.2012, 12.06.2013, 08.08.2013 вказано, що пункт навантаження товару - м. Кременчук, вул. Красіна, 61/52, пункт розвантаження - с. Потоки Кременчуцького району.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та ПП "Титан - Кремінь" є м. Кременчук, вул. Красіна, 61/52, Полтавської області /а.с.4-9 т. 2/, адресою місцезнаходження позивача є с. Потоки, Кременчуцького району /а.с.10-12 т. 2/, тому пункт розвантаження та пункт навантаження, вказані у товарно - транспортних накладних, повністю відповідають фактичним адресам місцезнаходження юридичних осіб.

Перевезення товару здійснювалося безпосередньо ТОВ "Текро - Дніпро" автомобілем марки ГАЗ 53 НОМЕР_1, водієм ОСОБА_3 /а.с. 16, т. 1/.

Розрахунки за отриманий товар позивачем проведені 01.08.2012, 28.12.2012, 11.06.2013, 08.08.2014, що підтверджується виписками по розрахунковому рахунку, та не заперечувалося в ході перевірки /а.с. 179-183, т.2/

Товари, отримані від ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та ПП "Титан - Кремінь", оприбутковані позивачем та використані у господарській діяльності, а саме: запчастини використано під час ремонту обладнання лінії №2, про що свідчать накладні на внутрішнє переміщення та акти ремонту та заміни комплектуючих технологічного обладнання, копії яких наявні в матеріалах справи /а.с. 27,30,31-34,93,96, т.1/.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Придніпровський агропромисловий союз» та ПП "Титан - Кремінь" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на те, що окремі документи, якими оформлено господарські операції позивача з ТОВ «Придніпровський агропромисловий союз» та ПП "Титан - Кремінь" містили недоліки, зокрема, видаткові накладні не містили посад, прізвищ, імен, по батькові осіб, які їх підписали, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, оскільки у видаткових накладних ПП "Титан-Кремінь" були зазначені посада, прізвище, ініціали уповноваженої особи ПП "Титан-Кремінь" - директора Капацій В.М., підпис якого на накладних був скріплений печаткою підприємства, а видаткові накладні ТОВ "Агропромисловий Союз" містили підпис, скріплений печаткою, і прізвище уповноваженої особи від товариства - Зайчука С.В., яким також підписано податкові накладні, і до повноважень якого перевіркою зауважень не виявлено.

Крім того, суд враховує, що окремі недоліки бухгалтерських документів не можуть братися до уваги у разі, якщо вони дають змогу ідентифікувати контрагента, містять достатні дані про зміст господарської операції, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

Із акту перевірки № 324/16-03-22-02-12/30405665 від 07.02.2014 суд вбачає, що підставою для висновку ревізора щодо порушення позивачем вимог Податкового кодексу України були також акти перевірки контрагентів позивача "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" від 24.12.2013 та ПП "Титан - Кремінь" від 20.12.2013, в якими встановлено відсутність необхідність умов до досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Проте суд вважає такий висновок Кременчуцької ОДПІ необґрунтованим та передчасним, оскільки встановлення фактів ухилення контрагентом від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для його притягнення до відповідальності, адже статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

У рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" звернуто увагу на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують фактичні обставини.

Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000722202/255 від 27.02.2014, винесене на підставі висновків акту перевірки від 07.02.2014 № 324/16-03-22-02-12/30405665, є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000722202/255 від 27.02.2014.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Зважаючи на викладене суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької ОДПІ на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000722202/255 від 27 лютого 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро - Дніпро" (ідентифікаційний код 37812812) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 грн 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол