Постанова

від 10.09.2014 по справі 826/3477/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2014 року 12:50 № 826/3477/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. за участю представників: позивача - Жили А.А., відповідача - Фатьянова Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2013 року № 0000014120, № 0000024120, № 0000034120, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Нафтогазвидобування» (далі - ПрАТ «Нафтогазвидобування», позивач) з адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2013 року № 0000014120, № 0000024120, № 0000034120.

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «Нафтогазвидобування» зазначає, що господарські операції з ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», ТОВ «СВС ГРУП» мали реальний характер - роботи виконані контрагентами та оплачені позивачем, що підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Крім того, зауважує, що штрафні санкції за неподання первинних документів були застосовані відповідачем безпідставно, оскільки наявні у платника документи були надані податковому органу, можливість надати решту документів була відсутня у зв'язку з тим, що оригінали таких документів були вилучені правоохоронними органами, про що платник повідомив податковий орган.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Нафтогазвидобування» (код ЄДРПОУ 32377038) зареєстроване Деснянською районною державною адміністрацією у місті Києві 25 квітня 2003 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 10661200000004606. Місцезнаходження ПрАТ «Нафтогазвидобування» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, к. 42.

ПрАТ «Нафтогазвидобування» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08 травня 2003 року за № 5517 та перебуває на обліку в Міжрегіональному Головному управлінні Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

На час перевірки, позивач мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 323770326524). Попереднє свідоцтво від 14 травня 2003 року № 35348157 анульовано в зв'язку з перереєстрацією 26 травня 2011 року.

До видів діяльності ПрАТ «Нафтогазвидобування» за КВЕД відносяться: 06.10 Добування сирої нафти; 06.20 Добування природного газу (основний); 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Окружною Державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговування великих платників (правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Нафтогазвидобування» (код ЄДРПОУ 32377038) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійнення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Експерт-Логістік» (код ЄДРПОУ 36366302) за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року та ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 34916748) за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, ТОВ «СВС ГРУП» (код ЄДРПОУ 34916748) за період з 01 березня 2011 року по 31 травня 2011 року, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2012 року № 1495/41-20/32377038.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пункту 44.3, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПрАТ «Нафтогазвидобування» податку на прибуток у сумі 3 846 081, 00 грн., в тому числі: за І квартал 2011 року у сумі 3 175 543, 00 грн., за ІІ квартал 2011 року у сумі 670 538, 00 грн.;

- підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, пункту 44.3, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 193.1 статті 193, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ «Нафтогазвидобування» завищено податковий кредит у сумі 82 546 873, 00 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року у сумі 6 833 333, 00 грн., за листопад 2010 року у сумі 9 553 333, 00 грн., за грудень 2010 року у сумі 11 516 667, 00 грн., за січень 2011 року у сумі 12 708 333, 00 грн., за лютий 2011 року у сумі 10 882 693, 00 грн., за березень 2011 року у сумі 12 566 347,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 11 535 167, 00 грн., за травень 2011 року у сумі 6 951 000, 00 грн.;

- пункту 44.3, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством не надано для перевірки документи.

ПрАТ «Нафтогазвидобування» подано до податкового органу письмові заперечення від 14 січня 2013 року № 4/2 на акт перевірки від 27 грудня 2012 року № 1495/41-20/32377038, за результатами розгляду яких відповідачем висновки, викладені в акті перевірки, залишено без змін.

25 січня 2013 року на підставі акту перевірки від 27 грудня 2012 року № 1495/41-20/32377038 Окружною Державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговування великих платників прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000014120, яким згідно із пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України за порушення пункту 44.3, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України ПрАТ «Нафтогазвидобування» збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 510, 00 грн.;

- № 0000024120, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, пункту 44.3, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 193.1 статті 193, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ПрАТ «Нафтогазвидобування» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 96 498 541, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 82 546 873, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 13 951 668, 00 грн.;

- № 0000034120, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пункту 44.3, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ПрАТ «Нафтогазвидобування» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 3 846 082, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 3 846 081, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 1, 00 грн.

ПрАТ «Нафтогазвидобування» оскаржено вказані вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 25 лютого 2013 року № 4636/7/10-2115 податкові повідомлення-рішення Окружної Державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 25 січня 2013 року № 0000024120, № 0000034120 залишено без змін, скарги ПрАТ «Нафтогазвидобування» залишено без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 25 лютого 2013 року № 4697/7/10-2215 податкове повідомлення-рішення Окружної Державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 25 січня 2013 року № 0000014120 залишено без змін, скаргу ПрАТ «Нафтогазвидобування» залишено без задоволення.

Незгода з рішеннями відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ПрАТ «Нафтогазвидобування», виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, випливають з порядку формування платником податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат та стосуються правомірності рішень контролюючого органу про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій.

Так, на час виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону № 168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6); податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статті 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону № 168/97-ВР, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як передбачено абзацем 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок формування валових витрат станом на момент виникнення спірних відносин був врегульований наступним чином.

Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

На підставі підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Як визначено пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень була відсутність у позивача під час перевірки оригіналів документів, в тому числі бухгалтерських, які б свідчили про здійснення господарських операцій ПрАТ «Нафтогазвидобування» з його контрагентами.

Окрім цього, відповідач обґрунтовуючи правомірність прийнятих ним рішень і в акті позивача і під час розгляду справи, посилався на наявність порушених кримінальних справ та їх матеріалів, що свідчать про фіктивну діяльність таких контрагентів та наявну податкову інформацію, що доводить такий факт.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між контролюючим органом та позивачем під час проведення перевірки та витребовування у нього оригіналів документів суд зазначає наступне.

З акту від 27 грудня 2012 року № 1495/41-20/32377038 встановлено, що відповідачем від позивача двічі (запити № 1 від 22.11.2012 року та № 15370/10/41-248 від 03.12.2012 року) витребовувалися оригінали документів по взаємовідносинам з ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», ТОВ «СВС ГРУП».

На вказані запити такі документи були частково надані разом з протоколом обшуку від 25.05.2012 року.

У зв'язку із зазначеними обставинами відповідачем направлено на адресу ГСУ МВС України запит від 07.12.2012 року № 1777/9/41-244 щодо надання копій документів або забезпечення до них доступу для проведення перевірки позивача.

Як встановлено з акту перевірки станом на 26.12.2012 року відповідь на вказаний запит не надійшла, а сам акт перевірки було складено без дослідження відповідних фінансово-господарських документів.

Суд зазначає, що відповідно до п. 85.9 ст. 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Рішення щодо перенесення термінів проведення перевірки відповідачем прийнято не було.

У той же час, представником відповідача під час розгляду справи було надано копії відповіді ГСУ МВС України від 26 грудня 2012 року № 13/10-15572, відповідно до якої орган досудового слідства підтверджував лише факт наявності в нього оригіналів податкових накладних позивача та ТОВ «СВС ГРУП», поінформувавши про відсутність інших документів.

Втім, суд не може прийняти до уваги вказаний лист, як доказ, що спростовує факт вилучення у позивача первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», ТОВ «СВС ГРУП» та безпідставне ненадання їх під час перевірки.

Так, зазначена інформація на адресу відповідача надійшла лише 08.01.2013 року, у той час як акт перевірки було складено 27.12.2012 року, отже вказаний лист не міг бути використаним під час перевірки

Відповідно до протоколу обшуку від 25.05.2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи, за місцезнаходженням позивача було вилучено документи, комп'ютерна техніка та ін. При цьому, обшук проводився співробітниками ГУ МВС України у м. Києві, а не ГСУ МВС України, детальний опис вилучених документів не складався, про що внесено до протоколу відповідне зауваження заступника начальника організаційно-правового відділу позивача ОСОБА_3

Окрім цього, матеріали справи містять копію протоколу виїмки від 12.10.2011 року, відповідно до якого співробітниками ГВ ПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було вилучено оригінали фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «СВС ГРУП».

Таким чином, суд приходить до переконання, що на час проведення перевірки позивач не міг надати оригінали первинних фінансово-господарських документів через їх вилучення співробітниками правоохоронних органів, а відтак їх відсутність не може вважатися такою, що сталася через вину позивача та підставою для складання висновків акту про порушення вимог податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи податковим повідомленням-рішенням від 25 січня 2013 року № 0000014120 до позивача було застосовано штрафні санкції згідно абзацу «а» пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд зазначає, що відповідальність платника податків за вказаною нормою закону можлива лише за умови наявної його вини щодо неналежного виконання обов'язку з забезпечення збереження документації чи надання її на вимогу контролюючого органу.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0000014120, яким позивачу нараховано штрафні санкції, згідно абзацу «а» пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає скасуванню.

У той же час, під час розгляду вказаної справи, внаслідок звернень до правоохоронних органів, позивачем було вжито заходів щодо повернення вилучених документів та надано суду відповідні їх копії. Зокрема:

- договір підряду (на виконання робіт по закачуванню інгібітору корозії в свердловини Семиренківського ГКР) від 23 червня 2010 року № 23/06/10-ІС, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ПП «Експерт-Логістік» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи на свій ризик, своїми силами та з використанням своїх матеріалів, відповідно, а замовник зобов'язується прийняти роботи, які відповідають умовам Договору та сплатити вартість таких робіт та матеріалів. Виконавець зобов'язується виконувати роботи по закачуванню в газові свердловини інгібітору корозії. Для виконання робіт виконавець зобов'язується виготовляти інгібітор корозії з власних матеріалів (хімічних реагентів), які б забезпечували неруйнівне середовище свердловини. Об'єкт та місце виконання робіт: свердловини ЗАТ «Нафтогазвидобування» Семиренківського газоконденсатного родовища;

- договір підряду (на виконання робіт по закачуванню інгібітору корозії в свердловини Мачухського ГКР) від 23 червня 2010 року № 23/06/10-ІМ, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ПП «Експерт-Логістік» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи на свій ризик, своїми силами та з використанням своїх матеріалів, відповідно, а замовник зобов'язується прийняти роботи, які відповідають умовам Договору та сплатити вартість таких робіт та матеріалів. Виконавець зобов'язується виконувати роботи по закачуванню в газові свердловини інгібітору корозії. Для виконання робіт виконавець зобов'язується виготовляти інгібітор корозії з власних матеріалів (хімічних реагентів), які б забезпечували неруйнівне середовище свердловини. Об'єкт та місце виконання робіт: свердловини ЗАТ «Нафтогазвидобування» Мачухського газоконденсатного родовища;

- договір підряду (на виконання робіт по підготовці пластової води в свердловини Семиренківського ГКР) від 23 червня 2010 року № 23/06/10-ПВС, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ПП «Експерт-Логістік» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи на свій ризик, своїми силами та з використанням своїх матеріалів, відповідно, а замовник зобов'язується прийняти роботи, які відповідають умовам Договору та сплатити вартість таких робіт та матеріалів. Виконавець зобов'язується виконувати роботи по підготовці пластової води для закачування в газові свердловини. Для виконання робіт виконавець зобов'язується: виготовляти хімічні реагенти з власних матеріалів, та які б забезпечували відповідність пластової води вимогам СОУ 11.1-30019775-004:2004 та СОУ 90.0-30019775-041:2005; використовувати матеріали, які не токсичні та не шкідливі оточуючого середовища. Об'єкт та місце виконання робіт: свердловини ЗАТ «Нафтогазвидобування» Семиренківського газоконденсатного родовища;

- договір на організацію робіт по будівництву свердловини № 52 Мачухського газоконденсатного родовища від 21 жовтня 2010 року № 5, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (оператор), відповідно до умов якого оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаних з організацією робіт по будівництву свердловини № 52 Мачухського газоконденсатного родовища у відповідності з Проектом з метою пошуку покладів вуглеводнів із залученням спеціалізованих субпідрядників, з використанням своїх матеріалів, та матеріалів, наданих замовником, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, а також забезпечити можливість виконання оператором функцій, передбачених умовами цього Договору;

- договір на організацію робіт по будівництву свердловини № 8 Семиренківського газоконденсатного родовища від 21 жовтня 2010 року № 7, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (оператор), відповідно до умов якого оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаних з організацією робіт по будівництву свердловини № 8 Семиренківського газоконденсатного родовища у відповідності з Проектом з метою пошуку покладів вуглеводнів із залученням спеціалізованих субпідрядників, з використанням своїх матеріалів, та матеріалів, наданих замовником, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, а також забезпечити можливість виконання оператором функцій, передбачених умовами цього Договору;

- договір на організацію робіт по будівництву свердловини № 17 Семиренківського газоконденсатного родовища від 21 жовтня 2010 року № 9, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (оператор), відповідно до умов якого оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаних з організацією робіт по будівництву свердловини № 17 Семиренківського газоконденсатного родовища у відповідності з Проектом з метою пошуку покладів вуглеводнів із залученням спеціалізованих субпідрядників, з використанням своїх матеріалів, та матеріалів, наданих замовником, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, а також забезпечити можливість виконання оператором функцій, передбачених умовами цього Договору;

- договір на організацію капітального ремонту свердловини № 4 Семиренківського газоконденсатного родовища від 18 листопада 2010 року № 10, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (оператор), відповідно до умов якого оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаних з організацією робіт по капітальному ремонту свердловини № 4 Семиренківського газоконденсатного родовища, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього. Роботи виконуються відповідно погодженого зі всіма необхідними контролюючими та зацікавленими третіми особами замовником Планів робіт на капітальний ремонт свердловин, які узгоджуються з оператором і затверджуються замовником;

- договір на організацію робіт по ліквідації свердловини № 62 Семиренківського газоконденсатного родовища від 01 січня 2011 року № 62Л-С, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (оператор), відповідно до умов якого оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаних з організацією робіт по ліквідації свердловини № 62 Семиренківського газоконденсатного родовища, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього. Роботи виконуються відповідно погодженого зі всіма необхідними контролюючими та зацікавленими третіми особами замовником Планів робіт на ліквідацію свердловини;

- договір на організацію робіт по капітальному ремонту свердловини № 5 Семиренківського газоконденсатного родовища від 01 січня 2011 року № 5КР-С, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ТОВ «СВС ГРУП» (оператор), відповідно до умов якого оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаних з організацією робіт по капітальному ремонту свердловини № 5 Семиренківського газоконденсатного родовища у відповідності з Планом робіт по капітальному ремонту свердловини із залученням спеціалізованих підрядників, з використанням своїх матеріалів, та матеріалів, наданих замовником, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, а також забезпечити можливість виконання оператором функцій, передбачених умовами цього Договору;

- договір на організацію робіт по будівництву УППГ Олефірівка, Миргородського району Полтавської області від 01 січня 2011 року № 1-УППГ, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ТОВ «СВС ГРУП» (оператор), відповідно до умов якого оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаних з організацією робіт по будівництву УППГ Олефірівка Миргородського району Полтавської області і здати його замовникові відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації й в обумовлений цим Договором строк, а замовник зобов'язується надати оператору будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконання робіт і матеріалів, а також сплатити оператору винагороду за виконану роботу. Забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електротехнічним обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на оператора за виключенням випадків коли замовник забажає надати їх сам;

- договір на організацію робіт по капітальному ремонту свердловини № 51 Мачухського газового родовища від 01 квітня 2011 року № 51КРС/М, укладений між ПрАТ «Нафтогазвидобування» (замовник) та ТОВ «СВС ГРУП» (оператор), відповідно до умов якого оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаних з організацією робіт по капітальному ремонту свердловини № 51 Мачухського газового родовища у відповідності з Планом робіт по капітальному ремонту свердловини із залученням спеціалізованих підрядників, з використанням своїх матеріалів, та матеріалів, наданих замовником, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, а також забезпечити можливість виконання оператором функцій, передбачених умовами цього Договору.

Договори підписані директорами ПрАТ «Нафтогазвидобування» та ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», ТОВ «СВС ГРУП» та скріплені печатками підприємств.

Виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами: додатками до договорів, додатковими угодами до договорів, актами приймання-здавання виконаних робіт (послуг), податковими накладними, банківськими виписками, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Суд зазначає, що досліджені в судовому засіданні вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ПрАТ «Нафтогазвидобування».

Водночас, ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», ТОВ «СВС ГРУП» у періоді, який перевірявся, були зареєстровані у встановленому законом порядку, в тому числі і як платники ПДВ, володіли у повному обсязі правосуб'єктністю.

Таким чином, з наданих документів вбачається, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

У той же час, як зазначалося, відповідач, без дослідження первинних фінансово-господарських документів, свої висновки обґрунтовував наявною податковою інформацією та матеріалами досудового слідства.

Зокрема, відповідач посилається на акти:

- від 05 квітня 2011 року № 678/23-2/37213307 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (код за ЄДРПОУ 37213307) за період січень 2011 року»;

- від 18 квітня 2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (код за ЄДРПОУ 37213307) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення з підприємствами ПП «Селтік-Юг» (код ЄДРПОУ 36945220) за грудень 2010 року та ТОВ «Соло-74» (код за ЄДРПОУ 36671229) за жовтень, листопад 2010 року»;

- від 27 липня 2012 року № 209/22-6/37213307 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (код за ЄДРПОУ 37213307) щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період лютий 2011 року».

Як вбачається з вказаних актів, їх висновки складені без дослідження первинних документів взаємовідносин вказаного контрагента з позивачем, а під час розгляду справи відповідачем не доведено зв'язку зазначених в них суб'єктів господарювання із фінансово-господарськими операціями з позивачем.

При цьому, суд звертає увагу, що незнаходження контрагента за місцезнаходженням, порушення норм податкового законодавства не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат з податку на прибуток підприємств у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження цьому, оскільки ПК України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та на формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Саме така позиція Вищого адміністративного суду України викладена в ухвалі від 19 червня 2013 року у справі №К/9991/63643/12.

Така ж позиція Вищого адміністративного суду України була підтверджена в ухвалі від 30 січня 2014 року у справі № К/800/29212/13. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника в залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останнього. Тому в разі не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його постачальника для одержання платником незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. При цьому такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, судом не береться до уваги посилання на акт від 28.04.2011 року № 213/41-20/32377038 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Нафтогазвидобування» (код за 32377038) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Експерт-Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року», оскільки він стосується іншого періоду взаємовідносин позивача з ПП «Експерт-Логістік».

Щодо посилань в акті перевірки відповідачем на покази ОСОБА_4 (директор ПП «Експерт-Логістік») та ОСОБА_5 (директор ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ»), а також на постанови про порушення кримінальної справи від 12.10.2011 року та від 27.04.2011 року щодо створення фіктивних підприємств ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» та ПП «Експерт-Логістік» невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, в розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними доказами, які б підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, вину службових осіб ПП «Експерт-Логістік» та ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ») у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів), є відповідні судові рішення, що набрали законної сили, зокрема, вирок суду. Втім, відповідачем відповідних вироків суду ним не надано, а надані докази не містять інформації яка б спростовувала правомірність формування складу валових витрат позивачем.

Окрім цього, суд звертає увагу на той факт, що договори від імені ПП «Експерт-Логістік», копії яких містять матеріали справи, складені та підписані не ОСОБА_4, а ОСОБА_6

Інших доказів неможливості виконання фінансово-господарських зобов'язань ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», ТОВ «СВС ГРУП» відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів підряду, договорів на організацію робіт та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 96 498 541, 00 грн. (82 546 873, 00 грн. - основний платіж, 13 951 668, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0000024120, а також збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 3 846 082, 00 грн. (3 846 081, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0000034120 було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0000024120, № 0000034120 підлягають скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 25 січня 2013 року № 0000014120, № 0000024120, № 0000034120.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.09.2014 р.