Постанова

від 16.10.2014 по справі 803/2057/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 803/2057/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області звернулось з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень-вересень 2014 року в сумі 2 923 грн. 29 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій складає 2 923 грн. 29 коп. Відповідачем у добровільному порядку не сплачено суму заборгованості, тому позивач просить стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 2 923 грн. 29 коп.

В судове засідання 16 жовтня 2014 року позивач свого представника не направив, подав заяву про розгляд справи без участі представника Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, заперечення на адміністративний позов не подав. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, повістка та інформація про процесуальні права та обов'язки повернулись до суду 13 жовтня 2014 року з відміткою відділення поштового зв'язку - «за зазначеною адресою не проживає», тобто не вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу можу бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Як передбачено частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив «Седлище» є юридичною особою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У 2014 році відповідач не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується листом Старовижівського відділення Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.02.2014 року № 345 та доданим до нього реєстром платників фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаття 4 цього Закону визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б» та «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Зокрема, у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Седлище» працювала ОСОБА_1, пенсія якій призначена та виплачується на підставі пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якого на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Даний порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 року № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей».

У відповідності до частини 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, пільгові пенсії призначаються відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області 15.01.2014 року за № 196/03-09 надсилався відповідачеві розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з липня по вересень 2014 року в сумі 2 923 грн. 29 коп., про що свідчать розрахунок боргу, картка особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище» заборгованості в сумі 2 923 грн. 29 коп. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище» (44441, Волинська область, Старовижівський район, село Седлище, код ЄДРПОУ 20125666) на користь Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області (44400, Волинська область, селище міського типу Стара Вижівка, вулиця Незалежності, будинок 42, код ЄДРПОУ 20129173) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень-вересень 2014 року в сумі 2 923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) гривні 29 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ф.А. Волдінер