АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 541/1908/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/3050/14
Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С. В.
Доповідач Одринська Т. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Одринської Т.В.
Суддів: Петренка В.М., Триголова В.М.
При секретарі: Гнатюк О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області, виконавчого комітету Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 серпня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області, виконавчого комітету Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що на підставі свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння виданого виконавчим комітетом Дібрівської сільської ради народних депутатів від 29 жовтня 1993 року ОСОБА_1 є власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на житловий будинок А-1, загальною площею 42,1 кв.м., житловою площею 27 кв.м.; погріб з шийкою «а-1»; тамбур «а»; сарай «Б»,; сарай-прибудову «в»; літню кухню «В»; гараж-сарай «Г»; сарай «Д»; убиральню «Є»; сарай «Ж»; сарай-прибудову «З»; споруди 1-5 зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить відповідний витяг (а.с.8-9).
На підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №123793 від 22 вересня 2004 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,24 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташована в селі АДРЕСА_1
Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж господарських будівель (літня кухня-баня та погріб) по АДРЕСА_1., встановлено відповідність надійності і безпечної експлуатації і можливість безпечної експлуатації господарських будівель (літня кухня-баня -«Е» та погреб - «е»), які зі слів забудовника, були збудовані у 1997 році.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року № 6 роз'яснено, що, вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Інспекції ДАБК у Полтавській області з декларацією про готовність об'єкта до експлуатацію «будівництво літньої кухні-бані та погребу» за адресою: АДРЕСА_1.
12.06.2014 року Інспекцією ДАБК у Полтавській області вказану декларацію було повернуто ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що вона оформлена з порушенням встановлених вимог та містить дані не у повному обсязі. Заявника додатково було проінформовано, що після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, він повторно може звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, обґрунтовано не знайшов правових підстав для задоволення вимог щодо визнання права власності за позивачем на майно, власником якого він є згідно свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння виданого виконавчим комітетом Дібрівської сільської ради народних депутатів від 29 жовтня 1993 року. Крім того, місцевий суд вірно встановивши фактичні обставини справи, вірно дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем відсутній спір про право, оскільки Інспекцією ДАБК у Полтавській області не було відмовлено ОСОБА_1 в оформленні за ним права власності на самочинно збудоване майна, а лише рекомендовано усунути недоліки поданої ним декларації для прийняття компетентним органом відповідного рішення.
Доводи апеляційної скарги фактично повторюють зміст позовної заяви та є неспроможними, оскільки зводяться до неправильного розуміння закону.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст., 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: Одринська Т.В.
/підписи/
Судді: Петренко В.М.
Триголов В.М.
копія
вірно:
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2014 |
Оприлюднено | 24.10.2014 |
Номер документу | 40995861 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Полтавської області
Одринська Т. В.
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Андрущенко-Луценко С. В.
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Андрущенко-Луценко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні