ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 рокуСправа № 912/2494/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратанія";
до відповідача: Приватного підприємства "Агромир";
про стягнення 21 475,00 грн,
з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтинент"; Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонське АТП-16563";
представники сторін:
від позивача - Гладка А.О., довіреність від 14.11.2013,
від відповідача - Сааді Р.М., довіреність від 08.09.2014.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аратанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 29.07.14 про стягнення з Приватного підприємства "Агромир" (далі - відповідач) 21475,00 грн суми збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання за договором поставки № П-0030 від 07.05.2014.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 30.07.2014 порушено провадження в справі, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2014, зобов'язано сторін надати необхідні для вирішення спору матеріали; примірники ухвали надіслано сторонам.
Ухвалою господарського суду від 09.09.2014 залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконтинент" та Товариство з додатковою відповідальністю "Херсонське АТП-16563"; розгляд справи відкладено до 29.09.2014 о 14:30 год.; зобов'язано сторін подати необхідні для розгляду справи документи.
Ухвалою суду від 29.09.14 на підставі клопотання відповідача, погодженого з позивачем, розгляд спору продовжено на 15 днів; у судовому засіданні оголошувалася перерва до 11:00 год. 14.10.14.
Позов ґрунтується на тому, що у зв'язку з порушенням відповідачем свого обов'язку щодо поставки необхідної кількості кукурудзи, 12.05.14 один автомобіль ТОВ "Херсонське АТП-16563" та п'ять автомобілів ТОВ "ВКТ "Агроконтинент" не здійснили замовленого позивачем вантажоперевезення, проте в силу договорів перевезення позивач оплатив перевізникам вартість холостого прогону автомобілів за замовленим маршрутом у загальній сумі 21475,00 грн.
У судовому засіданні 14.10.2014 позивач подав доповнення до позовної заяви, в якому повідомив про те, що ним долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, виписані відповідачем на фактично відвантажений товар у кількості 795,66 тонн;
з накладної слідує, що автомобіль 89-07 ХОН вантажопідйомністю 25 тонн, завантажено лише 18,440 тонн з 30-32 можливих;
в матеріалах справи наявні копії наказів про відрядження та посвідчень про відрядження із відміткою відповідача тих водії, транспортні засоби яких не були завантажені;
відповідач не оспорює факту направлення на його адресу необхідної кількості автомобілів;
не завантаживши надані автомобілі відповідач не виконав зобов'язання щоодо поставки товару на умові FCA (зерновий склад: Кіровоградська область, Долинський район, с.Ганівка), оскільки доказом виконання обов'язку щодо поставки є товарно-транспортна накладна з підписом водія;
відсутність у представника довіреності не звільняє постачальника від обов'язку завантажити автомобілі та завершити поставку товару;
відповідач мав можливість завантажити передбачену кількість товару в автомобілі перевізника, проте в односторонньому порядку відмовився від подальшої поставки, що є порушенням договору та є підставою для відшкодування збитків.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що:
позивачем перераховано передоплату в сумі 2 450 000,00 грн, але до 15.05.2014 позивач не отримав весь товар;
представника ТОВ "Аратанія" ОСОБА_3 за довіреністю № 55 від 08.05.2014 було уповноважено на отримання лише 796 тонн кукурудзи, а решту коштів позивач просив повернути, про що надав листа від 13.05.2014 № 13/05-1, який в тексті не містив жодної мотивації окрім прохання;
доводи позивача про направлення ряду транспортних засобів для отримання більшої кількості товару і відмову ПП "Агромир" від його видачі не кореспондуються зі змістом довіреності та листа про повернення коштів від 13.05.2014, оскільки їх зміст ніяким чином не вказує на порушення ПП "Агромир" умов договору поставки та добровільно згідно листа позивача повернули кошти в сумі 454 245,80 грн;
жодних претензій щодо виконання договору позивач не надсилав аж до 22.07.2014, а 25.07.2014 подав даний позов, що свідчить про недобросовісну спробу позивача заволодіти коштами, створивши ілюзію вини у діях відповідача.
Також 14.10.2014 відповідач надав доповнення до відзиву на позов, в якому повідомив про те, що
факт відсутності у ПП "Агромир" кукурудзи не мав місця, оскільки договір поставки укладався безпосередньо перед відвантаженням за декілька днів, що виключало можливість відсутності товару;
12.05.2014 між сторонами договору поставки укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № П-0030, якою сторони збільшили ціну другої партії в 500 тонн з 2450 до 2470 грн, так як ринкова ціна поступово зростала;
партія товару не зменшувалася, відповідач мав необхідну партію товару 1000 тонн +/- 5%, тобто мінімум 950 тонн;
після того, як позивач вирішив не отримувати всю партію кукурудзи і листом про повернення коштів від 13.05.2014 попросив ПП "Агромир" повернути передоплату в сумі 454245,80 грн, відповідач поставив 154,12 тонн кукурудзи на ТОВ СП "Нібулон" у період з 16.05.2014 по 23.05.2014;
станом на 01.06.2014 відповідно до декларації про обсяги зберігання зерна станом на 01.06.2014, поданої ПП "Агромир" 05.06.2014 до Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1877, на виконання вимог ст. 19 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", станом на 01.06.2014 у ПП "Агромир" на зберіганні перебувало 308 тонн кукурудзи;
викладені обставини та докази спростовують доводи позивача щодо відсутності у відповідача кукурудзи для відвантаження.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, з огляду на приписи цивільного законодавства господарський суд дійшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Агромир" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аратанія" (Покупець) укладено договір поставки № П-0030 від 7 травня 2014 року (далі - Договір).
У пункті 1.1. Договору сторони домовилися по те, що Постачальник передає, а Покупець приймає у власність і оплачує кукурудзу, вирощену на власних (орендованих) площах.
Загальна партія товару становить 1000,00 тонн +/- 5%, ціна за одиницю товару становить 2 450,00 грн, загальна сума договору становить 2 450 000,00 грн.
Сторони узгодили умову про те, що поставка проводиться насипом на умовах FCA на зерновому складі: Кіровоградська область, Долинський район, с. Ганівка завантажено в машину франко-перевізник (у редакції "Інкотермс-2010").
Термін поставки товару здійснюється не пізніше 15.05.2014 включно, за умови наявності транспортних засобів Покупця під завантаження.
Відповідно до п.3.6 Договору оплата за товар проводиться в безготівковій формі з поточного банківського рахунку Покупця в наступному порядку: шляхом 100% передоплати за кожні 500 тонн товару протягом 1-го банківського дня з моменту виставлення рахунку-фактури на оплату. Тобто, зустрічному обов'язку Постачальника щодо відвантаження кукурудзи передує обов'язок Покупця внести на рахунок Постачальника передоплату.
Договір набув чинності з моменту підписання і діє до 13.06.2014, але в кожному разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань визначених договором.
12.05.2014 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору поставки № П-0030 від 07.05.2014, за умовами якої одиниця виміру товару метрична тонна, загальна партія товару становить 1000,000 (одна тисяча тонн 000 кг) тонн +/- 5%, ціна за одиницю товару становить: перша партія 500,000 тонн - 2450,00 грн, друга партія 500,000 тонн - 2470,00 грн. Загальна сума договору становить 2 460 000 000,00 грн.
Додаткова угода набула чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору поставки № П-0030 від 07.05.2014.
На виконання умов договору позивачем за платіжними дорученнями № 971 від 08.05.2014 на суму 1 225 000,00 грн, № 976 від 12.05.2014 на суму 365 572,80 грн, № 982 від 12.05.2014 на суму 818 953,20 грн перераховано на рахунок відповідача передоплату за товар на загальну суму 2409526,00 грн.
08.05.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аратанія" (Замовник) укладено договори перевезення вантажу з Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонське АТП-16563" (Перевізник) № 0805-01 та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" (Перевізник) - № 0805-02.
За умовами договорів перевезення вантажів Перевізники зобов'язалися здійснити перевезення вантажу по маршруту: Кіровоградська область, Долинський район, с. Ганівка на зерновий склад Херсонська область, Бериславський район, с. Львово, ТОВ "АВЕ" (пункт доставки) у строк з 08.05.2014 по 14.05.2014 включно.
Пунктом 4.3. цих договорів передбачено, що у випадку якщо Замовник з будь-яких причин, що не залежать від Перевізника, не забезпечить завантаження автотранспортних засобів у пункті завантаження або розвантаження автотранспортних засобів у пункті доставки, Замовник зобов'язаний сплатити Перевізнику вартість понаднормовий простій автотранспортних засобів, а також вартість холостого прогону автомобіля по маршруту з розрахунку 3975 грн за холосту ходку одного автомобіля за договором № 0805-01 та 3500,00 грн за холосту ходку одного автомобіля за договором № 0805-02.
Заявник посилається на те, що у зв'язку з порушенням відповідачем свого обов'язку щодо поставки необхідної кількості кукурудзи, 12.05.2014 один автомобіль ТОВ "Херсонське АТП-16563" та п'ять автомобілів ТОВ "ВКТ "Агроконтинент" не здійснили замовленого позивачем вантажоперевезення, проте в силу договорів перевезення позивач зобов'язаний був оплатити перевізникам вартість холостого прогону автомобілів за замовленим маршрутом у загальній сумі 21475,00 грн.
У ході вирішення спору господарський суд виходить з нижченаведених приписів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як зазначено в статті 264 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно з вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Сторонами було визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - FCA на зерновому складі: Кіровоградська область, Долинський район, с. Ганівка завантажено в машину франко-перевізник (у редакції "Інкотермс-2010").
Відповідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010" термін FCA "франко-перевізник" означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті.
При відсутності вказівки покупця про такий пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. У тих випадках, коли згідно комерційній практиці для укладання договору перевезення необхідно сприяння продавця (при перевезенні товару повітряним або залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок і на ризик покупця. Цей термін може бути використаний при здійсненні перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
Відповідно терміну FCA Міжнародних правил "Інкотермс-2010" перевізник означає особу, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським або внутрішнім водним транспортом або в змішаному перевезенні.
Таким чином, обов'язок продавця щодо передачі товару покупцю пов'язується із обов'язком останнього надати транспортний засіб або визначити особу перевізника на транспортний засіб якої буде завантажений товар.
На виконання умов договору перевезення № 0805-1 від 08.05.2014 ТОВ "Аратанія" замовлено у ТОВ "Херсонське АТП-16563" 7 одиниць автомашин вантажопід'ємністю 30-33 тонни для перевезення кукурудзи за маршрутом с.Ганівка Долинського району Кіровоградської області на зерновий склад Херсонська область, Бериславський район, с.Львово, вул. Набережна ТОВ "АВЕ" з 08.05.2014 по 14.05.2014 включно. Однак, у зв'язку з порушенням пункту 4.3. договору внаслідок холостого пробігу автомобіля марки Камаз держномер 89-07 ХОН, ТОВ "Херсонське АТП-16563" звернулося до ТОВ "Аратанія" із вимогою сплатити витрати у розмірі 3975,00 грн.
За платіжним дорученням № 1026 від 22.05.2014 ТОВ "Аратанія" сплачено 3975,00 грн ТОВ "Херсонське АТП-16563" за холостий пробіг автомобіля.
На виконання умов договору перевезення № 0805-2 від 08.05.2014 ТОВ "Аратанія" замовлено у ТОВ "ВТК "Агроконтинент" 9 одиниць автомашин вантажопід'ємністю 30-33 тонни для перевезення кукурудзи за маршрутом с.Ганівка Долинського району Кіровоградської області на зерновий склад Херсонська область, Бериславський район, с.Львово, вул. Набережна ТОВ "АВЕ" з 08.05.2014 по 14.05.2014 включно. Однак, у зв'язку з порушенням пункту 4.3. договору внаслідок холостого пробігу 5 автомобілів ТОВ "ВТК "Агроконтинент" звернулося до ТОВ "Аратанія" із вимогою сплатити витрати у розмірі 17500,00 грн.
За платіжним дорученням № 1027 від 22.05.2014 ТОВ "Аратанія" сплачено 17500,00 грн ТОВ "ВТК "Агроконтинент" за холостий пробіг автомобілів.
22.07.2014 ТОВ "Аратанія" направило на адресу ПП "Агромир" претензію з вимогою сплатити суму збитків у розмірі 21475,00 грн завданих холостим пробігом автомобілей.
Посилаючись на ст. 623 Цивільного кодексу України, ТОВ "Аратанія" звернулося із позовною заявою від 25.07.2014, що містить вимогу стягнути з Приватного підприємства "Агромир" 21475,00 грн суми збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання за договором поставки № П-0030 від 07.05.2014.
Позивач обгрунтовує вимоги тим, що протягом 09.05.2014 - 12.05.2014 здійснювалося відвантаження кукурудзи, проте 12.05.2014 у відповідача виявилася відсутня у наявності необхідна кількість кукурудзи передбачена договором, оскільки замість 1000,00 тонн відвантажено лише 795,66 тонн кукурудзи.
Згідно з ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з положеннями ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Із матеріалів справи вбачається, що фактично за Договором поставки позивачем отримано 795,66 тонн кукурудзи на загальну суму 1955280,20 грн, що підтверджується світлокопіями видаткових накладних № РН-0000054 від 09.05.2014 на 306,400 тонн на суму 750680,00 грн, № РН-0000055 від 12.05.2014 на 193,600 тонн на суму 474320,00 грн, № РН-0000056 від 12.05.2014 на 295,660 тонн на суму 730280,20 грн, яку отримав ОСОБА_3 на підставі довіреності № 55 від 08.05.2014, якою був уповноважений позивачем на отримання всього 796 тонн кукурудзи у ПП "Аргомир" за договором поставки № П-0030 від 07.05.2014.
Зазначені обставини свідчать про те, що 12.05.2014 представник ТОВ "Аратанія" отримав від відповідача зазначену кількість кукурудзи, а вже наступного дня 13.05.2014 керівник ТОВ "Аратанія" звернувся до ПП "Агромир" із листом № 13/05-1, що містить прохання повернути передоплату в сумі 454245,80 грн (а.с. 25).
ПП "Агромир" на виконання листа ТОВ "Аратанія" повернуто 454245,80 грн, що підтверджується світлокопією виписки по поточному рахунку від 13.05.2014 (а.с. 26-27).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини 1 та 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Господарським судом враховується, що за умовами укладеного сторонами Договору, факт завантаження товару в транспортний засіб має бути підтверджений представником Покупця (пункт 4.4), із чого слідує, що повноваження представника позивача (Покупця) повинні бути підтвердженні належними доказами відповідно до приписів глави 17 ЦК України "Представництво", зокрема, довіреністю юридичної особи.
Відповідач правомірно передав представникові позивача ОСОБА_3 кукурудзу в кількості 795,66 тонн (майже 796 тонн), оскільки саме ОСОБА_3 було уповноважено Постачальником отримати лише 796 тонн кукурудзи за довіреністю № 55 від 08.05.2014, а не 1000 тонн. Із Договору не вбачається, що відповідач повинен був завантажувати кукурудзу в транспортні засоби перевізників, а саме ТОВ "Агроконтинент" і ТзДВ "Херсонське АТП-16563", які не мали повноважень щодо представництва ТОВ "Аратанія" перед ПП "Агромир".
Приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивач або ж його представник, не вимагав від нього відвантажити решту передбаченої Договором кількості кукурудзи. До того ж представник позивача ОСОБА_3 був уповноважений на отримання лише 796 тонн кукурудзи.
Так як позивач не надав своєму представникові довіреності на отримання решти кукурудзи, позивач не вимагав від відповідача відвантаження решти кукурудзи в передбаченій договором кількості, то відповідач не мав можливості відвантажити кукурудзу перевізникам, які не були уповноваженими представниками позивача.
Посилання позивача на відсутність у відповідача станом на 12.05.2014 всієї кількості кукурудзи передбаченої договором поставки № П-0030 від 07.05.2014 господарським судом відхиляються, оскільки представника ТОВ "Аратанія" ОСОБА_3 уповноважено отримати лише 796 тонн кукурудзи за довіреністю № 55 від 08.05.2014, а решту коштів позивач просив повернути, про що надав відповідачеві листа від 13.05.2014 № 13/05-1, який в тексті не містив жодної мотивації окрім прохання. Доводи позивача про направлення ряду транспортних засобів для отримання більшої кількості товару і відмову ПП "Агромир" від його видачі не кореспондуються зі змістом довіреності та листа про повернення коштів від 13.05.2014, оскільки їх зміст ніяким чином не вказує на порушення ПП "Агромир" умов Договору поставки та добровільно згідно листа позивача повернуто кошти в сумі 454 245,80 грн; жодних претензій щодо виконання договору позивач не надсилав до 22.07.2014.
Необхідно враховувати, що листа з проханням повернути кошти позивач надав відповідачу 13.05.2014, тобто, до закінчення терміну поставки 15.05.2014 включно, а також до закінчення дії Договору - 13.06.2014.
Наявність у відповідача кукурудзи підтверджується і фактом укладення 12.05.2014 між сторонами договору поставки додаткової угоди № 1 до договору поставки № П-0030, якою сторони збільшили ціну другої партії кукурудзи в 500 тонн з 2450 до 2470 грн.
Крім того, відповідачем подано докази поставки ТОВ СП "Нібулон" кукурудзи зі складу с.Ганівка Долинського району Кіровоградської області, що підтверджується світлокопіями видаткових накладних № РН-0000059 від 16.05.2014 отримано 32,100 тонн кукурудзи на суму 84744,00 грн, № РН-0000057 від 17.05.2014 отримано 64,320 тонн кукурудзи на суму 171091,20 грн, № РН-0000058 від 19.05.2014 отримано 33,640 тонн кукурудзи на суму 85688,48 грн, № РН-0000064 від 23.05.2014 отримано 24,060 тонн кукурудзи на суму 54942,45 грн.
Також, відповідно до декларації про обсяги зберігання зерна станом на 01.06.2014, поданої ПП "Агромир" 05.06.2014 до Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1877, на виконання вимог ст. 19 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", станом на 01.06.2014 у ПП "Агромир" на зберіганні перебувало 308 тонн кукурудзи.
Викладені обставини та докази спростовують доводи позивача щодо відсутності у відповідача кукурудзи для відвантаження.
За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено належними засобами доказування факту порушення зобов'язання ПП "Агромир" за договором поставки № П-0030 від 07.05.2014.
Що стосується договорів перевезення вантажу від 08.05.2014, що укладені між позивачем та третіми особами в справі, то ПП "Агромир" не є стороною за цими договорами і не брав на себе зобов'язання перед перевізниками.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
За подання до господарського суду позовної заяви позивачем сплачено суму 1827,00 грн судового збору. Згідно з приписами частини 1 статті 49 ГПК України витрати на судовий збір покладаються на позивача.
У засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повне рішення складено 20.10.14
Суддя О.А. Змеул
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2014 |
Оприлюднено | 22.10.2014 |
Номер документу | 40951877 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Змеул О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні