Ухвала

від 07.09.2015 по справі 904/6089/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.09.15 Справа № 904/6089/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНИК-КІРОВОГРАДЩИНА", м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН. П.", с. Пальмирівка, П'ятихатський район, Дніпропетровська область

про стягнення 326 132,00 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № б/н від 01.07.2014

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран. П." про стягнення заборгованості у розмірі 326132 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 326132 грн. та 6522, 64 грн. витрат зі сплати судового збору.

31.10.2014 на виконання рішення суду від 13.10.2014 було видано наказ.

03.09.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції надійшло подання щодо тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, в якому він просить суд:

- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1; який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до припинення дії його боргових зобов'язань за виконавчим документом № 904/6089/14, виданим 31.10.2014 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Гран.П." на користь ТОВ "Аграрник-Кіровоградщина" 332684, 64 грн.;

- виконання тимчасового обмеження гр. ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України покласти на органи Державної прикордонної служби України та Державної міграційної служби України.

Дослідивши подання відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції надійшло подання щодо тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, господарський суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи та наданої заяви, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 18 ч. 3 ст. 11 Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону).

Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" врегульовано відносини, що стосуються прав громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", тимчасове затримання або вилучення паспорта у випадках встановлених цією статтею здійснюється судом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України врегульоване цивільно-процесуальним законодавством держави , зокрема, ст. 377-1 ЦПК України.

Відповідно до ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Статтями 1 та 12 Господарського процесуального кодексу України або іншими нормами діючого законодавства не передбачено повноваження господарського суду щодо прийняття та розгляду звернень (подання) Державної виконавчої служби про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичних осіб-підприємців, які були стороною у господарських справах, з метою забезпечення виконання наказів господарського суду.

Оскільки діючим законодавством розмежований статус фізичної особи, як суб'єкта підприємницької діяльності та фізичної особи, як учасника цивільних відносин та громадянина України (гл.гл.4,5 Цивільного кодексу України, глава 13 ГК України), суд вважає, що заявлені вимоги, щодо обмеження пересування ОСОБА_2 стосуються її особистих прав та не пов'язані з господарською діяльністю її як суб'єкту підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 33 Конституції України право перебування на території України та право вільно залишати територію України є конституційним правом саме громадянина України.

Отже, подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України повинно розглядатися місцевим судом в порядку цивільного судочинства, та зазначений спір не підвідомчий господарському суду.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що подання щодо тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України не підлягає вирішенню в господарських судах.

Відповідно до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті до розгляду подання відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції надійшло подання щодо тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Суддя ОСОБА_3