Ухвала

від 14.10.2014 по справі 914/1069/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.10.2014 р. Справа№ 914/1069/14

За заявою: Приватного підприємства "ННР", м. Київ

про: заміну сторони її правонаступником у справі № 914/1069/14

за позовом: Приватного підприємства "ННР", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек-Комп'ютер", м. Львів

про: стягнення заборгованості та санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в розмірі 455 371,00 грн.

Представники:

Від позивача (заявника): Матієнко А.В. - представник (Довіреність№3 від 18.06.2013р.)

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява Приватного підприємства "ННР" (м. Київ), відповідно до якої позивач просить суд замінити сторону стягувача у справі № 914/1069/14 - Приватне підприємство "ННР" (м. Київ) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології Клімату» (м. Київ).

Ухвалою суду від 23.09.2014 р. заяву Приватного підприємства «ННР» прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 14.10.2014 р.

В судовому засіданні представник заявника викладені у заяві вимоги підтримав, просив суд подану заяву задоволити.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що представлених суду документів достатньо для розгляду заяви по суті, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника відповідача.

Судом встановлено:

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.04.2014 р. у справі № 914/1069/14 задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "ННР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек-Комп'ютер" та присуджено до стягнення з відповідача 402 025,67 грн. основного боргу, 17 911,01 грн. пені, 40 202,56 грн. штрафу, 4 133,31 грн. 3 % річних, 11 722,11 грн. інфляційних, всього - 475 994,66 грн. та 9 519,89 грн. судового збору.

02.06.2014 р. на примусове виконання вищевказаного судового рішення видано наказ.

19.09.2014 р. в канцелярію суду позивачем подано Заяву про заміну сторони у зобов'язанні № 720 від 09.09.2014 р., в якій позивач із посиланням на ст. 25, 116 ГПК України, просить суд замінити сторону її правонаступником, а саме: Приватне підприємство "ННР" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології Клімату».

Як вбачається із представлених заявником документів 01.07.2014 р. між ПП "ННР" та ТзОВ «Технології Клімату» було укладено Договір № П-3 уступки вимоги (цесії), відповідно до якого ПП "ННР" передало, а ТзОВ «Технології Клімату» набуло право вимоги, належне ПП "ННР" і стало кредитором за Договором купівлі-продажу № КП 120950 від 18.09.2012 р., укладеним між ПП "ННР" та ТзОВ «Стек-Комп'ютер».

У відповідності до п. 2 Договору цесії ТзОВ «Технології Клімату» набуло права вимагати від ТзОВ "Стек-Комп'ютер" належного виконання наступних зобов'язань:

оплати вартості продукції, поставленої за Договором купівлі-продажу на суму 402 025,67 грн. з урахуванням ПДВ (заборгованість на зазначену суму підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2014 р. у справі № 914/1069/14);

оплати підтверджених рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2014 р. у справі № 914/1069/14 17 911,01 грн. пені, 40 202,56 грн. штрафу, 4 133,31 грн. 3 % річних та 11 722,11 грн. інфляційних збитків;

оплати, згідно ст. 49 ГПК України 9 519,89 грн. судового збору.

Пунктом 4 Договору цесії передбачено, що відступлене право вимоги не передбачає компенсацій.

Розглянувши подану заяву та дослідивши додані заявником документи, суд прийшов до висновку про її відхилення з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на те, що виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Порядок процесуального правонаступництва врегульований ст. 25 ГПК України, яка передбачає, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу (ч. 3 ст. 25 ГПК України).

З урахуванням наведених законодавчих приписів заміна однієї з сторін у виконавчому провадження її правонаступником здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали, новий наказ при цьому не видається.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

В абзаці 3 п.1.4 Постанови від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України ). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України ); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК ). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПКстосовно прав сторін у судовому процесі.

У поданій заяві як підставу заміни сторони у справі ПП «ННР» вказує укладення між ПП "ННР" та ТзОВ «Технології Клімату» Договору № П-3 уступки вимоги (цесії) від 01.07.2014 р., відповідно до якого ПП "ННР" передало, а ТзОВ «Технології Клімату» набуло право вимоги, належне ПП "ННР" і стало кредитором за Договором купівлі-продажу № КП 120950 від 18.09.2012 р., укладеним між ПП "ННР" та ТзОВ «Стек-Комп'ютер».

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 517 ЦК України передбачає, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У п. 3 Договору сторони погодили, що право вимоги засновано на документах, які підтверджують право цедента по вимозі боргу від боржника, перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього Договору та копії яких передаються цедентом цесіонарію в момент підписання цього Договору.

Як вбачається із Додатку № 1 ПП "ННР" передало ТзОВ «Технології Клімату» копії Договору купівлі-продажу № 120950 від 28.09.2012 р. (при цьому за умовами Договору № П-3 уступки вимоги (цесії) від 01.07.2014 р. передбачено уступку права вимоги за Договором купівлі-продажу № КП 120950 від 18.09.2012 р.); копії видаткових накладних, реквізити яких не вказані, а також рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2014 р. у справі № 914/1069/14.

Враховуючи вищевказані розбіжності в реквізитах договору купівлі-продажу, а також відсутність реквізитів видаткових накладних, які були передані ТзОВ «Технології Клімату», суд вважає, що заявником не надано суду належних доказів передачі права вимоги новому кредитору, а тому не доведено належним чином правонаступності останнього щодо зобов'язань за Договором купівлі-продажу № КП 120950 від 18.09.2012 р.

Таким чином, заява ПП «ННР» є необґрунтованою, а тому суд вказану заяву відхиляє.

Окрім того, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії. (Наведена позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 19.04.2014 р. № 923/945/13).

Як вбачається із змісту Договору № П-3 уступки вимоги (цесії) від 01.07.2014 р., за умовами даного правочину ПП "ННР" передало ТзОВ «Технології Клімату» право вимоги до ТзОВ "Стек-Комп'ютер" щодо:

оплати вартості продукції, поставленої за Договором купівлі-продажу на суму 402 025,67 грн. з урахуванням ПДВ (заборгованість на зазначену суму підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2014 р. у справі № 914/1069/14);

оплати у визначеному законодавством України та умовами Договору купівлі-продажу підтверджених рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2014 р. у справі № 914/1069/14 17 911,01 грн. пені, 40 202,56 грн. штрафу, 4 133,31 грн. 3 % річних та 11 722,11 грн. інфляційних збитків;

оплати, згідно ст. 49 ГПК України 9 519,89 грн. судового збору.

З аналізу вищенаведених норм Цивільного кодексу України слідує, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, в той час як відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Із умов Договору № П-3 уступки вимоги (цесії) від 01.07.2014 р. вбачається, що за вказаним Договором цесіонарію передано не лише право вимоги щодо заборгованості за Договором купівлі-продажу № КП 120950 від 18.09.2012 р., а також і право вимоги до боржника щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28.04.2014 р. у справі № 914/1069/14 в частині сплати судового збору. Отже, при укладенні даного правочину сторони фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 25, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного підприємства "ННР" (м. Київ) відхилити.

Суддя Ділай У.І.