ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "16" жовтня 2014 р.Справа № 924/1266/14 Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агрикола”, м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар” м. Городок, Львівська область в особі Хмельницької філії товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, с. Солобківці, Ярмолинецький район про стягнення 39100,50 грн. – основного боргу, 5008,64 грн. - 3% річних, 19403,48 грн. - інфляційних нарахувань Представники сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 139100,50 грн. – основного боргу, 5008,64 грн. - 3% річних, 19403,48 грн. - інфляційних нарахувань. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №35/SR/2013 від 16.09.2013р. щодо проведення повної оплати за поставлений товар. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України. Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу, посилаючись на оплату. Згідно останньої заяви про зменшення, яка прийнята в судовому засіданні 01.10.2014р., просить стягнути з відповідача 39100,50 грн. - основного боргу, 5008,64 грн. - 3% річних, 19403,48 грн. - інфляційних нарахувань. Відповідач у відзиві на позов та у письмовому поясненні відзначає про часткову сплату суми основного боргу після прийняття заяви позивача. Стосовно стягнення сум 3% річних та інфляційних просить зобов'язати позивача здійснити їх перерахунок відповідно до правил визначення та обчислення строків, передбачених чинним законодавством. Посилаючись на п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” вказує, що позивачем у розрахунку 3% річних дні фактичної сплати боргу було включено до періодів прострочення оплати. Збільшивши період прострочення оплати, відповідно було завищено суму 3% річних. Також, просить відстрочити виконання рішення у даній справі до 31.11.2014р. В обгрунтування посилається на те, що підприємство перебуває у важкому фінансовому становищі, що пов'язане з сезонним характером його роботи. Сезонний характер роботи полягає в тому, що основним видом діяльності товариства є виготовлення концентрованих соків з яблук та деяких інших овочів та фруктів. Сезон прийняття та перероблення сировини розпочинається на початку серпня та триває до листопада. При цьому на даний час майже всі фінансові ресурси спрямовуються на закупівлю сировини. Надходження коштів на рахунки підприємства відбудеться тільки після реалізації продукції, виготовленої в 2014 році. Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» зможе повністю погасити суму заборгованості перед позивачем лише після реалізації виготовленої продукції, що припадає орієнтовно на жовтень-листопад 2014 року. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив: 16.09.2013р між товариством з обмеженою відповідальністю „Агрикола” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар” в особі Хмельницької філії товариства укладено договір купівлі-продажу №35/SR/2013, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську плодоовочеву продукцію, у кількості погодженій сторонами, а покупець - прийняти та оплатити її (п. 1.1). Згідно п. 2.1 вказаного вище договору ціна кожної партії товару визначається за домовленістю сторін відповідно до його якості та зазначається у накладних. Доставка товару здійснюється в строки узгоджені сторонами в специфікації до кожної партії товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту приймання товару на складі покупця та підписання актів закупівлі або накладних, або відомості закупівлі сільськогосподарської продукції. Товар поставляється на склад покупця за адресою: Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н., с. Солобківці, вул. Кам'янецьке шосе, 3 (п.п. 3.1-3.3 договору). У розділі 4 сторонами погоджено оплату, а саме: згідно п.п. 4.1, 4.2 оплата за товар здійснюється після поставки товару, або передоплатою. Оплата за товар здійснюється у національній валюті України - гривня, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, а також шляхом готівкових розрахунків. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1057819,18 грн., про що свідчать видаткові накладні №831 від 19.09.2013р. на суму 63305,55 грн.; №832 від 20.09.2013р. на суму 64712,05 грн.; №833 від 21.09.2013р. на суму 33819,80 грн.; №834 від 23.09.2013р. на суму 30863,25 грн.; №835 від 24.09.2013р. на суму 33447,15 грн.; №836 від 25.09.2013р. на суму 63085,15 грн.; №842 від 27.09.2013р. на суму 32471,30 грн.; №843 від 28.09.2013р. на суму 32758,40 грн.; №844 від 29.09.2013р. на суму 33045,50 грн.; №852 від 01.10.2013р. на суму 66234,55 грн.; №853 від 02.10.2013р. на суму 31341,18 грн.; №854 від 03.10.2013р. на суму 28389,36 грн.; №855 від 04.10.2013р. на суму 31094,16 грн.; №856 від 05.10.2013р. на суму 59647,74 грн.; №857 від 06.10.2013р. на суму 28225,14 грн.; №858 від 08.10.2013р. на суму 59193,72 грн.; №859 від 09.10.2013р. на суму 59931,20 грн.; №860 від 11.10.2013р. на суму 32153,48 грн.; №906 від 29.10.2013р. на суму 23825,88 грн.; №907 від 30.10.2013р. на суму 21285,00 грн.; №908 від 31.10.2013р. на суму 54722,50 грн.; №928 від 15.11.2013р. на суму 27481,25 грн.; №929 від 12.11.2013р. на суму 31382,50 грн.; №930 від 06.11.2013р. на суму 30552,50 грн.; №933 від 16.11.2013р. на суму 27967,50 грн.; №934 від 23.11.2013р. на суму 27554,62 грн.; №942 від 28.11.2013р. на суму 29328,75 грн. Оплату поставленого товару в повному обсязі відповідач не здійснив, лише частково розрахувавшись з позивачем загалом на суму 1018718,68 грн. Зокрема, як вбачається з акту звірки розрахунків за 2013 рік, підписаного сторонами, відповідачем здійснювались проплати в наступні періоди: 01.10.2013р. в сумі 100000,00 грн., 03.10.2013р. в сумі 103000,00 грн., 08.10.2013р. в сумі 200000,00 грн., 09.10.2013р. в сумі 250000,00 грн., 11.10.2013р. в сумі 99423,08 грн., 15.10.2013р. в сумі 31295,60 грн., 06.02.2014р. в сумі 25000,00 грн., 04.03.2014р. в сумі 50000,00 грн., 12.03.2014р. в сумі 50000,00 грн., 18.08.2014р. в сумі 10000,00 грн. Крім того, згідно банківських виписок та довідки банку №223/111 від 30.09.2014р. відповідачем здійснено проплати 11.09.2014р. в сумі 40000,00 грн. та 26.09.2014р. в сумі 60000,00 грн. Борг відповідача після здійснених проплат складає 39100,50 грн. 22.05.2014р. на адресу відповідача надсилалась претензія про погашення боргу, яка ним отримана 27.05.2014р., однак, залишена без задоволення. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару, позивачем нараховано 5008,64 грн. - 3% річних (з 21.09.2013р. по 26.08.2014р.) та 19403,48 грн. – інфляційних (листопад 2013 року – липень 2014 року). Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне. У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, зокрема, відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак, не повністю оплатив його вартість. Оскільки, відповідач зобов'язання щодо повної оплати поставленого товару, у строк встановлений договором, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Отже, вимога про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару є обгрунтованою. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд не погоджується з періодами нарахування, оскільки в період часу, за який здійснено розрахунок, включено дні фактичної сплати суми заборгованості. Слід зауважити, що згідно п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р. день фактичної сплати суми заборгованості не вкючається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Здійснивши перерахунок 3% річних, з врахуванням днів фактичної сплати суми боргу, суд вважає правомірно заявленою сумою 3% річних 4935,52 грн. Суд також не погоджується з деякими періодами нарахування інфляційних, оскільки вони здійснені менше ніж за один місяць. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”). Оскільки прострочка в оплаті за накладними в період поставки з 15.11.2013р. по 28.11.2013р. виникла відповідно з 16.11.2013р. по 29.11.2013р., нарахування інфляційних починається з грудня 2013 року. Таким чином, перерахувавши інфляційні, з врахуванням виникнення прострочки платежу, а також приймаючи до уваги позицію щодо нарахування інфляційних, викладену у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р., обгрунтовано заявленою сумою інфляційних є 19279,64 грн. Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 39100,50 грн. – основного боргу, 4935,52 грн. - 3% річних та 19279,64 грн. – інфляційних нарахувань. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 73,12 грн. 3% річних та 123,84 грн. – інфляційних нарахувань належить відмовити. Судом також приймається до уваги, що відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення по даній справі до 31.11.2014р. Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Згідно з п. 9.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 №6 „Про судове рішення” у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях, якими надано відстрочку або розстрочку виконання (пункт 6 статті 83, стаття 121 ГПК), - конкретні терміни їх виконання. Враховуючи фінансовий стан відповідача, зокрема те, що товариство пов'язано з сезонним характером його роботи, який полягає у виготовленні соків з яблук та інших овочів і фруктів, приймаючи до уваги часткову сплату боргу під час розгляду справи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про відстрочку виконання рішення та відстрочити виконання рішення суду по даній справі до 31.11.2014р., що не суперечить п. 7.2 Постанови Вищого господарського суду від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”. Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Агрикола”, м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар” м. Городок, Львівська область в особі Хмельницької філії товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, с. Солобківці, Ярмолинецький район про стягнення 39100,50 грн. – основного боргу, 5008,64 грн. - 3% річних, 19403,48 грн. - інфляційних нарахувань задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар” (Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А; код
32475074 в особі Хмельницької філії товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, код
34988880, Ярмолинецький район, с. Солобківці, вул. Кам'янецьке шосе, 3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрикола” (м. Вінниця, провулок Червоний, 28 А, офіс 121, код
37898271) 39100,50 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто гривень 50 коп.) – основного боргу, 4935,52 грн. (чотири тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 52 коп.) - 3% річних, 19279,64 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 64 коп.) – інфляційних нарахувань, 1821,34 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять одну гривню 34 коп.) - витрат по оплаті судового збору. Відстрочити виконання рішення суду до 31.11.2014р. Видати наказ. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 73,12 грн. 3% річних та 123,84 грн. – інфляційних нарахувань відмовити. Суддя В.В. Димбовський Віддруковано 4 примірника: 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Вінниця, провулок Червоний, 28 А, офіс 121), 3, 4 - відповідачу (Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274 А; Ярмолинецький район, с. Солобківці, вул. Кам'янецьке шосе, 3).