Рішення

від 15.10.2014 по справі 908/3022/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/61/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2014 Справа № 908/3022/14

м. Запоріжжя

За позовом: Бердянської міської ради Запорізької області (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І Бердянської Ради, 2, ідентифікаційний код 24060300)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського/Волкова, 12/24, ідентифікаційний код 02647763)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Правди, 80-а)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Куйбишева, 3, ідентифікаційний код 38508246)

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Соловйов В.М. при секретарі Ільїній Т.О.

Представники:

від позивача: Дороз В.Ю., спеціаліст відділу нормативно-правового забезпечення управління земельних правовідносин, довіреність № 01-3932/40 від 01.07.2014р.

від відповідача: Зайцева О.О., провідний фахівець з правової та організаційної роботи, довіреність № 08/1877 від 17.12.2013р.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

Бердянська міськрада Запорізької області звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом від 02.06.2014р. до відповідача ПрАТ "Приазовкурорт" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.01.2004р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 651, 654 ЦК України, ст. 15, 18, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 7, 10, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 274, 288 Податкового кодексу України.

Ухвалою від 22.08.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3022/14, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 17.09.2014р. о 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 17.09.2014р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб Реєстраційну службу Бердянського МУЮ Запорізької області та Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, розгляд справи відкладений на 15.10.2014р. об 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 15.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 20.10.2014р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 15.10.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.3-6), та просить суд:

внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Бердянською міською радою та Приватним акціонерним товариство "Приазовкурорт" від 17.01.2004р., зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 23.01.2004р., за № 2505 наступного змісту:

В пункті розділу 3 Договору "Орендна плата" замість слів "у розмірі 1 % (одного відсотка) від її нормативної грошової оцінки" читати: "у розмірі 3 % (трьох відсотків) від її нормативної грошової оцінки" і далі читати за текстом.

Доповнити Договір Розділом "Інші права та обов'язки сторін" Договору наступного змісту: "Розмір річної орендної плати з земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної оренди плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору".

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в розділі 3 договору оренди землі, укладеного між Бердянською міськрадою та ПрАТ "Приазовкурорт" від 17.01.2004р., встановлена орендна плата в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки.

Позивач стверджує, що пункт розділу 3 "Орендна плата" договору в частині визнання грошового розміру орендної плати суперечить положенням Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", а також рішенню Бердянської міської ради № 9 від 11.12.2008р. "Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську".

Неодноразові звернення Бердянської міської ради до ПрАТ "Приазовкурорт" з пропозиціями щодо укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.01.2004р. стосовно зміни розміру орендної плати позитивного результату не дали.

У зв'язку з вищенаведеним позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.10.2014р. заперечила проти позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 11.09.2014р. № 05/1944. Зокрема зазначила, що відповідач не порушував умови договору оренди землі від 17.01.2004р., оскільки вжив всіх можливих заходів щодо збільшення розміру орендної плати до 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а ситуація незареєстрованості додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок виникла не з його вини.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що як встановлено постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 808/7165/13-а та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 0870/11398/12 від 12.12.2013р., ситуація з несплати збільшеного розміру орендної плати склалася з протиправної бездіяльності Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області.

На теперішній час предмету спору між Бердянською міськрадою та ПрАТ "Приазовкурорт" не існує, оскільки додаткова угода підписана сторонами та здана відповідачем на державну реєстрацію до реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області у зв'язку, із чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Представник Реєстраційної служби Бердянського МУЮ Запорізької області (третя особа-1) в судове засідання 15.10.2014р. не з'явився.

07.10.2014р. до суду від третьої особи-1 надійшло повідомлення від 30.09.2014р. № 787-02-15/02-03-03 про те, що ПрАТ "Приазовкурорт" подало заяву про реєстрацію прав оренди на земельну ділянку в м. Бердянськ по б. Центральний, 10, площею 2,42 га, кадастровий номер 2310400000:07:004:0115.

Разом із заявою подано додаткову угоду від 17.12.2013р. до договору оренди землі від 23.01.2004р. за № 2505.

Вказана заява станом на 30.09.2013р. знаходиться на розгляді в Укрдержреєстрі (м. Київ). Розгляд заяви зупинено Укрдержреєстром.

Цією ж заявою Реєстраційна служба Бердянського МРУЮ просить розглянути справу без участі її представника.

Представник Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області (третя особа-2) в судове засідання 15.10.2014р. також не прибув, надіславши пояснення від 02.10.2014р. № 3121/01-23, в яких міститься прохання розглянути справу без участі представника.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Бердянською міською радою (Орендодавець) та ЗАТ "Приазовкурорт" (Орендар), правонаступником якого є відповідач по справі, укладений договір оренди земельної ділянки від 17.01.2004р.,

Договір зареєстровано у Бердянському міському управлінні земельних ресурсів, про що у Книзі записів договорів оренди землі вчинено запис від 23.01.2004р. за № 2505.

Після внесення Управлінням Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області відомостей про земельну ділянку, щодо якої укладений договір оренди, до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 2310400000/97/004/0115.

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 2, 42 га, роз ташовану в м. Бердянську, по бул. Центральному, 10.

Невід'ємною частиною договору є план земельної ділянки. Межі земельної ділянки перенесе ні в натуру (на місцевість) у встановленому порядку.

Земельна ділянка передається в оренду на підставі п.2.26. рішення вісімнадцятої (позачерго вої) сесії XXIV скликання Бердянської міської ради від 25.12.2003 р. №18 "Про припинення права користування та передачу в оренду земельних ділянок ЗАТ "Приазовкурорт".

Зазначена земельна ділянка передається для обслуговування споруд санаторію "Приазов'є".

Строк договору та умови передачі предмету оренди встановлені в п. 2 Договору. Вказаним пунктом визначено термін дії договору з 01.01.2004р. до 01.12.2028р. та вказано, що по закінченні терміну дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Умови договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуті чинності договору, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором, а також при зміні власника землі або Орендаря, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно п. 3 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісяця до 30 числа місяця, наступ ного за звітним на рахунок Орендодавця: Місцбюджет, м. Бердянськ 13050200, рахунок №33219812800011, код ЄДРПО 23787244, код платежу 13050200 в Управлінні державного ка значейства у Запорізькій області, МФО 813015. Строки внесення орендної плати не є сталими і змінюються згідно з Законом України "Про державний бюджет".

Розмір орендної плати:

річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1% (одного відсотку) від її нормативної грошової оцінки;

нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів № 48/004 від 15.01.2004 р. складає 3 943 278 грн. 46 коп.

Розмір нормативної грошової оцінки є не сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її що річної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. У зв'язку з проведенням щорі чної індексації грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати земельної ділянки змі нюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатися виключно за згодою сторін шляхом внесення змін до цього договору.

За згодою сторін розмір орендної плати може бути переглянутий у випадках:

зміни умов господарювання та функціонального використання, передбачених договором;

підвищення цін, тарифів тощо;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря;

збільшення розмірів ставки земельного податку;

в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У випадку необхідності зміни орендної плати сторона - ініціатор інформує другу сторону не пізніше ніж з три місяця.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

договори та інші правочини;

завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір оренди земельної ділянки від 17.01.2004р.

За змістом ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ч.2 ст.16 ЦК України.

Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Позивач намагається довести суду про те, що між сторонами наявний спір щодо зміни договору, який відповідно до ст. 188 ГК України, ст.11 ГПК України може вирішити господарський суд.

Відповідно до ст.1 Закону України від 06.10.1998р. № 161-XIV "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку .

Пунктом 3 договору оренди земельної ділянки від 17.01.2004р. передбачено перегляд умов цього Договору про розмір орендної плати виключно за згодою сторін шляхом внесення змін до цього договору.

Зокрема, за згодою сторін розмір орендної плати може бути переглянутий у випадках збільшення розмірів ставки земельного податку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

За приписами ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Верховний Суд України в постанові від 20.11.2012р. у справі № 28/5005/640/2012 висловив наступну правову позицію.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

В пункті 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При перегляді рішень господарських судів з аналогічних спорів, зокрема в постанові від 04.07.2011р. по справі № 41/81пд, Верховний Суд України зазначив, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, зо містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, при обов'язковій умові - за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору .

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі звернень Бердянської міської ради, зокрема листами від 28.09.2010р. № 624, від 23.03.2011р. № 05-1529/31 "Щодо підписання додаткових угод", листами від 25.12.2013р. № 05-8213/31 та від 07.02.2014р. № 04-0759/31 "Про направлення додаткових угод про внесення змін до договорів оренди землі" сторонами договору оренди землі від 17.01.2004р., зареєстрованого в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004р. за № 2505, підписана додаткова угода від 17.12.2013р. про внесення змін до договору.

Зокрема, вказаними змінами, на підставі рішення п'ятдесят шостої сесії Бердянської міської ради Запорізької області V скликання від 11.12.2008р. № 9 "Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську (із змінами та доповненнями) сторони погодили внести до договору оренди землі від 17 січня 2004р., зареєстрованого в Книзі записів договорів оренди землі 23 січня 2004р. за № 2505, наступні зміни:

Абзац 2 розділу 3 "Орендна плата" викласти в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки" і далі за текстом (а.с.92).

Згідно зі статтею 2 Закону України від 11.02.2010р. № 1878-VI "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами п.2 ч.1 ст. 4 Закону № 1878-VI обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 10 цього ж Закону, інформація про зареєстровані права на земельні ділянки, необхідна для ведення державного земельного кадастру, передається органу, який здійснює ведення державного земельного кадастру, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

30.04.2014р. договір оренди земельної ділянки з додатками наданий відповідачем ПрАТ "Приазовкурорт" на державну реєстрацію до Реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, про що свідчить відмітка реєстратора цієї служби на заяві від 30.04.2014р. (а.с.97).

Листом від 30.09.2014р. № 787-02-15/02-03-03 Реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (третя особа-1) повідомила господарський Запорізької області про те, що ПрАТ "Приазовкурорт" подало заяву про реєстрацію прав оренди на земельну ділянку в м. Бердянськ по б. Центральний, 10, площею 2,42 га, кадастровий номер 2310400000:07:004:0115.

Разом із заявою подано додаткову угоду від 17.12.2013р. до зазначеного договору оренди землі.

Вказана заява станом на 30.09.2013р. знаходиться на розгляді в Укрдержреєстрі (м. Київ). Розгляд заяви зупинено Укрдержреєстром.

Господарський суд також враховує, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 0870/11398/12 задоволено апеляційну скаргу ПрАТ "Приазовкурорт" та скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. по справі № 0870/11398/12 та визнано протиправною бездіяльність управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, допущену під час розгляду заяв ПрАТ "Приазовкурорт" щодо державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки, в тому числі, і щодо земельної ділянки від 17.01.2014р., зареєстрованій в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004р. № 2505 (а.с.74-79, 85-87).

Враховуючи вищенаведене, за відсутності спору, тобто наявності згоди відповідача на зміну умов договору оренди земельної ділянки від 17.01.2004р., в задоволенні позову про внесення зміни до договору оренди землі, укладеного між Бердянською міською радою та Приватним акціонерним товариство "Приазовкурорт" від 17.01.2004р., зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 23.01.2004р., за № 2505 наступного змісту:

В пункті розділу 3 Договору "Орендна плата" замість слів "у розмірі 1 % (одного відсотка) від її нормативної грошової оцінки" читати: "у розмірі 3 % (трьох відсотків) від її нормативної грошової оцінки" і далі читати за текстом, слід відмовити повністю.

В задоволенні позову про доповнення Договору Розділом "Інші права та обов'язки сторін" Договору наступного змісту: "Розмір річної орендної плати з земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної оренди плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору", слід також відмовити.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі незгоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відтак, оскільки внесення змін до договору потребує взаємного узгодження їх сторонами, запропонований Бердянською міською радою Запорізької області Розділ Договору суперечить умовам договору від 17.01.2004р. та приписам діючого законодавства.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Повне рішення складено 20.10.2014р.

Суддя В.М. Соловйов