Постанова

від 13.06.2007 по справі 10/219-4326

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/219-4326

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

13.06.07                                                                                           Справа  № 10/219-4326

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                             Д.Новосад

суддів                                        О.Михалюк

                                             Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Євротрест”, м.Тернопіль     № б/н від 08.02.07

на рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.07

у справі № 10/219-4326

за позовом: ТзОВ “Євротрест”, м.Тернопіль  

до відповідача 1: ТзОВ “Теребовлярембуд”, м.Теребовля Тернопільської області

до відповідача 2: Теребовлянського БТІ, м.Теребовля Тернопільської області

про

1)          визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 01.12.03  його додатку № 1 укладеного між ТзОВ “Євротрест”та ТзОВ “Теребовлярембуд”

2)  скасування державної реєстрації об'єктів нерухомого майна за ТзОВ “Теребовлярембуд”, що зареєстровані за ним на підставі цього договору

за участю представників сторін:

від позивача: - не з'явився;

від відповідача-1: - Бенев'ят Д.М. –директор;

                - Твердохліб В.Д. –предст. (довір. № б/н від 07.05.07);

від відповідача-2: - не з'явився.

          Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

          Відводів складу суду не поступало.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.01.07 у справі № 10/219-4326 (суддя М.Півторак) відмовлено у задоволенні позовних вимог ТзОВ “Євротрест” до відповідачів: 1) - ТзОВ “Теребовлярембуд”, 2) - Теребовлянського БТІ про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 01.12.03  його додатку № 1 укладеного між ТзОВ “Євротрест”та ТзОВ “Теребовлярембуд” та скасування державної реєстрації об'єктів нерухомого майна за ТзОВ “Теребовлярембуд”, що зареєстровані за ним на підставі цього договору.

З даним рішенням не погоджується позивач – ТзОВ “Євротрест” –оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповноти оцінки судом першої інстанції доказів у справі, недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також порушення господарським судом при її винесенні норм матеріального права, а саме ст. 58 Закону України «Про господарські товариства».

На підставі наведеного скаржник просить оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.07 у справі № 10/219-4326 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ «Євро трест»задоволити.

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.07 апеляційну скаргу прийнято до провадження в апеляційній інстанції, справа слуханням призначена на 04.04.07.

Розгляд справи відкладався на 25.04.07 та на 06.06.07 з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.07 та від 25.04.07.

Відповідачі - ТзОВ “Теребовлярембуд” та Теребовлянське БТІ проти доводів скаржника заперечили з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.07 у справі № 10/219-4326 вважають законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.

          В судове засідання 06.06.07 позивач та відповідач-2 явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені (повідомлення про вручення поштових відправлень № 232614 та № 232613), причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.07, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

          Представники відповідача-1 в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, викладені ними у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзиви на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.07 у справі № 10/219-4326 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Як встановл?ено колегією суддів Львівськ?ого апеляційного господарського суду на підставі аналізу матеріалів справи,    01.12.03 між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу майна (наймену вання майна передбачене додатком № 1), вартістю 7 661, 73 грн., оплата якого, згідно п. 2.1 договору, здійснюється покупцем (відповідачем-1 у справі) протягом 10 днів від дати під писання договору, після чого, як погоджено у п. 2.3 договору, продавець (позивач у справі) протягом 10 днів з моменту поступлення коштів на його розрахунковий рахунок, на підставі Акту прийому-передачі, підписаного кожною стороною, передає у власність покупця фактично оплачене майно.

Вірно встановлено господарським судом Тернопільської області факт укладення вказаного договору від імені позивача його генеральним директором - Літвіцьким І.С.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з застосуванням місцевим господарським судом при вирішенні спору ст.ст. 151, 161, 214 ЦК УРСР, якими встановлено поняття зобов'язання та обов'язок належного його виконання.

При розгляді спору між сторонами суд першої інстанції дав вірну оцінку платіжному дорученню № 119 від 19.12.03, яким відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 7 661, 73 грн., як такому, що відповідає вимогам належності його як доказу виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 01.12.03, оскільки, сума перерахованих цим платіжним дорученням коштів відповідає вартості майна, визначеного у п. 1.3 оспорюваного Договору купівлі-продажу від

01.12.03. Крім того, як зазначено в оскаржуваному рішенні, та підтверджено представником відповідача-1 в судовому засіданні апеляційного суду, між позивачем та відповідачем у справі протягом 2003 року інших договірних відносин не існувало, а при розгляді апеляційної скарги, скаржник не надав доказів, що в спірний період між сторонами існували будь-які інші відносини, а також не довів документально, за якими з таких відносин було здійснено перерахування відповідачем-1 суми    7 661, 73 грн. платіжним дорученням  № 119 від 19.12.03.

При вирішенні спору між сторонами суд першої інстанції вірно застосував ч. 1 ст. 216 ЦК УРСР, у відповідності до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що і мало місце у зв'язку з належним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором від 01.12.03.

Крім того, судом першої інстанції вірно застосовано ст 59, 62 Закону України про господарські товариства», ст. 20 Закону України «Про власність», ст. 29, 64, 69 ЦК УРСР, а також проаналізував п.п. 8.1, 8.6, 8.18 Статуту позивача, на підставі чого дійшов вірного висновку про те, що згідно довіреності від 18.12.02, виданої генеральному директору ТзОВ «Єваротрест»п. Літвіцькому І.С., доручення № 1/23 від 23.09.03, затвердженого загальними зборами учасників ТзОВ «Євротрест», генеральний  директор Літвіцький І.С., укладаючи від імені позивача оспорюваний договір, діяв в межах своїх повноважень.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції при розгляді спору, та документально підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач у справі прийняв до виконаня укладений сторонами договір купівлі-продажу від 01.12.03, оскільки кошти за договором отримав, доказів їх повернення суду не надав, а відтак, господарський суд вірно зазначив про те, що схвалення угоди особою, яку представляють, згідно ст. 63 ЦК УРСР, робить угоду дійсною з моменту її укладення, що підкреслено також і у Роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними».

Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.07 у справі № 10/219-4326 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду першої інстанції не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.07 у справі № 10/219-4326 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.

2.          Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя                              Д.Новосад

Суддя                                         О.Михалюк

Суддя                                         Г.Мельник