Постанова

від 16.10.2014 по справі 922/2636/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа № 922/2636/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Кузнецовій І.В . ,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу позивача- СТОВ "Ніка" (вх. №2407 Х/1-42) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.14 у справі № 922/2636/14

за позовом Сільськогосподарського ТОВ "НІКА"

до ТОВ "Агро Капітал Інвест"

про стягнення 62 175,24 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.08.2014 року у справі №922/2636/14 (суддя Доленчук Д.О.) в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, з вказаним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті даного рішення, просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Під час судового засідання 24 вересня 2014 року колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність надання до суду позивачем додаткових документів, а саме договору про закупівлю зерна пшениці; рахунок-фактуру № НЦ-0000015 від 26.10.2011 року; видаткову накладну № НЦ-0000025 від 27.10.2011 року; податкову накладну від 27.10.2011 року № 87/2; довіреність на отримання товару № 9 від 26.10.2011 року; складську квитанцією на зерно серії АУ № 228748 № 558 від 26.10.2011 року; акт передавання-приймання товару від 26.10.2011 року та інформацію з Державної виконавчої служби України про хід виконання виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 16.07.2013 р. по справі № 922/1812/13 про стягнення 426010,67 грн., з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

24 вересня 2014 року колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у зв'язку з відсутністю відповідача у судовому засіданні та з метою надання позивачем додаткових доказів, забезпечення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відклала розгляд справи.

10 жовтня 2014 року позивач на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції надав суду пояснення (вх.№8843)

У судове засідання, яке відбулось 15 жовтня 2014 року позивач та відповідач не з'явились, про причини неприбуття суд не повідомили.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка позивача та відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

26 жовтня 2011 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка" (Продавець") та закупівельним агентом Аграрного Фонду України Товариством з обмеженою відповідальність "Агро Капітал Інвест" (Покупець) було укладено Договір № 26-1 про закупівлю зерна пшениці, на підставі Наказу Харківської обласної державної адміністрації головного управління агропромислового розвитку № 43 від 01 липня 2011 року, згідно статті 9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", постанов Кабінету Міністрів України від 06 липня 2005 р. № 543 "Про затвердження положення про Аграрний фонд", від 26 січня 2011 р. № 66 "Про затвердження обсягів формування державного інтервенційного фонду у 2011/2012 роках маркетинговому періоді, наказу Міністерства аграрної політики і продовольства України від 12.04.2011 р. № 131 "Про формування державного інтервенційного фонду".

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов'язався у 2011 році поставити Покупцю Товар, зазначений у Додатку 1 до цього Договору, а Покупець-прийняти і оплатити такий Товар.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору найменування товару - озима пшениця 3 класу у кількості 256,050 тон загальною вартістю 419922,00 грн. Місце поставки визначено як: ТОВ "Гутянський елеватор" Ков"ягівська дільниця (63012, Харківська область, сел. Ков"яги, вул. Привокзальна, 1).

Згідно п. 4.2 Покупець здійснює розрахунок за товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку від Продавця. До рахунку на оплату товару Продавець має надати: акт передавання-приймання товару, підписаний Покупцем та Продавцем, складський документ (складська квитанція або просте складське свідоцтво на товар) на товар виписані на Покупця, документ, що засвідчує якість товару, виданий відповідним органом, податкову накладну на товарні документи (видаткові накладні тощо). (п. 4.3 договору).

Факт поставки товару підтверджується рахунком-фактурою № НЦ-0000015 від 26.10.2011 року, видатковою накладною № НЦ-0000025 від 27.10.2011 року, податковою накладною від 27.10.2011 року № 87/2, довіреність на отримання товару № 9 від 26.10.2011 року, складською квитанцією на зерно серії АУ № 228748 № 558 від 26.10.2011 року та актом передавання-приймання товару від 26.10.2011 року.

Проте, відповідач поставлений товар не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 417 755, 56 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03 червня 2013 року по справі № 922/1812/13, залишеним без змін 04 липня 2013 року постановою Харківського апеляційного господарського суду, було вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" 417755,56 грн. заборгованості та 8255,11 грн. судового збору.

Після набрання чинності судового рішення, був виданий судовий наказ, який пред'явлено на виконання до ВДВС Харківського РУЮ, відкрито виконавче провадження. На час подання позову та на сьогодні судове рішення залишається невиконаним, кошти не сплачено відповідачем, відповідно до листів Державної виконавчої служби України від 23 травня 2014 №14-0-26-1743/3.2, Головного Управління юстиції у Харківській області Управління державної виконавчої служби від 03 жовтня 2014 року №9699/01-41/08.

У зв'язку з чим, з мотивів невиконання грошового зобов'язання відповідачем, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3-х відсотків річних та інфляційних витрат у сумі 62 175, 24 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області в задоволенні позову було відмовлено. Дане рішення було мотивовано судом першої інстанції ненаданням позивачем оригіналів документів, а саме: договору про закупівлю зерна; інформації з Державної виконавчої служби України станом на 11.06.2014 року про хід виконання виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 16.07.2013 р. по справі № 922/1812/13; рахунок-фактури № НЦ-0000015 від 26.10.2011 року; видаткової накладної № НЦ-0000025 від 27.10.2011 року; податкової накладної від 27.10.2011 року № 87/2; довіреності на отримання товару № 9 від 26.10.2011 року; складської квитанції на зерно серії АУ № 228748 № 558 від 26.10.2011 року; акту передавання-приймання товару від 26.10.2011 року. За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, що зазначеними вище копіями документів, які були надані до суду позивачем, не можуть підтверджуватися позовні вимоги позивача у справі про стягнення з відповідача на користь позивача 32722,23 грн. 3% річних та 29453,01 грн. інфляційних витрат.

Позивач з даним висновком суду першої інстанції категорично не погоджується, зазначає, що вказані у позові факти та обставини справи підтверджені документально та встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 03 червня 2013 року по справі №922/1812/13 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2014 року, а тому, у відповідності до положень ст.35 ГПК України, не потребують повторного доказування.

Дослідивши матеріали справи, а також доводи викладені в апеляційній скарзі позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з правовою позицією позивача та вважає висновок суду першої інстанції не узгодженим з нормами чинного законодавства з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 03 червня 2013 року по справі № 922/1812/13, залишеним без змін 04 липня 2013 року постановою Харківського апеляційного господарського суду, було вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" 417755,56 грн. заборгованості та 8255,11 грн. судового збору.

Однак на виконання на даного наказу суду відповідачем зазначені суми не були сплачені, у зв'язку з чим була розпочато процедуру примусового виконання рішення суду.

Так за інформацією що була подана до суду першої інстанції, станом на 04.06.2014 рік примусове виконання рішення суду не було завершеним, відповідно до листа Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області № 14451/08-13/08 .

Згідно із листом Головного управління юстиції у Харківській області від 03 жовтня 2014 року №9699/01-41/08 боржником сума по виконавчому документу не сплачена.

Таким чином, станом на 03 жовтня 2014 року відповідачем не була погашена сума заборгованості за невиконання договору від 26.10.2011 р. № 26-1 на закупівлю пшениці.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, що кореспондується зі статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 625 ЦК Україниборжник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання або відстроченням виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанови Верховного Суду України: від 12 вересня 2011 року у справі № 6/433-42/183, від 20.12.2010 р. у справі № 3057 гс, від 04.07.2011 р. у справі № 3-65 гс11, від 1209.2011 р. у справі № 3-73гс11; від 24.10.2011 р. у справі № 3-89 гс11;. Від 14.11.2011 р. у справі № 3-116гс11 ) та Вищий господарський суд України ( Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інформаційний лист від 20.11.2008 р. №01-8/685,Оглядовий лист від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013).

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів вважає вимогу позивача про стягнення з ТОВ "Агро Капітал Інвест" трьох відсотків річних та інфляційних витрат узгодженою з нормами чинного законодавства, і як наслідок такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується також з нарахованою позивачем сумою трьох відсотків річних та інфляційних витрат з огляду на період такого розрахунку.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено раніше, досліджено та встановлено судом першої інстанції згідно п. 4.2 Договору № 26-1 про закупівлю зерна пшениці, покупець здійснює розрахунок за товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку від Продавця. До рахунку на оплату товару Продавець має надати: акт передавання-приймання товару, підписаний Покупцем та Продавцем, складський документ (складська квитанція або просте складське свідоцтво на товар) на товар виписані на Покупця, документ, що засвідчує якість товару, виданий відповідним органом, податкову накладну на товарні документи (видаткові накладні тощо). (п. 4.3 договору).

Факт поставки товару було підтверджено рахунком-фактурою № НЦ-0000015 від 26.10.2011 року, видатковою накладною № НЦ-0000025 від 27.10.2011 року, податковою накладною від 27.10.2011 року № 87/2, довіреність на отримання товару № 9 від 26.10.2011 року, складською квитанцією на зерно серії АУ № 228748 № 558 від 26.10.2011 року та актом передавання-приймання товару від 26.10.2011 року.

Таким чином рахунок для перерахування коштів на банківський рахунок продавця було надано відповідачу 26.10.2011 року, для сплати його протягом 5 днів.

А тому з огляду на несплату відповідачем розрахунку за товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця, прострочення зобовязання виникло у відповідача починаючи з 01 листопада 2011 року.

З огляду на момент прострочення відповідачем зобов'язання - 01 листопада 2011 року, наданий позивачем розрахунок суми інфляційних витрат за період з 01 листопада 2011 року по квітень 2014 року, та трьох відсотків річних з 01 листопада 2011 року по 11 червня 2014 року, здійснений з дотриманням періоду простроченням зобов'язання відповідачем та у відповідності до норм чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає обгрунтованими позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Агро Капітал Інвест" трьох відсотків річних та інфляційних витрат в сумі 62 175,24 грн.

Однак Господарським судом Харківської області з вищезазначених в постанові підстав, було відмовлено у задоволенні позову. На думку суду апеляційної інстанції, даний висновок суду першої інстанції не має під собою правового підґрунтя враховуючи наступне.

Так рішенням Господарського суду Харківської області від 03 червня 2013 року по справі №922/1812/13 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2014 року, на підставі пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 ,частини 1 статті 525, ч. 1 статті 530, статті 610 Цивільного кодексу було визнано позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем.

У зв'язку з чим було вирішено стягнути з відповідача 417755,56 грн. заборгованості з оплати поставленого товару по укладеному між сторонами договору від 26.10.2011 р. № 26-1 на закупівлю пшениці.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на дане положення процесуального закону та той факт, що господарським судом Харківської області та Харківським апеляційним господарським судом при розгляді справи №922/1812/13 вже було виявлено не тільки факт невиконання зобов'язання відповідачем, визначено момент прострочення даного зобов'язання з огляду на такі документи як, договір про закупівлю зерна; рахунок-фактури № НЦ-0000015 від 26.10.2011 року; видаткової накладної № НЦ-0000025 від 27.10.2011 року; податкової накладної від 27.10.2011 року № 87/2; довіреності на отримання товару № 9 від 26.10.2011 року; складської квитанції на зерно серії АУ № 228748 № 558 від 26.10.2011 року; акту передавання-приймання товару від 26.10.2011 року, повторне їх вивчення та дослідження судом не потребується.

Відповідно й суд першої інстанції не мав потреби в наданні оригіналів вищезазначених документів позивачем для вирішення спору.

Таким чином, відмовляючи у позові з підстав не надання позивачем оригіналів вищезазначених документів, місцевий господарський суд не лише порушив вимоги ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а і взагалі не надав оцінки та аналізу наявній в матеріалах господарської справи копії постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2013 року ( том 1 а.с.16-18), предметом якої було стягнення коштів у зв'язку з невиконанням зобов'язання відповідачем.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується також з підставою відмови в задоволенні позову як ненадання позивачем до суду відповідної інформації від органів ДВС про хід виконання виконавчого провадження за вищевказаним наказом станом на 11.06.2014 року, що унеможливило, на думку суду першої інстанції, задоволення позовних вимог позивача у справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи міститься лист Державної виконавчої служби України від 23.05.2014 р. № 14-0-26-1743 (том 1 а.с. 19) та лист Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області № 14451/08-13/08 від 04.06.2014 р.(том 1 а.с. 62) які свідчать про незавершення процедури виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі №922/1812/13.

А так суд першої інстанції мав достовірну інформацію, що станом на 04.06.2014 рік примусове виконання рішення суду було незавершеним.

В той же час відповідно до розрахунку позивачем суми ціни позову (том 1 а.с. 20-21) розрахунок втрат від інфляції був здійснений ним включно по квітень 2014 року, тобто ще в період триваючої процедури примусового виконання наказу по справі №922/1812/13.

Таким чином суд першої інстанції не був позбавлений можливості здійснити задоволення позову з огляду на відсутність інформації про хід виконання виконавчого провадження за вищевказаним наказом станом на 11.06.2014 року.

Стосовно ж розрахунку позивачем суми 3% річних, з огляду період даного розрахунку- по 11.06.2014 рік, відсутність достовірної інформації про хід виконання виконавчого провадження за вищевказаним наказом станом на 11.06.2014 року, не позбавляла суд можливості здійснити часткове задоволення даного позову, шляхом власного перерахунку даної суми.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи все вищевикладене, дослідивши належні докази, які мають відношення до даного спору, з урахуванням приписів ст.ст.4-3, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, через що рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.14 у справі № 922/2636/14 підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та позову, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання до господарського суду позовної заяви та апеляційної скарги на рішення господарського суду покладаються на ТОВ "Агро Капітал Інвест" у повному розмірі, у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "НІКА" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11 серпня 2014 року у справі № 922/2636/14 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Інвест" (62480, Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Миколаївська, 13, код ЄДР 37532571, р/р 260009300204446 у ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" (38850, Полтавська область, Чутівський район, с. Василівка, вул. Леніна, 18, код ЄДР 32469673, р/р 26007100186019 ПОД "Райфайзен Банк Аваль" м. Полтава, МФО 331605) - витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1827,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Інвест" (62480, Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Миколаївська, 13, код ЄДР 37532571, р/р 260009300204446 у ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" (38850, Полтавська область, Чутівський район, с. Василівка, вул. Леніна, 18, код ЄДР 32469673, р/р 26007100186019 ПОД "Райфайзен Банк Аваль" м. Полтава, МФО 331605) - витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 913,50 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 17 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.