Постанова

від 05.02.2007 по справі 32/185пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/185пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.01.2007 р.                                                                            справа №32/185пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Калініченко А.В за довіреністю, Дибов О.В. за довіреністю,

від відповідача:Рожкова Л.О за довіреністю, Чмирьова Л.С. за довіреністю, Костюк С.В.за довіреністю ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж м.Маріуполь Донецької області

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від24.11.2006 року

по справі№32/185пн

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Азовпром" м.Маріуполь

доВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж м.Маріуполь Донецької області

проприпинення дій, що порушують зобов"язання.

В С Т А Н О В И В:

          У червні 2006р. до господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовпром" м.Маріуполь Донецької області (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж м.Маріуполь Донецької області (відповідач) про зобов'язання припинити користування комп'ютерними програмами, зобов'язання знищити програми на всіх носіях, зобов'язання протягом трьох років періодично надавати на вимогу позивача для огляду апаратні комплекси з правом доступу до управління ними, в тому числі з наданням всіх паролів з ціллю перевірки.

В процесі  розгляду справи  позивач змінив свої позовні  вимоги та просив припинити дії відповідача, що порушують авторське право позивача на комп'ютерні програми „Побут. Версія 7.00”, „Енергосбут. Версія 7.00”, „Энергосбыт”. Версія 1.00, „Энергосбыт”. Версія 1.1, „БЫТ” Версія 1.00, зобов'язати відповідача знищити вказані програми на всіх наявних в нього носіях, в тому числі на жорстких дисках, зобов'язати відповідача протягом трьох років від дати набрання рішенням законної сили, періодично надавати на вимогу позивача для огляду апаратні комплекси з правом доступу до управління ними, в тому числі з наданням всіх паролів з ціллю перевірки, чи виконує відповідач рішення суду.

Також  позивачем було заявлено клопотання про виправлення помилки в сформульованих позовних вимогах та заміну позначень „Энергосбыт”. Версія 1.1, „БЫТ” Версія 1.00 на „Энергосбыт”. Версія 1.00, „БЫТ” Версія 1.1.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2006 р. позовні  вимоги задоволені в частині зобов»язання відповідача припинити користування комп'ютерними програмами „Побут. Версія 7.00”, „Энергосбыт”. Версія 1.00, „БЫТ” Версія 1.1, „Енергосбут. Версія 7.00” та знищити вказані комп'ютерні програми на всіх наявних в нього носіях, в тому числі на жорстких дисках. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим  рішенням суду,  подав  апеляційну скаргу в якій просить  скасувати рішення  господарського суду та відмовити у задоволені  позовних  вимог. Свої  вимоги заявник  мотивував тим,   що   судом  порушені  норми  матеріального  та процесуального  права, а також неповно з»ясовані  обставини  справи, які мають значення.

Позивач  вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а  апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Встанволено, що Позивач є суб'єктом авторського права на комп'ютерні програми  „Побут. Версія 7.00”, „Энергосбыт”. Версія 1.00, „БЫТ” Версія 1.1, „Енергосбут. Версія 7.00”. відповідно до свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір № 11165 від 27.09.04р., про державну реєстрацію виключної правомочності особи на твір ВП     № 779 від 24.04.01р., про державну реєстрацію виключної правомочності особи на твір ВП № 792 від 04.05.01р,  про реєстрацію авторського права на твір № 11265 від 05.10.04р.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами   було  укладено  Договір № 01.01.01 від 29.01.01р. (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач  передає відповідачу програмне забезпечення, яке зазначено  в Додатку № 1 до Договору - ПЗ „Энергосбыт” Версія 1.00. та проводить роботи з його установки, настройки та супроводження в процесі експлуатації, а відповідач приймає роботи та  оплачує їх  вартість, на умовах  Договору. Строк дії Договору  встановлений до 29.01.2003р.

Відповідно до п.2.6. Договору всі права на програмне забезпечення, що включає виконавчі програмні модулі і структуру баз даних, належать позивачу, а відповідач є володільцем зареєстрованої копії програмного забезпечення.

Також  між сторонами  були  укладені договори щодо супроводження програмного забезпечення „Энергосбыт” -  № 1 від 01.04.2003р. та № 4 від 01.04.2005р. та програмного забезпечення „БЫТ”  за договором  № 3 від 01.11.2003р., договір № 4 від 01.11.2004р.

Відповідно до умов зазначених  договорів позивач здійснює супроводження програмного забезпечення, а відповідач проводить оплату виконаних робіт по супроводженню.

Позивач  вважає, що  відповідач порушує  його  авторське майнове  право на  комп»ютерні  програми „Побут. Версія 7.00”, „Энергосбыт”. Версія 1.00, „БЫТ” Версія 1.1, „Енергосбут. Версія 7.00”, оскільки  безпідставно  використовує їх.

          Позивач листом від 05.12.2005р. вих. № 166 звернувся  до відповідача з вимогою  припинити експлуатацію програмного забезпечення „БЫТ” та „Энергосбыт” в строк до 07.12.2005р.та забезпечити вилучення з інформаційної системи відповідача об'єкта інтелектуальної власності   та           його частин, що належать позивачу в строк до 08.12.2005р.,  в строк до 09.12.2005р. здійснити розмежування права використання інформації, що міститься в базі данних об'єкта інтелектуальної власності та його частин, на підставі нормативно-правової бази України.          

          Відповідно до висновку експертизи № 28 від 20.03.06р.,  висновку спеціаліста  № 60 від 07.12.05р. користування  програмним забезпеченням „БЫТ”, „Энергосбыт” відповідачем припинено не було.

Факт  користування відповідачем цими  програмами підтверджується також наявними  в матеріалах  справи актами виконаних  робіт (Т.1 а.с.12-28),  які  ним підписані без зауважень.

Отже доводи  апеляційної скарги  про не підтвердження  факту отримання  та  використання відповідачем спірних   комп»ютерних програм  судовою  колегією до  уваги не  приймаються, оскільки  вони  спростовуються вищевказаними  матеріалами  справи. Інші  доводи  апеляційної скарги також не спростовують висновку суду першої  інстанції

За приписами п.2 ч.1 ст.424 Цивільного кодексу  України, п.б ч.1 ст. 15 Закону України “Про авторське право та суміжні права” до майнових прав автора об'єкта інтелектуальної власності належить  виключне право дозволу  або заборони використання об'єкта іншими особами.

Відповідно до ст. 432 Цивільного кодексу  України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності у відповідності до ст.16 ЦК України.

Судова колегія вважає, що суд  першої  інстанції дійшов правильного  висновку про  порушення  відповідачем прав позивача та необхідність їх захисту шляхом зобов»язання відповідача припинити користування комп'ютерними програмами „Побут. Версія 7.00”, „Энергосбыт”. Версія 1.00, „БЫТ” Версія 1.1, „Енергосбут. Версія 7.00” та знищити вказані комп'ютерні програми на всіх наявних в нього носіях, в тому числі на жорстких дисках.

          Також є вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задовленні позовних вимог  про зобов'язання відповідача протягом трьох років від дати набрання рішенням законної сили, періодично надавати на  його  вимогу для огляду апаратні комплекси з правом доступу до управління ними, в тому числі з наданням всіх паролів з ціллю перевірки, чи виконує відповідач рішення суду, за умови знищення програм, оскільки ці вимоги не направлені  на відновлення  порушеного права  позивача.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від  24.11.2006 року у справі №32/185пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на відповідача  по справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103,105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2006 року у справі №32/185пн залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж м.Маріуполь Донецької області –без задоволення.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС