Ухвала

від 14.10.2014 по справі 826/8884/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8884/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гідротехніка»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 лютого 2014 року № 19126552208 і № 19226552208, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гідротехніка» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Гідротехніка») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 лютого 2014 року № 19126552208 і № 19226552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, протягом періоду з 23.01.2014р. по 24.01.2014р., згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 21.01.2014р. № 237, працівниками податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ТД «Гідротехніка» (ідентифікаційний код 32981244) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТК «Акцепт» (ідентифікаційний код 37813837) за період діяльності з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. за результатами якої складений Акт від 28.01.2014р. № 75/20-55-22-08/32981244 (далі - Акт перевірки).

За результатами перевірки, податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ «ТД «Гідротехніка» правових підстав для формування ним валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі первинних документів оформлених за наслідками нереальних господарських операцій з ТОВ «ТК «Акцепт».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 28.01.2014р. № 75/20-55-22-08/32981244 податковим органом встановлені порушення ТОВ «ТД «Гідротехніка» норм ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 і п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2 - 4-ий квартали 2011 року на суму 174 463, 00 грн. та заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 160 535, 22 грн.

10 лютого 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 28.01.2014р. № 75/20-55-22-08/32981244 прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- за № 19126552208 (форми «Р»), яким за порушення вимог п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ТД «Гідротехніка» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 200 669, 50 грн., в т.ч. 160 535, 00 грн. - основний платіж, 40 134, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 19226552208 (форми «Р»), яким за порушення вимог пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ТД «Гідротехніка» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 174 463, 00 грн., в т.ч. 174 463, 00 грн. - основний платіж, 0, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факти здійснення господарських операцій, а також правильності обчислення і повноти нарахування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, протягом грудня 2011 року між ТОВ «ТД «Гідротехніка» (Замовник/Покупець) та ТОВ «ТК «Акцепт» (Постачальник) були укладені письмові договори поставки товару, а саме:

- договір від 06.12.2011р. № 0612.1, за умовами якого Постачальник зобов'язується протягом дії цього Договору передати Замовнику обладнання згідно специфікації, яка є Додатком до даного Договору, окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються Сторонами в накладних, які також є невід'ємною частиною Договору, а Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити вартість такого обладнання на умовах визначених цим Договором. Загальна сума Договору визначається у специфікації. Доставка обладнання проводиться за домовленістю Сторін. Оплата вартості обладнання здійснюється в безготівковій формі за виставленими рахунками, в тому числі авансовими платежами з можливістю відстрочення. Строк дії Договору до 31.12.2011р.;

- однотипні договори від 20.12.2011р. № 2012.1 та від 20.12.2011р. № 2012.2, за умовами яких Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти товари (продукцію) згідно з замовленням Покупця, а Покупець, в свою чергу, - прийняти та оплатити такий товар. Покупець надає замовлення Постачальнику на підставі попередньо затверджених Сторонами специфікацій, що містять перелік товарів, їх ціни, та є невід'ємними частинами цих Договорів. Такі замовлення (заявки) на товар можуть надаватися по факсу, електронній пошті або в іншій спосіб, та є підставами для постачання товарів. Разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи: товарну накладну, податкову накладну, рахунок-фактури, технічну документацію, сертифікати якості, сертифікати відповідності, гарантійні сертифікати. Оплата вартості поставленого товару здійснюється на умовах передоплати та на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур.

Виконання умов зазначених вище Договорів поставки підтверджується наступними документами, що містяться в матеріалах справи: додатками до Договорів поставки товару - специфікаціями; рахунками-фактури; видатковими накладними; податковими накладними; оборотно-сальдовою відомістю та картками рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником; актами звіряння розрахунків станом на 16.07.2012р., згідно яких за позивачем обліковується непогашена заборгованість за придбаний товар; платіжними дорученнями ТОВ «ТД «Гідротехніка» на оплату коштів ТОВ «ТК «Акцепт» та виписками по особовому рахунку позивача у банку за 27.12.2011р., 29.12.2011р. та 06.01.2012р.; паспортами на придбане у контрагента-постачальника обладнання та висновками державної санітарно-епідеміологічної служби.

Окрім того, використання позивачем придбаних товарів безпосередньо в своїй господарській діяльності підтверджується первинними документами по взаємовідносинам з контрагентом-покупцем - ПП «Західенергоконтроль», оформлених за результатами реалізації ТОВ «ТД «Гідротехніка» на користь останнього спірних товарів, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження зберігання придбаних товарів позивачем надано копію договору зберігання від 22.12.2009р. № 45/7, укладеного між позивачем (як Поклажодавцем) та КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (Зберігачем) щодо передачі на строкове платне зберігання майна ТОВ «ТД «Гідротехніка».

Також, під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що доставка товару здійснювалась продавцем, а в ході подальшої реалізації транспортування товару здійснювалось власними силами.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізів Акта про результати перевірки контрагентів позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів також зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у пп. 138.1, 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.