Ухвала

від 06.10.2014 по справі 825/2357/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2357/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кобаля М.І., Петрика І.Й., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм «Р», «В4», -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2013 року по 30.11.2013 року та податку на прибуток за відповідні періоди при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Грант Тайм», за результатами якої складено відповідний Акт №1435/22/35884094 від 11.06.2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.13-27).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 198.2, 198.6 ст.198, п.п. 200.1-200.3 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого ним занижено на 2011449,00 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за серпень 2013 року на 270413,00 грн., за вересень 2013 року на 389867,00 грн., за жовтень 2013 року на 773104,00 грн., за листопад 2013 року на 578065,00 грн., завищено на 63315,00 грн. суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року та завищено на 749633,00 грн. суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду за листопад 2013 року; пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.138.1 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено на 2683120,00 грн. суми податку на прибуток за 2013 рік.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.28-30) від 26.06.2014 року форм «Р» №№ 0001862200, 0001882200, якими Позивачу збільшено на 3017176,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг), у тому числі на 2011449,00 грн. за основним платежем та на 1005727,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та на 3354210,00 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 2683368,00 грн. за основним платежем та на 670842,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно; форми «В4» №0001872200, яким позивачу зменшено на 813148,00 грн. розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Як вбачається з пп.1.1 п.1 Договору поставки №19/04-2013 від 19.04.2013, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.120-123), укладеного Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Тайм», як Постачальником, останній зобов'язується в порядку і на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари, визначені Договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано: Додаткову угоду, Специфікації, видаткові податкові та товарно-транспортні накладні, виписки з банківського рахунку Позивача, Договір від 27.06.2013 № 27/06-мр, укладений між Позивачем та ТОВ «А-МЕТА» про надання транспортних послуг, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), заявки, квитанції, накладні на внутрішнє переміщення, накладні на передачу матеріалів у виробництво, звіт про основні витрати матеріалів у будівництві, відомості ресурсів, декларації з додатками, реєстри накладних, контракти субпідряду, локальні кошториси, відомості об'єму робіт, договори про надання послуг, договірні ціни, акти приймання наданих послуг, договори субпідряду, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, договори поставки, додаткові угоди, договори підряду, договори відступлення права вимоги, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.124-256, Т.Т. 2-8,Т.9, а.с.1-45).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентом відповідних послуг Позивачем оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договору спрямовано на реальне настання правових наслідків, він відповідає економічному змісту та чинному законодавству.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарських операцій, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Як на підставу нікчемності правочину Позивача з ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» Відповідач посилається на Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 28.02.2014 року» від 16.04.2014 № 1057/2659/22-02/38123047, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.9 а.с. 69-78).

Згідно з п.73.5 ст. 75 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Тобто, у разі проведення зустрічної звірки податковий орган мав скласти Довідку із відповідними висновками щодо діяльності суб'єкта господарських відносин, а оскільки ним складено саме Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, будь-яких висновків щодо господарських операцій містити він не може, а тому і не може бути належним та допустимим доказом «безтоварності» господарських операцій Позивача з його контрагентом.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 13.10.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.