Постанова

від 20.10.2014 по справі 815/4988/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4988/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Столес Лоджистік» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002122202 від 25.06.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Столес Лоджистік» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Столес Лоджистік») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002122202 від 25.06.2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Столес Лоджистік» по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Бізнес Карго» (код за ЄДРПОУ 38945919) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, ТОВ «ТД Орлан» (код за ЄДРПОУ 38352333) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, ТОВ «Левіском» (код за ЄДРПОУ 38350912) за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, ТОВ «Снатр Лайн» (код за ЄДРПОУ 35749697) за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складено акт від 11.06.2014 року № 1450/15-54-2202, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002122202 від 25.06.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 397 611,00 грн. (за основним платежем - 265 074 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 132 537 грн.). Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позов, зокрема зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що у період з 04.06.2014 року по 11.06.2014 року на підставі повідомлення від 03.06.2014 року № 222/15-54-22-02 та наказу від 03.06.2014 року № 556 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Столес Лоджистік», код за ЄДРПОУ 37872143», виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, посадовими особами відповідача, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.2 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ, проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Столес Лоджистік» по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Бізнес Карго» (код за ЄДРПОУ 38945919) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, ТОВ «ТД Орлан» (код за ЄДРПОУ 38352333) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, ТОВ «Левіском» (код за ЄДРПОУ 38350912) за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, ТОВ «Снатр Лайн» (код за ЄДРПОУ 35749697) за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 11.06.2014 року № 1450/15-54-2202 «Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Столес Лоджистік» (код за ЄДРПОУ 37872143) по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Бізнес Карго» (код за ЄДРПОУ 38945919) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, ТОВ «ТД Орлан» (код за ЄДРПОУ 38352333) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, ТОВ «Левіском» (код за ЄДРПОУ 38350912) за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, ТОВ «Снатр Лайн» (код за ЄДРПОУ 35749697) за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року», відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту, в результаті чого заниження податку на додану вартість на суму 265 074,00 грн., у тому числі: грудень 2013 року - 37117,00 грн., січень 2014 року - 22 700,00 грн., лютий 2014 року - 102487,00 грн., березень 2014 року - 102770,00 грн. (а.с. 12-33 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002122202 від 25.06.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 397 611,00 грн. (за основним платежем - 265 074 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 132 537 грн.) (а.с. 34 том 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Столес Лоджистік» оскаржило його в судовому порядку, вимагаючи визнання його протиправним та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що ТОВ «Столес Лоджистік» (Замовник) з його контрагентами (Виконавцями) були укладені договори на перевезення вантажів та про надання транспортно-експедиційних послуг, а саме: з ТОВ «Бізнес Карго» № 10/01 від 10.01.2014 року (а.с. 157-158 том 1), з ТОВ «ТД Орлан» № 38 від 03.12.2012 року та № 03/12/12 від 03.12.2012 року (а.с. 48-51 том 2), з ТОВ «Левіском» № 31/05 від 31.05.2013 року (а.с. 227-229 том 1), з ТОВ «Снатр Лайн» № 31/05 від 31.05.2013 року (а.с. 20-24 том 3), предметом яких є здійснення перевезень вантажів та виконання транспортно-експедиторського обслуговування вантажів по Україні.

Про підтвердження виконання умов за вищезазначеними договорами свідчать первинні бухгалтерські документи: акти здачі-прийняття робіт, акти надання послуг, податкові накладні, рахунки-фактури, рахунки на оплату постачальника, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR), оборотно-сальдові відомості, звіти про дебетові і кредитові операції (а.с. 179-252 том 1, 1-251 том 2, 1-249 том 3, 1-46 том 4).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, звітами про дебетові та кредитові операції та платіжними дорученнями (а.с. 246-253 том 8, 1-32 том 9).

Так, зокрема, судом встановлено, що за послуги, надані контрагентами позивача здійснювався розрахунок у безготівковій формі, у наступному порядку:

TOB «ТД «Орлан» в період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року було надано послуг з експедирування в рамках договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 38 від 03.12.2012 року на суму 176 400,00 грн., що підтверджено вищезазначеною первинною документацією (податковими накладними, актами наданих послуг, рахунками) та експедиторськими звітами від 13.01.2014 року (30600,00 грн., в т.ч. ПДВ), від 22.01.2014 року (23400,00 грн., в т.ч. ПДВ), від 20.01.2014 року (41400,00 грн., в т.ч. ПДВ), від 29.01.2014 року (46800,00 грн., в т.ч. ПДВ), від 31.01.2014 року (34 200,00 грн. в т.ч. ПДВ).

Послуг з перевезення та оформлення вантажів в рамках договору на перевезення вантажів № 03/12/12 від 03.12.2012 року в перевіряємому періоді надано та сплачено на суму 407 919,86 грн., в т.ч. ПДВ.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем в повному обсязі, про що свідчать надані платіжні доручення та підписаний обома сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за період: 1 квартал 2014р. між TOB «Столес Лоджистік» та TOB «ТД «Орлан» (а.с. 242-243 том 8).

TOB «Снарт Лайн» в період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року було надано послуг з експедирування в рамках договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 31012014 від 31.01.2014 року на суму 169 500,00 грн., що підтверджується вищезазначеною первинною документацією (податковими накладними, актами наданих послуг, рахунками) та експедиторськими звітами від 26.02.2014 року (54000,00 грн., в т.ч. ПДВ), від 19.02.2014 року (48000,00 грн., в т.ч. ПДВ), від 10.02.2014 року (37500,00 грн., в т.ч. ПДВ), від 06.02.2014 року (30000,00 грн., в т.ч. ПДВ).

Послуг з перевезення та оформлення вантажів надано на суму 447 116,7 грн., в т.ч. ПДВ.

Оплата за надані послуги здійснена TOB «Столес Лоджистік» в повному обсязі, про що свідчать надані платіжні доручення та підписаний обома сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за період: березень 2014 року - квітень 2014 року між TOB «Столес Лоджистік» та TOB «Снарт Лайн» (а.с. 240-241 том 8).

TOB «Бізнес Карго» в період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року було надано послуг з перевезення вантажів в рамках договору на перевезення вантажів № 10/01 від 10.01.2014 року на суму 334 340,00 грн., що підтверджується вищезазначеною первинною документацією (податковими накладними, актами наданих послуг, рахунками).

Оплата за надані послуги здійснена TOB «Столес Лоджистік» в повному обсязі, про що свідчать надані платіжні доручення та підписаний обома сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за період: 1 квартал 2014 року між TOB «Столес Лоджистік» та ТОВ «Бізнес Карго» (а.с. 245 том 8).

TOB «Левіском» в період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року було надано послуг з перевезення вантажів в рамках договору на перевезення вантажів № 31/05 від 31.05.2013 року на суму 239 200,00 грн., що підтверджується вищезазначеною первинною документацією (податковими накладними, актами наданих послуг, рахунками).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем в повному обсязі, про що свідчать надані платіжні доручення та підписаний обома сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за період: грудень - січень 2014 року між TOB «Столес Лоджистік» та TOB «Левіском» (а.с. 244 том 8).

Також, як пояснила у судовому засіданні представник позивача, замовлення послуг здійснювалося позивачем на підставі замовлень, які надавалися контрагентам як в письмовому вигляді, що підписувалися представниками обох сторін та скріплялися відповідними печатками підприємств, так і шляхом телефонного зв'язку. На підтвердження вказаних обставин представником позивача надано суду копії заявок на подання вантажного автомобіля, що були здійснені у письмовій формі (а.с. 201-218 том 4, 78-87 том 8).

Відносно зазначення контактної особи у заявках на надання послуг, судом встановлено, що

контактна особа - ОСОБА_1 є робітником TOB «Столес Лоджистік» - ОСОБА_1,

логіст, що призначена на дану посаду з 20.08.2013 року згідно наказу № 18 В від 20.08.2013 року, наявного в матеріалах справи.

Також на підтвердження реальності взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами, позивач надав до суду копії угод в межах яких, вантажі, до перевезення та експедирування яких позивач залучав контрагентів: ТОВ «Бізнес Карго», ТОВ «ТД Орлан», ТОВ «Левіском» та ТОВ «Снатр Лайн», передавалися на експедирування позивачу вантажовласниками (а.с. 136-200 том 4).

Крім того позивачем надано первинну документацію за правовідносинами між позивачем та вантажовласниками, перевезення та експедирування яких було замовлено позивачем у ТОВ «Бізнес Карго», ТОВ «ТД Орлан», ТОВ «Левіском» та ТОВ «Снатр Лайн» (а.с. 219-252 том 4, 1-149 том 5, 1-147 том 6, 89-239 том 8, 33-251 том 9).

Також позивачем надано до суду копії нарядів, замовлень від контрагентів позивача - замовників послуг з експедирування та перевезення, довіреності, що виданні на ім'я TOB «ТД «ОРЛАН» та TOB «СНАРТ ЛАЙН», акти звірянь взаємних розрахунків та інші документи, що підтверджують реальність господарських операцій за правовідносинами між позивачем та TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Левіском», TOB «Снарт Лайн» (а.с. 83-251 том 9, 1-70 том 10).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Бізнес Карго» за січень 2014 року включені позивачем до складу податкового кредиту: за січень 2014 року у сумі 19950,01 грн., за лютий 2014 року у сумі 5100,00 грн., відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «ТД Орлан» за січень 2014 року включені позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2014 року у загальній сумі 97 386,64 грн., відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Левіском» за грудень 2013 року включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2013 року у загальній сумі 39866,70 грн., відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Снатр Лайн» за лютий 2014 року включені позивачем до складу податкового кредиту за березень 2014 року у загальній сумі 102769,50 грн., відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

Позивачем надано до суду копії податкових декларацій, додатків № 5 до податкових декларацій оформлених TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» за періоди, що перевірялися відповідачем, а також копії податкових декларацій, додатків № 5 до податкових декларацій, оформлених позивачем (а.с. 27-254 том 7, 1-77 том 8).

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку про завищення ТОВ «Столес Лоджистік» податкового кредиту на загальну суму 265 074,00 грн. на підставі матеріалів перевірок контрагентів позивача, а саме:

- акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес Карго», код ЄДРПОУ 38945919 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 року - лютий 2014 року» від 01.04.2014 року № 1820/15-53-22-3/38945919; відповідно до висновку якого встановлено штучне формування податкового кредиту третім особам та сприяння в отриманні податкової вигоди у вигляді заниження сплати суми податку на додану вартість, що підлягала б сплаті до бюджету у відповідному періоді, а саме січень-лютий 2014 року;

- акту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий Дім «Орлан», код за ЄДРПОУ 38352333 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року» від 01.04.2014 року № 1820/15-53-22-3/38945919; відповідно до висновку якого встановлено, що звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТД «Орлан» з суб'єктами господарювання - покупцями, задекларованими останнім в деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, додатках № 5 до декларацій з ПДВ за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, реєстрах виданих та отриманих податкових накладних у вказаний період;

- акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Левіском», код за ЄДРПОУ 38350912 з питань підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період грудень 2013 року» від 02.04.2014 року № 1868/15-53-22-3/38350912; відповідно до висновку якого встановлено штучне формування податкового кредиту третім особам та сприяння в отриманні податкової вигоди у вигляді заниження сплати суми податку на додану вартість, що підлягала б сплаті до бюджету у відповідному періоді, а саме січень-лютий 2014 року;

- акту ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снарт Лайн» (код за ЄДРПОУ 35749697) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за жовтень 2013 року, листопад 2013 року та лютий 2014 року» від 07.05.2014 року № 206/22-03/35749697, відповідно до висновку якого, встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності ТОВ «Снарт Лайн» у порядку передбаченому діючим законодавством України по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та підприємствами покупцями за жовтень 2013 року, листопад 2013 року та лютий 2014 року.

У вищевказаних актах податкові інспекції дійшли висновків щодо неможливості підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської діяльності контрагентами позивача: TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском».

Таким чином на підставі вищезазначених результатів перевірок контрагентів позивача, відповідач у даному акті перевірки дійшов висновку, щодо завищення позивачем суми податкового кредиту у загальному розмірі 265 074,00 грн. сформованого по операціям з TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском».

Суд з даними висновками не погоджується та зазначає, що в акті перевірки висновки про відсутність фінансово-господарської діяльності за укладеними позивачем з його контрагентами TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» правочинами ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів між позивачем та TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском», предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують дійсність всіх операцій і правильність податкового обліку ТОВ «Столес Лоджистік».

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07.

Податковим органом фактично зроблений висновок, що TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

У своїх висновках податковий орган вважає, що контрагенти позивача фактично не здійснювали господарської діяльності, а лише документували операції щодо надання послуг.

При цьому, актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В свою чергу, судом встановлено, що укладаючи договори на перевезення вантажів з даним товариствами, позивач правомірно виходив з наступного:

а) станом на дату укладення договорів TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не перебували в стані припинення;

б) станом на дату укладення договорів TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» перебували на обліку в органах доходів і зборів та не мали податкового боргу;

в) директорами TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» були надані всі передбачені законодавством статутні та реєстраційні документи, зокрема: статут товариства, виписка про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо фіктивності діяльності ТОВ «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» не підтверджено жодними доказами, а позивач правомірно, у відповідності з вимогами чинного законодавства уклав господарські договори з вказаними контрагентами.

Тобто встановлені вище обставини та надані позивачем докази підтверджують, що контрагенти позивача виконали прийняті на себе зобов'язання. TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» в обумовлені в договорах строки надало послуги відповідно до заявок (завдань) позивача, надали податкові накладні, а позивач прийняв та оплатив вартість отриманих послуг.

Наявність договорів, замовлень, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахунків-фактур, рахунків на оплату, міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR), фактичне надання послуг, а також наявність первинної документації за правовідносинами між позивачем та вантажовласниками, перевезення та експедирування яких було замовлено позивачем у вищезазначених контрагентів, є переконливим доказом відсутності з боку позивача порушень податкового законодавства.

Перелічені документи свідчать, що сторонами вказаних вище правочинів, були дотриманні норми чинного законодавства, протиправний умисел, при укладанні правочинів, був відсутній, правочини були реальними і вчинялися за всіма правилами укладання договорів, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому, висновки відповідача є повністю необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Суд вважає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які, на думку відповідача, порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагентів.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п.п. 198.6.3. п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Таким чином, Податковий кодекс України не встановлює обов'язку позивача при визначенні податкового кредиту здійснювати надмірну сплату ПДВ до бюджету. Позивач як покупець товарів (робіт, послуг) не сплачує при придбанні товару (робіт, послуг) ПДВ до бюджету, а сплачує такий податок у складі ціни товару (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Саме це є умовою при визначенні відшкодування покупця. Припущення відповідача про невиконання постачальниками зобов'язання зі сплати податку до бюджету не є підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, який виконав усі передбачені Податковим кодексом України умови щодо його отримання.

Податковим кодексом України не встановлена обумовленість між підтвердженням сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) та віднесенням позивачем до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг). Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальником або контрагентами постачальника своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податку на додану вартість до державного бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, позивач не має правових підстав перевіряти чи включена контрагентами постачальника сума податку на додану вартість від реалізованих товарів (робіт, послуг) до складу податкових зобов'язань.

Натомість, ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як встановлено судом вище, зобов'язання за договорами між позивачем та TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ТОВ «Столес Лоджистік» на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і фіктивності угод, укладених між вказаними сторонами не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Позивач сформував податковий кредит з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ТОВ «Столес Лоджистік» отримало податкові накладні від підприємств, що значилися в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість. Послуги придбані від контрагентів позивача були використані в подальшому позивачем у його власній господарській діяльності. Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну дійсність правочинів, фактичність господарських операцій між позивачем та TOB «Бізнес Карго», TOB «ТД «Орлан», TOB «Снарт Лайн», TOB «Левіском», їх правомірність і прозорість. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002122202 від 25.06.2014 року, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Столес Лоджистік» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002122202 від 25.06.2014 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002122202 від 25.06.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Столес Лоджистік» (код ЄДРПОУ - 37872143, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115) сплачений судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 20 жовтня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002122202 від 25.06.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Столес Лоджистік» (код ЄДРПОУ - 37872143, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115) сплачений судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.