Рішення

від 25.01.2007 по справі 10/219-4326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/219-4326

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2007 р.Справа № 10/219-4326

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу  

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „ Євротрест “ м. Тернопіль вул. Дорошенка 11 Тернопільської області

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ Теребовлярембуд “ м. Теребовля вул. Князя Василька 152 Тернопільської області

До відповідача 2 : Теребовлянського бюро технічної інвентаризації м. Теребовля, вул. Князя Василька, 155 Тернопільської області .

За участю представників :

Позивача: Мушинського Й.К. –представника, довіреність № 10-д від 16.11.2006 року

Відповідача 1: Твердохліба В.Д. –представника, довіреність від 15.11.2006 року; Бенев'ят Д.М. –директора ТОВ “Теребовлярембуд“, протокол загальних зборів № 1 від 20.02.2002 року

Відповідача 2 : Татарин Н.В. начальника Теребовлянського БТІ , доручення ;  Новак З.М. –представника Теребовлянського БТІ , доручення № 5 від 16.11.2006 року  

В судових засіданнях 23 листопада та 01 грудня 2006 року  присутнім представникам сторін  роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1  Господарського процесуального кодексу України .

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

До господарського  суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою від 26 жовтня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Євротрест“, м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теребовлярембуд“, м. Теребовля про:

1)          визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі –продажу від 01 грудня 2003 року та його додаток № 1, укладеного між ТОВ “Євротрест“, код ЄДРПОУ 31462986 та ТОВ “Теребовлярембуд“, код 31422435;

2)          скасування державної реєстрації об'єктів нерухомого майна за товариством з обмеженою відповідальністю "Теребовлярембуд", код ЄДРПОУ 31422435, що зареєстровані за ним на підставі цього договору.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає , що укладання зазначеного договору відбулося без належних повноважень представника позивача , зокрема , вищий орган Товариства не надавав повноважень генеральному директору на продаж майна .

Вважає , що правочин , вчинений представником з перевищенням повноважень , створює , змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи , яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину .

Вказує , що Загальні збори ТОВ” Євротрест “ Договір купівлі-продажу від 01.12.2003 року не схвалили і визнали його таким , що укладений з перевищенням повноважень виконавчого органу , а саме з перевищенням повноважень директора ТОВ .

Заявлений позов ТОВ обґрунтовує порушенням  вимог ст. 63,215,241 ЦК України .

Окрім того , в позовній заяві  ТОВ “ Євротрест “ заявив клопотання про вжиття  заходів для забезпеченню позову   відповідно до  статі  67 ГПК України, а саме: накласти арешт та заборонити ТОВ “ Теребовлярембуд “, м. Теребовля вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, продажем, обміном, даруванням, пожертвою, заповіданням, ліквідацією, розукомплектуванням, передачею в оренду майна, що є предметом спору, а саме: столярна майстерня , пилорами будівлі, цементний склад (1/4), шафа силова, станок рефсмусний СРБ-7, пилорама Р-65, станок комбінований д/о, бетонозмішувач, станок шліфувальний, станок стругальний СП-3, станок фугувальний, станок фрезерний ФСШ-1, станок строгальний СП-3.

Розглянувши клопотання   позивача про застосування заходів по забезпеченню позову  ,  керуючись статтями 66,67 ГПК України господарський суд клопотання задовольнив  та  п. 4  ухвали суду від 30.10.2006 року  заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю “ Теребовлярембуд “, м. Теребовля, вул. Князя Василька, 152 вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, продажем, обміном, даруванням, пожертвою, заповіданням, ліквідацією, розукомплектуванням, передачею в оренду майна, що є предметом спору, а саме: столярна майстерня , пилорами будівлі, цементний склад (1/4), шафа силова, станок рефсмусний СРБ-7, пилорама Р-65, станок комбінований д/о, бетонозмішувач, станок шліфувальний, станок стругальний СП-3, станок фугувальний, станок фрезерний ФСШ-1, станок стругальний до вирішення спору по суті .

У відзиві на позов за № 22070 від 13.11.2006 року ТОВ “ Теребовлярембуд“ м. Теребовля  заперечує позовні вимоги  повністю , вважає їх необґрунтованими та такими , що не підлягають до задоволення . Вважає , що при підписанні оспорюваного договору представниками сторін дотримано вимоги чинного законодавства України і немає правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.12.2003 року . В позові просить відмовити .

Представник Теребовлянського бюро технічної інвентаризації, м. Теребовля у судовому засіданні заперечує заявлені вимоги повністю, зазначає , що реєстрація права власності на придбані об'єкти , що знаходяться у м. Теребовля  за ТОВ “ Теребовлярембуд “ здійснювалася у відповідності до вимог чинного законодавства  на підставі правовстановлюючих документів , а саме :  договорів купівлі-продажу від 01.12.2003 року , в підтвердження чого представив Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно , виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації ( копія знаходиться в матеріалах справи)  , станом на 27.05.2004 року та інформаційну довідку Теребовлянського БТІ . Просить в позові відмовити .

06 січня 2007 року позивач по справі звернувся до суду з заявою , в якій уточнює позовні вимоги і просить Договір купівлі-продажу від 01 грудня 2003 року та його додаток № 1 стосовно столярної майстерні вартістю 3433,10 грн. , пилорами будівлі вартістю 2981,03 грн. , цементного складу ( ј ) вартістю 879,70 грн. шафи силової стол. цеху вартістю 21,10 грн. , станок рефсмусний СБР-7 вартість 25,13 грн. , пилорами Р-65 вартість 75,39 грн. , станка комбінованого д/о вартістю 40,21 грн. , бетонозмішувача вартістю 50,26 грн. , станок шліфувальний вартістю 25,13 грн. станка строгального СР-3 вартістю 40,21 грн. , станка фуговального вартістю 50,26 грн. станка фрезерного ФСШ-1 вартістю 35,18 грн. , станка строгального вартістю 5,03 грн. укладеного в м. Тернополі між Товариством з обмеженою відповідальністю “ Євротрест “ та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Теребовлярембуд “ визнати недійсним з моменту його укладання  та скасувати державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю “ Теребовлярембуд “ , що були зареєстровані за ним на підставі вищевказаного договору та зобов'язати Теребовлянське БТІ виключити їх з державного реєстру .

          Стаття 22 ГПК України надає право позивачу змінити підставу або предмет позову , збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову  і зазначене право може бути реалізоване ним до прийняття рішення по справі.

          Господарським судом прийнято уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ Євротрест “ м. Тернопіль  поданого 16 січня 2007 року .

Розгляд справи, призначений вперше до слухання 16 листопада 2006 року, відкладався до 01.12.2006 року, в зв'язку з залученням до участі у справі в якості відповідача 2 - Теребовлянське бюро технічної інвентаризації, м. Теребовля ; в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12 годин 30 хвилин 16 січня 2007 року та 16 годин 25 січня 2007 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України .

25 січня 2007 року позивач по справі звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю  прибути у судове засідання його представника. Окрім того представив довідку, з якої вбачається, що у  зв'язку з вилученням у ТОВ “ Євротрест “ документів правоохоронними органами  він не може надати витребовувану судом інформацію про укладання ним з ТОВ “ Теребовлярембуд “ інших договорів на протязі  2003 року .

Представник відповідача заперечив щодо задоволення клопотання ТОВ “ Євротрест “ про відкладення розгляду справи , оскільки задоволення клопотання буде протирічити вимогам статті 69 ГПК України і зазначив , що наявні у справі документи є достатніми для розгляду справи по суті та винесення рішення .

Розглянувши клопотання ТОВ “ Євртрест “ суд зазначає , що статтею 69 ГПК України визначено , що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви . У виняткових випадках голова господарського суду має право продовжити строк вирішення спору , але не більше як на один місяць .

Ухвалою від 26.12.2006 року голова господарського суду Тернопільської області продовжив строк вирішення спору до 26 січня 2007 року .

Враховуючи , що суд неодноразово відкладав розгляд справи , у зв'язку з витребуванням від сторін додаткових документів , що з часу призначення справи до розгляду у позивача було достатньо часу для надання суду документів в обґрунтування заявленого позову , а також , що згідно ст.. 69 ГПК України строк розгляду спору  не може перевищувати 3 місяці ( з врахуванням продовження строку розгляду головою суду ) , а також заперечення представника відповідача на продовження строку , суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглядає справу по суті за наданими сторонами документами .

Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представників відповідачів ,  дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

Згідно статті 1 ГПК України підприємства , установи , організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів .

Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено , що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються , зокрема , шляхом  визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом .

Позивач по справі : Товариство з обмеженою відповідальністю „ Євротрест ”, місцезнаходження органів управління якого м. Тернопіль вул. Дорошенка 11  , є юридичною особою, яка  зареєстрована у встановленому законом порядку і включена до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України , ідентифікаційний код 31462986 , що підтверджується Довідкою  Головного управління статистки у Тернопільській області № 31-160 від 23 листопада 2006 року , а тому наділена правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав .

Відповідач у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “ Теребовлярембуд “ , місцезнаходження органів управління якого  м. Теребовля, вул. Князя Василька, 152 , є юридичною особою , яка зареєстрована у встановленому законом порядку Теребовлянською районною державною адміністрацією 12.04.2002 року і включене до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 31422435 , що підтверджується довідкою № 250-08 Управління статистики у Теребовлянському районі .

Предметом позову є правомірність договору купівлі-продажу майна , укладеного 01 грудня 2003 року між ТОВ “ Євротрест “, м. Тернопіль та ТОВ “ Теребовлярембуд “, м. Теребовля  з підстав , зазначених у позовній заяві , а саме відсутність повноважень у генерального директора ТОВ на укладання даного договору .

Стаття 4 Цивільного Кодексу Української РСР визначала , що цивільні права і обов'язки виникають з підстав , передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР , а також з дій  громадян та організацій , які хоч і не передбачені законом , але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки .

Частина друга зазначеної статті визначала підстави виникнення цивільних прав та обов'язків .

Статтею 4 Закону України “ Про власність “ встановлено , що власник на свій розсуд володіє , користується і розпоряджається належним йому майном . Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії , що не суперечать закону : використовувати майно для здійснення господарської та іншої , незабороненої діяльності , зокрема : передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам .

Представлені сторонами матеріали свідчать , що Товариство з обмеженою відповідальністю “ Євротрест “ м. Тернопіль було власником  майна , вказаного у додатку № 1 до договору купівлі-продажу від 01.12.2003 року , а тому в силу приписів статті 12 Закону України “ Про господарські товариства “  та ст.. 4 Закону України “ Про власність “ вправі було вчиняти дії щодо нього , в тому числі і укладати договори купівлі-продажу  .

У судових засіданнях встановлено , що  01 грудня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ Євротрест “ м. Тернопіль ( продавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Теребовлярембуд “ м. Теребовля (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу майна ( найменування майна передбачене додатком № 1 ) , вартістю 7661,73 грн.

Пунктом 2.1. Договору визначено , що Покупець проводить оплату на протязі 10 днів від дати підписання Договору ; після поступлення коштів Продавець передає у власність Покупця фактично оплачене майно на протязі 10 днів після поступлення коштів на розрахунковий рахунок Продавця . Підставою для передачі майна у власність Покупця є Акт прийому-передачі підписаного кожною стороною ( пункт 2.3. Договору )  .

Як зазначено у преамбулі , оспорюваний договір  від імені ТОВ “ Євротрест “ ( продавця ) було укладено генеральним директором цього товариства Літвіцьким І.С. , який діяв на підставі Статуту ТОВ .

Пунктом 4.2 Договору сторони визначили , що у випадках , не передбачених даним Договором , сторони керуються чинним законодавством .

У відповідності до вимог статей 151,161, 214 Цивільного кодексу Української РСР в силу зобов'язання одна особа ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь іншої особи ( кредитора ) певну дію , як-от : передати майно , виконати роботу , сплатити гроші та інше , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку . Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону , договору , а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться .

У судовому засіданні відповідач по справі –ТОВ “ Теребовлярембуд “ надало суду копію платіжного доручення № 119 від 19 грудня 2003 року про перерахування на рахунок ТОВ “ Євротрест “ м. Тернопіль 7661,73 грн. ; у графі “ підстава платежу “ зазначено “ за майно , згідно рах. № 63 від 18.12.2003 року . Без ПДВ “ . ТОВ “ Теребовлярембуд “ стверджує , що саме зазначеним платіжним дорученням були перераховані кошти в сумі 7661,73 грн. на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.12.2003 року .

Позивач по справі заперечує твердження ТОВ “ Теребовлярембуд “ , що кошти були перераховані саме на виконання договору купівлі-продажу , оскільки в платіжному дорученні як підстава перерахування коштів зазначено рах № 63 від 18.12.2003 року .

Однак , суд не погоджується з твердженням представника ТОВ “ Євротрест “ про те , що перераховані кошти платіжним дорученням № 119 від 19 грудня 2003 року в сумі 7661,73 грн. не мають відношення до виконання договору купівлі-продажу від 01.12.2003 року, так як у ньому відсутнє посилання на оспорюваний договір .

Дослідивши надану копію платіжного доручення № 119 від 19 грудня 2003 року суд зазначає , що сума перерахованих коштів Товариству “ Євротрест “ м. Тернопіль становить 7661 грн. 73 коп. і зазначена грошова сума відповідає вартості майна , визначеного п. 1.3 оспорюваного Договору купівлі-продажу від 01.12.2003 року .

Як пояснили у судових засіданнях представники позивача та відповідача  , протягом 2003 року у сторін  існували тільки договірні відносини згідно з договором купівлі-продажу від 01.12.2003 року . Позивач не надав суду жодних доказів існування у 2003 році між сторонами інших договорів , по яких ТОВ “Теребовлярембуд “ повинно було здійснювати перерахування коштів ТОВ “ Євротрест “ .

На час розгляду справи в суді позивач –ТОВ “ Євротрест “ продовжує користуватися перерахованими йому ТОВ «Теребовлярембуд»коштами в сумі 7661,73 грн.

Згідно частини першої статті 216 Цивільного Кодексу Української РСР ( в редакції  від 18.07.1963 року ) зобов'язання припиняється виконанням , проведеним належним чином .

Отже , між позивачем по справі –ТОВ “ Євротранс “ м. Тернопіль та ТОВ “ Теребовлярембуд “ м. Теребовля  був укладений договір , який за своєю правовою природою є договір купівлі-продажу і сторони погодили між собою його істотні умови , а саме : предмет договору , ціну , строк виконання .

Таким чином , як випливає з представлених сторонами документів позивач по справі : ТОВ „ Теребовлярембуд “  виконало взяті на себе зобов'язання згідно Договору , а саме прийняло майно без жодних заперечень та провело розрахунки за нього , а позивач отримані кошти у 2003 році зарахував на свій рахунок .

Оскільки , відповідач по справі –ТОВ “ Теребовлярембуд“ м. Теребовля повністю виконало свої зобов'язання в частині сплати коштів за придбані матеріальні цінності згідно договору купівлі –продажу від 01.12.2003 року , зобов'язання між сторонами  вважається припиненими в порядку статті 216 Цивільного кодексу Української РСР .

Відповідно до статті 62 Закону України “ Про господарські товариства “ у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган : колегіальний ( дирекція ) або одноособовий ( директор ). Дирекція ( директор ) вирішує всі питання діяльності товариства , за винятком тих , що належать до виключної компетенції зборів учасників . Дирекція ( директор ) діє від імені товариства в межах , установлених цим законом та установчими документами .

З метою визначення об'єму повноважень органів управління ТОВ “ Євротрест “ у судовому засіданні досліджено Статут ТОВ , затверджений загальними зборами учасників ТОВ згаданих у прикінцевих положеннях , який зареєстрований Реєстраційною палатою Тернопільської міської ради 17.04.2002 року ( належним чином завірена копія Статуту знаходиться в матеріалах справи ) та Установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю “ Євротрест “ від 03 квітня 2002 року.

Даним Установчим договором визначено , що засновниками ТОВ виступають ВАТ “ Тернопільрембуд “, м. Тернопіль  , ЗАТ “ Агро “, м. Тернопіль та Олешко Олександр Михайлович , житель м. Тернопіль.

Статтею 20 Закону України “ Про власність “ визначено , що господарські товариства є суб'єктом права колективної власності . Тобто , все майно , яке є власністю товариства є об'єктом права колективної власності .

Зазначене положення закріплене і у статті 29 Цивільного кодексу Української РСР ( чинного на момент укладання договору ),  згідно якої юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через органи , що діють у межах прав , наданих їм Законом або Статутом ( положенням ) .

Як випливає із п. 8.1.Статуту  ТОВ “ Євротранс “ ( затвердженого протоколом № 1 від 03.04.2002 року та зареєстрованого Торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської ради 18.01.2002 року , Реєстраційний номер. ( належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи )  управління Товариством здійснюють його органи , а саме : а) Загальні Збори учасників ; б) ВИКОНАВЧИЙ -  дирекція ; Контрольний –Ревізійна комісія .

Пунктом 8.6 Статуту ТОВ “ Євротрест “ визначено компетенцію зборів Товариства , до повноваження яких віднесено , зокрема , визначення повноважень Дирекції та видача необхідних доручень виконавчому органу .

       Управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом –колегіальний ( дирекція ) або одноособовий ( директор ) . Дирекцію очолює генеральний директор ( пункт 8.15.Статуту ) .

       Повноваження  генерального директора ТОВ визначено пунктом 8.18 Статуту, до яких , зокрема , віднесено право укладати угоди та здійснювати інші операції від імені Товариства на підставі доручення , що визначає коло повноважень директора . Генеральний директор має право на підставі довіреності  , затвердженої зборами засновників виконувати дії від імені Товариства ( пункт 8.20. Статуту ) .

Отже , як випливає з п. 8.18. Статуту ТОВ “ Євротрест “ генеральний директор вправі укладати угоди та здійснювати інші операції від імені товариства , лише на підставі доручення і цим же дорученням визначається коло його повноважень .

Довіреністю згідно із статтею 64 Цивільного Кодексу Української РСР  визнавалося письмове уповноваження , яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами .

Стаття 69 ЦК УРСР визначала підстави припинення довіреності, до яких, зокрема, було віднесено - закінчення строку довіреності ; скасування довіреності особою , яка її видала .

Стаття 59 Закону України “ Про господарські товариства “ , визначаючи обсяг компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ( вищого органу  товариства ) , не передбачає будь-яких обмежень чи заборон щодо вирішення директором питань діяльності товариства в частині вчинення дій по веденню господарської діяльності , зокрема , укладанні будь-яких договорів від імені товариства .

Однак , із пункту 8.18. Статуту ТОВ “ Євротрест “ м. Тернопіль вбачається , що обсяг компетенції зборів учасників , який є вищим органом управління товариства ,  передбачає обмеження функції директора щодо вчинення дій , спрямованих на відчуження майна Товариства , що в даному випадку полягло в укладанні договору купівлі-продажу .

На виконання вимог ухали господарського суду від 26 грудня 2006 року відповідач по справі надав суду належним чином завірену копію  Довіреності , видану 18.12.2002 року генеральному директору ТОВ “ Євротрест “ п. Літвіцькому Івану Степановичу , паспорт серії МС № 019817 , виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області на право укладання угод , інших дій від імені товариства . Довіреність дійсна до 18.12.2003 року . Довіреність підписано : головою правління ВАТ “ Тернопільрембуд “ Літвіцький І.С. ; директором ЗАТ “ Агро “ Олешком О.М. та фізичною особою Олешком Олександром Михайловичем та скріплена відтисками печаток .

Отже , довіреність від 18.12.2002 року , яка була видана генеральному директору Літвіцькому І.С. на час укладання договору купівлі-продажу 01.12.2003 року була чинна , оскільки сторонами не було надано суду доказів , які б свідчили про скасування довіреності особою , яка її видала , а строк її дії закінчувався тільки 18 грудня 2003 року .

Окрім того, позивачем по справі представлено суду копію довіреності № 1/23 від 23.08.2003 року, якою надано генеральному директору ТОВ “ Євротрест “ Літвіцькому І.С.  право представляти інтереси та підписувати угоди від ТОВ ( яка втратила чинність 23.08.2003 року ) , а також доручення від 03 вересня 2003 року , яке затверджене загальними зборами учасників ТОВ “ Євротрест “ протокол від 01.09.2003 року .

Зазначене доручення дійсне до 03 вересня 2004 року .

Згідно  доручення генеральний директор ТОВ Літвіцький І.С. самостійного від імені ТОВ вправі укладати договори  ( угоди ) на суму , що не перевищує п'ять відсотків від статутного фонду товариства  за винятком тих договорів ( угод) , що стосуються відчуження майна товариства ( продажі , міни , дарування тощо ) та довгострокових терміном більше одного року . Укладення договорів ( угод ) стосовно відчуження майна товариства ( продажі , міни , дарування  тощо )  незалежно від суми договору , а також довгострокових , терміном більше одного року незалежно від суми договору допускається за умови обов'язкової попередньої згоди на це загальних зборів товариства , на що видається окреме доручення на кожний договір ( угоду ) окремо .

Отже , сторонами ( як позивачем так і відповідачем ) представлено суду два доручення , які видані генеральному директору ТОВ “ Євротрест “ Літвіцькому І.С. на право вчинення дій від імені ТОВ , але вони по своєму змісту та по об'єму наданих повноважень суттєво відрізняються одне від одного  , разом з тим , вказані доручення були чинними на момент підписання договору купівлі-продажу від 01.12.2003 року .

Загальні підстави і наслідки недійсності угод , встановлені статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР , за якою недійсною визнається угода , що не відповідає вимогам закону .

Як зазначено вище, Договір купівлі-продажу від 01 грудня 2003 року від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “ Євротранс “ підписав генеральний директор Літвіцький  І.С., який діяв на підставі статуту( як зазначено у тексті договору ).  Проте,  Позивач стверджує  , що директор ТОВ не був наділений такими повноваженнями на укладання та підписання даного договору .

Згідно статті 48 Цивільного Кодексу Української РСР підписання особою ( органом юридичної особи ) угоди без відповідних повноважень , а також з порушенням наданих їй повноважень може  бути підставою для визнання угоди недійсною як такої , що не відповідає вимогам закону .

Разом з тим ,  статтею 63 Цивільного кодексу Української РСР встановлено , що угода укладена від  другої особи , не уповноваженої на укладання угоди або з перевищенням повноважень , створює , змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи , яку представляють , лише у разі дальшого схвалення угоди цією особою .

Наступне схвалення угоди особою , яку представляють , робить угоду дійсною , з моменту її укладення .

Про це говориться і в пункті 9.2 Роз'яснення президії Вищого  арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 “ Про деякі питання практики вирішення спорів , пов'язаних з визнанням угод недійсними “ яким зазначається також , що наступне схвалення юридичною особою угоди , укладеної від її імені представником , який не мав належних повноважень , робить її дійсною з моменту укладення . Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове  звернення до другої сторони угоди чи до її представника ( лист , телеграма  телетайпограма тощо ) або вчинення дій , які свідчать про схвалення угоди ( прийняття її до виконання , здійснення платежу другій стороні і інші ) . У такому випадку вимога про визнання угоди не дійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладання угоди задоволенню не підлягає.

Досліджені документи свідчать , що  позивач по справі прийняв до виконання укладений сторонами Договір купівлі –продажу від 01.12.2003 року , отримавши  від ТОВ “ Теребовлярембуд “ 19 грудня 2003 року кошти в сумі 7661,73 грн.  згідно платіжного доручення № 119 і зазначена грошова сума відповідає вартості майна , визначеного п. 1.3 Договору , тобто вчинив дії , які також свідчать про схвалення спірного Договору .

З огляду на наведене суд прийшов до висновку , що вимоги ТОВ „ Євротрест “ м. Тернопіль  про визнання  недійсним договору купівлі –продажу майна , укладеного між  ТОВ „ Євротрест” та ТОВ    „ Теребовлярембуд”   01 грудня 2003 року  з мотивів відсутності повноважень у генерального директора ТОВ на укладання договору є безпідставними та такі , що не підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно статті 49 ГПК України , покладається на позивача  .

На підставі наведеного , керуючись статтями 43,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України , статтями 29,48, 63 ,64,69,151 ,161, 216  Цивільного Кодексу Української РСР , статтями 4,7,20,30 Закону України “ Про власність “ , статтями 12 ,59,62 Закону України “ Про господарські товариства “ , Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито “  господарський суд ,-

В И Р І Ш И В :

1.В позові відмовити .

2.Визнати таким , що втратив чинність п. 4 ухвали господарського суду Тернопільської області від 30.10.2006 року про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю “ Теребовлярембуд “, м. Теребовля, вул. Князя Василька, 152 вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, продажем, обміном, даруванням, пожертвою, заповіданням, ліквідацією, розукомплектуванням, передачею в оренду майна, що є предметом спору, а саме: столярна майстерня , пилорами будівлі, цементний склад (1/4), шафа силова, станок рефсмусний СРБ-7, пилорама Р-65, станок комбінований д/о, бетонозмішувач, станок шліфувальний, станок стругальний СП-3, станок фугувальний, станок фрезерний ФСШ-1, станок стругальний до вирішення спору по суті.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його підписання .

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання  рішення  через місцевий господарський суд.

4.Рішення підписане 29 січня 2007 року .

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак