Постанова

від 13.10.2014 по справі 904/4513/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 року Справа № 904/4513/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

при секретарі судового засідання : Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Святішенко О.В. представник, довіреність № 8 від 08.07.14;

від відповідача: Подопригора Д.Ю. представник, довіреність № 30 від 23.09.14;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 року у справі № 904/4513/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬПІНТЕЛ", м. Суми

до Приватного акціонерного товариства "КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості в сумі 123306грн. 66коп.

ВСТАНОВИВ

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 року у справі № 904/4513/14 (суддя Новікова Р.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпінтел" суму основного боргу за договором про надання послуг з фарбування трубопроводів інженерних мереж в розмірі 113607грн. 78коп., штрафу в розмірі 568грн. 04коп., 3% річних в розмірі 1519грн. 65коп., суму інфляційного збільшення в розмірі 7562грн. 06коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2465грн. 15коп. В задоволенні вимог щодо стягнення суми 3% річних в розмірі 49грн. 13коп. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сума основного боргу у розмірі 113607грн. 78коп. є обґрунтованою, так як підтверджена матеріалами справи, а тому підлягає стягненню разом із встановленими сумами штрафних санкцій за порушення зобов'язання, за період в який вони могли бути нараховані відповідно до законодавства.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу про скасування рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що судом не було задоволено його клопотання про відкладення розгляду справи та прийнято рішення за відсутності представника відповідача. Посилається на ст.77 ГПК України, згідно якої підставою для відкладення розгляду справи судом є нез'явлення у судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, така можливість у межах строку розгляду справи у суду була, оскільки провадження у справі відповідно ст. 69 ГПК України могло здійснюватись до 25.08.2014р. Вважає, що судом порушені його процесуальні права бути присутнім на розгляді справи та захищати свої інтереси та передбачені законом права.

З посиланням на ст. 857, 859, 858 Цивільного кодексу України вказує на те, що роботи були оплачені ним частково через неякісне їх виконання підрядником всупереч умов договору.

Також зазначає, що в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій має бути відмовлено на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, у зв'язку з фінансовими труднощами підприємства, які склались через події на сході країни, де знаходиться значна частина його контрагентів, які не мають змоги вчасно розрахуватись з підприємством відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами та вимогами апелянта не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції в силі.

Зазначає, що ним частково було виконано зобов'язання за договором, що не суперечить п.6.2 договору та підтверджується підписаними без зауважень актами виконаних робіт. В порушення умов п.2.5 договору відповідачем не оплачені виконані роботи на загальну суму 113607грн. 78коп.

Посилання відповідача на несплату за виконані роботи через їх неякісне виконання не підтверджено належними доказами.

Позивач скористався своїм право на надіслання суду відзиву на позов, в якому просив відмовити у позові лише з підстав неправильного нарахування позивачем суми річних та посилаючись на скрутне фінансове становище, яке склалося на підприємстві. Жодних посилань на неякісну роботу, відповідач не робив та не надавав доказів.

Представник позивача у судовому засіданні надав аналогічні пояснення викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 13.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

08.10.2013р. між Приватним акціонерним товариством " КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ("ПрАТ «КЗГО») замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпінтел" виконавецем був укладений договір № 1709 про надання послуг з фарбування трубопроводів інженерних мереж ПрАТ "КЗГО".

Відповідно до положень договору, замовник доручає, а виконавець, в межах договірної ціни приймає на себе обов'язки виконати згідно технічного завдання (додаток1) роботи з фарбування інженерних мереж ПрАТ "КЗГО" в обумовлений цим договором термін, з належною якістю та з узгодженою ціною робіт. Фарбування трубопроводів інженерних мереж проводиться у три етапи, згідно графіка (додаток 2). (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна договору складає 190951,14грн., ПДВ 20% 38190,23грн., всього з ПДВ 229141,37грн. (додаток 3).

Оплата за виконану роботу проводиться поетапно, окремо за кожний визначений додатком 2 даного договору, протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт, на підставі рахунку (пункт 2.5 договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору термін виконання робіт становить 80 днів з правом дострокового виконання.

Гарантійний термін за даним договором складає 3 роки з моменту виконання виконавцем предмету договору. (п. 3.5 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, передача фактично виконаних робіт здійснюється двостороннім актом прийому - здачі виконаних робіт.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі невиконання замовником пункту 2.5 договору виконавець має право зупинити виконання робіт за даним договором та замовник сплачує штраф в розмірі 0,5% від вартості заборгованості.

В пункті 10.4 договору зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р.

Додатковою угодою № 1 від 02.01.2014р. сторони продовжили термін дії договору до 30.06.2014р. Крім того, сторони узгодили зміну скороченої назви замовника на АТ "КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ".

Згідно з додатком № 2 до договору строк виконання робіт по першому етапу становить 30 днів з 09.10.2013р. по 09.11.2013р.; другого етапу - 40 днів з 10.11.2013р. по 20.12.2013р.; третього етапу - 10 днів з 21.21.2013р. по 31.12.2013р. Вартість робіт становить 68742грн. 41коп. за перший етап робіт, 114570грн. 69коп. за другий етап робіт та 45828грн. 27коп. за третій етап робіт.

Позивачем відповідно до умов договору було виконано роботи першого та другого етапу робіт, що підтверджено актом прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року № 1 від 15.на суму 68707грн. 93коп., підписаного сторонами 15.11.2013р. та актом прийняття виконаних будівельних робіт за січень 2014 року № 2 на суму 44899грн. 85коп., підписаного сторонами 08.01.2014р.

05.12.2013р. сторонами складено акт перевірки виконання робіт по очищенню, ґрунтуванню та фарбуванню трубопроводів, з якого вбачається, що роботи виконані якісно та сторони не мають претензій одна до одної, решту робіт було узгоджено перенести на другий квартал 2014р. у зв'язку з погіршенням погодних умов.

Відповідачем по акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року №1 від 15.11.2013р. в строк до 25.11.2013р. та по акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року № 2 від 08.01.2014р. в строк до 18.01.2014р. не виконані зобов'язання щодо сплати виконаних за договором робіт.

Позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію № 3 від 30.01.2014р., в якій просив погасити заборгованість за договором № 1709 про надання послуг з фарбування трубопроводів інженерних мереж від 08.10.2013р.

У відповіді № 015-973 від 27.02.2014р. на претензію № 3 від 30.01.2014р., відповідач зазначив, що претензія не може бути розглянута та не підлягає задоволенню з приводу того, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 1709 від 8.10.2013р. про надання послуг з фарбування трубопроводів інженерних мереж ПрАТ «КЗГО» є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав роботи з фарбування трубопроводів інженерних мереж першого та другого етапу про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 15.11.2013р. та № 2 від 08.01.2014р., які підписані відповідачем без заперечень, на загальну суму 113607грн. 78коп., у тому числі щодо якості виконаних робіт, тому відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України відповідач втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, тим більш, що відповідач належними та допустимими доказами у розумінні ст.32, 34 ГПК України не довів, що позивачем роботи виконані неякісно або мали приховані недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.

Оскільки умовами договору передбачено обов'язок замовника здійснити оплату за виконані роботи поетапно, окремо за кожний визначений додатком 2 даного договору, протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт, останній зобов'язаний був здійснити оплату по акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року № 1 від 15.11.2013р. в строк до 25.11.2013р. та по акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року № 2 від 08.01.2014р. в строк до 18.01.2014р., відповідачем не оплачені роботи у визначений строк, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 113607грн. 78коп. основного боргу та штрафу в розмірі 568грн. 04коп. відповідно до п. 6.2 договору.

Керуючись статтею 625 ЦК України та перевіривши розрахунки, колегія суддів погоджується з правомірністю стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 7562грн. 06коп. та 3% річних в розмірі 1519грн. 65коп.

Доводи відповідача про те, що фінансові труднощі підприємства, які склались через події на сході країни є підставою відмови у стягненні фінансових санкцій на підставі ст.233 ГК України не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Стаття 233 ГК України передбачає можливість зменшення розміру штрафних санкцій за наявності певних обставин, а не звільнення від відповідальності взагалі.

Зокрема, п. 1 ст. 233 ГК України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п.3.17.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, обставини, на які посилається відповідач не свідчать про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, у тому числі, для зменшення неустойки.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у випадку, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, вони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що місцевим судом було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, а саме: розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача; при розгляді справи судом враховано доводи відповідача викладені у відзиві на позов, який надійшов до суду 11.08.2014р.; відповідач був повідомлений про день та час судового засідання у відповідності з нормами ГПК України, зібрані у справі докази є достатніми для розгляду справи по суті, у апеляційній скарзі відповідач не наводить інших підстав за яких спір не міг бути розглянутий судом у судовому засіданні 12.08.2014р., крім неможливості направлення у судове засідання свого представника у зв'язку з відрядженням, тому судова колегія вважає, що процесуальні права відповідача передбачені ст.22 ГПК України судом не були порушені.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 75, 83, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 року у справі №904/4513/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку ст.109-111 ГПК України.

Повний тест постанови виготовлено 20.10.2014 року.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд