Постанова

від 06.02.2007 по справі 16/284-06-7359а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/284-06-7359А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р. Справа № 16/284-06-7359А

  Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                           Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г.  

за участю представників сторін:                    

від позивача –Дяченко О.В.

від відповідача –Федорчук Р.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області

на постанову господарського суду Одеської області  

від  23.10.2006р.

по справі: № 16/284-06-7359 А

за позовом : Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області

до :  Державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” м. Одеса

про стягнення недоїмки по страховим внескам до ПФУ за період 2002/2005 р.р. в сумі 10 183,67 грн.

встановив:

    Постановою господарського суду Одеської області від 23.10.06 р., яка підписана 7.11.06 р. ( суддя Желєзна С.П.) у позові відмовлено з підстав, що позов заявлено до неналежного відповідача, а належному відповідачеві Мелітопольській філії військової торгівлі №75 Управлінням ПФУ не сформовано вимогу про сплату боргу відповідно з Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” №21-1 від 19.12.03 р. зареєстр. МЮУ 16.01.04 р. за №64/8663               (п.8.2;8.3). Позивачем не доведено відсутність у Мелітопольській філії Військової торгівлі №75 коштів для сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки філія самостійно несе відповідальність за свої зобов'язання в межах належного їй майна згідно з чинним законодавством.

  Відповідно до п.7.ст.106 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 9.07.03 р.  у разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки, особами, які несуть зобов'язання  та відповідальність за сплату недоїмки є підприємства, установи, організації –стосовно утворених ними філій (відокремлених підрозділів) платників страхових внесків лише у випадках ліквідації. Процедура ліквідації відокремленого підрозділу Мелітопольської філії військової торгівлі №75 не здійснювалась. У статуті ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування” не міститься положень щодо відповідальності підприємства за зобов'язаннями його структурних підрозділів, філій, тощо.

  Скаржником до апеляційної скарги додано копію постанови господарського суду від 23.10.06 р. (підписана суддею Желєзною С.П., 6.11.06 р.)яка за змістом не відповідає оригіналу постанови  від 23.10.06 р. підписаної 7.11.06 р. що знаходиться у справі №16/284-06-7359 А (а.с.83)

  Представник ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування” заперечуючи доводи скаржника зазначив, що цей спір мав бути вирішений в досудовому порядку.

  Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено таке.

  УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області звертаючись із позовом про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на пенсійне забезпечення обґрунтувало свої вимоги  нормами матеріального права, зокрема ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 9.07.03 р.  , ЗУ „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97 від 26.06.1997 р., Положення про Пенсійний Фонд України та пояснило, що структурний відокремлений підрозділ ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування” –Мелітопольська філія військової торгівлі №75 має заборгованість по страховим внескам до ПФУ в сумі 10183,67 грн. згідно розрахунку. Філія №75, відповідно до ст.95 ЦКУ не є юридичною особою, тому по зобов'язанням структурного підрозділу відповідальність має нести юридична особа –відповідач по справі.

  Запереченнями у справі представник відповідача не погодився з вимогами позивача, вмотивувавши свої доводи наступними підставами.

-          Позов не може розглядатися у порядку адміністративного судочинства згідно положень п.1 ст.17; ч.3 ст.50 КАСУ, оскільки ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування” не є суб'єктом владних повноважень, а є підприємством, яке здійснює господарську діяльність з метою одержання прибутку відповідно до ст.42 ГКУ.

-          Позивач не виконав вимог законів, що регулюють порядок сплати „податків” до бюджету, передбачених ст.106 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 9.07.03 р. та п.п. 6.2 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо порядку та строків вручення податкової вимоги. ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування” про існування заборгованості дізналося лише із позовної заяви.

У разі належного та своєчасного звернення позивача відповідно до вимог чинного законодавства (а не через 6 років з часу виникнення заборгованості, що розцінюється як навмисне збільшення періоду для відповідного збільшення розміру штрафних санкцій) ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування” могло б врегулювати це питання у досудовому порядку.

  Судова колегія не погоджується з постановою місцевого суду, підписаною як 6.11.06 р. так і 7.11.06 р. по справі №16/284-06-7559 А, з огляду на наступне.

  Згідно положення про Мелітопольську філію військової торгівлі №75, затв. начальником Управління військової торгівлі Одеського ВО 18.06.1997 р., філія є відособленим підрозділом УВТ Од ВО, діє від імені УВТ Од ВО на підставі цього Положення (а.с.24-27). Перевіркою правильності повноти нарахування, своєчасного перерахування збору до ПФУ виявлено станом на 1.08.02 р. заборгованість по зборам на пенсійне страхування у сумі 7486,03 грн., яка утворилась внаслідок різниці між сумою нарахованих зборів –23262,75 грн. та сплаченою сумою –15776,72 грн. Останній платіж здійснено 21.11.2001 року що вбачається із додатку 4 до акту (співставлення розрахункових відомостей форми 4-ПФ). Мелітопольська філія військової торгівлі №75 згідно з Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а також обліку їх надходження до ПФУ” надавала до ПФУ розрахунки зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за серпень, грудень/2002 р., березень, червень, липень, грудень/2003 р., а з 2004 року до ПФУ надано розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень, червень, вересень та за лютий, березень/2005 р. За цими розрахунками платником самостійно визначено зобов'язання у розмірі 32%;1-5% від суми фактичних витрат на оплату праці, що склало суму 2697,64 грн.(а.с.9-23) Загальна сума заборгованості (7486,03+2697,64) на час звернення з позовом не сплачено.

  Згідно п.15 Прикінцевих положень ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 9.07.03 р погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1.01.2004 року і не погашена в установленому порядку здійснюється відповідно до ст.106 цього закону. Зокрема, ст.106 п.15 цього закону встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів –не застосовується.

  Мелітопольська філія військової торгівлі №75, як структурний підрозділ не наділена цивільною правоздатністю і не може бути стороною у справі, яка розглядається господарським судом.

  Як вбачається із Статуту Державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” м. Одеса (а.с.47) це підприємство є правонаступником ДП МОУ Управління військової торгівлі Одеського військового округу”. Як правонаступник це підприємство несе відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи у складі якої є філії. Позивачем на підставі ст.80,95 ЦКУ; ст.17,48 КАСУ правомірно визначено відповідачем Державне підприємство Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” і який по суті справи не заперечує позовні вимоги.

  Щодо доводів відповідача та мотивування суду про ненаправлення платникові вимог про сплату недоїмки органом пенсійного фонду слід зазначити, що дійсно, ст.106 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено надіслання вимог про сплату недоїмки, проте, у разі звернення органу ПФУ з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів –не застосовуються, а положення ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.00 р. до правовідносин, врегульованих спеціальним законодавством, не застосовуються.

  З огляду на викладене, апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

                 Керуючись ст. ст. 198,202,205,207,212,254 КАС України, суд

                                                               постановив:

1.Постанову господарського суду Одеської області від 23.10.2006р. у  справі №16/284-06-7359 А –скасувати, позов задоволити.

2. Стягнути з р/р Державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування”  м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 12/10 недоїмку по страховим внескам на   загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 183,67 грн. на користь Управління ПФУ в м. Мелітополі Запорізької області.

Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у  касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                               А.М. Жукова

    Суддя                                                                                          Т.А. Величко

    Суддя                                                                                         Л.І. Бойко