Ухвала

від 20.10.2014 по справі 2а-5917/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 р. Справа № 23677/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області до Міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал» про стягнення 657892,92 грн. боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

24.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення 657892,92 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем узгоджено податкові зобов'язання на суму 657892,92 грн., однак сума узгодженого податкового зобов'язання сплачена не була.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал» (81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Галицька 38; ЄДРПОУ 25231485) до Державного бюджету України 657892,92 грн. заборгованості.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що ними з моменту заснування постійно, у визначений Законом термін, сплачувались податки та обов'язкові платежі, а останнім часом у зв'язку з важким фінансово-економічним станом підприємства та у зв'язку із значною заборгованістю споживачів за надані підприємством послуги, такі платежі проводилися частково. Однак незважаючи на те, що відповідно до податкових декларацій та платіжних доручень підприємством сплачувались податки та обов'язкові платежі за звітний період, а позивач безпідставно зараховував дані кошти в рахунок заборгованості за минулі роки, внаслідок чого значно незаконно зростала сума податкового боргу на яку, знову ж таки безпідставно, з порушенням норм тоді діючого законодавства, нараховувалися пеня та штрафні санкції. Також вказують на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений ст.99 КАС України та не ставилося питання про поновлення пропущеного такого строку.

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу скеровувались податкові вимоги, однак, сума узгодженого податкового зобов'язання сплачена не була.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем узгоджено податкові зобов'язання на суму 657892,92 грн., у т.ч. 421100,37 грн. по податку на додану вартість, 17860,48 грн. - податку на прибуток підприємств комунальної форми власності, 4667,06 грн. - податок з доходів фізичних осіб, 214265,05 грн. - штрафні санкції за порушення норм податкового законодавства про патентування, за порушення норм обігу готівки, що підтверджується податковими деклараціями, податковими розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на дату існування спірних відносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 5.4.1. закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а-5917/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний