Рішення

від 15.09.2014 по справі 308/11858/13-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11858/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2014 року Ужгородський міськрайонний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого судді - Семерак І.О.

при секретарі - Віраг Е.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» про стягнення боргу за кредитним договором та справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» до АТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа: ОСОБА_1, про припинення правовідносин поруки, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» про стягнення боргу за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 27.09.2007 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01-07- Ужг, згідно якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 158400 дол. США під 12,7 % річних, терміном до 26.09.2022 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 27.09.2007 року було укладено договори поруки, а саме: № 01/07-Ужг-01 між позивачем та ТОВ «НІАЛА», № 01/07-Ужг-02 між позивачем та ОСОБА_3, № 01/07-Ужг-03 між позивачем та ОСОБА_2, згідно яких поручителі поручилися перед кредитором боржника за виконання ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Вказує, що ОСОБА_1 свої обов'язки належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 30.01.2013 року становила 119809,54 доларів США та 187323,70 грн. пені, тому позивач просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів вказану заборгованість.

В ході судового розгляду представник позивача - Дорош І.І. збільшила позовні вимоги та просила стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за вказаним кредитним договором, яка станом на 10.04.2014 року становить 135 174, 87 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 1 709 622, 99 грн., а також 1 179 438, 85 грн. пені.

В свою чергу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» звернулися в суд з позовом до АТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа: ОСОБА_1, про припинення правовідносин поруки. Позов мотивують тим, що в забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 01-07- Ужг від 27.09.2007 року, того ж дня між ними та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» були укладені договори поруки за № 01/07-Ужг-01, № 01/07-Ужг-02 та № 01/07-Ужг-03. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов'язання за вказаним кредитним договором, 08.07.2009 року АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до них з вимогою про дострокове погашення кредиту. Вважають, що оскільки Банк, реалізувавши своє право на дострокове повернення кредиту, не звернувся до них, як поручителів, з відповідним позовом протягом 6 місяців з дня вимоги, тобто до 08.01.2010 року, а лише 11.07.2013 року, тому порука припинилася і поручителі не можуть нести відповідальність за невиконання зобов'язання позичальником.

У зв'язку з цим, просили визнати припиненими правовідносини поруки згідно вищевказаних договорів поруки.

В судовому засіданні представник АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Дорош І.І. свій позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в ньому, та просила суд його задовольнити. При цьому зазначила, що розрахунок заборгованості Позичальника за вищевказаним кредитним договором є правильним, не заперечувала щодо здійснення погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, однак пояснила, що вразі несвоєчасного здійснення погашення заборгованості за кредитним договором внесена Боржником сума спочатку йде на погашення заборгованості по відсоткам та пені, а лише після цього на погашення тіла кредиту.

Разом з тим, в задоволенні позову про припинення правовідносин поруки просила відмовити вважаючи такий безпідставним. При цьому пояснила, що посилання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «НІАЛА» та їх представника щодо спливу шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителів про повернення боргу, починаючи з 08.07.2009 року, є помилковим, оскільки строк дії основного зобов'язання встановлений кредитним договором та відповідно договорами поруки до 2022 року. Крім цього, після направлення Банком 08.07.2009 року вимоги поручителям щодо дострокового повернення грошових коштів за кредитним договором, ними надалі проводились частково погашення по кредитному договору і таким чином строки постійно переривались і порука не припинилася. Також зазначила, що 12.01.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «Ніала» до ПАТ «Банк « Фінанси та Кредит» про визнання дій неправомірними, додаткового договору до кредитного договору та розірвання договорів поруки було укладено та затверджено ухвалою Ужгородського міськрайонного суду мирову угоду згідно якої, зокрема, сторони домовились про порядок погашення заборгованості по Кредиту, позивач та співпозивачі відмовилися від позовних вимог в частині розірвання договорів поруки.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» - Микульця Н.І. заперечила щодо задоволення позову АТ «Банк «Фінанси та Кредит» посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримавши в Банку кредит в розмірі 158400 доларів США вже повернув Банку 128504 доларів США, а тому вважає неправильним наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором. Вважає також неправильною суму нарахованої позивачем пені, оскільки така перевищує суму отриманого кредиту та вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені. У зв'язку з цим, просила у задоволенні позову АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовити в повному обсязі.

В той же час поданий ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» позов про припинення правовідносин поруки Микульця Н.І. підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в ньому, та просила суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 27.09.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №01-07-Ужг, згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 158 400 доларів США, під 12,7 % річних, терміном повернення до 26.09.2022 року.

П.6.1. даного Договору визначено, що у випадку прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплачувати проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на виконання умов зазначеного договору кредиту, відкрив ОСОБА_1 позичковий рахунок № 2233.3.13.8170201 та на підставі заяви про видачу готівки надав вказану суму кредиту, що і не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні.

В свою чергу, ОСОБА_1 взяте на себе зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, згідно представленого позивачем розрахунку, станом на 10.04.2014 року, його заборгованість перед Банком складає 135 174,87 дол. США, що згідного офіційного курсу НБУ становить 1 709 622, 99 грн. з яких : 1 380 134,8 грн. - сума заборгованості по кредиту та 325 488,19 грн. - сума заборгованості по відсотках. Також Банком нарахована пеня за прострочену заборгованість, розмір якої станом на 10.04.2014 року становить 1179438,85 грн.

Суд вважає доведеною суму заборгованості ОСОБА_1 по кредиту в розмірі 1380134,80 грн. та суму заборгованості по відсотках кредиту в розмірі 325488,19 грн., оскільки така доведена належними та допустимими доказами в справі.

Разом з тим, суд вважає недоведеною представником АТ «Банк «Фінанси та Кредит» суми нарахованої за вказаним кредитним договором Позичальнику пені в розмірі 1179438,85 грн. і вважає таку доведеною станом на час звернення АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з позовом в суд, в розмірі 187323,70 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Ст.610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або не належне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з п. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Окрім того, ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним кредитним договором 27.09.2007 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договори поруки, а саме № 01/07-Ужг-01 з ТОВ «НІАЛА», № 01/07-Ужг-02 з ОСОБА_3 та № 01/07-Ужг-03 з ОСОБА_2, згідно умов яких поручителі поручаються перед кредитором боржника за виконання ОСОБА_1 свого обов'язку по сплаті кредиту та несуть солідарну відповідальність.

Відповідності до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи наведене та те, що в судовому засіданні належними доказами встановлено, що ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків за користування ним належним чином не виконали, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку, що з них слід солідарно стягнути на користь позивача суму заборгованості по кредиту в розмірі 1380134,80 грн., суму заборгованості по відсотках кредиту в розмірі 325488,19 грн. та 187323, 70 грн. пені.

Щодо позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» про припинення правовідносин поруки, то суд вважає, що такий задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, ч.4 ст.559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п.5.1 вищевказаних договорів порук № 01/07-Ужг-01, № 01/07-Ужг-02 та № 01/07-Ужг-03, порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абзаці 2 п.24 своєї постанови від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

П.3.2 Кредитного договору, що забезпечений вказаними договорами поруки, визначено строк виконання зобов'язання за цим кредитним договором 26.09.2022 року.

Судом встановлено, що Банк 08.07.2009 року застосував право на повернення кредиту достроково, звернувшись до Позичальника та поручителів з відповідною вимогою, що і не заперечувалося представником АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в судовому засіданні, і таким чином фактично строк звернення Банку в суд з відповідним позовом до поручителів мав би бути не пізніше 08.01.2010 року, в іншому випадку порука мала б вважатися припиненою.

Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 12.01.2010 року, за результатом розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання дій неправомірними, додаткового договору до кредитного договору неукладеним та розірвання договору поруки, судом між сторонами визнано мирову угоду згідно якої, зокрема, сторони (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «НІАЛА» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») домовились про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору №01-07-Ужг від 27.09.2007 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» відмовилися від позовних вимог в частині розірвання договорів поруки.

Крім цього, з наявних в матеріалах справи копій квитанцій вбачається, що після надіслання банком вимоги про дострокове погашення кредиту, затвердження вищевказаною ухвалою суду від 12.01.2010 року мирової угоди, а також в період 2010-2013 років ОСОБА_1 здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором №01-07-Ужг від 27.09.2007 року, що і не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні, і тим самим строки для звернення Банку в суд з відповідним позовом до поручителів постійно переривалися.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання припиненими правовідносин порук згідно вищевказаних договорів поруки від 27.09.2007 року за № 01/07-Ужг-01, № 01/07-Ужг-02, № 01/07-Ужг-03, а тому в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, підлягають до солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» понесені останнім та документально підтверджені судові витрати по справі, які складають 3654 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст., 526, 554, 559, 610, 625, 626, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 81, 88, 208, 209, 294 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором 01-07-Ужг від 27.09.2007 року в розмірі 1892946 (один мільйон вісімсот дев'яносто дві тисячі дев'ятсот сорок шість) гривень 69 коп., з яких 1380134 (один мільйон триста вісімдесят тисяч сто тридцять чотири) грн. 80 коп. - сума заборгованості по кредиту, 325488 (триста двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 19 коп. - сума заборгованості по відсотках, 187323 (сто вісімдесят сім тисяч триста двадцять три) грн.70 коп. - пеня.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 3654 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «НІАЛА» до АТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа: ОСОБА_1, про припинення правовідносин поруки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Семерак І.О.