Постанова

від 20.10.2014 по справі 826/12947/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 20 жовтня 2014 року                   16:30                 справа №826/12947/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Телеоктопус” доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Телеоктопус” (далі по тексту – позивач, ТОВ  “Телеоктопус”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просить: 1)  визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ  “Телеоктопус” (код ЄДРПОУ 37783169) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ  “КАНІС ТРАН СС” (код ЄДРПОУ 33903455) за вересень, жовтень 2013 року; 2)  скасувати наказ відповідача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 17 липня 2014 року №2162; 3)  визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до інформаційних баз органів державної податкової служби, у тому числі до автоматизованої системи “Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, автоматизованої системи “Аудит”, електронної бази даних АІС “Податковий блок” та до облікової картки платника податків інформацію в розрізі контрагентів задекларованих ТОВ  “Телеоктопус” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2013 року на підставі акта перевірки від 23 липня 2014 року №662/26-55-22-10/37783169; 4)  зобов'язати відповідача вилучити інформацію внесену до всіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі до автоматизованої системи “Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, автоматизованої системи “Аудит”, електронної бази даних АІС “Податковий блок” та до облікової картки платника податків інформацію в розрізі контрагентів задекларованих ТОВ  “Телеоктопус” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2013  року на підставі акта перевірки від 23 липня 2014 року №662/26-55-22-10/37783169. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12947/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні 09 жовтня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 09 жовтня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до наказу ДПІ у Печерському районі від 17 липня 2014 року №2162  “Про  проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ  “Телеоктопус” на підставі підпункту 78.1.1  пункту 78.1 статті 78 та статті 79  Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ  “Телеоктопус” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ  “КАНІС ТРАН СС” за період вересень, жовтень 2013 року. На підставі вказаного наказу відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ  “Телеоктопус” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ  “КАНІС ТРАН СС” за період вересень, жовтень 2013 року, про що складено відповідний акт від 23  липня 2014 року №662/26-55-22-10/37783169 (далі по тексту – акт перевірки). У висновку акта перевірки зазначено наступне: перевіркою встановлено відсутність у позивача об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства-постачальника ТОВ  “КАНІС ТРАН СС” за вересень, жовтень 2013 року та по операціях з подальшого продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємцям-покупцям в розумінні статей 22, 135, 138, 185, 198 Податкового кодексу України; перевіркою не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства-постачальника ТОВ  “КАНІС ТРАН СС” за вересень, жовтень 2013 року та не підтверджено задекларовані позивачем податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей же період в частині поставлених товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ  “КАНІС ТРАН СС”. Позивач вважає протиправними наказ про проведення перевірки та дії відповідача по проведенню перевірки і внесення змін до інформаційних баз даних на підставі висновку акта перевірки, оскільки вони прийняті та вчинені за відсутності законодавчих підстав. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності дій нормам Податкового кодексу України та відсутності порушеного права при внесенні чи зміні інформації в базах даних контролюючого органу. Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1  статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Як підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ  “Телеоктопус” відповідач визначив підпункт 78.1.1 пункту 78 статті 78  Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає виключно за наявності двох умов: 1)  виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2)  не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10  робочих днів з дня отримання запиту. Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства визначає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Разом з тим, позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що ДПІ у Печерському районі зверталась до ТОВ  “Телеоктопус” із письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження, зокрема матеріали справи не містять відповідного запиту та доказів його вручення або надсилання, а також доказів не надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на такий запит протягом 10  робочих днів з дня отримання. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на запити про надання інформації, складені Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, оскільки Податковий кодекс України не передбачає можливості проведення перевірки іншим контролюючим органом, ніж тим, який направляв запит; таким чином, у разі провести перевірку надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на запит Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, право на проведення перевірки виникає виключно у Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві. Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи підтверджують, що позивач згідно листа від 27 грудня 2013 року №46/12 надав відповідь та відповідні документи на запит Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 27 листопада 2013 року №15072/26-58-22-07; вказані обставини відповідачем не заперечуються. Що стосується запиту Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 24 грудня 2013  року №17882/26-58-22-07-10, то на момент його отримання позивач перебував на обліку в ДПІ у Печерському районі, про що повідомив запитувача інформації у листі від 20 січня 2014 року №05/01, тобто Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України вже не була контролюючим органом по відношенню до ТОВ  “Телеоктопус”, що виключало обов'язок надавати документи на її запит. З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів, що можуть бути підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у межах спірних правовідносин, суд приходить до висновку, ДПІ у Печерському районі не мала правових підстав для прийняття відповідного наказу та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ  “Телеоктопус”. Пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлює, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. При цьому зазначена умова щодо права на проведення документальної позапланової перевірки поширюється як на виїзні документальні позапланові перевірки, так і на невиїзні. Як встановлено вище, відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Суд звертає увагу, що норми пунктів 78.4 статті 78 та 79.2 статті 79  Податкового кодексу України припускають неоднозначне трактування прав органу державної податкової служби щодо виникнення права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саме: пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачає виникнення у контролюючого органу права на проведення документальної позапланової перевірки, у тому числі невиїзної, у випадку, коли платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки; пункт же 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначає достатнім для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. З метою врегулювання зазначеної колізії норм права, суд керується принципом презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, задекларованого у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, та приходить до висновку, що визначальною є умова, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому завчасно до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки або вказані документи завчасно до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Зазначене узгоджується з правом платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, закріпленого у підпункті 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, та обов'язком платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, що передбачено пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України. Таким чином, суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена на підставі наказу керівника контролюючого органу за наявності підстав для її проведення; у свою чергу право на її проведення виникає за умови завчасного, до початку проведення зазначеної перевірки, вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки або завчасного, до початку проведення перевірки, надіслання платнику податків вказаних документів рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Матеріали справи підтверджують, що наказ ДПІ у Печерському районі від 17 липня 2014 року №2162  “Про  проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ  “Телеоктопус” та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 17 липня 2014 року №594/26-55-22-10 надіслано на адресу позивача 17 липня 2014 року, та отримано представником позивача лише 21 липня 2014 року. При цьому і в оскаржуваному наказі, і у повідомленні про початок проведення перевірки датою початку документальної позапланової невиїзної перевірки зазначено 18  липня 2014 року. Наведене свідчить, що відповідач надіслав наказ про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки за день до початку такої перевірки, тобто не завчасно, чим порушив право позивача бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, а також можливості надати документи, пов'язані з предметом перевірки. Враховуючи викладене, наказ ДПІ у Печерському районі від 17 липня 2014 року №2162  “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ  “Телеоктопус” та вчинені на його підставі дії по проведенню перевірки суперечать приписам Податкового кодексу України, а тому є протиправними. При вирішенні спору суд також враховує, що у межах проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, щодо якої норми Податкового кодексу України не передбачають процедури та порядку допуску посадових осіб контролюючого органу, позивач був позбавлений можливості висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення шляхом не допуску до перевірки. Крім того, на переконання суду, встановлення обставин невідповідності наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки нормам Податкового кодексу України є безумною підставою для його скасування, незалежно від того, чи реалізовано положення такого наказу на момент вирішення спору, чи ні. При цьому право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення та дій не ставиться в залежність від наслідків реалізації таких рішень або дій, що відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24 січня 2006  року у справі за позовом АКБ “Мрія” до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки. В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до інформаційних баз, у тому числі до автоматизованої системи “Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, автоматизованої системи “Аудит”, електронної бази даних АІС “Податковий блок” та до облікової картки платника податків на підставі акта перевірки та зобов'язання вилучити таку інформацію, суд керується наступним. Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у  тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що сума грошового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації визначається платником податків самостійно, крім випадків, встановлених статтею 54 Податкового кодексу України. Як свідчить форма податкової декларації з податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678, у рядку 10  платник податків зазначає обсяги придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій; при заповненні рядка 10 платник податку подає також додаток 5 до декларації – “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)”, який містить, зокрема інформацію про операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту, в розрізі кожного контрагента. Матеріали справи свідчать, що у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року (а.с. 172) позивачем задекларовано податкові зобов'язання на рівні 259  973,00 грн. та податковий кредит – 387  887,00 грн.; у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013  року (а.с. 180) позивачем задекларовано податкові зобов'язання на рівні 233  559,00 грн. та податковий кредит – 223  280,00 грн. Зокрема, згідно додатків 5 до вказаних податкових декларації – “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” (а.с. 176, 178) по контрагенту ТОВ  “КАНІС ТРАН СС” (індивідуальний податковий номер 339034523016) за період вересень 2013 року задекларовано податковий кредит у розмірі 245  120,00 грн., за період жовтень 2013 року задекларовано податковий кредит у розмірі 220  175,00 грн. З метою встановлення обставин коригування даних податкової звітності судом витребувано у ДПІ у Печерському районі відповідну інформацію. Відповідач надав суду витяг з інформаційної системи “Податковий блок” (скріншот) щодо інформації по результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за вересень та жовтень 2013 року року, з я кого вбачається, що задекларована сума податкового кредиту по відносинам із контрагентом ТОВ  “КАНІС ТРАН СС” становить 0 та зазначено про відхилення податкового кредиту у розмірі задекларованих позивачем сум, а саме на 245  120,00 грн. за вересень 2013 року та на 220  175,00 грн. за жовтень 2013 року, тобто, дані, внесені відповідачем до інформаційної системи “Податковий блок” на підставі акта перевірки, відрізняються від показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ  “Телеоктопус” за вересень та жовтень 2013 року. Наведене, на думку суду, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ  “Телеоктопус” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2013 року та у додатку 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)”, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України. ДПІ у Печерському районі, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54  Податкового кодексу України. При цьому, як вбачається з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html), систему “Податковий блок” введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24  грудня 2012 року №1197. З урахуванням того, що висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та, оскільки в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що ДПІ у Печерському районі зобов'язана вилучити з інформаційної системи “Податковий блок” інформацію, внесену на підставі акта перевірки. Суд також вважає за необхідне зазначити, що зміна контролюючими органами в автоматизованих базах даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі актів перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни показників податкової звітності самим платником податків, безпосередньо порушує права та інтереси останнього, спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника податків, що підтримано Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 01 квітня 2014 року №К/800/39683/13, від 21 серпня 2014  року №К/800/30213/14 та постановах від 01 квітня 2014  року №К/800/47935/13, від 28  серпня 2014 року №К/800/35272/14. Однак, враховуючи формулювання позовних вимог в частині зазначення про всі інформаційні бази органів державної податкової служби, у тому числі до автоматизовану систему “Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, автоматизовану систему “Аудит”, позовні вимоги у цій частині належить задовольнити частково, оскільки позивач не визначив конкретні електронні бази даних органів Міністерства доходів і зборів України до яких внесено будь-які коригування, та не надав доказів щодо коригування відповідачем даних податкової звітності в інших базах даних, ніж інформаційної системи “Податковий блок”. Крім того, необґрунтованими є позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до облікової картки платника податків та зобов'язання вилучити вказані зміни, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 3.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року №276 (що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше). Згідно з пунктом 4.1 Інструкції нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах. Тобто, в картках особових рахунків відображається лише дані про платника податків та стан розрахунків платників з бюджетом, внесення інших відомостей, зокрема в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, до карток особових рахунків платників податків не передбачено. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі не доведено правомірність своїх рішень та дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ  “Телеоктопус” підлягає частковому задоволенню. Відповідно до пункту 4  частини першої 163 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно), є складовою резолютивної частини постанови. Оскільки дана постанова вимагає від ДПІ у Печерському районі вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень-відповідача строк для подання звіту про виконання вказаної постанови у п'ять днів з дня набрання нею законної сили. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоктопус” задовольнити частково. 2.  Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 17 липня 2014 року №2162  “Про  проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ  “Телеоктопус”. 3.  Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоктопус” на підставі наказу від 17 липня 2014 року №2162  “Про  проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ  “Телеоктопус”. 4.  Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо зміни в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” показників податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2013 року та додатку 5 до них - “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” на підставі акта від 23  липня 2014 року №662/26-55-22-10/37783169 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоктопус”. 5.  Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи “Податковий блок” інформацію, внесену на підставі акта від 23  липня 2014 року №662/26-55-22-10/37783169 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоктопус”. 6.  В іншій частині адміністративного позову відмовити. 7.  Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоктопус” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54  грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки). 8.  Встановити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві строк у п'ять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови. 9.  Попередити Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                            В.А. Кузьменко