Постанова

від 23.12.2014 по справі 912/2494/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2014 року Справа № 912/2494/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Вечірко І.О.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від ТОВ "Аратанія": Гладка А.О., довіреність б/н від 03.12.13, представник (була присутня в судовому засіданні 04 грудня 2014 року)

представники відповідача та третіх осіб в судові засідання 04 грудня 2014 року, 23 грудня 2014 року не з'явились, про час та місце судових засідань повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратанія", м. Херсон

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2014 року у справі № 912/2494/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратанія", м. Херсон

до Приватного підприємства "Агромир", с. Ганнівка Долинського району Кіровоградської області

третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконтинент", м. Каховка Херсонської області

третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з додатковою відповідальністю "Херсонське АТП-16563", м. Херсон

про стягнення 21 475,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2014 року (суддя Змеул О.А.) в задоволенні позову про стягнення з відповідача 21 475,00 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання за договором поставки №П-0030 від 07 травня 2014 року відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведено належними засобами доказування факту порушення зобов'язання Приватним підприємством "Агромир" за договором поставки №П-0030 від 07 травня 2014 року.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права.

Скаржник посилається на те, що для доведення вини будь -якої зі сторін, судом мали бути встановлені обставини неповного виконання договору. Спірний договір за взаємною згодою не розривався, позивач умови договору не порушував, навпаки вжив всіх заходів для його повного виконання. Втім, відповідач порушив умови договору, відвантажив замість 1 000 тн кукурудзи 760 тн. Відповідач належними доказами довів, що товар у кількості 217, 42 тн. був у нього в наявності, даний товар у період з 16 травня 2014 року по 23 травня 2014 року був проданий за ціною майже на 200 грн. за тн. більшою, ніж погоджена з позивачем. Вказане свідчить про те, що відповідач ввів позивача в оману стосовно наявності у нього товару, порушив обов'язок відвантаження передоплаченого товару, щоб продати його дорожче покупцю.

Відсутність товарно -транспортних накладних на весь обсяг товару, накладна на недозавантажений автомобіль, посвідчення про відрядження водіїв, а також відсутність повідомлення продавця про неприйняття перевізником поставки, наявні довіреності на представника, відсутність будь -яких вимог направити уповноваженого представника або надати довіреність на отримання ТМЦ на весь обсяг товару підтверджують, що відповідач мав можливість завантажити передбачену кількість товару у автомобілі зазначеного покупцем перевізника, проте порушив свій обов'язок щодо передачі товару, чим завдав позивачу збитків.

Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2014 року, позов задовольнити.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Телеграмою від 04 грудня 2014 року відповідач повідомив про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 04 грудня 2014 року оголошувалась перерва до 23 грудня 2014 року.

23 грудня 2014 року в судове засідання представники сторін не з'явились.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позов ґрунтується на тому, що у зв'язку з порушенням відповідачем свого обов'язку щодо поставки необхідної кількості кукурудзи, 12 травня 2014 року один автомобіль Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонське АТП-16563" та п'ять автомобілів Товариства з додатковою відповідальністю "ВКТ "Агроконтинент" не здійснили замовленого позивачем вантажоперевезення, проте в силу договорів перевезення позивач оплатив перевізникам вартість холостого прогону автомобілів за замовленим маршрутом у загальній сумі 2 1475, 00 грн.

Вказану суму позивач визначає як збитки, понесені ним внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №П-0030 від 07 травня 2014 року.

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що протягом 09 травня 2014 року -12 травня 2014 року здійснювалося відвантаження кукурудзи, проте 12 травня 2014 року у відповідача виявилася відсутня у наявності необхідна кількість кукурудзи, передбачена договором, оскільки замість 1 000 тн. відвантажено 795, 66 тн.

Матеріали справи свідчать, що між Приватним підприємством "Агромир" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аратанія" (покупець) укладено договір поставки № П-0030 від 7 травня 2014 року (далі - договір).

У пункті 1.1. договору сторони домовилися по те, що постачальник передає, а Покупець приймає у власність і оплачує кукурудзу, вирощену на власних (орендованих) площах.

Загальна партія товару становить 1000,00 тонн +/- 5%, ціна за одиницю товару становить 2 450,00 грн, загальна сума договору становить 2 450 000,00 грн.

Сторони узгодили умову про те, що поставка проводиться насипом на умовах FCA на зерновому складі: Кіровоградська область, Долинський район, с. Ганівка завантажено в машину франко-перевізник (у редакції "Інкотермс-2010").

Термін поставки товару здійснюється не пізніше 15 травня 2014 року включно, за умови наявності транспортних засобів покупця під завантаження.

Відповідно до п.3.6 договору оплата за товар проводиться в безготівковій формі з поточного банківського рахунку покупця в наступному порядку: шляхом 100% передоплати за кожні 500 тонн товару протягом 1-го банківського дня з моменту виставлення рахунку-фактури на оплату. Тобто, зустрічному обов'язку постачальника щодо відвантаження кукурудзи передує обов'язок покупця внести на рахунок постачальника передоплату.

Договір набув чинності з моменту підписання і діє до 13 червня 2014, але в кожному разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань визначених договором.

12 травня 2014 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору поставки № П-0030 від 07 травня 2014 року, за умовами якої одиниця виміру товару метрична тонна, загальна партія товару становить 1000,000 (одна тисяча тонн 000 кг) тонн +/- 5%, ціна за одиницю товару становить: перша партія 500,000 тонн - 2450,00 грн, друга партія 500,000 тонн - 2470,00 грн. Загальна сума договору становить 2 460 000 000,00 грн.

Додаткова угода набула чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору поставки № П-0030 від 07 травня 2014 року.

На виконання умов договору позивачем за платіжними дорученнями № 971 від 08 травня 2014 року на суму 1 225 000,00 грн, № 976 від 12 травня 2014 року на суму 365 572,80 грн., № 982 від 12 травня 2014 року на суму 818 953,20 грн. перераховано на рахунок відповідача передоплату за товар на загальну суму 2409526,00 грн.

08 травня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Аратанія" (замовник) укладено договори перевезення вантажу з Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонське АТП-16563" (перевізник) № 0805-01 та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" (перевізник) - № 0805-02.

За умовами договорів перевезення вантажів перевізники зобов'язалися здійснити перевезення вантажу по маршруту: Кіровоградська область, Долинський район, с. Ганівка на зерновий склад Херсонська область, Бериславський район, с. Львово, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕ" (пункт доставки) у строк з 08. травня 2014 року по 14 травня 2014 року включно.

Пунктом 4.3. цих договорів передбачено, що у випадку якщо замовник з будь-яких причин, що не залежать від перевізника, не забезпечить завантаження автотранспортних засобів у пункті завантаження або розвантаження автотранспортних засобів у пункті доставки, Замовник зобов'язаний сплатити Перевізнику вартість понаднормовий простій автотранспортних засобів, а також вартість холостого прогону автомобіля по маршруту з розрахунку 3975 грн. за холосту ходку одного автомобіля за договором № 0805-01 та 3 500, 00 грн за холосту ходку одного автомобіля за договором № 0805-02.

Заявник посилається на те, що у зв'язку з порушенням відповідачем свого обов'язку щодо поставки необхідної кількості кукурудзи, 12 травня 2014 року один автомобіль Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське АТП-16563" та п'ять автомобілів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКТ "Агроконтинент" не здійснили замовленого позивачем вантажоперевезення, проте в силу договорів перевезення позивач зобов'язаний був оплатити перевізникам вартість холостого прогону автомобілів за замовленим маршрутом у загальній сумі 21 475, 00 грн.

Згідно з вимогами ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Сторонами було визначено, що поставка товару здійснюється на умовах - FCA на зерновому складі: Кіровоградська область, Долинський район, с. Ганівка завантажено в машину франко-перевізник (у редакції "Інкотермс-2010").

Відповідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010" термін FCA "франко-перевізник" означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті.

При відсутності вказівки покупця про такий пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. У тих випадках, коли згідно комерційній практиці для укладання договору перевезення необхідно сприяння продавця (при перевезенні товару повітряним або залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок і на ризик покупця. Цей термін може бути використаний при здійсненні перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Відповідно терміну FCA Міжнародних правил "Інкотермс-2010" перевізник означає особу, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським або внутрішнім водним транспортом або в змішаному перевезенні.

Таким чином, обов'язок продавця щодо передачі товару покупцю пов'язується із обов'язком останнього надати транспортний засіб або визначити особу перевізника на транспортний засіб якої буде завантажений товар.

На виконання умов договору перевезення № 0805-1 від 08 травня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Аратанія" замовлено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське АТП-16563" 7 одиниць автомашин вантажопід'ємністю 30-33 тонни для перевезення кукурудзи за маршрутом с.Ганівка Долинського району Кіровоградської області на зерновий склад Херсонська область, Бериславський район, с.Львово, вул. Набережна ТОВ "АВЕ" з 08 травня 2014 року по 14 травня 2014 року включно. Однак, у зв'язку з порушенням пункту 4.3. договору внаслідок холостого пробігу автомобіля марки Камаз держномер 89-07 ХОН, Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонське АТП-16563" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратанія" із вимогою сплатити витрати у розмірі 3 975, 00 грн.

За платіжним дорученням № 1026 від 22 травня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Аратанія" сплачено 3 975, 00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонське АТП-16563" за холостий пробіг автомобіля.

Згідно зі ст.623 Цивільного кодексу України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу Укра=їни кожна строна повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Особа, яка порушила зобові'зання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або азконом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобоязання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини 1 та 2 ст.614 Цивільного кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що фактично за договором поставки позивачем отримано 795, 66 тн. кукурудзи на загальну суму 1 955 280, 20 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-0000054 від 09 травня 2014 року на 306, 400 тн. на суму 750 680, 00 грн., №РН-0000055 від 12 травня 2014 року на 193, 600 тн. на суму 474 320, 00 грн., №РН-0000056 від 12 травня 2014 року на 295, 660 тн. на суму 730 280, 20 грн.

Кукурудзу отримав Грисевич І.В. на підставі довіреності №55 від 08 травня 2014 року, якою він був уповноважений на отримання 796 тн., а не 1 000 тн.

При цьому 12 травня 2014 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратанія" отримав від відповідача зазначену кількість кукурудзи, а вже наступного дня 13 травня 2014 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратанія" звернувся до Приватного підприємства "Агромир" із листом №13/05-1, що містить прохання повернути передоплату в сумі 454 245, 80 грн. (а.с.25).

Приватним підприємством "Агромир" на виконання листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратанія" повернуто 454 245, 80 грн., що підтверджується випискою по поточному рахунку від 13 травня 2014 року (а.с.26-27).

В апеляційній інстанції до апеляційної скарги позивач додав копію довіреності №56 від 12 травня 2014 року на отримання від Приватного підприємствам "Агромир" 245 тн. кукурудзи (а.с.167).

При цьому скаржник пояснив, що ця довіреность не була використана Грисевичем І.В., у зв'язку з тим, що відповідач її не прийняв, тому Грисевичем І.В. вона була повернута як невикористана.

В свою чергу відповідач заперечує факт вручення йому довіреності №56 на 12 травня 2014 року на 245 тн. кукурудзи.

Згідно ст.665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі -продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відносно до ст.620 цього Кодексу.

У разі невиконання боржником обоязку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання (ч.1 ст.620 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач вимагав від відповідача відвантаження 245 тн. кукурудзи.

Відповідно до ч.1 ст.101 Госпмодарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Скаржник не обґрунтував поважність причин, з яких він не надав господарському суду довіреність №56 від 12 травня 2014 року. На цю обставину позивач взагалі не посилався в суді першої інстанції. Вказану довіреність апеляційний господарський суд не розцінює як належний доказ, тому до уваги не приймає.

Наявність у відповідача необхідної кількості кукурудзи підтверджується і фактом укладення 12 травня 2014 року між сторонами договору поставки додаткової угоди№1 до договору №П-0030, якою сторони збільшили ціну другої партії кукурудзи в 500 тн. з 2 450 грн. до 2 470 грн.

Також, відповідно до декларації про обсяги зберігання зерна станом на 01 червня 2014 року поданої Приватним підприємством "Агромир" 05 червня 2014 року до Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області за формою, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 12 грудня 2022 року №1877, на виконання вимог ст.19 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" станом на 01 червня 2014 року у Приватного підприємства "Агромир" на зберіганні перебувало 308 тн. кукурудзи.

Таким чином, доводи скаржника спростовуються обставинами справи.

Отже, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що позивачем не доведено належними доказами факту порушення зобов'язання Приватним підприємством "Агромир" за договором поставки №П-0030 від 07 травня 2014 року.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 14 жовтня 2014 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2014 року у справі № 912/2494/14 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратанія", м. Херсон залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 24.12.14 р.)