Постанова

від 16.10.2014 по справі 820/14823/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"16" жовтня 2014 р. № 820/14823/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - Величко Р.С. (довіреність б/н від 13.08.14р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного спеціалізованого підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МІЖОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452220 від 31.07.2014 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час перевірки. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач позов не визнав , посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в письмовому запереченні на позов та акт перевірки АКТ № 1140/20-36-22-03-7/03062071 від 29.04.2014 року. Через канцелярію суду від представника відповідача 16.10.14 року надійшло клопотання про перенесення розгляду справи через велику загруженість юридичного підрозділу та у зв"язку з необхідністю задіяння інспектора . Суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення цього клопотання, оскільки не надано жодних доказів на підтвердження його обґрунтувань та відповідно до ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача , встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , яке міститься в матеріалах справи Державне спеціалізоване підприємство "ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МІЖОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" зареєстроване в реєстрі з 27.12.1991 року та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200063708.

Індустріальною об"єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Техінструменткомплект» за червень 2012 року, ТОВ «Етро-М» за травень, серпень 2012 року, АТ «Системи охорони» за жовтень 2013 року, ТОВ «Спецмастер» за лютий 2012 року та ТОВ «Остек систем груп» за червень 2012 року , Харківський ІМЦ за червень 2012 року .

За результатами перевірки складено акт № 1140/20-36-22-03-7/03062071 від 29.04.2014 року (а.с10-22 ).

Вказаною перевіркою встановлені порушення ДСП "ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МІЖОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" вимог п.198.3 п.198.6 ст. 198 ПК України, а саме: завищено склад податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 16573,55 грн., з яких 14916,67 по відносинах з ТОВ «Техінструменткомплект» у червні 2012 року та 1656,88 по відносинах з ТОВ «Етро-М» у серпні 2012 року.

Індустріальною ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області 31.07.14р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000452220, відповідно до якого встановлено порушення п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ, у зв'язку з чим Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на суму 20 716 грн. 94 коп., з яких 16573, 55 - основна сума грошового зобов'язання та 4143,39 це сума штрафної санкції. (а.с.9).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті перевірки № 1140/20-36-22-03-7/03062071 судження суб'єкта владних повноважень про завищення позивачем податку на додану вартість на суму 16573,55 по взаємовідносинам з ТОВ «Техінструменткомплект», ТОВ «Етро-М» , посилаючись на акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техінструменткомплект» №891/226/35543656 від 22.02.13р. та акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Етро-М» № 601/2220/33287993, якими встановлено відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій .

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Техінструменткомплект», судом встановлено наступне.

Як пояснив представник позивача під час судового засідання для використання у своїй господарській діяльності, щодо дезактивації труб, позивачем був придбаний у ТОВ «Техінструменткомплект» токарно-гвинторезний верстат.

Між ТОВ «Техінструменткомплект» (продавець) та позивачем (покупець) укладено Договір поставки №5/06/12/47 05 червня 2012 року.

Оплата за вказаним Договором здійснена Позивачем відповідно до умов договору платіжним дорученням № 557 від 13.06.2012 року на суму 44 750 грн. та № 558 від 14.06 2012 року на суму 44 750 грн.

Продавець, ТОВ «Техінструменткомплект», видав податкову накладну № 17 від 13.06.2012 року на суму 44 750 грн. та № 22 від 14.06.2012 року на суму 44 750 грн.

14 червня 2012 року Продавець, ТОВ «Техінструменткомплект», видав видаткову накладну № РН-0000258, відповідно до якої була здійснена поставка товару, а саме: верстат токарно-гвинторезний 1М63.

Перевезення товару відбувалося за власні кошти власним транспортом, що належить позивачу на праві власності та підтверджується товаро-транспортною від 13 червня 2012 року та посвідченням на відрядження №89, наказом про відрядження №113 .

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Етро-М», судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ «Етро-М» укладений договір № 30/7/55 від 22.05.2012 року на розробку комплекту технічної документації на установку контрольного водоміру .

Відповідно до умов вказаного договору, позивачем здійснена оплата за надані послуги платіжним дорученням № 554 від 18.06.12 та №558 від 31.07.12 на загальну суму 9 941 грн. 29 коп.

Податкова накладна ТОВ «Етро-М» № 259 від 01.08.12 року включена Позивачем до складу податкового кредиту.

Виконання робіт за вказаним договором було закрито сторонами шляхом підписання Акту приймання виконаних робіт від 22.08.12 року.

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Суд зазначає, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірного податкового повідомлення - рішення у відповідача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Спір по справі виник з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України , згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем до матеріалів справи надано належні накладні та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення угод між позивачем та його контрагентом , складання інших первинних документів, позивач та його контрагент не знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також не були платниками податку на додану вартість.

Відповідач в акті перевірки № 1140/20-36-22-03-7/03062071 посилається лише на акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техінструменткомплект» №891/226/35543656 від 22.02.13р. та акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Етро-М» № 601/2220/33287993, як на доказ відсутності ознак реальності вчинення господарських операцій , без зазначення порушень, які виявлено саме в діяльності позивача.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідачем не доведено про обізнаність позивача щодо порушень , які могли бути допущені його контрагентами - ТОВ «Техінструменткомплект» , ТОВ «Етро-М» при здійсненні господарських операцій та відображені в актах перевірок по зазначеним контрагентам.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи, через що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного спеціалізованого підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МІЖОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.

С касувати податкове повідомлення-рішення № 0000452220 від 31.07.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Державного спеціалізованого підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МІЖОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (адреса: вул.Соколова,1,м.Харків; код ЄДРПОУ 03062071 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182.70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2014 року.

Суддя Шляхова О.М.