Постанова

від 15.10.2014 по справі 912/1686/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.10.2014 року                                    Справа №  912/1686/14 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)                                                                                                 суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М. при секретарі судового засідання:  Погорєловій Ю.А. за участю представників сторін:        Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. розглянувши матеріали апеляційної скарги фермерського господарства "Златодар" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.07.2014р. по справі №912/1686/14 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", м. Київ                 до відповідача фермерського господарства "Златодар", м. Мала Виска, Кіровоградська область               про стягнення 41320грн. 95коп.     ВСТАНОВИВ 1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду. Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.07.2014р. по справі №912/1686/14 (суддя Болгар Н.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з фермерського господарства "Златодар" на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" 40053грн. 66коп. боргу по відсоткам за користування кредитом, 1267грн. 29коп. пені, 1827грн. судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неоплачена сума відсотків за користування кредитом у розмірі 40053грн. 66коп. станом на 01.04.2014р. є обґрунтованою, так як підтверджена матеріалами справи, а тому підлягає стягненню разом із встановленими сумами штрафних санкцій (пені) за порушення зобов'язання, за період, в який вони мали бути нараховані відповідно до законодавства. 2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення. Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу про скасування рішення та відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги її заявник зазначає, що не отримував копію позовної заяви. В ході судового розгляду відповідачу не було надано часу для оголошення заперечень. Посилається на ст. 232 ГК України, а саме, що нарахування пені є неправомірним, так як сплив шестимісячний строк. На ст.ст. 257, 261 ЦК України, а саме, що минув загальний визначений законом термін позовної давності. Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Заявив клопотання про розгляд справи без його представника. 3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами та вимогами апелянта не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції в силі. Зазначає, що відповідач не скористався процесуальними правами визначеними ст. 22 ГПК України. Звертає увагу на те, що відповідачем здійснювались нерегулярні погашення по кредиту до 13.03.2014р. включно, чим визнано наявність боргових зобов'язань, а тому строк позовної давності для нарахування пені не був пропущений. У судовому засіданні 15.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини: Між позивачем - ПАТ "КБ "Надра" та відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір № 2/1/2005/980-К/315 від 04.04.05 (а.с.10), за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 55 000 грн. у формі кредиту для поповнення обігових коштів. Кредит надається позичальнику строком  по 10 квітня 2006 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 17% річних за строковим кредитом і 35,8% річних за простроченим кредитом. Строк користування кредитом починається з моменту надання кредиту у відповідності з п.2.1 цього договору (розділ 1 договору). Надання кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівки через касу банку, або перерахування коштів за реквізитами, вказаними позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника (п.2.1 договору). В забезпечення зобов'язань по цьому договору позичальник передає банку у заставу рухоме майно відповідно до п.3.1 кредитного договору. У пункті 3.3 договору сторони обумовили, що при непогашенні заборгованості позичальника перед банком у повному обсязі за рахунок заставленого майна, банк має право звернути стягнення на грошові кошти та інше майно позичальника у відповідності з діючим законодавством. Згідно розділу 4 кредитного договору, повернення кредиту, нарахування та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється на рахунок № 29096800000015 в філії ВАТ КБ «Надра» Кіровоградське РУ, МФО 323624 згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком, починаючи з дати надання кредиту станом на перше число кожного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.  Повний строк, за який нараховуються відсотки – з моменту надання кредиту  до повного погашення заборгованості по кредиту (п.3.1.2 договору) Позичальник зобов'язався відповідно до цього договору (графіку) повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених цим договором також сплатити неустойку та відшкодувати завдані банку збитки (п.6.1.2 договору). Згідно п.6.1.8 договору, позичальник зобов'язався кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляти на сплату відсотків, потім – на погашення заборгованості за кредитом. У пункті 9.1 договору сторони визначили, що за порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. За порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки (п. 9.2 договору). Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань (п.12.2 договору). Матеріали справи свідчать, що кредитний договір № 2/1/2005/980-К/315 від 04.04.05  підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками обох сторін. З матеріалів справи вбачається, що на виконання цього договору банк перерахував позичальнику 55000,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч гривень) на поповнення обігових коштів згідно платіжного доручення № NL-3 від 04.04.2005р. (а.с.13). Внаслідок порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за кредитним №2/1/2005/980-К/315 від 04.04.05, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.08.06 у справі № 16/185 стягнуто з Фермерського господарства «Златодар» на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління заборгованість за кредитним договором в розмірі 55 799 грн. 14 коп., з яких 49 813 грн. 99 коп. заборгованість по кредиту, 5985 грн. 15 коп. - заборгованість з пені по кредиту, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 557 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Вказане рішення  набрало законної сили 25.10.06, на його примусове виконання видано відповідний наказ від 06.11.06, який було пред'явлено стягувачем до виконання. Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. За даними позивача, підтвердженими відповідачем, сума боргу за кредитом та рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.08.06 у справі № 16/185 сплачена в повному обсязі, що також підтверджується наявною у матеріалах справи постановою про закінчення виконавчого провадження від 27.11.12 державної виконавчої служби Маловисківського районного управління юстиції, у зв'язку із повною сплатою заборгованості (а.с.18). Звертаючись з позовною заявою у розглядуваній справі, позивач стверджував, що відповідно до умов пункту 12.2 кредитного договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, тому на підставі пункту 1.3 кредитного договору банк нарахував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами з розрахунку 17% річних на суму залишку боргу, також банком нараховувались пеня за неповернення кредиту та пеня по відсотках. Проте, відповідач від сплати нарахованих сум ухиляється і на день подання позову заборгованість не погасив. Банк звертався до відповідача з претензією № 9465 від 17.03.2014р. про необхідність погашення залишку заборгованості у розмірі 121  881грн. 67 коп., що виникла станом на 17.03.2014р., з яких 40  053 грн. 66 коп. – по відсотках, 81  828 грн. 01 коп. - по пені (а.с.19, 20). В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано доказів реагування на цю претензію. За розрахунком позивача, за кредитним договором № 2/1/2005/980-К/315 від 04.04.05 станом на 01.04.2014р. заборгованість відповідача складає 41  320 грн. 95 коп., з яких прострочена заборгованість по відсотках 40  053 грн. 66 коп., нарахованих на заборгованість по кредиту по день її фактичного погашення та прострочена заборгованість з пені по ануітету – 1267 грн. 29 грн. (а.с.49-53). Пунктом 4.1.2 Договору встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком, починаючи з дати надання кредиту станом на перше число кожного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 днів; повний строк за який нараховуються відсотки - з моменту надання кредиту згідно умов п. 2.1 цього договору до повного погашення заборгованості по кредиту. Відповідач, сплативши в повному обсязі борг по кредиту, в порушення умов Договору не здійснив оплату відсотків за користування кредитом, в результаті чого за ФГ "Златодар" утворилась заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 40053 грн. 66 коп. станом на 01.04.14. У п. 9.2 Договору сторони узгодили, що за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. 5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови: Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.   Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.     Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.    Відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог  Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до правовідносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Абзацом другим частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснений позивачем з урахуванням дати погашення кредиту. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що відповідач, сплативши в повному обсязі борг по кредиту, в порушення умов кредитного договору, не здійснив оплату відсотків за користування кредитом, в результаті чого за ФГ "Златодар" утворилась заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 40 053 грн. 66 коп. станом на 01.04.14., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками про рух коштів (а.с.54-102). Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 40 053 грн. 66 коп. обґрунтовано задоволена судом першої інстанції. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пенею, штрафом) - грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пунктом 9.2 Договору встановлено, що за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Позивач, згідно наданого розрахунку, пред'явив до стягнення з відповідача 1 267 грн. 29 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом станом на 01.04.14. З огляду на встановлені судом обставини, матеріали справи та норми чинного законодавства колегія суддів вважає обґрунтованими та арифметично вірними вимоги позивача, та вважає правомірним стягнення судом першої інстанції пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом саме в розмірі, заявленому позивачем – 1  267 грн. 29 коп. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про пропуск позивачем строку позовної давності для вимог по стягненню санкцій (пені) з огляду на наступне. Відповідно до  статті 256 Цивільного кодексу України,  позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною третьою статті 267  ЦК України  передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі апеляційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою. У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013   № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів». Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.   Втім, в матеріалах справи відсутні і скаржником не надано доказів подання заяви про застосування позовної давності до спірних правовідносин при розгляді справи судом першої інстанції і не доведено неможливості надання відповідної заяви суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України. Також суд не приймає до уваги  твердження скаржника про не отримання копії позовної заяви, а також про те, що в ході судового розгляду відповідачу не було надано часу для оголошення заперечень. В матеріалах справи містяться фіскальний чек №0012083 0011445 від 29.05.2014р. та відповідний опис вкладення до цінного листа (а.с.5), які підтверджують факт надсилання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів і які стали підставою для прийняття судом першої інстанції позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі. Також матеріали справи свідчать, що скаржником отримано ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2014р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 16.06.2014р., що підтверджується повідомленням Укрпошти про вручення поштового відправлення (а.с.31), відповідач був присутній у судових засіданнях  16.06.2014р., 07.07.2014р., 14.07.2014р., про що свідчать відповідні протоколи судового засідання та розписки сторін про їх обізнаність про дату та час наступного судового засідання (а.с.41-42, 46-48, 106). З наведеного вбачається, що відповідача неодноразово належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи у суді першої інстанції. Однак, заявник на власний розсуд не скористався  правами, передбаченими  ст.22 ГПК України. Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення. Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фермерського господарства "Златодар" – залишити без задоволення. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.07.2014 року у справі №912/1686/14 – залишити без змін. Постанова набирає зонної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Повний тест постанови виготовлено 20.10.2014 року. Головуючий суддя                                                                                   Н.Л. Величко Суддя                                                                                                          О.Г. Іванов           Суддя                                                                                                          І.М. Подобєд