Ухвала

від 13.10.2014 по справі 813/4056/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р. Справа № 876/12620/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Обрізка І.М., Левицької Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест-Холдінг» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест-Холдінг» до Городоцької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасуванням розпорядження,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест-Холдінг» звернулося з адміністративним позовом в суд до Городоцької районної державної адміністрації, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати п.3.1. розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації №1142 від 29.12.2012 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення під будівництво комплексу з надання соціально-побутових послуг ТОВ «Євро-Інвест-Холдінг».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відшкодуванню, відповідно до ст.207 Земельного кодексу України, підлягають втрати сільськогосподарського виробництва лише у випадку вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом, а так як, товариством вилучення (викуп) земельної ділянки не здійснювався, земельна ділянка на момент зміни її цільового призначення перебувала у приватній власності позивача, то відсутні підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки суд не погодився з доводами позивача. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест-Холдінг» подало апеляційну скаргу на постанову суду та просить скасувати таку та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт мотивує та обґрунтовує вимоги апеляційної скарги аналогічно позовним вимогам, зокрема зазначає, що затвердження проекту відведення земельної ділянки спірним розпорядженням відповідача не відбулося, також не відбулось і переходу права власності на земельну ділянку у зв'язку з наданням, передачею, вилученням (викупом), відчуженням цієї земельної ділянки.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд проведено у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест-Холдінг» є власником земельної ділянки площею 6 га, яка знаходиться за межами населеного пункту Городоцької міської ради Городоцького району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №744864. Цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства. 29.12.2012 року розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації №1142 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення під будівництво комплексу з надання соціально-побутових послуг ТОВ «Євро-Інвест-Холдінг» змінено цільове призначення земельної ділянки площею 6,000 га, що належить ТОВ «Євро-Інвест-Холдінг» з сільськогосподарського призначення на землі провисловості - під будівництво комплексу з надання соціально-побутових послуг.

Пунктом 3.1. вказаного розпорядження позивача зобов'язано у місячний термін відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва. За розрахунком першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Львівській області від 16.10.2012 р. розмір втрат сільськогосподарського виробництва становить 187,577 тис.грн.

Позивач розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації №1142 від 29.12.2012 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення під будівництво комплексу з надання соціально-побутових послуг ТзОВ «Євро-Інвест-Холдінг» вважає протиправним, а тому звернувся з позовною заявою про його скасування до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України зі змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про землеустрій», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно д ст.207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» регулюється порядок визначення втрат, які розраховуються на основі затверджених нормативів. Пунктом 4 вказаного порядку передбачено, що відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження у встановленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Аналізуючи наведені приписи суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Отже, внаслідок зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності позивача, відбулось фактичне вилучення сільськогосподарських угідь з категорії земель сільськогосподарського призначення для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Тому, у зв'язку з переведенням особливо цінних земель сільськогосподарського призначення до іншої категорії земель внаслідок зміни їх цільового призначення, Городоцька районна державна адміністрація правомірно у відповідності до вимог ст.207 ЗК України та п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» зобов'язала позивача відшкодувати понесені втрати сільськогосподарського виробництва.

Покликання апелянта на те, що відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва підлягає лише у випадку фактичного викупу (вилучення) земельних ділянок, а також лише в разі зміни цільового призначення одного з видів земель сільськогосподарського призначення - сільськогосподарських угідь є помилковим, зважаючи на наведені правові норми.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест-Холдінг» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року у справі №813/4056/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

Н.Г. Левицька