Ухвала

від 02.10.2014 по справі 826/3081/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3081/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича, Державної реєстраційної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича, Державної реєстраційної служби України, у якому просило визнати протиправними дії Державного реєстратора щодо винесення рішення від 25 жовтня 2013 року №7213604 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 17,9655 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480800:11:002:0135, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, визнати протиправним та скасувати вказане рішення; зобов'язати Державну реєстраційну службу України розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності від 03 вересня 2013 року та зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності позивача на вищеозначену земельну ділянку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 жовтня 2013 року №7213604. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання зареєструвати право власності на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції протиправно послався на те, що такі повноваження належать відповідачу, є дискреційними та не належать до компетенції адміністративного суду, адже така позиція суперечить статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав відповідач. Просив скасувати постанову суду в частині задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами розгляду заяви ПАТ «РОДОВІД БАНК» від 03 вересня 2013 року №2773693 щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222480800:11:002:0135), що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Бузівська, 25 жовтня 2013 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. від №7213604 було зупинено розгляду вказаної заяви на підставі пункту 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.

Зазначене рішення мотивоване відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: звіту про оцінку предмета іпотеки та кредитного договору.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено, а судом не встановлено, факту відсутності документів необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а тому підстав для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію немає, з огляду на що дійшов висновку про протиправність такого рішення та необхідність його скасування. Разом з тим, суд визнав, що прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень належить до дискреційних повноважень державного реєстратора та не належать до компетенції адміністративного суду, а тому в задоволенні позову в цій частині відмовив.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з такого.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Зміст процитованої правової норми вказує, що державний реєстратор може прийняти рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень лише у разі, якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 26 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до пунктів 27, 28 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 34 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він не є іпотекодавцем, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він не є іпотекодавцем, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він не є іпотекодавцем, письмовій вимозі; 3) звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він не є іпотекодавцем; 5) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка та в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про її кадастровий номер); 6) заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що вказаний у ній перелік документів заявник подає виключно у випадку, якщо проведення державної реєстрації права власності здійснюється на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень додано наступні документи: договір про задоволення вимог іпотекодержателя, державний Акт на право власності на земельну ділянку, акт приймання-передачі майна, копію довіреності, копію паспорта ОСОБА_4, копію паспорта ОСОБА_5, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію наказу, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копію статуту, що підтверджується карткою прийому заяви №5516609.

Відповідно до абз. 2 п.5.1 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Таким чином, правовою підставою для проведення державної реєстрації права власності у даному випадку є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а не договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було надано весь необхідний пакет документів для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а тому правові підстави для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію у відповідача були відсутні, відповідно, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 жовтня 2013 року №7213604 прийнято з перевищенням повноважень, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну реєстраційну службу України зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку за Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 401/2011 (далі - Положення), Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Пунктом 7 Положення закріплено, що Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру. Наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2012 № 198/5 закріплено перелік реєстраційних служб територіальних органів юстиції.

Отже, Укрдержреєстр, як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями відносно прийняття рішення про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності, а тому позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.