Рішення

від 15.10.2014 по справі 904/6089/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.14 Справа № 904/6089/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНИК-КІРОВОГРАДЩИНА", м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН. П.", с. Пальмирівка, П'ятихатський район, Дніпропетровська область

про стягнення 326 132,00 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Калашник О.М. - представник за дов. № б/н від 01.07.2014

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран. П." про стягнення заборгованості у розмірі 326132 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару та послуг на суму 326132 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 08.09.2014.

11.09.2014 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

29.09.2014 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що у позивача відсутні підписані представником ТОВ "Гран. П." документи поставки, які б не були оплачені відповідачем.

29.09.2014 від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи, в якому він просить суд витребувати у позивача оригінали видаткових накладних та актів, що додані до позову, призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу та пропонує поставити на розгляд судовому експерту наступне питання:

- чи підписані від імені покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-П" ОСОБА_2 чи будь-якою іншою особою оригінальні примірники витребуваних накладних та актів?

Ухвалою від 29.09.2014 розгляд справи відкладено на 13.10.2014.

13.10.2014 від позивачса надійшли пояснення, в яких він заперечує проти призначення у справі почеркознавчої судової експертизи

Повноважний представник відповідача в судові засідання 08.09.2014, 29.09.2014 та 13.10.2014 не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про дату, місце і час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим поверненням за закінченням строку зберігання (арк. с. 89-90)

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина" (далі - позивач) поставив, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран. П." (далі - відповідач) прийняло товар, на загальну суму 637426, 21 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000647 від 31.05.2011 на суму 6300 грн., РН-0000533 від 27.05.2011 на суму 41345 грн., РН-0000564 від 27.05.11 на суму 8428 грн., № РН-0000605 від 27.05.11 на суму 14979, 60 грн., РН-0000634 від 27.05.11 на суму 20055, 60 грн., РН-0000645 від 31.05.11 на суму 30260, 35 грн., РН-0000654 від 03.06.11 на суму 11520 грн., РН-0000655 від 03.06.11 на суму 4614, 84 грн., РН-0000668 від 13.06.11 на суму 9014, 82 грн., РН-0000698 від 04.07.11 на суму 7776 грн., РН-0000755 від 13.09.11 на суму 12000 грн., РН-0000822 від 03.09.12 на суму 9200 грн., РН-0000643 від 18.05.12 на суму 27600 грн., РН-0000642 від 18.05.12 на суму 16250 грн., РН-0000600 від 14.05.12 на суму 46500 грн., РН-0000418 від 26.04.12 на суму 21600 грн., РН-0000411 від 25.04.12 на суму 61650 грн., РН-0000410 від 25.04.12 на суму 81420 грн., РН-0000401 від 25.04.12 на суму 174252 грн., РН-0000287 від 06.04.12 на суму 6780 грн., РН-0000711 від 01.06.12 на суму 14880 грн. та довіреностями № 0002 від 13.09.11 від 19.11.2012, № 0079 від 03.09.12, № 0065 від 14.05.12, № 0060 від 25.04.12, № 0061 від 25.04.12, №0059 від 25.04.12 на отримання товару (арк. с. 9-35).

03.09.2012 позивач та відповідач підписали акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ 0000001 по рахунку СФ-000637 від 03.09.1202, відповідно до якого позивач виконав на замовлення відповідача послуги з розробки технології вирощування та системи захисту озимої пшениці та ячменю на суму 11000 грн. (арк. с. 62)

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №№ СФ-0000396 від 31.05.2011 на суму 389000, 35 грн., 000637 від 03.09.12 на суму 11000 грн., СФ-000535 від 01.06.12 на суму 14880 грн., СФ-000181 від 06.04.12 на суму 6780 грн., СФ-000234 від 20.04.12 на суму 174252 грн., СФ-000183 від 25.04.12 на суму 81420 грн., СФ-000429 від 14.05.12 на суму 46500 грн., СФ-000466 від 18.05.12 на суму 16250 грн., СФ-000467 від 18.05.12 на суму 27600 грн., СФ-000625 від 28.08.12 на суму 9200 грн., СФ-0000468 від 09.09.11 на суму 12000 грн., СФ-0000422 від 04.07.11 на суму 7776 грн., СФ-0000403 від 03.06.11 на суму 11520 грн., СФ-0000387 від 27.05.11 на суму 20055, 60 грн., СФ-0000381 від 25.08.11 на суму 14979, 60 грн., СФ-0000351 від 11.05.11 на суму 8428 грн., СФ-0000333 від 02.05.11 на суму 41345 грн., СФ-0000397 від 31.05.11 на суму 6300 грн., СФ-0000404 від 03.06.11 на суму 13629, 66 грн., на загальну суму 646066, 21 грн. (арк. с. 99-118).

Відповідач частково сплатив вартість поставленого товару у розмірі 172614, 84 грн. грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 438 від 16.11.2012 на суму 50000 грн., № 360 від 17.10.2012 на суму 50000 грн., № 5 від 29.12.2011 на суму 45000 грн., № 2 від 27.05.2011 на суму 10000 грн., № 3 від 27.05.2011 на суму 13000 грн., а також банківською випискою від 03.06.2011 на суму 4614, 84 грн. (арк. с. 63-68).

29.11.12 між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНПФ-Вариант» було укладено договір про переведення боргу № 2911 (далі - договір) (арк. с. 61)

Відповідно до п. 1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран. П.» переводить свій борг (грошове зобов'язання на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНПФ-Вариант» у розмірі 138679, 37 грн.

Пунктами 2 і 3 договору передбачено, що позивач не заперечує проти переведення боргу, визначеного у п.1 договору та зменшує дебіторську заборгованість відповідача на суму, вказану в п.1 договору.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 58 від 14.10.2013, в якій просив погасити заборгованість у розмірі 326132 грн. протягом семи днів з моменту отримання цієї претензії, яку відповідач отримав 21.10.2013, що підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа, надісланого на його адресу (арк. с. 58-59). Відповідач залишив дану претензію без відповіді.

Таким чином, несплаченою залишається вартість поставленого товару та наданих послуг у розмірі 326132 грн., про що сторони дійшли згоди, підписавши акт звірки взаєморозрахунків станом на 05.11.2012 (арк. с. 76).

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 181 Господарського суду України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем та надання позивачем послуг та прийняття їх відповідачем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки та надання послуг.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 222 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми та те, що відповідач отримав вимогу позивача про сплату заборгованості у розмірі 326132 грн. - 21.10.2013, то строк виконання зобов'язання з оплати поставленого товару та наданих послуг є таким, що настав.

На час розгляду спору у господарському суді, відповідачем не надано доказів повної оплати переданого товару та наданих послуг або повернення товару на загальну суму 326132 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 326132 грн.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо того, що позивачем на адресу відповідача не надіслано копії документів, які є підставою для позовних вимог з огляду на наступне.

В матеріалах справи містяться належні докази надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів (арк. с. 7).

Також, відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Однак, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, щодо ознайомлення з матеріалами справи, а також явку свого представника в судові засідання 08.09.2014, 29.09.2014 та 13.10.2014 не забезпечив.

Твердження відповідача про відсутність у відповідача підписаних представником ТОВ "Гран. П." документів поставки, які б не були оплачені або взаємозаліковані ТОВ "Гран. П." спростовується матеріалами справи (арк. с. 9-35).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 6522, 64 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран. П." (52131, Дніпропетровська область, Пятихатський район, с. Пальмирівка, вул. Калініна, 52П, ідентифікаційний код 32896877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина" (25009, м. Кіровоград, вул. Курганна, 62, ідентифікаційний код 33962725) заборгованість у розмірі 326132 грн. та 6522, 64 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.10.2014

Суддя В.І. Ярошенко